На основі аналізу чисельної кількості історико-педагогічної літератури, архівних джерел, які друкуються вперше, висвітлено етапи становлення і розвитку музично-педагогічної освіти в Україні, обгрунтовано систему музично-педагогічної підготовки вчителів, проаналізовано навчально-виховний процес вітчизняних педагогічних закладів у 20-80-ті роки. Накреслено шляхи удосконалення підготовки майбутніх фахівців музично-естетичного профілю у вищих педагогічних закладах освіти з урахуванням вимог сучасності.

Розкрито теоретичні та організаційні аспекти методики підготовки та проведення педагогічної практики студентів музично-педагогічних факультетів вищих педагогічних закладів освіти. Грунтовно висвітлено зміст кожного етапу навчально-виховної практики. Висвітлено практичну діяльність студентів передвипускних і випускних курсів, наведено технологію здійснення окремих виховних заходів.

Проаналізовано теоретичні відомості з історії вокально-педагогічного мистецтва та викладено навчально-методичний матеріал з розвитку індивідуальних можливостей сценічної майстерності майбутнього педагога. Розглянуто особливості сценічної підготовки виконавця. Увагу приділено питанням діафрагмального дихання як заспокійливого засобу та проблемам роботи над вимовою. Наведено деякі медичні рекомендації.

Проанализированы теоретические сведения по истории вокально-педагогического искусства и изложен учебно-методический материал по развитию индивидуальных возможностей сценического мастерства будущего педагога. Рассмотрены особенности сценической подготовки исполнителя. Внимание уделено вопросам диафрагмального дыхания как успокаивающего средства и проблемам работы над произношением. Даны некоторые медицинские рекомендации.

Викладено питання професійної підготовки майбутніх учителів музики, зокрема, розвитку музичного слуху та чуття метроритму, формування навичок сольфеджування та слухового аналізу. Проаналізовано психофізіологічні особливості розвитку музичного слуху, показано роль курсу сольфеджіо у фаховій підготовці студентів мистецького факультету педагогічного університету.

Изложены вопросы профессиональной подготовки будущих учителей музыки, в частности, развития музыкального слуха и чувства метроритма, формирования навыков сольфеджирования и слухового анализа. Проанализированы психофизиологические особенности развития музыкального слуха, показана роль курса сольфеджио в специальной подготовке студентов художественного факультета педагогического университета.

Висвітлено науково-теоретичні засади самовдосконалення вчителя музики. Розглянуто технологію самовдосконалення як єдність самоосвіти, самовиховання та саморозвитку. Визначено критерії та рівні володіння самовдосконаленням. Охарактеризовано інформаційний, організаційно-діяльнісний, рефлексивно-комунікативний, самостійно-творчий етапи впровадження технології самовдосконалення майбутніх учителів музики.

Освещены научно-теоретические основы самоусовершенствования учителя музыки. Рассмотрена технология самоусовершенствования как единство самообразования, самовоспитания и саморазвития. Определены критерии и уровни владения самоусовершенствованием. Охарактеризованы информационный, организационно-деятельностный, рефлексивно-коммуникативный, самостоятельно-творческий этапы внедрения технологии самоусовершенствования будущих учителей музыки.

Конкретизовано зміст поняття творчої активності майбутніх учителів музики. Визначено її структурні компоненти, етапи розвитку, показники та рівні сформованості. Обгрунтовано доцільність використання особистісно орієнтованого підходу у процесі вивчення музичних дисциплін з метою формування творчої активності майбутніх учителів музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективність формування творчої активності у студентів засобами музичних дисциплін у процесі особистісно орієнтованого навчання. Удосконалено методику проведення занять з музично-педагогічних дисциплін та засоби індивідуальної роботи студентів. Створено й апробовано технологію формування творчої активності майбутніх учителів музики, побудовану на принципах рольової перспективи, використанні задачного та імітаційно-ігрового підходів, педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості у системі відносин "викладач - студент". Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчальної діяльності у вищій школі.

Створено ефективну методичну систему фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів шляхом об'єднання музично-теоретичних дисциплін (сольфеджіо, гармонії та поліфонії) в інтегрований курс та спрямування його в історико-стильову площину. Вперше розроблено й експериментально перевірено методику музично-теоретичної підготовки педагогів-музикантів на історико-стильовій основі. Уточнено сутність уміння орієнтуватися в історико-стильових процесах музики, конкретизовано його структуру. Розроблено систему критеріїв та показників визначення рівня його сформованості у студентів педагогічних університетів. Доведено доцільність використання історико-стильового та комплексного підходів до музично-педагогічної освіти у процесі фахової підготовки майбутніх вчителів музики.

