Розглянуто лінгводидактичний доробок видатного вітчизняного педагога, методиста, вчителя української мови та літератури В.О. Сухомлинського. Розкрито вихідні концептуальні позиції вченого щодо ефективного навчання рідної мови в загальноосвітній школі, традиційні та нові форми, методи та засоби роботи з учнями. Увагу приділено особливостям роботи над словом, розвитку усного та писемного мовлення, підвищенню орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів.

Рассмотрено лингводидактическое наследие выдающегося отечественного педагога, методиста, учителя украинского языка и литературы В.А. Сухомлинского. Раскрыты исходные концептуальные позиции ученого, касающиеся эффективного обучения родному языку в общеобразовательной школе, традиционных и новых форм, методов и средств работы с учениками. Уделено внимание особенностям работы над словом, развитию устной и письменной речи, повышению орфографической и пунктуационной грамотности учащихся.

Висвітлено теоретичні та методичні засади формування в учнів початкових класів умінь естетично оцінювати художні твори на уроках читання. Розроблено методичну систему роботи над текстом художнього твору з метою розвитку у дітей умінь визначати авторську позицію, усвідомлювати засоби її втілення та висловлювати власне емоційно-оцінне ставлення до сприйнятого. До читанок для II - IV класів на основі текстів природничої тематики розроблено запитання та завдання, що сприятимуть збагаченню емоційно-оцінного досвіду молодших школярів.

Освещены теоретические и методические основы формирования у учащихся начальных классов умений эстетически оценивать художественные произведения на уроках чтения. Разработана методическая система работы над текстом художественного произведения с целью развития у детей умений определять авторскую позицию, выделять средства ее выражения и высказывать собственное эмоционально-оценочное отношение к прочитаному. К учебникам чтения для II - IV классов на основе текстов естественной тематики разработаны вопросы и задания, способствующие обогащению эмоционально-оценочного опыта младших школьников.

Розроблено та науково обгрунтовано експериментальну модель розвитку зв'язного діалогічного мовлення у І класі ЗОШ, яка складається з чотирьох взаємопов'язаних етапів, а саме: когнітивно-репродуктивного, ініціативно-творчого та творчо-імпровізаторського. Визначено педагогічні умови, що передбачали ефективний розвиток діалогічного мовлення першокласників засобами текстів різних жанрів. Виявлено критерії розвитку зв'язного діалогічного мовлення першокласників (ініціативність спілкування, репродуктивно-творче діалогізування, мовленнєво-змістовий) з їх показниками. Висвітлено вихідні рівні розвитку зв'язного діалогічного мовлення першокласників: високий, достатній, задовільний, низький та у стані формування.

Досліджено проблему реалізації у процесі навчання рідної мови загальнодидактичних принципів наступності та перспективності (на прикладі морфеміки та словотвору). На підставі аналізу теоретичних джерел визначено психолого-педагогічні та лінгводидактичні основи забезпечення наступності та перспективності в опрацюванні програмованого матеріалу з розділів "Будова слова" та "Словотвір" на різних етапах мовної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Теоретично обгрунтовано та створено методичну систему, спрямовану на вивчення морфеміки та словотвору та побудовану на засадах комунікативно-діяльнісного та функціонально-стилістичного підходів. Наведено критерії оцінювання навчальних досягнень школярів на базі компетентнісного підходу. Визначено умови успішності реалізації досліджених принципів у формуванні в учнів початкових V - VII класів мовних умінь і навичок з морфеміки та словотвору. Експериментально доведено, що вивчення розділів "Будова слова" та "Словотвір" з урахуванням принципів наступності та перспективності сприяє підвищенню рівня сформованості навчально-мовних умінь і навичок школярів.

