Проаналізовано сучасний стан моделювання процесу аналізу та класифікації голосових команд (ГК). Запропоновано математичні моделі оптимізації даного процесу у вигляді древа класифікації, мовного сигналу на рівні попередньої обробки, синтаксичного аналізу та класифікації ГК на граматичних марковських мережах. Описано програмне середовище проектування систем розпізнавання ГК. Наведено класифікацію ГК з урахуванням спільного граматичного майбутнього граматичних ланцюжків. Висвітлено методи кодування мовних образів ранговими кодами, класифікації ГК на базі прихованих марковських мереж.

Проанализировано современное состояние моделирования процесса анализа и классификации голосовых команд (ГК). Предложены математические модели оптимизации данного процесса в виде дерева классификации, речевого сигнала на уровне предыдущей обработки, синтаксического анализа и классификации ГК на основе грамматических марковских сетей. Описана программная среда проектирования систем распознавания ГК. Приведена классификация ГК с учетом общего грамматического будущего грамматических цепей. Освещены методы кодирования речевых образов ранговыми кодами, классификации ГК на базе скрытых марковских сетей.

Розглянуто когнітивну модель логогену Мортона для інтерпретування мовного сигналу з урахуванням контексту. Описано методику побудови моделі, механізм виводу та критерій відповідності стану моделі. З точки зору сприйняття людиною мови виділено основні структурні елементи мови. Здійснено класифікацію фонем і нечітку оцінку їх подібності. Описано результати комп'ютерного експерименту з інтерпретування аудіальної ситуації за допомогою моделі логогену.

Рассмотрены проблемы анализа и синтеза естественного языка, реализованные в интеллектуальном интерфейсе, интегрированном в произвольную платформу и предназначенном для усовершенствования взаимодействия пользователя с распределенной многопроцессорной вычислительной средой, содержащей сложные структуры данных. Преимущества разработки - гибкость, возможность оперативного создания баз знаний при взаимодействии на естественных языках, удобная система навигации.

Представлено результати комплексного дослідження науково-технічної літератури з дистанційного навчання (ДН) на матеріалі глосаріїв і матеріалів вітчизняних міжнародних конференцій із ДН, а також наведено приклади подібних досліджень, які організовано зі студентами кафедри прикладної лінгвістики Національного університету "Львівська політехніка".

Обгрунтовано структуру моделі синтезу мовлення за текстом в амплітудно-часовому просторі на базі фонемно-трифонної моделі. Проведено дослідження складових фонетико-акустичної бази даних і знань - усномовного файла диктора та фонетичної бази знань, що дозволяє обгрунтувати їх структуру, використання, а також сформулювати принципи їх наповнення. Автоматизовано процедуру розбиття усного сигналу на одноквазіперіодичні ділянки та квазіперіодичні й неперіодичні сегменти. Сформовано експериментальну базу даних і знань озвучення текстів. Розроблено програмну модель синтезатора мовленнєвого сигналу за текстом на базі природного мовленнєвого сигналу.

Запропоновано засоби офлайнового розпізнавання рукописних символів у роздільно-рукописному математичному тексті, а також структурного представлення математичних формул і математичного тексту у цілому. Розглянуто застосування методу побудови множин належності (контейнерів) на підставі навчальних вибірок для класифікації рукописних символів. Під час розпізнавання роздільно-рукописного математичного тексту використовується просторове контекстно-залежне групування символів до розроблених для представлення тексту та формул структури даних, що полегшують подальший експорт розпізнаної інформації в електронні документи різних форматів. Розроблено алгоритми розпізнавання роздільно-рукописного математичного тексту і його експорту в електронний документ формату LaTeX, а також представлено результати обчислювального експерименту. Запропоновано підхід до знаходження залежностей між даними у вигляді деяких функціональних перетворювачів. Наведено умови існування та метод побудови таких функціональних перетворювачів у вигляді суперпозиції лінійних і нелінійних функцій з заданого класу. На базі теорії збурення проекційних і псевдообернених операторів формулюється принцип оптимального синтезу функціональних перетворювачів. Запропоновано способи побудови комплексних перетворювачів різної топології.

Розроблено обчислювальні методи для апроксимації трансферних функцій у системах синтезу мовних сигналів на базі неперервних дробів. Обгрунтовано класифікацію таких дробів з використанням графів, що дало змогу детальніше з'ясувати структуру різних типів неперервних дробів та перспективу їх застосування під час розробки мовних синтезаторів. Наведено новий критерій збіжності даних дробів, що дає можливість підсумовувати неперервні дроби, розбіжні у класичному розумінні. Запропоновано використовувати методи теорії неперервних дробів для апроксимації трансферних функцій у системах синтезу мови, що дало змогу зменшити час і підвищити точність у порівнянні з відомими методами.

Розглянуто теоретичні засади мовної комунікації як науки та навчальної дисципліни. Увагу приділено засобам мовного коду в комунікації, мовленнєвій поведінці комунікантів, комунікативним стратегіям і тактикам, способам мовленнєвого впливу, культурі й ефективності мовної комунікації. Висвітлено етноспецифіку мовленнєвого спілкування. Наведено моделі опису комунікативної поведінки.

