Обгрунтовано виокремлення чорнобильського дискурсу як самодостатнього типу мовотворчості із властивими йому диференційними рисами. Встановлено, що у поетичному та прозовому різновидах чорнобильського дискурсу основні асоціативно-семантичні групи й асоціативно-семантичні мікрогрупи змодельовані по-різному: "Чорнобиль", "аварія", "зона", "час", "трагедія" та "аварія", "зона", "відповідальність", "час" відповідно. Визначено коло тропів і стилістичних фігур, що виявляють асоціативно-семантичний розвиток ключових лексем аналізованого поля. Зафіксовано контексти розширення значень загальновживаних слів і розвиток їх конкретно-чуттєвого змісту в текстах, об'єднаних тематично, а також процеси детермінологізації спеціальної лексики, формування нових символічних значень у словах-поетизмах. Підтверджено стилістичний статус номінації Чорнобиль як константи сучасної української мовно-поетичної свідомості.

Досліджено категорію ірреальності на матеріалі сучасної української й англійської мов. Розглянуто проблеми мультиверсуму й ідеї множинності світів. Висвітлено перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

Исследована категория ирреальности маркерами украинского и английского языков. Рассмотрены проблемы мультиверсума и идеи множественности миров. Освещены перспективы дальнейших исследований в данном направлении.

Проведено комплексний аналіз вербалізованих в українській мові ментальних одиниць "свій" та "чужий", що перебувають у відношеннях бінарної опозиції і представляють фундаментальний фрагмент української мовної свідомості; розкрито особливості їх структурної організації, співвідношення образних, інформаційних і ціннісних складових. Описано мовні одиниці, які вербалізують ментальну інформацію, закладену в концептах; побудовано словесну модель номінативного поля концептів "свій" і "чужий", виявлено когнітивні ознаки, експліковані мовними засобами в межах їх ядерних, приядерних і периферійних ділянок. Охарактеризовано ціннісне наповнення та роль вербалізаторів даних концептів в українській мові (УМ). Розкрито особливості функціонально-прагматичної реалізації концептуальної опозиції "свій" - "чужий" в УМ як її базового регулятивного фрагмента.

Надано значний за обсягом емпіричний матеріал - номінативні засоби презентації родинних обрядів у досліджуваних говірках. Вивчено склад, семантику номінативних одиниць весільного, родильного, поховального обрядів. Визначено, що опис номінації даних обрядів у говірках здійснено у структурно-семантичному, етнолінгвістичному й ареалогічному аспектах. З'ясовано структурну організацію, семантику номінативних одиниць даної тематичної групи лексики на тлі структури обряду, просторову поведінку кожної номінативної одиниці даного ареалу. Підтверджено виразне протиставлення наддністрянського, буковинського та подільського діалектів.

Вперше в українському мовознавстві цілісно досліджено лексико-семантичне поле "час", доповнено та розширено загальнотеоретичні положення щодо його вивчення. Визначено основні структурно-семантичні та стилістичні характеристики лексико-семантичного поля. З'ясовано лінгвостилістичну значущість темпоральних номінацій лексико-семантичного поля "час", уточнено та встановлено корпус лексем. Проведено типологічне зіставлення темпоральних сем у реченнєвих ілюстраціях. Описано найвиразніші та найбільш продуктивні типи функціонально-естетичних трансформацій формантів відповідної образної парадигми.

Запропоновано новий підхід до порівняльно-історичного та зіставно-типологічного дослідження лексико-семантичного поля успіху як складової категоризації та концептуалізації дійсності в англійській й українській мовах. Розроблено методику лексичного та семного аналізу одиниць на позначення успіху в даних мовах. Визначено національно-культурну специфіку лексико-семантичного поля успіху у зіставному аспекті. Встановлено місце кожного з елементів лексико-семантичних полів даних мов і типи зв'язків між ними. Зіставлено системно-структурну організацію лексико-семантичного поля успіху в англійській й українській мовах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш1 г(0)59 + Ш141.14-315.5

Рубрики:

Мовознавство (лінгвістика)

Українська мова

Шифр НБУВ: ВА727861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено компоненти глибинної структури загадок. Досліджено антропоморфні загадки, об'єктом кодування яких виступають образи явищ природи, рослин, тварин і предметів. Визначено в загадках про людину лексичні одиниці з семантичних сфер, пов'язаних з явищами природи, рослинами, тваринами та предметами, назви яких ужиті для кодування образу людини. Охарактеризовано механізм створення метафоричного та метонімічного кодування. З'ясовано, що загадки як одиниці, якими кодуються образи відгадок за допомогою опису певної життєвої ситуації, змодельовано та класифіковано у вигляді фреймів. Обгрунтовано розмитість категорій буття у мовному просторі даних текстів. Показано аніропоцентризм людського світобачення та поглиблено вивчення семантики паремійних текстів, культурних стереотипів і механізмів категоризації дійсності в мові.

