Досліджено питання життя й творчості А.Міцкевича, зокрема, проаналізовано слово і проблему зради в А.Міцкевича, інтерпретацію письменником балади Й.-В.Гете "Mignon", проблему духовних сил героя в його поетичній творчості. Особливу увагу приділено характеристиці творчої діяльності А.Міцкевича у контексті слов'янської та української культур. Розглянуто поезію А.Міцкевича в оцінці І.Франка, типологію і контактно-генетичні зв'язки письменника з Т.Шевченком та Л.Українкою, балади А.Міцкевича в перекладацькій інтерпретації П.Куліша тощо.

Збірник присвячено 450-річчю від дня народження визначного іспанського письменника Мігеля де Сервантеса Сааведри. Детально розглянуто умови виникнення хронотопу відчуження у романі, художню своєрідність часу і простору у творах Я.Івашкевича, проблему "трагедії особистості" у літературі епохи Відродження та неоромантизму, а також жанрову недетермінованість "похмурих" драм Шекспіра.

Висвітлено теоретичні та типологічні аспекти літературного процесу в Україні в ХІХ ст. Розглянуто проблеми української народної творчості на сторінках російського революційно-демократичного журналу "Современник" наприкінці 1850 - на початку 1860-х рр., проаналізовано російсько-українські літературні взаємозв'язки, проблематику шевченкознавства та огієнкознавства.

Освещены теоретические и типологические аспекты литературного процесса в Украине в ХІХ ст. Рассмотрены проблемы украинского народного творчества на страницах русского революционно-демократического журнала "Современник" в конце 1850 - начале 1860-х гг., проанализированы российско-украинские литературные взаимосвязи, проблематика шевченковедения и огиенковедения.

Розглянуто історію культурних зв'язків Центральної України та Польщі. Показано внесок у дані процеси провідних прозаїків, драматургів, перекладачів, літературознавців, публіцистів України, Польщі та Росії, зокрема, А.Фета, М.Хороманського, Я.Івашкевича, В.Винниченка, А.Тарковського, Д.Чижевського, Г.Вернеса, А.Міцкевича, М.Грабовського.

Рассмотрена история культурных связей Центральной Украины и Польши. Показан вклад в данные процессы ведущих прозаиков, драматургов, переводчиков, литературоведов, публицистов Украины, Польши и России, в частности, А.Фета, М.Хороманского, Я.Ивашкевича, В.Винниченка, А.Тарковского, Д.Чижевского, Г.Вернеса, А.Мицкевича, М.Грабовского.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-318.3 + Ш5(4Укр)6-318.3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено онтологію романтизму в контексті творчості польського поета Ю.Словацького. Проаналізовано деякі моменти перекладу польських літературних форм поета діалектизмами української мови. Акцентовано увагу на краєзнавчих дослідженнях Ю.Словацького.

Исследована онтология романтизма в контексте творчества польского поэта Ю.Словацкого. Проанализированы некоторые моменты перевода польских литературных форм поэта диалектизмами украинского языка. Акцентировано внимание на краеведческих исследованиях Ю.Словацкого.

Проаналізовано творчість польських поетів ХІХ ст., які тематикою своїх творів сформували так звану "українську школу" в польському романтизмі. Охарактеризовано твори поета Т.Падури, висвітлено його місце в українському історично-культурному процесі, проаналізовано його ставлення до України та її нації. Розглянуто життєвий шлях і творчу діяльність польского літератора М.А.Грабовського, висвітлено його зв'язки з П.О.Кулішем. Охарактеризовано поему С.Гощинського "Канівський замок". Наведено розмову з письменником Р.Іванчуком щодо культурних зв'язків поляків і українців.

