Наведено результати досліджень документальних й історичних джерел, матеріалів численних науково-пошукових подорожей по рідному краю щодо чудотворних ікон Волині та Полісся: чудотворного образу Богородиці у Волинському храмі, чудотворної ікони Божої Матері Почаївської, чудотворних образів глибокого Полісся та ін.

Книгу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині однієї з перлин вітчизняної культури - Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, одному з найбільш відомих центрів Давньої Русі, осередку духовного життя народу. На основі аналізу літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, етапи формування унікального архітектурного ансамблю ХІ-ХІХ ст., розповідається про твори монументального живопису, безцінні скарби монастирської ризниці та старовинний некрополь.

Висвітлюється зв'язок будівництва церков Покрови Пресвятої Богородиці з ключовими подіями в історії України. На прикладі однієї з них - Пархомівської церкви, в якій збереглися мозаїки М.К.Реріха, - стверджується, що не дивлячись на заподіяні рани і втрати, творіння людської духовності стало символом боротьби українського народу за волю і незалежність і буде займати чільне місце в житті суспільства.

Дисертацію присвячено виявленню передумов і тенденцій стильового розвитку храмової архітектури Слобожанщини (друга пол. XIX - початок XX ст.). На підставі вивчення архівних матеріалів введено у науковий обіг проектні матеріали харківських єпархіальних архітекторів та встановлено їх величезну роль у формуванні образу храмових споруд. Визначено типологічні та об'ємно-просторові аспекти формоутворення храмових споруд та проведено аналіз творчих методів архітекторів, що сприяли цьому процесу.

Дисертацію присвячено духовній, архітектурно-естетичній та функціональній реабілітації православних монастирських комплексів в Україні. Виявлено фактори історико-соціального плану, які зумовили еволюцію характеру будівництва монастирських комплексів, містобудівне значення ансамблів у формуванні планувальної структури населених пунктів, композиційні закономірності побудови монастирів, стилістичну своєрідність їх основних елементів. Методика дослідження базується на історико-архітектурному аналізі першоджерел, натурному обстеженні збережених пам'яток монастирської архітектури. Для цього застосовано порівняльно-історичний, типологічний методи та метод графічних реконструкцій. Перший розділ - "Аналіз історичного процесу зародження і розвитку монастирських комплексів" - присвячено узагальненню попередніх досліджень з теми дисертації, проаналізовано історичні основи формування монастирських комплексів та їх роль у суспільстві. Виявлено основні етапи розвитку архітектурно-планувальної системи монастирів в історичному контексті. Обстежено основні групи будівель на території комплексів. Проведено аналіз візуального сприйняття об'ємно-просторової та планувальної структури монастирів. На основі цього узагальнено архітектурно-мистецьку роль монастирських комплексів в історичному середовищі. У другому розділі - "Дослідження монастирських комплексів України з метою їх реставрації та реабілітації" - здійснено аналіз технічного стану монастирів, починаючи з 1917 р. і до нашого часу. Розглянуто чинники деформацій та руйнацій споруд. Виявлено історико-культурну значущість архітектурних пам'яток у комплексі та визначено

Висвітлено релігійну архітектуру та історію церков східного обряду на території Закарпаття, за винятком кількох новозбудованих споруд. У контексті греко-католицької єпархії описано давні та унікальні дерев'яні та муровані церкви базилічного типу, поширені за часів Австро-Угорщини. Визначено всі місцевості регіону, де стоять чи стояли церкви, зокрема, Мукачівський, Ужгородський, Виноградівський, Свалявський, Воловецький, Хустський, Міжгірський, Рахівський, Тячівський, Іршавський, Берегівський, Великоберезнянський райони. Наведено відомості про всі церкви, знищені впродовж ХХ ст., подано сучасні назви сіл, перейменованих після 1945 р. Після назви села вказано стару назву або назву, введену в радянський період. Розглянуто історію розвитку Закарпатського краю, наведено хронологію розвитку історії його церков.

