Викладено стислу інформацію з історії спорудження та реконструкції шедевра барокової архітектури XVIII ст. - Андріївської церкви. Охарактеризовано особливості живопису, скульптури та декору цієї визначної пам'ятки столиці. Вміщено кольоровий ілюстративний блок з зображеннями найцінніших експонатів музею. Запропоновано схеми розміщення живопису в іконостасі, куполі, парусах і склепінні храму.

Досліджено історію собору св. Софії, її архітектуру та живопис. Вперше розшифровано символіку художнього образу визначної пам'ятки архітектури, а також розкрито зміст сюжетів та їх зв'язок з історією Русі-України. Значну увагу приділено діяльності Ярослава Мудрого, митрополита Іларіона, Володимира Мономаха, Петра Могили, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи та ін.

Висвітлено питання історії спорудження собору, особливості неповторних розписів цілого сузір'я видатних митців. Охарактеризовано долі, тих хто так чи інакше мав відношення до цього храму. Вперше опубліковано деякі ілюстрації, що допоможуть детально роздивитися те, що випадає з уваги під час огляду собору.

Освещены вопросы истории сооружения собора, особенности неповторимых росписей целого созвездия известных художников. Охарактеризованы судьбы тех, кто так или иначе имел отношение к этому храму. Впервые опубликованы некоторые иллюстрации, которые помогут детально рассмотреть то, что выпадает из внимания во время осмотра собора.

Висвітлено питання історії Національного заповідника "Софія Київська", описано його пам'ятки, зокрема, Софійський собор, Золоті ворота, Кирилівську та Андріївську церкви, Судацьку фортецю.

Освещены вопросы истории Национального заповедника "София Киевская", описаны его памятки, в частности, Софиевский собор, Золотые ворота, Кирилловская и Андреевская церкви, Судацкая крепость.

Проведено комплексний аналіз історико-соціальної й етноконфесійної сфер церковного, суспільно-політичного та культурного життя України-Руси у контексті русько-візантійських відносин і впливу на дані сфери візантійських традицій, відтворених у монументальному комплексі Софії Київської. На підставі введення у науковий обіг даних щодо стінопису Софії Київської проаналізовано основні події русько-візантійських відносин доби християнізації Русі. Визначено особливості рецепції візантійських державотворчих традицій на київському терені, які знайшли відображення в архітектурі та живописі Святої Софії. Досліджено вплив візантійської та давньоруської спадщини на державно-церковнотворчі процеси в Україні XVII - початку XVIII ст.

Проведен комплексный анализ историко-социальной и этноконфессионной сфер церковной, общественно-политической и культурной жизни Украины-Руси в контексте русско-византийских отношений и влияния на данные сферы византийских традиций, которые нашли отражение в монументальном комплексе Софии Киевской. На основании введения в научный оборот данных о стенописи Софии Киевской проанализированы основные события русско-византийских отношений эпохи христианизации Руси. Определены особенности рецепции византийских государствообразующих традиций во времена Киевской Руси, которые нашли отражение в архитектуре и живописи Святой Софии. Исследованы отреставрированное памятником влияние византийского и древнерусского наследия на государственно-церковные процессы в Украине XVII - начала XVIII вв.

Висвітлено історію спорудження архітектурного комплексу Покровської церкви, що знаходиться в Києві на Подолі, побудованого в честь найбільш улюбленого і поширеного в Україні свята Покрови Богородиці. Наведено відомості про автора будівлі - відомого українського архітектора І.Григоровича-Барського, роботи якого сформували архітектурні основи українського бароко. Відзначено високу культуру майстерності, творчу самобутність, якість та оригінальність робіт архітектора.

Освещена история сооружения архитектурного комплекса Покровской церкви, находящегося в Киеве на Подоле, построенного во имя наиболее любимого и распространенного в Украине праздника Покровы Богородицы. Приведены сведения об авторе сооружения - известном украинском архитекторе И.Григоровиче-Барском, работы которого сформировали архитектурные основы украинского барокко. Отмечена высокий уровень мастерства, творческая самобытность, качество и оригинальность работ архитектора.

Визначено основні особливості та чинники формування архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври та його історичного оточення за доби гетьмана І.С.Мазепи. Описано оборонні споруди й архітектурний ансамбль Печерського містечка, архітектурні ансамблі Верхньої та Нижньої Лаври. Наведено характеристики цегляного мурування споруд Києво-Печерського монастиря кінця XVII - початку XVIII ст.

Определены основные особенности и факторы формирования архитектурного ансамбля Киево-Печерской лавры и его исторического окружения во времена гетмана И.С.Мазепы. Описаны оборонительные сооружения и архитектурный ансамбль Печерского городка, архитектурные ансамбли Верхней и Нижней Лавры. Приведены характеристики кирпичной кладки сооружений Киево-Печерского монастыря конца XVII - начала XVIII вв.