Конкретизовано зміст поняття "інтегративні мистецькі знання", охарактеризовано їх структурні компоненти: інформаційно-синтезуючий та емоційно-чуттєвий. Розроблено шляхи реалізації педагогічного потенціалу художньої інтеграції у системі мистецької підготовки вчителів. Доведено значення синестезії як психологічного механізму цілісного художнього сприйняття у формуванні інтегративних мистецьких знань. Запропоновано систему критеріїв і показників їх сформованості у студентів музично-педагогічних факультетів. На базі використання принципів системного підходу до навчання та механізмів полічуттєвого сприйняття мистецтва створено та експериментально апробовано комплексну методику формування інтегративних мистецьких знань майбутніх учителів музики і художньої культури.

Досліджено проблему оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Обгрунтовано новий підхід до її вирішення у процесі педагогічної практики. Конкретизовано суть педагогічної практики, визначено її місце у системі методичної підготовки студентів. Розроблено структуру та критерії даної підготовки. Визначено й апробовано комплекс педагогічних умов для забезпечення оптимального ступеня методичної підготовки майбутніх учителів музики у процесі педагогічної практики.

Визначено суть і зміст педагогічних умов творчої самореалізації майбутніх учителів музики у процесі виконавської діяльності. Доведено залежність ефективності функціонування структурних компонентів формування здатності студентів до творчої самореалізації у цьому процесі від забезпечення певних педагогічних умов. Розроблено й апробовано поетапну методику, яка експериментально доводить ефективність організованих педагогічних умов і передбачає мотиваційну спрямованість установок студентів на самореалізацію; практичне втілення їх художньо-педагогічних задумів і реалізацію мети творчого самовираження.

Обгрунтовано та розроблено модель підготовки майбутнього учителя початкових класів до використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану молодших школярів. Визначено критерії та показники готовності майбутніх учителів до даної діяльності, розкрито зміст музично-комунікативного поля учні - музика - навчання. Поглиблено суть поняття "регулятивний потенціал музичного мистецтва". Запропоновано критерії добору музичного репертуару (прикладний, гедоністичний, сугестивний, естетичний). Наведено методичні рекомендації з використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану молодших школярів.

Науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідженої проблеми, узагальнено потенціал народної музичної творчості у морально-естетичному вихованні школярів. Розроблено компоненти, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору. Розроблено й експериментально перевірено модель підготовки студентів до даного виховного процесу з використанням засобів народної творчості. Визначено педагогічні умови формування у майбутніх учителів музики зазначеної готовності. Розроблено та впроваджено до практики підготовки даних вчителів навчальні дисципліни "Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості", "Хроматична сопілка у загальноосвітній школі" та їх методичне забезпечення.

Досліджено процес розвитку музично-педагогічної освіти в Україні другої половини XX - початку XXI ст., пов'язаний зі становленням музично-педагогічних факультетів, на яких здійснювалася професійно-педагогічна підготовка вчителів музики для ЗНЗ. Обгрунтовано концептуальні засади розвитку музично-педагогічної освіти, уточнено понятійний апарат, виявлено закономірності розвитку музично-педагогічної галузі, здійснено розподіл педагогічної реалії на певні історичні періоди, виявлено тенденції розвитку музично-педагогічної освіти, зроблено історіографічний аналіз стану вивчення проблеми. Зазначено, що аналіз освітніх процесів у контексті історичних подій свідчить, що 1962 - 2008 рр. - період розвитку музично-педагогічної освіти, який вимагає детального та глибокого вивчення, систематизації й узагальнення. Дослідження грунтується на документальних матеріалах і дає цілісну картину історико-логічної інтерпретації розвитку музично-педагогічної освіти в хронологічно визначеній послідовності. Розкрито напрями формування музично-педагогічної думки, основні етапи розвитку музично-педагогічної освіти різних регіонів України в певні історичні періоди, аналіз навчальних планів і програм, за якими здійснювалася підготовка майбутніх учителів, розвиток науково-дослідної, концертно-виконавської та музично-просвітницької діяльності викладачів і студентів музично-педагогічних факультетів.