Рассмотрены религиозная архитектура (за исключением нескольких новопостроенных сооружений) и история восточного обряда на территории Закарпатья. В контексте греко-католической епархии описаны древние и уникальные деревянные и мурованные церкви базилического типа, распространенные во времена Австро-Венгрии. Освещены все местности региона, где стоят или стояли церкви, в частности, Мукачевский, Ужгородский, Виноградовский, Свалявский, Воловецкий, Хустовский, Межгорный, Раховский, Тячевский, Иршавский, Береговский районы. Приведены сведения о всех церквях, уничтоженных в течении ХХ ст., приведены современные названия сел, переименованных после 1945 г. После названия села указано старое название или название, введенное в советское время. Рассмотрена история развития Закарпатского края, приведена хронология развития истории его церквей.

На основі комплексного аналізу письмових, археологічних, речових, архітектурних і польових матеріалів та музейних колекцій висвітлено питання будівництва, утримання, постачання й охорони дерев'яних культових споруд Буковини. Значну увагу приділено формуванню та розвитку їх архітектурно-об'ємного планування й особливостей внутрішнього обладнання протягом XVII - XIX ст. у контексті взаємовпливів народних традицій, а також церковних канонів. Розглянуто традиційні способи оберігання дерев'яних культових споруд Буковини від пожеж, стихійного лиха, крадіжок та охарактеризовано перші пам'яткоохоронні заходи. З'ясовано роль культових споруд у житті традиційної буковинської громади та їх місце у формуванні духовних цінностей окремих її членів. Детально проаналізовано співвідношення канонічного та традиційного у процесі формування вертикального простору буковинських дерев'яних культових споруд, їх опорядження.

Досліджено архітектурну пластику східнокарпатських церков та дзвіниць як засіб художньої виразності дерев'яного монументального будівництва у взаємозв'язку з народним декоративним мистецтвом. Розглянуто художні особливості профілювання і різьблення в історичному розвитку декорування. Розроблено типологічну структуру оздоблення пам'яток XVII - початку XX ст. за техніками художнього деревообробництва. Висвітлено вплив народного традиційного декорування конструктивних деталей культових споруд Українських Карпат на сучасне професійне дерев'яне храмобудівництво.

Проаналізовано нові матеріали натурних, історико-бібліографічних та історико-архівних досліджень, що дозволило розширити перелік українських храмів-ротонд. Відомі храми-ротонди систематизовано за принципом інформативності та достовірності матеріалів натурних досліджень, фіксацій та обгрунтованістю їх архітектурної інтерпретації. Визначено основні закономірності побудови планувальної та об'ємно-просторової структури архітектурної форми храмів-ротонд. Обгрунтовано прийняті рішення щодо їх планувальних та об'ємно-просторових реконструкцій. Проаналізовано ідейний зміст архітектурного образу храмів-ротонд. Визначено основні тенденції розвитку архітектурно-композиційних традицій храмового ротондального будівництва княжої доби.

Досліджено питання формування своєрідності храмової архітектури, принципи та методи зведення храмових споруд Волині XVII - XVIII ст. Визначено межі історико-етнографічного регіону Волині, простежено зв'язок історичних та етно-культурних умов розвитку краю з храмовим будівництвом і традиції волинської школи дерев'яного та мурованого храмового будівництва. Розроблено періодизацію будівництва дерев'яних і кам'яних храмів Волині у XVII - XVIII ст., класифікацію волинських храмових споруд щодо їх об'ємно-просторового та планувального вирішення. З урахуванням містобудівельних, об'ємно-просторових, конструктивних і художньо-мистецьких характеристик виділено типи дерев'яних і кам'яних церков і костьолів, найбільш поширених у волинському храмовому зодчестві XVII - XVIII ст. Проведено кількісну та якісну характеристику особливостей розташування дерев'яних, мурованих храмів і монастирів у системі міської забудови. Досліджено особливості конструктивно-технічних характеристик волинських храмів, архітектурно-мистецькі засоби виразності у храмовому будівництві. Встановлено масштаби та пропорції дерев'яних і кам'яних культових пам'яток, проаналізовано художньо-конструктивні матеріали, які використовувались під час будівництва дерев'яних та мурованих храмів на Волині у XVII - XVIII ст. Розглянуто творчість народних майстрів та професійних зодчих на Волині, простежено процес формування і розвитку школи релігійного малярства у регіоні. Проаналізовано методи зведення дерев'яних і кам'яних храмових споруд на Волині у XVII - XVIII ст.

