Історико-філологічний вісник Українського інституту представляє в першому томі матеріали першої наукової конференції "Українська діаспора Росії", яка відбулася в Українському Інституті 18-20 серпня 1997 р. Розглянуто такі питання: українці в Російській державі; культурне життя українців Москви (національні організації українців в кінці 20-х років); етнодемографічна ситуація в Україні в 60-80 роки і українське населення в союзних республіках СРСР; життя інтелігенції України в 20-70-ті роки; освіта в Росії та в Україні в XIV-XIX ст.; Україна після Переяслава; питання встановлення кордону у російсько-українських взаєминах в ХХ ст.; з'ясування антитези українського та російського менталітету та ін.

Охарактеризовано розвиток української правознавчої науки, демографічні процеси, які відбулися після 1939 р. у Західній Україні. Проаналізовано взаємини між державою та церквою у сучасному житті України. Визначено демографічні втрати в популяціях Західної України після вересня 1939 р. Висвітлено наукову і громадсько-політичну діяльність видатних українських та слов'янських діячів науки та культури. Відображено проблеми, які стосуються різних галузей мовознавства.

У збірнику подаються доповіді та повідомлення, які були представлені на V Міжнародному славістичному колоквіумі і присвячені питанням історії славістики, літературознавства, фольклористики і мистецтвознавства, мовознавства, міжслов'янським взаєминам, історії та історіографії.

Розглянуто історико-культурну спадщину слов'ян у формуванні гуманістичного суспільства. Детально проаналізовано проблеми формоутворення та драматургії у мистецьких творах українських і польських авторів 1970 - 90-х рр. Значну увагу приділено національним художнім традиціям, формам побутування слов'янської народної епіки у системі сучасної народної культури тощо.

Розглядаються актуальні проблеми філології, зокрема, загальномовознавчі питання, структура різних мов, історія світової та української літератури. Висвітлюється явище конотації в аспекті сучасних лінгвістичних уявлень, культурологічна проблематика і антична спадщина в творчості українських полемістів, специфіка реалізації категорії заперечення. Описуються фонетичні особливості складних слів та стійких словосполучень у сучасній англійській мові, семантико-функціональні особливості мікротекстів, визначається місце жіночої прози в сучасній афро-американській літературі та ін.

Розглядаються основні проблеми раннього етапу лінгвістичної україністики в Галичині в 1772 - 1849 рр., головні етапи історії Волині у XIV - XV ст., еміграційне та діаспорне франкознавство, зокрема, критика, літературознавство, публіцистика. Показані методологічні пошуки в польській історіографії 50 - 60-х рр. ХХ ст., деякі аспекти українсько-польських літературних взаємин, а також динаміка етнічного самоусвідомлення українців. Висвітлюються еміграційний рух на Північній Буковині на початку ХХ ст., регіоналізми, мікронаціоналізми і проблеми прикордонної ідентичності Білорусії, Польщі та України. Підкреслюється роль "Слова о полку Ігоревім" в культурному житті в західних землях України та ін.

Публікуються доповіді та повідомлення за матеріалами IV Міжнародної Кирило-Мефодіївської славістичної конференції (Одеса, 18-19 травня 1998 року) з проблем слов'янського мовознавства, палеославістики, літератури та культури слов'ян. Розглядається своєрідність чеської і болгарської мов на суперсегментному рівні, болгарсько-східнослов'янська мовна інтерференція в топонімії східної Одещини, еволюція македонських антропонімоформул на слов'янському фоні. Висвітлюється художня продукція та продуктивна художність сучасної української прози Словаччини, семантика та основні функції звертань у поетичному тексті (на матеріалі української, хорватської та польської поезії першої чверті XX ст.), загальна характеристика словацьких говорів Закарпаття та ін.

Розглядаються сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Аналізується спадщина Василя Довговича (1783-1849) в оцінці українських та зарубіжних учених, висвітлюється роль журналу "Наша земля" в утвердженні української національної ідеї на Закарпатті. Показано епічну ультимативність Степана Ганущина. Відображаються процеси українського назвотворення в рукописній лексикографії II половини ХIХ-початку ХХ ст. та розкриваються деякі особливості мови сучасної газети.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР) я43 + Т52(23=Укр) я43 + Ч34(4УКР) я43 + Ш041.4 я43

Рубрики:

Історія

Етнографія сучасних народів

Організація освіти

Шифр НБУВ: В343080 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень важливих аспектів творчості українських та зарубіжних письменників (І.Франка, Т.Галіпа, О.Кобилянської, Ч.Метьюріна). Висвітлено питання поетики, жанрової специфіки художніх творів, історії літературознавчої науки. Окрему увагу приділено історії літературної мови та українського мовознавства, лексикології та фразеології, проблемам становлення української термінологічної лексики. Викладено питання про структурно-семантичні параметри синтаксичних одиниць різних рангів (словосполучень і речень).