Висвітлено історію створення та сучасний стан Софії Київської в архітектурному, мистецтвознавчому, історичному, культурологічному, археологічному аспектах. Розглянуто архітектурні школи Киїської Русі кінця X - початку XII ст., полілитії в розписах Софії Київської, першу посвяту Видубицького Георгіївського собору в контексті архівних документів і пам'яток мистецтва та розпису Св. Софії Київської. Наведено інформацію про архітектурно-археологічні розкопки біля церкви Іоанна Предтечі в Керчі у другій половині XX ст., результати археологічних досліджень і розвідок на подвір'ї Софії Київської у 2006 - 2007 рр. Увагу приділено проблемам охорони пам'яток і ефективного управління об'єктами культурної спадщини.

Освещены история создания и современное состояние Софии Киевской в архитектурном, искусствоведческом, историческом, культурологическом, археологическом аспектах. Рассмотрены архитектурные школы Киевской Руси конца X - начала XII вв., полилитии в росписях Софии Киевской, первое освящение Выдубицкого Георгиевского собора в контексте архивных документов, памяток искусства и росписи Св. Софии Киевской. Приведена информация об архитектурно-археологических раскопках около церкви Иоанна Предтечи в Керчи во второй половине XX в., результаты археологических исследований и разведок во дворе Софии Киевской в 2006 - 2007 гг. Уделено внимание проблемам охраны памяток и эффективному управлению объектами культурного наследия.

На підставі архівних джерел вперше висвітлено особливості формування архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври (КПЛ) та її історичного оточення - Печерська за доби гетьманів І. Скоропадського та Д. Апостола. Увагу приділено фортифікаційним роботам у Києві у 1710 - 1720 рр. Проаналізовано архітектурно-будівельну діяльність у Гетьманщині у 1710 - на початку 1730-х рр. Описано архітектурний ансамбль КПЛ до пожежі 1718 р. Розглянуто питання відновлення споруд навколо Успенського собору й Успенського собору КПЛ після пожежі 1718 р. Наведено творчу біографію архітектора та живописця Ф. Васильєва.

На основе архивных источников впервые освещены особенности формирования архитектурного ансамбля Киево-Печерской лавры (КПЛ) и ее исторического окружения - Печерска в эпоху гетманов И. Скоропадского и Д. Апостола. Внимание уделено фортификационным работам в Киеве в 1710 - 1720 гг. Проанализирована архитектурно-строительная деятельность Гетманщины в 1710 - начале 1730-х гг. Описан архитектурный ансамбль КПЛ до пожара 1718 г. Рассмотрены вопросы восстановления сооружений вокруг Успенского собора и Успенского собора КПЛ после пожара 1718 г. Приведена творческая биография архитектора и живописца Ф. Васильева.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)414-7 + Щ117.166(4Укр-2К) + Э372.27-655

Рубрики:

Історія

Культові будови та споруди

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж62291 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості про сакральні будівлі Києва, які використовуються релігійними організаціями різних конфесій, висвітлено їх історію та сучасний стан, духовність столиці. Увагу приділено окремим спорудам з виразними культовими ознаками та давніми традиціями київської сакральної архітектури. Подано відомості про найважливіші храмові реліквії, святих подвижників, просвітителів.

Досліджено Флорівський (Вознесенський) монастир як пам'ятку історії й архітектури. Дана обитель єдина серед київських чернечих осередків є діючою з XVI ст. безперервно, з постійним зв'язком поколінь, що сприяло збереженню традиційних форм існування у модернізованому оточенні. Для вивчення генези київської жіночої чернечої громади, сакрального простору, культурної спадщини обителі залучено репрезентативні джерела і літературу. Дослідження синтезує розрізнені дані археології, геології, картографії, краєзнавства й інших спеціальних дисциплін для реконструкції історії Флорівського Києво-Подільського і Вознесенського Печерського монастирів до їх об'єднання та після нього. Запропоновано огляд природно-ландшафтних умов для уточнення дати заснування обителі на Подолі, виділено основні етапи функціонування Флорівського (Вознесенського) монастиря, відповідно до яких розглянуто його соціокультурне середовище, формування архітектурно-планувальної структури обителі, стильові зміни. Оригінальною тезою дослідження є зв'язок розвитку архітектурного ансамблю Флорівського монастиря на Подолі з проектами розбудови Печерська, зокрема, Лаври і підпорядкування у другій половині XVIІ ст. флорівських черниць Печерському архімандриту.

Розглянуто питання формотворення православних надмогильних пам'ятників за композиційними принципами та технологічними засадами. Наведено відомості про доступні на даний час сакральні об'єкти Лук'янівського некрополя. Удосконалено загальну класифікацію та номенклатуру пам'ятників. Встановлено основні типологічні групи за їх композиційними, конструктивними, декоративно-оздоблювальними, інформаційними та формотворчими ознаками. Доведено, що синтез стильових, композиційних та конструктивно-технологічних особливостей пам'ятника визначає його цілісність і естетичну досконалість як об'єкта архітектури і дизайну. Наведено вимоги щодо змістовних та композиційних характеристик. Зазначено, що принцип пропорціонування був одним з найважливіших геометричних засобів проектування композиційно- досконалої форми надмогильних пам'ятників Київського некрополя в означений період. Висвітлено принципи, засоби, методи та рекомендації щодо сучасного проектування і реставрації об'єктів меморіально-сакрального характеру.