Розглянуто наслідки войовничого атеїзму і проблеми сакральної архітектури у незалежній Україні. Детально проаналізовано досвід храмового будівництва у діаспорі, а також традиції та особливості української церковної архітектури. Значну увагу приділено канонам і нормам планувально-конструктивного вирішення храму у східних традиціях. Окремі розділи присвячено охороні історичного середовища і пам'яток церковної архітектури, а також санітарно-пожежним вимогам та інженерному обладнанню.

Проанализирована история развития колокольного литья с древнейших времен до создания величайшего произведения - Царь-колокола. Рассмотрены архитектура колоколен, металлургия меди и бронзы, искусство литья, уникальные произведения колокольных мастеров. Охарактеризованы химический состав, физико-химические и технологические свойства некоторых бронз.

Розглянуто історичне минуле, архітектурну і мистецьку спадщину одного з найвизначніших монастирських ансамблів Західної України - Почаївської Свято-Успенської лаври, яка здавна відігравала роль провідного духовного осередку на Волині. Описано творіння іконописного, різьбярського та живописного мистецтва, що містяться в лаврських святинях.

Висвітлено тисячолітню історію храмового будівництва на теренах України. Розкрито архітектурно-мистецькі особливості храмових споруд різних історичних періодів.

Досліджено історію собору св. Софії, її архітектуру та живопис. Вперше розшифровано символіку художнього образу визначної пам'ятки архітектури, а також розкрито зміст сюжетів та їх зв'язок з історією Русі-України. Значну увагу приділено діяльності Ярослава Мудрого, митрополита Іларіона, Володимира Мономаха, Петра Могили, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи та ін.

Викладено стислу інформацію з історії спорудження та реконструкції шедевра барокової архітектури XVIII ст. - Андріївської церкви. Охарактеризовано особливості живопису, скульптури та декору цієї визначної пам'ятки столиці. Вміщено кольоровий ілюстративний блок з зображеннями найцінніших експонатів музею. Запропоновано схеми розміщення живопису в іконостасі, куполі, парусах і склепінні храму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.11(4Укр) + Щ117.166(4Укр-2Лво)-202

Рубрики:

Зміст преси

Культові будови та споруди

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено завдання і шляхи розвитку української урбаністики та архітектури за сучасних умов. Описано тенденції розвитку сакральної архітектури України. Розглянуто особливості баневої структури церков Галичини кінця ХІХ ст. - 1920 - 1930-х р. та їх сучасне втілення у храмовому будівництві. Проаналізовано вплив особливостей рельєфу на ландшафтно-планувальний уклад садів у монастирських комплексах Східної Галичини. Наведено результати історично-архівних досліджень Зимненського монастиря на Волині, зокрема, реконструкції підвалин, а також бастіонних фортифікацій в ансамблі церкви святого Юра у Львові.

Освещены задания и пути развития украинской урбанистики и архитектуры в современных условиях. Описаны тенденции развития сакральной архитектуры Украины. Рассмотрены особенности банной структуры церквей Галиции конца ХІХ в. - 1920 - 1930-х годов и их современное воплощение в храмовом строительстве. Проанализировано влияние особенностей рельефа на ландшафтно-планировочный уклад садов в монастырских комплексах Восточной Галиции. Приведены результаты исторически-архивных исследований Зимненского монастыря на Волыне, в частности реконструкция фундамента, а также бастионных фортификаций в ансамбле церкви святого Юра во Львове.

Розглянуто дані про монастирські сади, що дало змогу відтворити цілісну картину їх розвитку від Х - до середини ХІХ ст. Доведено, що монастирські сади є об'єктом ландшафтної архітектури. Виявлено основні фактори, що впливали на ландшафтне та композиційно-планувальне вирішення, висвітлено поняття "монастирський сад", подано класифікацію даних садів за різними ознаками, визначено функціональні, планувально-композиційні вирішення та розкрито філософсько-символічний зміст.

Розглянуто проблематику дослідження нерухомих (музейних) пам'яток історії та культури України. Оцінено внесок Харківського історико-філологічного товариства у вивчення історії Слобідської України. Обговорено діяльність наукових археологічних з'їздів початку XX ст., висвітлено праці служителів церкви щодо пам'яток української церковної архітектури.