Здійснено опис різнорівневих засобів експлікації компаративності, встановлено специфіку вираження семантики поля через поняттєву категорію порівняння, визначено ядерні, периферійні та напівпериферійні конституенти субполів за підзонами та функціями. Виявлено та проаналізовано зони перетину функціонально-семантичного поля (ФСП) компаративності з іншими полями, з'ясовано прагмалінгвістичну поведінку мовця в компаративних ситуаціях, висвітлено комунікативні тактики адресанта та механізми, які забезпечують перлокутивний ефект.

Досліджено явища синонімії та варіативності в українській науково-технічній термінології. Вперше проведено цілісний аналіз синонімів і варіантів різних мовних рівнів (фонетичного, лексичного, словотірного, морфологічного, синтаксичного). З'ясовано причини появи синонімних і варіантних термінів серед автентичних і чужомовних назв, досліджено динаміку цих явищ в українській науково-технічній термінології протягом XX - на початку XXI ст. і запропоновано шляхи уникнення невиправданих синонімних і варіантних назв наукових понять. Визначено особливості синонімії та варіантності в термінній лексиці, доведено, що ці явища є невід'ємними ознаками розвитку будь-якої терміносистеми як підсистеми літературної мови.

Здійснено комплексний зіставний аналіз лексики, який називає людину за віком в іспанській та українській мовах, з метою виявлення їх спільних і відмінних рис. Визначено моделі формування слів за віковою ознакою, встановлено продуктивність способів утворення даних лексем, з'ясовано кількісний склад лексико-семантичних груп (ЛСГ) іменників. Доведено, що в іспанській мові найбільш продуктивним є семантичний спосіб словотвору, а в українській - морфологічний. Встановлено, що серед семантичних способів найбільш продуктивним є метафоризація, а з морфологічних - суфіксальний. В обох мовах лексеми поєднуються у п'ять не однакових за своєю структурою ЛСГ: дитина, підліток, молода людина, доросла людина, стара людина. Визначено, що в іспанській мові для номінації людини за віковою ознакою частіше використовуються лексеми з негативними конотаціями, в українській мові характерним є використання позитивно забарвлених лексем.

Проведено комплексне дослідження засобів вираження функціонально-семантичної категорії футуральності в німецькій та українській мовах. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив мовних одниниць різних рівнів, здатних виражати футуральну семантику, їх роль у реалізації акціональних і модальних значень. Виявлено спільні та відмінні риси функціонування та взаємодії засобів вираження футуральності різних рівнів у двох мовах, встановлено їх частотні характеристики. Зазначено, що німецьку конструкцію werden+Infinitiv I/II кваліфіковано граматичним омонімом: темпоральною формою та модальною констукцією. Форми МЧ в українській мові визначено амодальними.

Розглянуто антонімію у термінолексиці косметики та косметології як тип парадигматичних відношень, за допомогою якого найточніше можна визначити місце термінологічної одиниці в термінополі та її асоціативні зв'язки з іншими термінами, а також розмежувати значення синонімічних або полісемічних слів.

Досліджено концепт ЖІНКА в ракурсі метафоричних номінацій на позначення жінки, які функціонують в українській мові. Шляхом суцільної вибірки з тлумачних, фразеологічних, діалектних та інших словників української мови виокремлено слова-метафори, які передбачають особливості концептуалізації гендерних стереотипів у системі метафоричних номінацій жінки. Установлено структуру концептуального поля ЖІНКА, визначено особливості його втілення в системі метафоричних номінацій; з'ясовано кількісне наповнення концептуальних аспектів, що є складниками виокремленого мікроконцепта "Соціальні характеристики".

Розглянуто подібності та відмінності у семантиці домінант українського та англійського синонімічних рядів із часовим значенням.

Укладено ідеографічний словник на матеріалі 8066 лексико-семантичних варіантів дієслів переміщення та виділено інтегральні слова різних рівнів узагальнення: непохідні дієслова, синоніми-домінанти, а також 53 архілексеми, які узагальнюють значення лексичних компонентів цілих семантичних полів. Множину архілексем можна використовувати для укладання словників-мінімумів, стислих тлумачних словників, посібників для вивчення української мови як іноземної, формуванні метамови для систем автоматичного опрацювання текстів.

Предмет обговорення - номінації-конкуренти - слова та словосполуки зі спільним об'єктом номінації, проте різними його означеннями, та псевдоконкуренти, або пароніми - слова, схожі за формою і різні за значенням. Виокремлено два типи псевдоконкурентів-словотвірних паронімів: із частково подібними суфіксами та із частково подібними твірними основами.

Розглянуто питання лексичної омонімії між неспорідненими мовами - українською та турецькою. На підставі структурно-семантичного аналізу українсько-турецьких омонімів, цей вид омонімії можна кваліфікувати як самостійне явище діалінгвальної лексико-семантичної системи.

Досліджено лексичні одиниці з оцінною семантикою, визначено їх місце, роль та функції у структурі функціонально-семантичного поля оцінки сучасної української мови.

Проаналізовано синонімію термінів на лексичному рівні. З'ясовано основні причини появи лексичних синонімів та особливості їх функціювання на різних етапах розвитку української науково-технічно термінології.