Вперше створено й експериментально апробовано організаційно методичну систему підготовки майбутніх учителів до керівництва учнівськими музичними колективами. Розроблено зміст і структуру готовності студентів музичних спеціальностей до керівної діяльності, обгрунтовано систему критеріїв і показників її сформованості. Конкретизовано сутність педагогічного керівництва учнівськими музичними колективами, визначено основні принципи та педагогічні умови його здійснення. Запропоновано форми та методи навчальної роботи, спрямовані на самореалізацію учнів у сумісному музикуванні засобами полілогу. Обгрунтовано технологію керівництва дитячим мистецьким колективом і визначено шляхи її реалізації у навчально-виховному процесі. Доведено необхідність застосування особистісно орієнтованого підходу у мистецькому навчанні та вихованні та удосконалено методику підготовки майбутніх учителів музики.

Уперше розроблено та експериментально перевірено методику формування готовності до професійного саморозвитку у майбутнього педагога-музиканта, визначено її основні структурні компоненти, удосконалено систему діагностики сформованості даної готовності. Розвинуто теоретичні та методичні засади впровадження до процесу професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів концептуальних положень особистісно орієнтованого навчання.

Висвітлено теоретичні та практичні засади формування готовності до творчої самореалізації студентів музично-педагогічного факультету в процесі навчання. На підставі вивчення психолого-педагогічних, філософських, музикознавчих джерел і сучасного досвіду музичної підготовки студентів визначено зміст поняття "формування готовності до творчої самореалізації майбутнього вчителя музики". Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови та шляхи впровадження програми активізації фахової підготовки майбутніх учителів музики. Уточнено критерії та показники сформованості професійної компетентності студентів та їх готовності до творчої самореалізації. Відзначено дидактичну доцільність використання творчих завдань і застосування інтегративного підходу щодо оволодіння методиками музично-виконавських видів практик (інструментальної, вокальної, диригентсько-хорової, ансамблевої гри) та навичками організаційно-практичної роботи. Розроблено й апробовано методику формування готовності до творчої самореалізації студентів музично-педагогічних факультетів й експериментально підтверджено її ефективність.

Досліджено проблему формування дослідницьких умінь майбутніх учителів музики у процесі їх науково-пошукової роботи. Проаналізовано відповідну наукову літературу та розкрито суть і структуру зазначених умінь, особливості їх реалізації майбутніми вчителями музики. Доведено, що ефективність формування дослідницьких умінь підвищиться за умови забезпечення поступовості розвитку творчої самостійності студентів у їх пошуковій діяльності. Визначено складові дослідницької діяльності, її основні види та форми, розроблено модель умінь майбутніх учителів музики, а також організаційно-методичну систему їх формування. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику, яка забезпечує ефективне формування дослідницьких умінь і може бути використана у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів освіти викладачами факультетів: музично-педагогічних та мистецтв.

Уточнено зміст поняття "креативність", визначено структурні компоненти, показники та рівні сформованості даної якості у майбутніх учителів музики. Обгрунтовано та експериментально апробовано педагогічні умови ефективного розвитку креативності для студентів музично-педагогічного факультету. Встановлено позитивний вплив таких чинників, як розвиток творчої мотивації, формування чітких уявлень про сутність креативності, активізація самостійної творчо-пошукової діяльності, забезпечення зразків креативної поведінки та створення сприятливого середовища для розвитку творчої активності майбутніх учителів музики. Розроблено методику поетапного формування креативності засобами основного музичного інструмента.

Вперше розкрито сутність поняття "музично-творчий потенціал", визначено його структурно-функціональний зміст і механізми актуалізації. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови процесу формування музично-творчих здібностей студентів. Встановлено критерії та визначено рівні сформованості музично-творчого потенціалу студентів з урахуванням його структурних компонентів. Створено програму діагностування сформованості структурних компонентів музично-творчого потенціалу за умов вищої педагогічної освіти на базі визначених критеріїв і показників. Розроблено й апробовано методику формування музично-творчого потенціалу майбутніх учителів початкових класів і музики у процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін.

Запропоновано педагогічну інтерпретацію поняття "музичне мислення вчителя", визначено його зміст та структуру на базі інтегративного розгляду існуючих наукових підходів. Теоретично розроблено механізм формування музичного мислення вчителя через творчо-самостійну інтерпретацію музики. Виявлено педагогічний потенціал музично-інструментальної підготовки та особливості її використання у фаховій підготовці майбутніх вчителів, зокрема, у формуванні їх музичного мислення. Визначено умови ефективності формування музичного мислення студентів, що грунтуються на засадах діалогової взаємодії, використання форм і методів проблемного навчання, організації виконавської практики. Обгрунтовано залежність ступеня підготовки студентів до музично-педагогічної діяльності від рівня сформованості їх музичного мислення.