Проанализировано творчество польских поэтов ХІХ ст., сформировавших тематикой своих произведений так называемую "украинскую школу" в польском романтизме. Охарактеризованы произведения поэта Т.Падуры, освещено его место в украинском историко-культурном процессе, проанализировано его отношение к Украине и ее нации. Рассмотрены жизненный путь и творческая деятельность польского литератора М.А.Грабовского, а также его связи с П.А.Кулишом. Охарактеризована поэма С.Гощинского "Каневский замок". Приведена беседа с писателем Р.Иванчуком о культурных связях поляков и украинцев.

Наведено матеріали літературного порівняльного дослідження дитячого світу у М.Твена та М.Коцюбинського, поетики живого та комічного у М.Гоголя та Е.По, воєнних оповідань А.Барбюса та І.Бабеля, архетипіки Ф.С.Фіцжеральда та В.Домотовича, неоромантичного фемінізму Й.Акіко, У.Кесер, Лесі Українки.

Освещена типология американской и украинской литератур. Приведены материалы литературного сравнительного анализа детского мира у М.Твена та М.Коцюбинского, поэтики живого та комического у М.Гоголя и Э.По, военных рассказов А.Барбюса и И.Бабеля, архетипики Ф.С.Фицжеральда и В.Домотовича, неоромантического феминизма Й.Акико, У.Кесер, Л.Украинки.

Висвітлено історію становлення літературних та історичних взаємозв'язків України з країнами Західної Європи, визначено місце української літератури у світовому контексті. Розглянуто передумови виникнення, основні ознаки й особливості розвитку українського літературного європеїзму як багатоаспектного культурного явища. Досліджено рецепцію зарубіжної літератури у творчості І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Свенцицького, І. Нечуя-Левицького, В. Стефаника, М. Черемшини, І. Франка, П. Гулака-Артемовського, М. Зерова, М. Драгоманова, О. Кобилянської. Охарактеризовано стан французької літератури й українського суспільно-політичного життя наприкінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано проблему рецепції в Україні філософсько-мистецької спадщини Ж.-Ж. Русо, досліджено вплив творчості Г. Мопассана на розвиток української психологічної прози.

Освещена история становления литературных и исторических взаимосвязей Украины со странами Западной Европы, определено место украинской литератуы в мировом контексте. Рассмотрены предпосылки возникновения, основные признаки и особенности развития украинского европеизма как многоаспектного культурного явления. Исследована рецепция зарубежной литературы в творечестве И. Котляревского, Т. Шевченка, П. Свенцицкого, И. Нечуя-Левицкого, В. Стефаника, М. Черемшины, И. Франка, П. Гулака-Артемовского, Н. Зерова, М. Драгоманова, О. Кобылянской. Охарактеризовано состояние французкой литературы и украинской общественно-политической жизни в конце XIX - начале XX в. Проанализирована проблема рецепции в Украине философско-художественного наследия Ж.-Ж. Руссо, исследовано влияние творчества Г. Мопассана на развитие украинской психологической прозы.

Досліджено образні елементи поетичного тексту, які відображають фонетичні, просодичні, граматичні та лексичні особливості мовного матеріалу, з якого твориться словесний образ. Доведено, що розуміння взаємовідношення різних образотворчих критеріїв у структурі поетичного твору, виявлення на їх підставі функціонально значимих компонентів специфіки національної форми та встановлення їх ієрархічної залежності дало змогу розробити концепцію етномовного компонента у структурі словесних образів поетичного тексту, а також дійти певних висновків щодо засобів відтворення етномовної специфіки словесних образів на усіх рівнях мовної ієрархії. Встановлено, що застосування методів лінгвістичного аналізу для теоретичного вивчення перекладу допомогло визначити комунікативну сутність мови через опис її функціонування за умов міжмовної комунікації.

