Досліджується парадигматична регулярність та нерегулярність явищ морфологічної системи давньогрецького дієслова на матеріалі текстів різножанрового класичного нормативу. На морфологічному рівні розгляду системи дієслова зроблено спробу розширити сферу його функціональної інтерпретації та зіставлено типові і нерегулярні явища, пов'язані з категоріями часу, способу і стану.

Предметом дослідження є парадигматична регулярність та нерегулярність явищ системи давньогрецького дієслова на синтаксичному рівні. Проведено зіставний аналіз регулярних та нерегулярних явищ з обгрунтуванням структурно-функціональних закономірностей нерегулярності та застосуванням методу граматичної лінгвогерменевтики оригінальних текстів різножанрового класичного нормативу. У функціонально-семантичному аспекті досліджено особливості дієслівної комбінаторики в системі функціонального синтаксису відмінків, нерегулярних узгоджувальних моделей у системі паратаксису, предикативності дієслівних форм у незалежних синтаксичних конструкціях та при гіпотаксисі.

На основе исследования древнего языка и культуры Минойского Крита доказывается их австронезийское происхождение.

Представлено собрание географических имен (топонимов), связанных с проживанием в Северном Приазовье греков (таврорумеев и урумов), компактной массой поселившихся здесь более 200 лет назад (1778 - 1779 гг.). Приведены все варианты и дублеты того или иного топонима, установлена лингво-этническая природа каждого термина.

Розкрито основні зміни граматики та лексики на етапі багатодіалектного періоду існування давньогрецької мови, часу загальногрецького койне, ранньовізантійського та пізньовізантійського періодів, на етапі турецького панування та в період формування новогрецької літературної мови. Проаналізовано такі мовні феномени як аттикізм, тривале співіснування двох типів загальної мови (катаревуси та димотики). Розглянуто питання історичної діалектології, наведено матеріали для ілюстрації багатодіалектності грецьких літературних та епіграфічних пам'яток. Визначено структуру та функціональні особливості грецької мови у різні періоди її розвитку.

Раскрыты основные изменения грамматики и лексики на этапе полидиалектного периода существования древнегреческого языка, времени общегреческого койне, ранневизантийского и поздневизантийского периодов, на этапе турецкого владычества и в период формирования новогреческого литературного языка. Проанализированы такие языковые феномены как аттикизм, длительное сосуществование двух типов общего языка (катаревусы и димотики). Рассмотрены вопросы исторической диалектологии, приведены материалы для иллюстрации полидиалектности греческих литературных и эпиграфических памяток. Исследованы структура и функциональные особенности греческого языка в различные периоды его развития.

Наведено 22 000 слів новогрецької мови та їх українських відповідників, а також деякі фразеологічні та ілюстративні приклади перекладу окремих словосполучень грецької мови. До реєстру словника внесено найуживанішу лексику сучасної новогрецької літературної мови (димотики) та найбільш поширені наукові терміни. Давні фразеологічні звороти та окремі застарілі слова подано у кількості, необхідній для розуміння творів сучасної грецької літератури. Представлено деякі загальновживані слова та словосполучення катаревуси зархаїзованої грецької мови, до 1970-х рр. особливо поширеної в науковому та офіційно-діловому мовленні.

Приведены 22 000 слов новогреческого языка и их украинские аналоги, а также некоторые фразеологические и иллюстративные примеры перевода отдельных словосочетаний греческого языка. В реестр словаря внесены наиболее употребляемая лексика современного новогреческого литературного языка (димотики) и наиболее распространенные научные термины. Давние фразеологические обороты и отдельные устаревшие слова даны в количестве, необходимом для понимания произведений современной греческой литературы. Представлены некоторые общеупотребляемые слова и словосочетания катаревусы - архаического греческого языка, до 1970-х гг. особенно распространенного в научном и официально-деловом стилях.

Вміщено орфографічний російсько-український, латинсько-український та грецько-український словники термінів з пропедевтики внутрішніх хвороб. Запропоновано тлумачення даних термінів.

