Розглянуто функціональні особливості розмовного дискурсу. Проведено аналіз колоквіальної специфіки художнього дискурсу британського й американського варіантів англійської мови, зважаючи на фонетичні, лексичні та синтаксичні особливості діалогу трьох синхронних зрізів - 1940-х, 1960-х, 1980-х рр., що дає можливість простежити колоквіальну динаміку діалогу та виділити ті особливості, які є найбільш типовими для кожного національного варіанта. Доведено, що частотність вживання фонологічних, лексичних і синтаксичних колоквіальних структур у діалогах романів британських та американських авторів залежить від ряду факторів: жанрової приналежності твору, творчої манери автора, часового періоду, в якому він жив і працював, співвідношення діалогічної мови персонажів і авторського оповідання, віку та статі героїв роману. З'ясовано, що найбільш насиченим колоквіальною лексикою, з досліджених творів, є роман D.D. Salinger "The Catcher in the Rye", де превалює підлітковий діалект. Найбільш типовою особливістю британської прози є професійно-експресивна лексика, яка мала місце у всіх досліджених творах.

Досліджено особливості гендерно зумовленої комунікативної поведінки персонажів. Розглянуто гендерну диференціацію мовлення крізь призму комунікативної поведінки персонажів сучасної англійської драми. На підставі аналізу гендерних прагматичних відмінностей комунікативної поведінки та її невербальних компонентів розкрито гендерно марковані мовленнєві властивості персонажів. Охарактеризовано комунікативну поведінку персонажів-чоловіків з використанням мовленнєвих актів, які підвищують статус адресата, та стратегій домінування, що демонструють лідерство чоловіка в парі "чоловік - жінка". Для персонажів-жінок типовим є використання мовленнєвих актів, які підвищують статусну позицію обох співрозмовників. Визначено, що стратегії співробітництва притаманні комунікативній поведінці персонажів-жінок і свідчать про їх повагу до співрозмовників-чоловіків. Зазначено, що гендерно зумовлена вербальна поведінка також відображається лексико-стилістичними засобами. Гендерні особливості проявляються у використанні оцінної лексики, вульгаризмів, звертань, варваризмів та іноземних слів, професійної лексики, "дитячого" мовлення, фразеологічних одиниць, засобів модифікації прагматичного значення висловлювання.

На базі романів, написаних у різні періоди вікторіанської доби вивчено концепт "жіночість" у вікторіанській лінгвокультурі, якого розглянуто як один з головних концептів Вікторіанства. Даний концепт досліджено як трьохкомпонентну структуру, що має лексико-семантичний, соціолінгвістичний та лінгвопоетичний рівні (репрезентації). Проаналізовано контекстуальні значення ядерних і периферійних номінацій концепту у вікторіанському художньому дискурсі. Виявлено їх певні особливості, взаємопов'язані з впливом гендерного та історичного чинників. З використанням фреймового аналізу досліджено основні соціальні ролі та статуси вікторіанської жінки, проаналізовано мовні засоби, що передають стереотипні та нетипові уявлення вікторіанців про місце жінки у суспільстві. Установлено асоціативні зв'язки концепту з концептуальними сферами, а саме: природою, красою та міфологією.

На підставі використання структурно-семантичного, когнітивного та лінгвостатистичного підходів проаналізовано лексичні та семантичні компоненти авторського стилю. Виокремлено ідейно-художні домінанти лексики, які в процесі дискурсивного мислення письменника утворюють парадигматично зв'язані концепти. Вперше проведено моделювання мовної картини світу на базі статистичних даних вживання лексичних і семантичних класів слів. Запропоновано семантичну класифікацію іменників, прикметників, дієслів та прислівників в англомовних прозових творах воєнної та мирної тематики.

Проаналізовано дискурс "опис природи" (ОП) у романах англійських письменників XVIII - початку XX ст. у аспекті синхронії та діахронії. Відзначено, що головними функціями описового дискурсу є когнітивна, художньо-естетична, морально-філософська, які вводять у художній твір додаткову просторово-часову інформацію. Визначено основні вербальні й екстравербальні компоненти дискурсу "опис природи", сформульовано його визначення. Висвітлено етапи зміни предметно-понятійної основи ключових слів, синтаксичної структури та концептуалізації. Зауважено, що активність ключових лексем сприяє розширенню суб'єктивно-модального й емоційного простору концептосфери пейзажів. Показано, що збільшення кількості художніх засобів сприяє набуттю лексемами додаткових смислів, збагачує стилістичний потенціал описового дискурсу, що здійснюється з метою зображення внутрішнього світу персонажів з залученням явищ і об'єктів наколишньої природи. Класифіковано основні різновиди англомовного дискурсу ОП залежно від змісту, елементів умотивованості й функцій. Сконструйовано фрейми: концептуальних залежностей, семантико-синтаксичний і процедурні (алгоритм, інформаційно-семантична мережа), які не лише узагальнюють мовленнєву ситуацію, а й визначають напрям подальших досліджень.