Вперше розглянуто переклад як наукову проблему в українському літературознавстві XIX - початку XX ст. Підкреслено важливе значення перекладознавчої думки на всіх етапах розвитку національної літератури (становлення, формування, ствердження та поступу в світовому контексті). Відзначено позитивний вплив великого обсягу перекладознавчого матеріалу (від окремих висловлювань, рецензій, статей до грунтовних праць) на відображення основних етапів літературної критики та подальший світовий розвиток національної літератури. Досліджено еволюцію перекладознавчої думки та встановлено загальнолітературний характер художнього перекладу як літературного зразка, засобу формування естетичного смаку, розвитку мови, джерела ідейно-тематичного, жанрово-стильового збагачення української літератури, її оновлення та модернізації, стимулу для оригінальної творчості (на прикладі літературної діяльності Р.Гонорського, М.Максимовича, П.Гулак-Артемовського, Л.Боровиковського, Є.Гребінки, М.Костомарова, П.Куліша, М.Драгоманова, О.Потебні, І.Франка та Лесі Українки). Обгрунтовано суттєве значення перекладу у формуванні концепції національної літератури, спрямованої на розвиток власних традицій і збагачення їх світовими здобутками. Відзначено функціональність перекладознавчої думки в розвитку літературознавства, що сприяло поглибленню розуміння завдань та перспектив загального літературного процесу та індивідуальної творчості митця. Встановлено значення перекладу як органічної частини літературознавства.

Досліджено усі опубліковані українські переклади поезій П.Верлена. Визначено основні тенденції та закономірності становлення українського поетичного перекладу з 1890-х років до сучасного періоду. Проаналізовано співвідношення змістової та функціональної адекватності у певному культурно-історичному контексті. Виявлено відмінності у перекладацьких підходах, пов'язані з асиметрією та асинхронією поетичних дискурсів першотвору та перекладу. Розроблено періодизацію українських перекладів П.Верлена відповідно до часу їх створення та змін досліджуваних перекладацьких стратегій. Проведено комплексний лінгвостилістичний і перекладознавчий аналіз адекватного відтворення поетичних образів П.Верлена на фонологічному, лексико-семантичному та композиційному рівнях.

Вивчено особливості різних рівнів рецепції та типології творчості С.Виспянського з відповідними явищами та процесами української літератури (УЛ) кінця XIX - початку XX ст. На підставі засад рецептивної естетики виявлено домінантні літературознавчі концепції в осмисленні творчості письменника польськими та українськими дослідниками. З використанням контактно-генетичного підходу проаналізовано впливи УЛ на його творчість на рівні образів, мотивів, характерів, сюжетів. З'ясовано спорідненість текстів з аналогічними явищами та процесами УЛ даного періоду та їх ідейно-естетичну самоцінність. Встановлено рівні типологічних характеристик творчості С.Виспянського, поетів - "молодомузівців", української драматургії, зокрема, тематичні, образні, фольклорно-міфологічні, сюжетно-композиційні, жанрово-стильові, архетипні, художньо-мисленнєві.

Досліджено вплив концептів жанрології античної трагедії, елементів формального, архітектонічного та стилістичного її рівнів на формування різноманітних текстуальних дискурсів в українській літературі ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано генетичну спорідненість концепцій художньої дійсності жанрово розмаїтого вітчизняного письменства ХІХ - початку ХХ ст. з моделями світу античних трагіків, внаслідок рецепції та трансформації провідних категорій агональної дійсності: "проблема знання", "трагедія розуму", "трагічна провина", "трагічна самотність", "аполлонійсько-діонісійське". Розкрито своєрідність трансформації в українській літературі ХІХ - початку ХХ ст. хронотопного континууму давньогрецької трагедії, законів функціонування міфологічного часу (античного топосу).