Рассмотрены кирилло-мефодиевские традиции и новые тенденции в эволюции славянского перевода Евангелия, параллельные семантические инновации в восточнославянских языках, транспозиция форм наклонения в славянских переводах. Проанализирована аксиосистемность этнокультурного видения мира, вопросы соотношения между логической и языковой структурами предикации, специфика нестабильных консонантов и закономерности их функционирования в болгарских диалектах. Особое внимание уделено проблемам славянского литературоведения, мифологии и культуре словян.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш041.4 я431

Шифр НБУВ: В343196 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено різні аспекти розвитку історії української літератури та актуальні проблеми теорії літератури. Особливу увагу звернено на символічний та міфологічний аспекти прочитання української літератури XIX ст., а також на питання шкіл і напрямів у сучасному літературознавстві. Розглянуто проблеми української мови та історії української мови в галузі фразеології, морфології, стилістики, актуальні аспекти українознавства, а також проблеми перекладу чеської народно-розмовної мови.

Порушено цілий ряд питань, спрямованих на осягнення історичних етапів формування української філологічної думки та з'ясування актуальних теоретико-методологічних завдань сучасних гуманітарних галузей - літературознавства, мовознавства, фольклористики. Серед розглянутих тем - теоретичні підвалини та світовий контекст українського письменства, естетичні шукання та історіософські концепції у літературі новітньої доби, українська мова у просторі та часі, семантика слова та тексту, граматичні та словотвірні явища у функціональному аспекті, актуальні проблеми компаративістичного аналізу, релікти старожитностей у фольклористичній інтерпретації, українська словесність та проблеми культурології тощо.

Висвітлено актуальні проблеми динаміки розвитку та функціонування слов'янських мов, а також різні аспекти слов'янського літературознавства, зокрема, стилістики та перекладу. Залучено матеріали з української, російської, польської, чеської та інших слов'янських мов і літератур. Проаналізовано деякі питання лінгвістики, у т.ч. структурно-стилістичні особливості іменних словосполучень, варіантність флексій родового відмінка іменників множини у староукраїнських пам'ятках, структуру українських наукових термінів-антонімів у галузі економіки та юриспруденції, лінгвокультурологічні характеристики фразеологічних одиниць у споріднених мовах тощо.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто деякі проблеми історії, археології, філології, мистецтва, культури та сучасного політичного становища південного регіону України і його головного міста Одеси. Висвітлено особливості національного державотворення, етнополітичну ситуацію в Українському Придунав'ї, історію українсько-єврейських зв'язків на півдні України, напрямки та пріоритети соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я. Досліджено етномовну ситуацію та питання мовної політики в Українському Придунав'ї, аматорське мистецтво в Україні другої половини XIX ст. тощо.

Розглянуто сакральну логіку літературного канону в Україні у 20-х рр. ХХ ст. Детально проаналізовано вплив християнства на формування дегідронімічних назв поселень у контексті онімічної номінації. Окремі розділи присвячено християнським мотивам у поезії Ю.Клена та у ліриці Б.-І. Антонича, універсальним культурним цінностям української культури та православ'я, теонімам в історичній прозі другої половини ХХ ст., христоцентричному модусу творчості Б.Лепкого, а також філософсько-християнським аспектам мовної картини світу Г.Сковороди.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної української та російської мов, зокрема, лексичної синонімії, ідіом з архаїчними компонентами, мовного вираження простору, структурно-семантичної моделі складних прикметників і текстуальних засобів вираження суб'єктивної модальності. Детально проаналізовано творчість Т.Шевченка, М.Яцківа, В.Винниченка, Ю.Липи, В.Захарченка та У.Самчука.

Збірник присвячено дослідженню творчості Л.Костенко, Б.Грінченка, Б.Лепкого, В.Підмогильного та М.Семенка. Основну увагу приділено особливостям використання поетичних оказіоналізмів, метафори та метонімії, стилістичної ремарки. Розглянуто антропонімічні етюди, варіанти власних особових імен у надбузьких говірках тощо.