Комплексно досліджено лексичні, семантичні, функціональні та гендерні ознаки сучасних евфемізмів англійської мови, їх функціональні особливості у бульварній жіночій прозі та популярній культурі. Виявлено периферійні прояви та прагматичні ознаки евфемізмів у політично-коректному спілкуванні. Розглянуто засоби утворення сучасних евфемізмів та їх семантико-структурні особливості у бульварній жіночій прозі. З'ясовано, що для даної прози кінця XX - початку XXI ст. було характерним вживання евфемізмів, евфемістичних експлетивів, політично-коректних одиниць мови й евфемізмів-соматизмів. Виявлено типові семантичні засоби евфемізації мовлення персонажів у бульварній жіночій прозі, закономірності вживання евфемізмів у творах певного автора. Експериментально підтверджено існування відмінностей у дотримуванні комунікативних стратегій спілкування чоловіків і жінок.

Здійснено лінгвокогнітивний аналіз номінативних одиниць, які вербалізують базові концепти міфологічної концептуальної картини світу у давньоанглійському епосі та сучасних британських творах жанру фентезі. Висвітлено семантичні, структурні та прагмалінгвістичні аспекти творення та функціонування одиниць вторинної номінації. Акцентовано увагу на розкритті природи міфопоетичної номінації в аспекті когнітивної лінгвістики та зіставленні особливостей мовних засобів втілення концептів-міфологем у текстах двох історичних періодів британського соціуму. Розглянуто механізми творення міфопоетичних тропів як поверхових засобів відображення базових концептуальних метафор міфологічної картини світу. Встановлено, що набір концептуальних метафор і задіяних у них концептів-міфологем є подібним у міфологічних концептуальних картинах світу давніх англійців і сучасних британців. Доведено, що одиниці вторинної номінації текстів обох періодів є міфологічно вмотивованими та орієнтованими на максимальну інформативність та образність. Зазначено, що образність даних одиниць виникає унаслідок взаємодії логічно сумісних понять, відзначається експліцитним характером і постає лінгвокреативним засобом, що дозволяє проектувати у внутрішній формі номінативних одиниць вірогідні варіанти розгортання стереотиптних соціокультурних ситуацій. Встановлено семантичні відповідності та відмінності даних одиниць у давньоанглійському епосі та текстах жанру фентезі, виявлено моделі переосмислення семантики їх компонентів, зразки, визначено відмінності їх структурної організації.

  Скачати повний текст

Досліджено семантико-прагматичні особливості англійських модальних слів у аспекті їх впливу на персонажне мовлення та наслідки цього впливу на подальший розвиток ситуації спілкування. Висвітлено головну роль слів зі значенням алетичної та епістемічної модальності в персонажному мовленні прози англійського модернізму. Ці слова пов'язані з інтенціональним станом мовця та передбачають зважування альтернатив (створення можливих світів), що спричиняє дисипацію художньої реальності в одній події, характерну для модерністського методу. Згідно з синергетичним підходом до вивчення модальних слів розглянуто множинні інтерпретації (біфуркації) мовцем-персонажем розвитку ситуації спілкування, що визначаються за допомогою модальних слів і можливий перлокутивний ефект висловлення з модальним словом (атрактор). Зазначено, що вживаючи модальне слово, персонаж передбачає варіанти розвитку ситуації, тому на модальних словах зроблено акцент як на смислотвірних елементах висловлення - параметрах порядку, які організують персонажне мовлення.

Досліджено інтертекстуальність і процеси об'єктивації фольклорної традиції у художньому тексті. Британську літературну казку розглянуто як семантично двоплановий текст-матрицю, що перебуває в інтертекстуальній взаємодії з прецедентним текстом, який формує його другий план, - чарівною народною казкою, що є сукупністю типологічних структурно-семантичних рис. Адекватне сприйняття другого плану оптимізується наявністю на рівні лінгвостилістичної організації тексту-матриці елементів інтертексту чарівної народної казки - формул казки і характерних номінацій персонажів. Аналіз їх асиміляції в британській літературній казці визначає еволюцію співвідношення стереотипних і оригінальних елементів її лінгвостилістичної організації внаслідок змін семантики казкового тексту, обумовлених лінгвокреативною діяльністю автора у процесі діахронічного розвитку.

Уточнено поняття фатичної метакомунікації та виявлено її функціональні, прагматичні, інформативно-змістові, соціально-психологічні та мовні засади. Визначено сутність, систему та структуру фатичного метадискурсу, його категорії та типи. Встановлено, що фатична метакомунікація реалізується спеціалізованими вербальними (мовленнєвими стереотипами) та неспеціалізованими вербальними та невербальними засобами. Визначено статус мовленнєвого акту фатичного метакомунікативу, його прагмасемантичні різновиди та їх характеристики у синхронії та діахронії. Виявлено діахронічні сталі та змінні елементи фатичного метадискурсу, його включений та автономний типи. Досліджено ввічливість як провідний принцип фатичного метадискурсу, вивчено еволюцію його стратегій. Визначено діахронічне варіювання окремих аспектів мовленнєвих актів фатичних метакомунікативів та прагматичних маркерів, а також їх частотність у фатичному метадискурсі.