Висвітлено літературний і суспільно-політичний процес слов'янських народів доби романтизму та реалізму 1840 - 1960 рр., становлення та розвиток зв'язків Й.В. Фріча (1829 - 1890 рр.) з діячами української літератури та культури, українську тему в його творчості. Розглянуто поетичні, драматичні, публіцистичні та мемуарні твори, епістолярію, в яких митець опрацьовував українську тему - драми "Тарас Бульба", "Іван Мазепа", вірші "Заблукалий хлопчик (Повість з України)", статті "Асиміляція малоруського народу", "Програма українського часопису", "Спогади". Проаналізовано мотиви й мету їх написання, а також тематичні джерела. Розкрито формування світоглядних позицій Й.В. Фріча як демократа, основні етапи творчої генези видатного письменника та громадського діяча, його роль у формуванні розвитку українсько-чеських зв'язків. З'ясовано духовні критерії, естетичні та етичні домінанти його творчості, методи впливу на українське літературне та суспільно-політичне життя.

Дисертацію присвячено проблемі концептуального дослідження порівняння трагедії Й.В.Гете "Фауст" та її українських перекладів XIX-XX століть (І.Франка, Д.Загула, М.Улезка, М.Лукаша та ін.) з метою визначення результативності перекладу: адекватність чи обробка гетевського сюжету. На основі аналізу встановлено, що вказані переклади не можуть бути визнані адекватними оригіналу, а є оригінальними художніми творами. Доведено, що зміна концепції першотвору детермінована рядом факторів (філософським, психологічним, лінгвістичним тощо). Це надало перекладам іншого національного колориту і зумовило сприйняття німецької трагедії як твору української літератури.

Висвітлено творчість Ч.Діккенса у контексті англійсько-українських взаємин XIX - XX ст. Здійснено аналіз рецепції художнього доробку англійського романіста українськими літературними критиками. Розглянуто історію україномовних перекладів прози письменника. Досліджено різночасові інтерпретації "Тяжких часів" Ч.Діккенса. Здійснено типологічні зіставлення художнього доробку англійського автора з творами представників української літератури XIX - початку XX ст. (Г.Квітки-Основ'яненка, М.Гоголя, Леся Мартовича, Т.Шевченка, І.Франка, В.Винниченка); виявлено спільні та відмінні риси застосування прийомів і засобів гумору, сатири, а також творче засвоєння майстрами слова моделі "дитина і світ", що виникають завдяки соціально-типологічним, психолого-типологічним збігам.

Проаналізовано українсько-польські літературні взаємозв'язки та типологію творчості Ю. Словацького, Ю.-Б. Залеського та інших представників "української школи" в польській літературі ХІХ - початку ХХ ст., особливості її сприйняття та освоєння українськими літераторами - Т. Шевченком, М. Костомаровим, П. Кулішем, В. Антоновичем, І. Франком, Д. Павличком, Р. Лубківським. Увагу приділено питанням польської та української рецепції козака-пророка Вернигори, польськомовної творчості українських письменників та україномовної - польських.

Проанализированы украинско-польские литературные взаимосвязи и типология творчества Ю. Словацкого, Ю.-Б. Залесского и других представителей "украинской школы" в польской литературе ХІХ - начала ХХ ст., особенности её восприятия и освоения украинскими литераторами - Т. Шевченком, Н. Костомаровым, П. Кулишем, В. Антоновичем, И. Франком, Д. Павличком, Р. Лубкивским. Внимание уделено вопросам польской и украинской рецепции казака-пророка Вернигоры, польскоязычного творчества украинских писателей и украиноязычного - польских.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-318.3 + Ш5(4ВЕЛ)4-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Системно досліджено науково-критичні та художні форми рецепції творів англійських письменниць Шарлотти, Емілії та Анни Бронте в українській літературі. Здійснено порівняльний аналіз різночасових україномовних перекладів романів Шарлотти та Емілії Бронте, встановлено критерії художньості та темпоральні ознаки перекладу, ієрархію "голосів" оригіналу та його перекладних версій. Виявлено типологічні сходження у творах сестер Бронте та українських письменниць другої половини XIX ст. (Марка Вовчка, О. Кобилянської, Лесі Українки, Є. Ярошинської, Н. Кобринської та ін.) на різних рівнях художнього наративу.