Приведено 539 статей, содержащих историко-этимологический анализ географических названий греко-таврорумеев и урумов, переселившихся в Северное Приазовье из Крыма в конце 1870-х гг. Раскрыто содержание понятия топонимов. Проанализированы говоры румейского (или таврорумейского) диалекта, на которых разговаривали жители нескольких сел, в частности, урзуфо-ялтинский (села Урзуф и Ялта), больше-янисольский (Большой Янисоль, Константинополь, Стыла), каракубский (Старая Каракуба, Новая Каракуба, Бугас). Предложен словарь используемых лингвистических терминов.

Зважаючи на принципи і методи дидактики, висвітлено використання досліджених грецьких паремічних мовних форм з російськими співвідношеннями у процесі навчання новогрецької мови та в культурологічному аспекті на заняттях у загальноосвітніх школах та ВУЗ.

Основываясь на принципах и методах дидактики, показано использование исследованных греческих паремических языковых форм с русскими соответствиями при обучении новогреческому языку и в культурологическом аспекте на занятиях в общеобразовательных школах и ВУЗ.

Being based on principles and methods of didactics, the article shows the way the Greek paremical language forms under study with the correspondent Russian forms can be used in Modern Greek teaching and in culturological aspect at secondary schools and higher schools.

Изучены морфемная, словообразовательная и этимологическая структура антропонимов древнегреческого языка. Рассмотрены вопросы древнегреческой ономастики, антропонимии, семантической антропонимизации апеллятивных субстантивов и адъективов с субстантивизацией.

Висвітлено проблеми становлення та розвитку парадигми темпоральності як етнолінгвістичної унікалії. Розглянуто структурну організацію ядра поля темпоральності у давньогрецькій мові. Проаналізовано особливості функціонування та напрями еволюції граматичних засобів вираження часу у діапазоні розвитку мови з архаїчної до класичної доби. Функціональний аспект дослідження як засіб доступу до пізнання ментально-когнітивних процесів засвідчив, що діахронні зміни у парадигмі темпоральності давньогрецької мови є результатом етногносеологічного розвитку категорій об'єктивної реальності.

Освещены проблемы становления и развития парадигмы темпоральности как этнолингвистической уникалии. Рассмотрена структурная организация ядра поля темпоральности в древнегреческом языке. Проанализированы особенности функционирования и направления эволюции грамматических средств выражения времени в диапазоне развития языка с архаического до классического времени. Функциональный аспект исследования как средство доступа к познанию ментально-когнитивных процессов засвидетельствовал, что диахронные изменения в парадигме темпоральности древнегреческого языка являются результатом этногносеологического развития категорий объективной реальности.

Запропоновано використання полікультурного компонента - грецького лінгвокраїнознавчого коментарю як одного з механізмів реалізації ідеї гуманізації в системі освіти, заснованої на широкому застосуванні паремій, паремійних висловів і висловлювань стародавніх греків у загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах України.

Предложено использование поликультурного компонента греческого лингвострановедческого комментария как одного из механизмов реализации идеи гуманизации в системе образования, основанной на широком применении паремий, паремических выражений и изречений древних греков в общеобразовательных школах и вузах Украины.

The present paper proposes to include as a component the use of poly cultural, linguistic regional geography commentaries as a mechanism to raise the power of humanization notion role in the Ukrainian educational system of secondary and higher educational establishments by means of introducing widespread use of these commentaries which are based upon the Ancient Greeks paromias, paromia dicta and expressions.

Розглянуто питання функціонування лексики грецького походження в сучасній українській мові, висвітлено її фонетичні, словотворчі, семантичні особливості, проаналізовано вплив грецької мови на формування мов народів світу.

Рассмотрены вопросы функционирования лексики греческого происхождения в современном украинском языке, освещены её фонетические, словообразовательные, семантические особенности, проанализировано влияние греческого языка на формирование языков народов мира.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш145-672.2

Рубрики:

Грецька мова

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено питання фонетики, морфології, словотвору, синтаксису, діалектології, метрики давньогрецької мови. Висвітлено різнодіалектну літературну спадщину античної Греції - від Гомера до Нового Завіту. Наведено хрестоматію та давньогрецько-український словник.