Дисертацію присвячено дослідженню способів експресивної реалізації граматичного суб'єкта у текстах англійської поезії ХVІІІ-ХХ століть, а також виявленню факторів, що сприяють підвищенню інтенсивності експресії при реалізації граматичного суб'єкта в поетичному тексті. В роботі запропоновано класифікацію граматичного суб'єкта за типом його змістової структури, яка визначається в межах поетичного висловлювання. Визначено способи експресивної реалізації кожного з виділених типів суб'єкта. Експресивність граматичного суб'єкта в поетичному тексті розглянуто в ракурсі "Прототип (центр) - Периферія". Встановлено, що експресивна значущість граматичного суб'єкта (або варіанта комбінування суб'єкта) пов'язана з його периферійним статусом.

Проведено лінгвокогнітивне дослідження давньоанглійської номінативної, когнітивної й образної метафори. Доведено, що давньоанглійська номінативна метафора є ефективним засобом вербалізації нових понять, які виникали в англо-саксонському суспільстві, проаналізовано особливості її вживання з метою створення найпростішої термінології та власних назв. Встановлено, що давньоанглійська когнітивна метафора є джерелом концептуалізації ряду понять. Виокремлено базові давньоанглійські структурні, орієнтаційні й онтологічні метафори. Визначено метафоричний потенціал окремих груп дієслів, іменників і прикметників, а також лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні особливості метафоричних переносів. Розкрито роль давньоанглійської образної метафори як засобу концептуалізації понять і поповнення поетичної лексики за допомогою прийому епічної варіації, розроблено її типологію в семантичному та синтаксичному аспектах. Охарактеризовано загальну систему давньоанглійської образної метафори.

Узагальнено теоретико-методологічні засади вивчення фразеологічної семантики оказіональних стійких висловлювань. Впроваджено методику фразеологічної ідентифікації англійських та українських узуальних та оказіональних стійких висловлювань. Класифіковано англійські та українські оказіональні стійкі висловлювання за типами оказіональних трансформацій. Виявлено спільні та відмінні способи й засоби оказіональних трансформацій зіставлювальних одиниць, за умов мікро-, макроконтексту та ситуаційного контексту. Проаналізовано характер змін семантичної структури і конотативної семантики англійських та українських оказіональних стійких висловлювань, порівняно з узуальними. З'ясовано національно-культурну мотивацію таких перетворень. Визначено тенденції динаміки фразеологічних систем англійської та української мов.

Висвітлено новий підхід до зіставно-типологічного вивчення динаміки розмовних конструкцій як знаків англійського й українського художнього мовлення, розроблено методику зіставлення англійських і українських розмовних конструкцій. Виявлено спільні та відмінні типи розмовних конструкцій в англійських і українських художніх текстах XVIII - поч. ХХІ ст., зіставлено специфіку процесів спрощення, розширення, сегментації та субституції граматичних форм розмовних конструкцій і проаналізовано характер їх змін в англійських і українських художніх текстах XVIII - поч. ХХІ ст.

Рассмотрены классификация и функционально-семантическое описание речевых актов положительной оценки - одобрительных речевых актов. Описаны способы интерпретации одобрительного отношения адресанта в английском художественном дискурсе.

Вивчено динаміку концептуалізації прецедентних онімів по артурівському дискурсі. Доведено, що ментальний простір цього дискурсу конституюється одиницями різного прецедентного статусу - антропонімами (типаж Knight of the Round Table, чоловічі імена King Arthur, Galahad, Gawain, Langelot, Merlin, Mordred, Pergeval, жіночі імена Guinevere, Lady of the Lake, Morgana), топонімами (Avalon, Camelot) та хрематонімами (Excalibur, Round Table, Holy Grail). Встановлено, що ПО є національно маркованими та валоративно значущими одиницями англійської лінгвокультури, за актуалізації яких відбувається апеляція до певних ознак концептуальної структури. Найважливішими серед них є "шляхетність" і "мужність" (чоловічі прецедентні оніми), "вишуканість" і "могутність" (жіночі прецедентні оніми), "могутність" і "магічність" (топоніми та хрематоніми). З’ясовано, що концептуальні ознаки ПО є актуальними впродовж п’ятисотлітнього існування Артуріани та релевантними для процесів вторинної номінації в сучасному англомовному дискурсі, виникаючи в результаті метафоризації або метонімізації. Зроблено висновок, що вони відіграють важливу роль у збереженні лінгво- й етнокультурної традиції.

Проаналізовано семантику колірних знаків як складової заголовків художніх творів англійської і американської літератури. Знання семантики необхідне для розуміння їх ідейної спрямованості і авторського задуму, що є важливим для правильного сприйняття твору і адекватного перекладацького тлумачення.

Проаналізовано особливості застосування звертань у мовленні персонажів протилежних статей на матеріалі сучасної британської драми.

Проанализированы особенности использования обращений в речи персонажей противоположных полов на материале современной британской драмы.

The peculiarities of direct address usage in the speech of opposite sexes representatives are analysed in the article on the material of modern British drama.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.21-31 + Ш5(4ВЕЛ)-357

Рубрики:

Англійська мова

Література

Шифр НБУВ: Ж70151 Пошук видання у каталогах НБУВ