Даны определение и описание особенностей функционирования номинатемы как основной номинативной единицы языка в контексте лингвальной когнитологии и когнитивной лингвальной семиотики. Приведена схема номинации "номинатема - концепт как инвариантное значение номинатемы - глосса как реализация номинатемы в речи - лексическое значение глоссы как референция и коагуляция концепта - референт". Рассмотрены модели речевого модифицирования номинатемы и формирования новых номинатем.

Рассмотрен и проанализирован национально-культурный компонент "общечеловеческое", сфокусированный во фразеосистеме абхазкого, русского и украинского языков. Раскрыт лингвокультурологический аспект описания патронимического форманта "-ба" в абхазких и украинских фамилиях. Отмечено, что накопленная тысячелетиями "общечеловеческая" мораль непреходяща, что вызывает интерес к национально-культурному компоненту тех или иных народов, и - как следствие, неизбежность взаимопроникновения и взаимообогащения "общечеловеческих" ценностей.

На матеріалі німецької та російської мов досліджено концептуальні простори мов двох провідних тоталітарних ідеологій XX ст. - націонал-соціалізму та комунізму. Застосовано традицийний підхід системно-структурного вивчення концептів у поєднанні з антропологічним. З'ясовано, що концептуальна картина тоталітарного світу має вигляд ментального поля та складається з двох зон, які за аксіологічним принципом позначено позитивною та негативною. Позитивні зони концептуальних картин націонал-соціалізму та комунізму містять спільні концепти, відповідно існують підстави на базі спільних симпатій двох тоталітарних ідеологій вести мову про часткову спільну концептуальну картину тоталітаризму. Концептуальна картина тоталітарного світу набуває експлікації у двох варіантах мовних картин світу партій - НСДАП і КПРС. Мовні картини тоталітарних світів кваліфіковано як сукупність семантичних інтерпретацій представниками панівної еліти сфер буття (людина і суспільство) й духу (Бог, ідеї, відування), закріплених у системі значень мов тоталітарних партій, у структурі тлумачних словників та енциклопедій, у численних текстах представників влади, текстах засобів масової комунікації та літературних творах періодов панування тоталітарних режимів.

Проаналізовано тематичну групу лексики на позначення ігор, атрибутів гри та їх учасників. Проаналізована група має складну структурну організацію. Тематичну групу лексики поділено на дві лексико-семантичні групи: ігри, не пов'язані з календарними святами; ігри, пов'язані з календарними святами. Гра може мати різні частини й містити кілька етапів: вибір учасників, лічилки, власне гра, кінцівка. Структурні елементи кожної гри не завжди однакові.

Розглянуто проблему вивчення концептів культури. Аналіз художніх прикладів, що входять в словникові статті, дозволяє виявити етнокультурну специфіку російських емоційних концептів, які є важливим фрагментом національних концептосфер. Розглянуто емоцію "гнів" і засоби її мовного вираження, які зафіксовані в ілюстративній частині словникової статті тлумачних словників. Дана емоція співвідноситься з великою кількістю мовних виразів, зокрема, метафор, які використовуються для її позначення та уявлення.

Досліджено концепт "душа" у його проявах у мові, співвідношення концепту та слова, лексикографічну представленість цього концепту, семантичне вираження лексеми "душа" у стійких словосполученнях, гендерну диференціацію між антропоморфними ознаками концепту "душа" як одного з концептів внутрішнього світу. Розглянуто когнітивну модель "душа-мати".

Монография посвящена исследованию концепта "Казахстан" с позиций исторического анализа, лингвокультурологического изучения разных сторон его актуализации в текстах русскоязычных казахстанских СМИ. Рассмотрена система национальных стереотипов и их место в структуре исследуемого концепта, коды культуры как способ его представления. Раскрыты мотивирующие, образные концептуальные, категориальные, понятийные признаки концепта "Казахстан".

Проанализированы семантико-когнитивные аспекты концепта НАДЕЖДА, фокусируется внимание на его представленность в православном и протестантском дискурсах.

Рассмотрены виды удовольствий в русской языковой картине мира. Изучена структура концепта удовольствие. Проанализировано удовольствие как элемент лингвального мира (по результатам анкетирования).

Надано результати дослідження різних номінацій здоров'я та хвороби в англійській і російській лінгвокультурах, проведене з метою визначення місця цих концептів у гендерній картині світу двох народів. Виявлено схожість та етнокультурні відмінності в гендерній компоненті цих концептів у зіставлюваних лінгвокультурах. Особливо яскраво це помітно в їх фольклорному фонді. Надано обгрунтування відмінностей гендерного статусу номінантів хвороб в англійській і російській мовах.

Причина "концептуального поворота" в российской когнитивной лингвистике, произошедшего на рубеже веков, предположительно, кроется в исчерпанности предметной области традиционной лингвистики, стоящей на позициях объективного реализма и порождаемого им языкового мифа. Тем не менее, предметная область концептуальных исследований остается смутной и неопределенной, поскольку они продолжают исходить из неадекватных эпистемологических установок, игнорируя биологию познания и языка.

Розглянуто проблему незбігу меж використання концептів "день"/"ніч" у двох мовах (іспанській та російській) у семантичному та лексичному планах. Здійснено порівняльний аналіз наведених форм.

Увагу приділено комплексному опису мовних засобів вираження концептів "світло" і "темрява" та їх смислового наповнення в російській мовній картині світу на матеріалі словникових дефініцій, пареміологічних одиниць та літературних контекстів XX ст. Показано, що концепти "світло" і "темрява" виступають одними з ключових культурних констант російського народу та відбивають об'єктивну інформацію про явища світла та темряви, репрезентовану в ядрі концепту, та образну, метафорично позначену, що реалізується в авторській картині світу. Виявлено мовні одиниці, що репрезентують концепти "світло" і "темрява", побудовано систему їх фреймових зв'язків. Розкрито специфіку використання цих концептів у структурі одиниць образної природи.

