Розглянуто перспективи дослідження особливостей взаємодії та функціонування барокових освітніх моделей і процесів розвитку поетики емблематичного віршування на Україні в XVI - XVIII ст. Акцент зроблено на особливостях візуальної, зокрема, геральдичної поезії як синкретичного жанру, в якому герб є своєрідним базовим "текстом", по відношенню до якого вірш виступає художньо-поетичним коментарем. Звернено увагу на специфіку функціонування геральдичної поезії, зумовлену видавничою та освітньою практикою доби.

Рассмотрены перспективы исследования особенностей взаимодействия и функционирования барочных образовательных моделей и процессом развития поэтики эмблематического стихосложения на Украине в XVI-XVIII вв. Акцент сделан на особенностях визуальной, в частности, геральдической поэзии как синкретического жанра, в котором герб является своеобразным базовым текстом, по отношению к которому стихотворение выступает художественно-поэтическим комментарием. Обращается также внимание на специфику функционирования геральдической поэзии, обусловленную издательской и образовательной практикой эпохи.

Проаналізовано науковий доробок М.Возняка - дослідника духовної музично-поетичної лірики доби бароко. Оцінено його внесок у поглиблення джерелознавчої бази досліджень духовних кантів, запропоновано певні корективи до висновків дослідника. Відзначено наукову цінність "Матеріалів до історії української пісні і вірша" М.Возняка.

Проанализировано научное наследие М.Возняка - исследователя духовной музыкально-поэтической лирики эпохи барокко. Оценён его вклад в углубление источниковедческой базы исследований духовных кантов, предложены определённые коррективы к выводам исследователя. Отмечена научная ценность "Материалов к истории украинской песни и стиха" М.Возняка.

Простежено витоки та спільні мотиви української та іспанської містичної поезії XVI - XVIII ст. Типологічна спорідненість цих явищ базується на єдиному підгрунті містичної поезії, особливій позиції її автора, суб'єкта лірики та адресата, на її прагматичному первні - явищах, що дають підстави вважати містичну поезію окремим цілісним естетичним та позаестетичним феноменом.

Дисертація - перше спеціальне дослідження, присвячене вивченню цілісної системи жанрів української курйозної поезії. Встановлено, що курйозна поезія належить до епіграматичного виду, найпоширеніший термін на її позначення в давньоукраїнських поетиках - "epigramma artificiosum" ("мистецька епіграма"). В основі курйозної поезії лежить синтез літератури й мистецтв: шрифту, графіки, музики, а також наук: арифметики, граматики, астрономії, риторики, які й створюють художню специфіку її жанрів. Курйозна поезія проаналізована в основних аспектах барокового розуміння сутності художнього слова: буквального смислу, естетики та езотеричної символіки.

Проаналізовано та систематизовано досвід українського мово-, літературо-, музикознавства та фольклористики у вивченні української духовної поезії XVIII - початку XIX ст. Досліджено стильові, лексико-стилістичні особливості та риси поетичного синтаксису духовних віршів. Головну увагу приділено певним фігурам, а саме: перифразі, антитезі, порівнянню, символу, риторичним звертанням і запитанням, інверсії, гіперболі. Здійснено їх системний опис і визначено стилістичні функції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен української новолатинської поезії доби пізнього середньовіччя та бароко. На підставі концептуальних засад розглянуто джерела та генезу цього літературного явища. Висвітлено специфіку його становлення та поширення впливу європейської латиномовної словесності в українському літературному процесі. Зазначено, що феномен вітчизняної новолатинської словесності виник у загалом сприятливій культурній атмосфері та панорамно виявився у духовному письменстві полемічного спрямування та світській літературі XVI - XVIII ст. На прикладі малодослідженої світської поеми І.Домбровського "Дніпрові камени" (1619) вивчено жанровий різновид української новолатинської історичної поезії. Наголошено на міфологічній і фольклорній природі образності у поемі. Розкодовано семантику символів цього жанру поезії, досліджено її синтетичну природу.

Реконструйовано теорію популярних у давню добу фунеральних жанрів - віршових (епітафії, епіцедії, ненії-голосіння, трену, скорботної елегії) і прозових (похоронної промови, елогії, епітафії, похоронного листа). Досліджено більше сотні рукописів українських поетик і риторик XVII - XVIII ст. Проаналізовано не лише висловлювання давніх українських теоретиків літератури про фунеральні жанри, а й взято до уваги взірці, насамперед близько трьохсот епітафій латинською, польською та слов'янською мовами. Встановлено, що не домінували взірці якоїсь певної епохи чи країни.

Досліджено історію та поетику жанру оди в національній літературі ХVІІІ - першої тритини ХІХ ст. Простежено й визначено її місце серед інших ліричних жанрів. Виявлено причини звернення українських авторів до цього жанру. Розкрито тематичний спектр творів, їх поетику, сюжетику, образну систему, особливості мовних засобів. Уперше в науковий обіг уведено імена та одичні доробки українських авторів різних шкіл одописання: київська школа (Іриней Фальківський та члени його поетичного гуртка "Вольное пиітическое общество" - Д. Велланський, Й. Мохов, В. Настасевич, П. Пекалицький, Я. Сіомашко, Ф. Григорович, Н. Рибачков, В. Ризенко, О. Рудиковський, М. Соколовський, А. Якубовський); харківська школа (В. Двигубський, О. Карасьов, І. Коростовцев, В. Маслович, І. Срезневський, Є. Станевич, Є. Філомафітський); закарпатська школа (А. Вальковський, В. Довгович, Г. Таркович); галицька школа (Й. Левицький, Ф. Лисинецький, С. Семаш, М. Шашкевич); петербурзька школа (Феофан Прокопович, В. Рубан).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-011 + Ш5(4УКР)3-335 + Ш5(4УКР)4-335

Рубрики:

Українська мова

Література

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання генези емблематичного та панегіричного жанрів української поезії епохи бароко, а також синтетичного жанру геральдичної поезії. Особливу увагу приділено ролі емблематики та панегіриків у формуванні жанру геральдичної поезії.

Рассмотрены проблемы генезиса эмблематического и панегирического жанров украинской поэзии эпохи барокко, а также синтетического жанра геральдической поэзии. Особое внимание уделено роли эмблематики и панегириков в формировании жанра геральдической поэзии.

In the article there are considered the questions of genesis of emblem and panegyric genres of Ukrainian baroqueТs poetry and also synthetic genre of heraldic poetry. Roles of emblem genre and panegyrics in a formation of the genre of heraldic poetry have a considerable attention.

Вперше системно досліджено літературний ранньобароковий жанр лямент. Праця грунтується на історико-літературному та рецептивному підходах і охоплює питання генези, тематики та поетики жанру. Визначено, що джерелами формування ляментів стали народні голосіння за померлими та думи, біблійні та богослужбові тексти, а також традиції оплакування, відомі з античних джерел. Доведено, що лямент належить до епічної поезії і має етикетний характер. Обгрунтовано доцільність застосування назви "лямент", а також встановлено взаємозв'язки між ляментом та іншими спорідненими жанрами. Виявлено типологічні групи ляментів, досліджено їхню метафізичну специфіку. З'ясовано особливості стильового феномену ляментів та розкрито їхню наративну стратегію. Доведено, що базовими інструментами інтертекстуальності в ляментах є інтенції зі Святого Письма, а також фольклорні, античні та історіософські запозичення. Досліджено корпус засобів емоційності та їхнє значення для жанру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)3-335 + Ш5(4УКР)4-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ДС49474 Пошук видання у каталогах НБУВ