Досліджено проблему педагогічного забезпечення розвитку елементів національної свідомості в учнів початковвих класів. Обгрунтовано модель свідомого оволодіння учнем початкової школи національними цінностями. З її використанням визначено структурні компоненти системи забезпечення даного розвитку й умови її ефективного функціонування. Визначено чинники, які впливають на позитивне ставлення школярів до цінностей української культури, ієрархію мотивів їх самоформування учнями. Розглянуто основні теоретичні та методичні підходи до проектування національно й особистісно орієнтованого виховного процесу у даних класах. Розкрито динаміку розвитку національної свідомості та самосвідомості молодших школярів за умов функціонування експериментальної системи та методики.

Досліджено проблему інтеграції видів художньої діяльності засобом розвитку мовлення молодших школярів. Розкрито змістовий, мотиваційний і операційний компоненти методики розвитку мовлення учнів початкових класів засобом інтегрованої художньої діяльності на базі діяльнісного, комунікативного, соціокультурного підходів до організації особистісно орієнтованого навчання. Створено модель мовленнєвого розвитку учнів за умов застосування даного засобу у процесі вивчення української мови, зокрема, визначено лінгводидактичні умови, за яких можна поглибити потенційний розвиток мовленнєвих умінь і навичок учнів за допомогою мистецької спрямованості навчання. Запропоновані зміст, методи та форми навчання орієнтовані на провідні види діяльності дитини (ігрову, художню, дослідницьку) та метод узагальнених предметних структур і узагальнених способів мовленнєвої та пізнавальної діяльності. Як структурні блоки інноваційної технології визначено підсистему текстів і мистецьких творів, під систему комплексних вправ, завдань (за мірою допомоги, рівнем творчості, способами інтегрованої художньої діяльності) стосовно структури навчально-виховного процесу, компонентами якої є розширення кругозору, збагачення словника та граматичної структури мовлення учнів як передумови, що формує здатність особистості займати активну позицію у житті та пізнанні, а також підсистему проектної, інтерактивної діяльності учнів і підсистему управління сприйманням, мисленням, уявою, словесною творчістю у структурі інтегрованого уроку рідної мови та мовлення. Визначено та досліджено процес формування українського усного та писемного мовлення молодших школярів загальноосвітніх

Висвітлено проблему розвитку навчально-пізнавальної активності на підставі ономастичного матеріалу (ОМ). Розкрито теоретичні засади ономастичної роботи у початковому навчанні рідної мови. Визначено психолого-методичні умови засвоєння молодшими школярами (МШ) власних назв. Описано систему роботи з ОМ на уроках рідної мови у початкових класах. Увагу приділено програмі розвитку навчально-пізнавальної активності МШ. Проаналізовано вплив ономастики на мовленнєвий розвиток особистості.

Освещена проблема развития учебно-познавательной активности на основе ономастического материала (ОМ). Раскрыты теоретические основы ономастической работы в начальном обучении родному языку. Определены психолого-методические условия усвоения младшими школьниками (МШ) собственных названий. Описана система работы с ОМ на уроках родного языка в начальных классах. Внимание уделено программе развития учебно-познавательной активности МШ. Проанализировано влияние ономастики на речевое развитие личности.

Розглянуто теоретичні засади, поняття та категорії прагмалінгвістики, теорії мовленнєвих актів. Проаналізовано комунікативну поведінку та прагматичні особливості мовлення дітей, описано частотність використання різних видів мовленнєвих актів. Досліджено прагмасемантичні типи директивів, які висловлюють молодші школярі в різних ситуаціях спілкування (сімейне спілкування, навчальна й ігрова діяльність), досліджено імпліцитні та експліцитні засоби їх вираження. Проведено ситуативно-прагматичний аналіз діалогів між дитиною та дорослим і між двома дітьми з метою встановлення місця директивів в усному спонтанному мовленні.

Розглянуто використання наративних технологій з дітьми молодшого шкільного віку на уроках рідної мови. Показано, що метод наративу як інноваційна діяльність вчителя початкових класів сприяє розвитку зв'язного мовлення, формуванню вміння висловлювати власні думки, розвитку лінгвокреативних здібностей молодших школярів. Зазначено, що важливими функціями наративного методу є функція саморозкриття і самовираження дитини, трансляція нею власних переживань оточуючим, підтримання її психічного здоров'я.