Рассмотрены прагмалингвистические особенности объективации концепта ВЫГОДА на материале лексикографических данных, фиксируемых в Словаре русского языка XI-XVII вв. и в Cловаре пословиц русского народа В. И. Даля. Русское языковое сознание показывает актуальность и значимость выгоды, о чём свидетельствует плотный номинативный ряд вербальных репрезентантов соответствующего смысла. Аксиологический уровень языкового сознания свидетельствует о важности способов достижения прибыли, которые оцениваются с этических позиций. Справедливость, честность (праведность) являются непременными условиями получения прибыли, её легитимизации. В результате анализа сделан вывод о ценностной амбивалентности концепта ВЫГОДА.

Наведено списки прийменникових одиниць з лексемами "час" і "година" в російській і білоруській мовах, описано парадигми прийменникових одиниць із вказаними лексемами; розглянуто види синтаксем, що утворюються формантами, які містять лексеми "час" і "година".

Цель работы - дать комплексное лингвокультурологическое описание языкового воплощения антиномии "грех" - "добродетель" в современном русском языке. Объект анализа - концептуальное поле "грех" в русской национальной концептосфере. Предмет исследования - концептуальная связка "грех" - "добродетель" и её языковая объективация в русском языке. Рассмотрены особенности концептуального содержания устойчивой квазиантонимической концептуальной связки "грех" -"добродетель" в концептосфере русской традиционной культуры и её языковой экспликации в речевой практике носителей современного русского языка. Указанная концептуальная связка анализируется в аспекте десакрализации концептуального поля "грех" на фоне активизации религиозной составляющей его концептуального содержания. В противоположность "греху", с "добродетелью" связаны такие когнитивные признаки, как высокая нравственность; моральная чистота; нравственный образ жизни, поведение человека, основанное на стремлении его к добру и пр. Выводы: квазиантонимическая концептуальная связка "грех" - "добродетель" выступает в национальной концептосфере как устойчивая когнитивная модель, воспроизводимая в текстах культуры и в речевой практике носителей русского языка. Она является значимой как в религиозном, так и в светском пласте русской национальной культуры. Практическое применение результатов исследования связано с возможностью их использования в практике преподавания русского языка как иностранного, а также с совершенствованием методологии и методики полевого анализа концептов русской национальной культуры.

Проанализирована многозначность символики зерна в контексте украинского и русского свадебного обрядов. Зерно как синкретический символ представлено злаковыми растениями: рожью, овсом, пшеницей. Объектом данного исследования были трансформации в символическом значении зерна в контексте свадебного обряда украинцев и русских. Предметом - многозначность данного символа. Рассматриваются символические действия с зерном на разных этапах свадьбы, а также зерно как вербальный символ в текстах обрядовых песен, где проявляется его символическое значение. Обращается внимание на различия в использовании зёрен злаковых в обрядовом дискурсе двух славянских народов.

Представлено описание концептов "мышление", "ощущение", "представление". При этом строго определяются основание (отвечает на вопрос ЧТО?), условие (отвечает на вопрос КАК?), причина (отвечает на вопрос ПОЧЕМУ") и цель (отвечает на вопрос ЗАЧЕМ?). Руководствуясь этими вопросами, из контекстных предикатов выделяются составы Причинности как совокупности основания, условия, причины и цели, которые, в конечном счете, позволяют строить семантические константы, вскрывающие неявный концептуальный смысл привлеченных к анализу текстов.

Вперше застосовано діахронічний підхід у дослідженні структури економічних концептів та економічної концептосфери (ЕК), запроваджено поняття аксіогенезу економічної свідомості (ЕС) і лінгвокультурного прототипу. Вперше запропоновано періодизацію аксіогенезу в історії російської лінгвокультури (РЛК) та вперше розроблено структуру аксіосфери ЕС, яка найбільше піддається мовній верифікації. Вироблено методи моделювання економічних концептів на основі запропонованої трирівневої структури концептуалізації. Вперше визначено цінність як прагмалінгвістичну та лінгвоаксіологічну категорію. Вперше виявлено інваріант аксіосфери російської економічної свідомості (РЕС). Охарактеризовано кореляцію між процесами розвитку структури концептів і діахронічними змінами лексико-семантичних парадигм, що об'єктивують економічні концепти в мові. Вперше репрезентовано лінгвокультурні типажі, що ілюструють особистісні ціннісні орієнтири економічної поведінки носіїв РЛК.

Рассмотрена проблема взаимосвязи аксиологии, культурологии и лингвистики. Изучены аксиономены, характеризующие глубинные человеческие потребности, ценностную картину мира. Исследован семантический объем лексем-гиперонимов ценность/вредност в русском и сербском языках. Цель исследования - сравнительный анализе стуктуры и объема значения аксиономенов ценность/вредност в аксиологическом и переводческом аспектах. Исследованы разноуровневые языковые единицы и явления, связанные с лексикой, словообразованием, фразеологией сербского и русского языков, а также культурная коннотация исследуемых единиц. В качестве материала исследования также использоваы и данные толковых, этимологических и ассоциативных словарей. Проведя сравнительный анализ семантического объема лексем вредност и ценность, выявлено, что исследуемые лексемы не являются полными эквивалентами и имеют различный семантический и деривационный потенциал. Сербская лексема "вредност" имеет значительно больший семантический объем, чем лексема "ценность" в русском языке, кроме сем "ценность" и "стоимость", включает в себя и семы "полезность", а также "положительные качества личности", "трудолюбие", "старательность" и др.