Рассмотрены теоретические основы языковой коммуникации как науки и учебной дисциплины. Уделено внимание средствам языкового кода в коммуникации, речевому поведению коммуникантов, коммуникативным стратегиям и тактикам, способам речевого влияния, культуре и эффективности языковой коммуникации. Освещена этноспецифика речевого общения. Даны модели описания коммуникативного поведения.

Розглянуто передумови виникнення та основні положення математичної лінгвістики, проаналізовано різні погляди на її предмет. Запропоновано програму відповідного навчального курсу та розкрито її зміст.

Рассматривается задача определения соответствия абстрактной модели вычислений квантовому представлению. Для исчисления эписемионов - абстрактных объектов генотипического языка - разработана методика образования функциональных и логических связей взаимодействия абстрактных объектов в системе обратимых преобразований.

Идентифицированы некоторые механизмы естественного языка в виде математической структуры, названной лингвистической алгеброй, в которой имеются два яруса - семантический и синтаксический. Первый ярус представлен одним из вариантов алгебры предикатов, второй - алгебры предикатных операций. Рассмотрен метод экспериментальной проверки алгебрологических моделей языка. Разработан способ формульной записи смысла предложений естественного языка.

Висвітлено загальні засади мовної комунікації, будову та класифікацію людської комунікації. Надано відомості про комунікативну та мовленнєву діяльність, організацію мовного коду в комунікації. Розкрито засоби оптимізації комунікативного процесу, умови комунікативної успішності, ознаки та причини неуспішної мовної комунікації. Розглянуто мовну комунікацію в етнокультурному аспекті.

Запропоновано структурний метод описання математичних формул, що грунтується на основних засадах математичної лінгвістики. Представлено ієрархічні рівні формул будь-якої складності. Розроблено металінгвістичну мову для описання математичних формул, в якій моделі конструкцій надані з використанням нормальної нотації Бекуса. В результаті більш обгрунтованим стає процес визначення переліку задач і функцій алгоритмів поліграфічного опрацювання математичних формул. Створено передумови для розробки оптимальної логічної структури бази даних.

Запропоновано систему створення тестів для перевірки знань студентів з дисципліни "Теорія комунікації". Проаналізовано дану систему щодо відповідності результатів тестування рівням знань (РЗ) і умінь студентів. Визначено ієрархію РЗ відповідно до освітньо-професійного стандарту.

Проаналізовано повний та всебічний опис мови та мовлення, що враховує і якісні, і кількісні характеристики лінгвістичних об'єктів. Зазначено, що прикладна лінгвістика - це галузь мовознавства, об'єктом якої є розроблення методів і засобів застосування у соціальній практиці людини результатів фундаментальних лінгвістичних досліджень, спрямованих на пізнання онтологічних властивостей мови. Комп'ютерна лінгвістика (машинна, обчислювальна, інженерна лінгвістика) займається застосуванням комп'ютерів з метою моделювати функціонування мови в певних умовах, використанням комп'ютерів (технологій і програм опрацювання даних) для вирішення лінгвістичних завдань, а також розроблено лінгвістичні аспекти комп'ютеризації. Математична лінгвістика виникла в 50-ті роки XX ст., підґрунтям для її появи стала необхідність в уточненні основних лінгвістичних понять; потреба в уведенні точніших та об'єктивніших методів для аналізу та синтезу мови і тексту; поява міжпредметних зв'язків з іншими галузями - акустикою, фізіологією вищої нервової діяльності, кібернетикою та обчислювальною технікою, які потребують спілкування мовою математики; з розвитком можливостей комп'ютерних технологій також виникла потреба, зокрема, у машинному перекладі та автоматизованому інформаційному пошуку. Лінгвістичні дослідження щодо підготовки систем машинного перекладу та інформаційного пошуку вимагають, зокрема, знання обсягу вибірки, необхідного, щоб забезпечити із заданою ймовірністю появу певної лінгвістичної події хоча б раз. Розглянуто процес моделювання за допомогою формальних граматик і автоматів лексичного етапу роботи компілятора, коли під час аналізу вхідного тексту в ньому виділяють найпростіші конструкції мови - ідентифікатори, символи, числа, символи операцій, службові слова тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш118 + З970.66-01

Рубрики:

Математична лінгвістика

Комп'ютерне оброблення мовної інформації

Шифр НБУВ: ДС50464 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методи моделювання, формування аналітичних ознак, інтелектуального аналізу табличних і текстових консолідованих даних для підвищення точності, достовірності та інформативності результатів аналізу, які використовуються для підтримки прийняття рішень в інформаційно-аналітичних системах. Розроблено метод оптимізації прогнозної аналітики часових рядів з використанням стекінгового об’єднання та відбору різнотипних моделей на основі лінійної регресії LASSO та байєсівської регресії. Проаналізовано поєднання байєсівської лінійної та машинно-навчальної логістичних регресій у задачах виявлення технічних відмов. Розглянуто оптимізацію послідовності дій інтелектуального агента в задачах аналітики попиту з використанням глибокого Q-навчання та імітаційного моделювання середовища. Запропоновано модель векторного представлення текстових даних у просторі семантичних та тематичних полів. Проведено аналіз текстових даних на основі алгоритмів машинного навчання з використанням кількісних семантичних ознак. Розроблено метод виявлення додаткових аналітичних ознак на основі лексемних поєднань у семантичних структурах текстових масивів. Запропоновано модель семантичних концептів текстових масивів на основі теорії аналізу формальних концептів.