Рассмотрено использование нарративных технологий с детьми младшего школьного возраста на уроках родного языка. Показано, что метод нарратива в качестве инновационной деятельности учителя начальных классов способствует развитию связной речи, формированию умений высказывать собственные мысли, развитию лингвокреативных способностей у младших школьников. Определены функции нарративного метода: самораскрытие и самовыраженность ребенка, трансляция им собственных переживаний окружающим, поддержка его психического здоровья.

The article deals with the usage of the narrative techniques in work with the junior schoolchildren on the lessons of native language when working with a text. The method of narration (short story, tale, creation of own stories and fairy tales) is an innovative activity of a primary school teacher. This method facilitates the development of coherent thinking and the formation of lingvo-creative faculties of junior schoolchildren. Important functions of the method of narration are the child's self-revelation and self-expression, the translation of a child's own emotions to people around a child, the maintenance of child's mental health.

Наведено тлумачення основних понять теорії навчання мови, а також посилання на сучасну наукову літературу та відомості про визначних учених-лінгводидактиків. Розкрито сутність таких понять, як адаптація тексту, артикуляція, аудіотекст, індивідуалізація процесу навчання, лінгводидактика, лінгвоукраїнознавство, культурологічна змістова лінія, підсумок уроку.

Даны толкования основных понятий теории обучения языку, а также ссылки на современную научную литературу и сведения о выдающихся ученых-лингводидактиках. Раскрыта сущность таких понятий, как адаптация текста, артикуляция, аудиотекст, индивидуализация процесса обучения, лингводидактика, лингвоукраиноведение, культурологическая содержательная линия, итог урока.

Висвітлено історію розвитку письма як одного з найважливіших винаходів людства. Розглянуто еволюцію писемності на українських землях (з часів трипільської культури до сучасності). Проаналізовано теоретичні основи методики навчання каліграфічного письма молодших школярів і розкрито методику формування каліграфічних навичок на уроках письма, української мови та математики у початковій школі. Охарактеризовано форми букв і цифр (структуру, розміри, послідовність написання) сучасного українського рукописного шрифту, рекомендованого для використання в загальноосвітніх навчальних закладах України.

Освещена история развития письма как одного из важнейших изобретений человечества. Рассмотрена эволюция письменности на украинских землях (от трипольской культуры до современности). Проанализированы теоретические основы методики обучения каллиграфического письма младших школьников и раскрыта методика формирования каллиграфических навыков на уроках письма, украинского языка и математики в начальной школе. Охарактеризованы формы букв и цифр (структура, размеры, последовательность написания) современного украинского рукописного шрифта, рекомендованного для использования в общеобразовательных учебных заведениях Украины.

Описано методику навчання української мови, зокрема, грамоти, мови і мовлення, тексту, речення, елементів лексикології, частин мови, будови слова, фонетики і графіки, орфографії, розвитку мовлення.

Описана методика обучения украинского языка, в частности, грамоты, языка и речи, текста, предложения, элементов лексикологии, частей речи, структуры слова, фонетики и графики, орфографии, развития речи.

Обгрунтовано систему формування умінь працювати з пізнавальною літературою в початковій школі. Увагу приділено особливостям і послідовності роботи з науково-художніми та науково-популярними творами, зокрема, казками, оповіданнями та повістями.

Обоснована система формирования умений работать с познавательной литературой в начальной школе. Уделено внимание особенностям и последовательности работы с научно-художественными и научно-популярными произведениями, в частности, сказками, рассказами и повестями.

Розкрито теоретичні засади роботи над засобами міжфразового взаємозв'язку в тексті, психолого-педагогічні засади роботи над зв'язністю тексту (ЗТ), наведено характеристику мовних засобів ЗТ. Висвітлено питання формування у молодших школярів умінь з використання засобів ЗТ, описано особливості формування мовленнєвих умінь та методи роботи над мовними засобами вираження ЗТ.