Изложены вопросы фонетики, морфологии, словообразования, синтаксиса, диалектологии, метрики древнегреческого языка. Освещено разнодиалектное литературное наследие антической Греции - от Гомера до Нового Завета. Приведена хрестоматия и древнегреческо-украинский словарь.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш145.1-3 + Ш161.131-3

Рубрики:

Давньогрецька мова

Арабська мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено реконструкцію праслов'янського лексичного шару в топонімії балканського ареалу. Досліджено етимологію реліктової слов'янської лексики, збереженої слов'янським топоніміконом Греції. Розглянуто лексичні та фонетичні особливості праслав'янських діалектів Греції, проаналізовано їх співвідношення з праслов'янськими ідіомами інших частин Славії. На підставі результатів реконструкції праслов'янського корпусу гідронімії південно-слов'янських мов виявлено найдавніші осередки слов'янського мовлення на Балканах. Проаналізовано проблеми локалізації первісного ареалу праслов'янської мови, досліджено шляхи інфільтрації носіїв давнього слов'янського мовлення на Балкани.

Проведена реконструкция праславянского лексического слоя в топонимии балканского ареала. Исследована этимология реликтовой славянской лексики, сохранившейся в словянском топонимиконе Греции. Рассмотрены лексические и фонетические особенности праславянских диалектов Греции, проанализировано их соотношение с праславянскими идиомами других частей Славии. На основании результатов реконструкции праславянского корпуса гидронимии южно-славянских языков выявлены наиболее давние очаги славянской речи на Балканах. Проанализированы проблемы локализации первичного ареала праславянского языка, исследованы пути инфильтрации носителей давней славянской речи на Балканы.

Проаналізовано зміст лексико-семантичних моделей прикметників типу бахувріхі шляхом їх поділу на перший та другий компоненти. На матеріалі "Іліади" Гомера досліджено найтиповіші із цих моделей, а також зроблено спробу пояснити розповсюдження того чи іншого типу моделей та їх компонентів.

Досліджено процес архаїзації мови грецької історичної прози II - III ст., що відображає архаїзаторські тенденції, наявні у культурі, літературі та мові елліністично-римського періоду. Здійснено комплексний аналіз та кількісну обробку фонетичних, морфологічних, синтаксичних і лексичних архаїзмів, віднайдених у творі Арріана "Анабазис Александра". Установлено, що в елліністично-римський період внаслідок дії певних факторів (аттикізму, традицій жанрової мови грецької історіографії, лінгвістичних студій, історико-політичних і культурних передумов, системи освіти) відбувалася свідома штучна архаїзація мови грецької історіографії на всіх мовних рівнях. Архаїзаторські тенденції мали прояв у дотриманні письменниками норм іонійського та класичного аттичного діалектів. За результатами дослідження мови твору Арріана в аспекті використання архаїзмів з'ясовано, що аттичні елементи найбільш поширені на лексичному та морфологічному рівнях, а вплив іонійського діалекту найбільш відчутний на фонетичному рівні. Зазначено, що автору не вдалося повною мірою уникнути впливу сучасних йому мовних тенденцій, які визначали розвиток койне, тому у мові його твору трапляються інноваційні елементи. Відзначено явище гіпердіалектизму, прояви якого установлено на всіх рівнях мови, що є свідченням надмірного прагнення штучно наблизити мову твору до норм класичного аттичного діалекту.

Розроблено методику навчання студентів мовних спеціальностей граматичного аспекту продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою з використанням навчальних тестових завдань. Визначено основні труднощі, які виникають у процесі формування даних граматичних навичок та спричиняють порушення граматичної норми системи японської мови. Теоретично обгрунтовано можливість та доцільність використання тестових завдань як навчальних вправ. Проведено класифікацію граматичних структур японської мови та виявлено граматичні конструкції, які є складними для засвоєння в україномовній аудиторії.