Досліджено проблему розвитку лінгвоукраїнознавчої компетенції молодшого школяра за умов західного регіону. Розроблено та науково обгрунтовано експериментальну модель формування лінгвоукраїнознавчої компетенції у III - IV класах ЗОШ, яка складається з чотирьох взаємопов'язаних етапів: когнітивно-збагачувального, репродуктивно-діяльнісного, креативно-діяльнісного й оцінно-рефлексивного. Визначено педагогічні умови, що передбачали ефективний розвиток лінгвоукраїнознавчих знань, умінь і навичок. Виявлено критерії сформованості лінгвоукраїнознавчої компетенції молодших школярів (фонетико-орфоепічна, лексична, граматична, діамонологічна, комунікативна компетенції) з їх показниками. Розглянуто рівні сформованості лінгвоукраїнознавчої компетенції учнів III - IV класів: високий, достатній, задовільний, низький.

Вперше проведено зіставний аналіз фонетичних та орфоепічних явищ української літературної мови та верхньонадборжавських говорів з лінгводидактичною метою, обгрунтовано необхідність будувати процес навчання мови з урахуванням міжмовних зіставлень усіх мов. Визначено зміст орфоепічної роботи в перших класах, а також підібрано методи та прийоми формування фонетико-орфоепічних навичок у процесі опанування першокласниками грамоти за умов діалективного середовища. Наведено систему вправ, спрямованих на вироблення в учнів початкових класів правильної літературної мови звуків, слів, словосполучень, речень, текстів за умов закарпатських говорів.

Теоретично обгрунтовано засади формування творчих здібностей на уроках української мови як важливого складника виховання мовної особистості молодшого школяра. Вперше створено й еспериментально перевірено методику розвитку творчих здібностей учнів 3 - 4 класів у роботі над текстами різних типів. Розроблено критерії та визначено рівні розвитку творчих здібностей учнів 3 - 4 класів. Охарактеризовано зміст роботи з розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови, підібрано та систематизовано відповідні типи творчих вправ і завдань. Вперше розроблено лінгводидактичну модель поетапного формування творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстами різних типів. Уточнено лінгводидактичні підходи до творчої роботи над текстом у початковій школі.

Висвітлено історію формування й особливості української літературної мови. Запропоновано методику її навчання у початковій школі. Увагу приділено питанням фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології української мови. Подано інформацію про творення звуків, чергування голосних і приголосних фонем, подовження та подвоєння приголосних звуків, багатозначність слів.

Розкрито психологічні та лінгвістичні основи навчання грамоти та методики роботи з формування в учнів початкових умінь здійснювати звуковий та звуко-буквенний аналіз слів для забезпечення правильного способу читання. Подано розгорнуті плани-конспекти уроків за підручником "Буквар" К.С. Прищепи, В.І. КОлесниченко. Розробки уроків рекомендовано використовувати і для навчання за іншими підручниками в традиційній школі.

Науково обгрунтовано визначення термінів "поняття", "судження", "висловлювання", "оцінка", "морально-етичні судження", розкрито сутність читння як виду мовленнєвої діяльності. Визначено критерії, показники та рівні сформованості морально-етичних суджень молодших школярів. Обгрунтовано педагогічні умови формування морально-етичних суджень дітей молодшого шкільного віку на уроках читання, якими є поглиблене теоретичне засвоєння школярами слів морально-етичної спрямованості та систематичне залучення їх до активних форм мовленнєвої діяльності шляхом виконання емоційно-оцінного аналізу художніх творів. Розроблено й експериментально перевірено ефективність системи роботи щодо формування морально-етичних суджень учнів початкової школи на уроках читання. Досліджено вплив запропонованих засобів навчання на активізацію мовлення учнів, збагачення їх активного словника морально-етичними поняттями. Удосконалено методику навчання читання учнів початкових класів.