Розглянуто особливості організації науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів, а також виконання та оформлення наукових робіт з сучасної української літературної мови, історії української літератури.

Рассмотрены особенности организации научно-исследовательской работы студентов филологических факультетов педагогических университетов, а также выполнения и оформления научных работ по современному украинскому литературному языку, истории украинской литературы.

Уточнено зміст поняття "професійно-мовленнєва діяльність учителя української мови та літератури". Обгрунтовано сутність, критерії, показники та рівні сформованості оцінного компонента даної діяльності учителя. Розроблено методику формування оцінного компонента професійно-мовленнєвої діяльності студентів філологічних факультетів. З'ясовано тенденції та педагогічні умови формування оцінного компонента професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх учителів української мови та літератури. Розроблено спецпрактикум "Оцінний компонент професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх учителів української мови та літератури", який рекомендовано використовувати в навчальному процесі як окрему учбову дисципліну або в курсі "Методики викладання української мови в школі" на філологічних факультетах вищих педагогічних навчальних закладів.

Розглянуто деякі особливості інтегрованого викладання дисциплін на кафедрі філології та лінгводидактики педагогічного факультету.

Рассмотрены некоторые особенности интегрированного преподавания дисциплин на кафедре филологии и лингводидактики педагогического факультета.

The article highlights some peculiarities of teaching integrated disciplines at the Philology Department and Linguodidactics at the School of Pedagogics.

Висвітлено питання важливості оволодіння студентами філологічних спеціальностей стилістичними нормами, які формують і розвивають їх комунікативно-стилістичну грамотність.

Объяснена важность овладения студентами филологических специальностей стилистическими нормами, которые формируют и развивают их коммуникативно-стилистическую грамотность.

The article explains the importance of the acquisition of stylistic standards which formulate the communicative and stylistic Competence of the Students of language disciplines.

Досліджено проблему підготовки студентів-філологів вищого педагогічного навчального закладу до родинного виховання. Розглянуто дефініцію "родинне виховання" у контексті професійної підготовки даних студентів, зокрема, його суть і функції, стан і особливості виховного процесу у сучасній вищій школі та українській родині. Акцентовано увагу на організаційно-педагогічних засадах підготовки студентів-філологів до родинного виховання, зокрема, теоретико-методичній підготовці, їх позаурочній роботі у даній галузі. Прослідковано динаміку формування готовності даних студентів до родинного виховання, визначено її критерії та рівні (високий, середній, низький, критичний). Розроблено й експериментально перевірено модель підготовки студентів-філологів до родинного виховання, згідно з якою до програмового матеріалу вищого педагогічного навчального закладу, зокрема, до навчальних планів спеціальних курсів "Українські елітарні родини кінця XIX - початку XX ст.", "Український дитячий фольклор", "Українське дитинознавство" введено родинно-виховний компонент.

Здійснюючи дослідження ролі структурування філологічних знань у професійній підготовці особистості виявлено, що особливості структурування грунтуються на ідеях сучасних технологій навчання та кредитно-модульній системі підготовки бакалавра.

Установлено, что вопросы структурирования филологических знаний должны учитывать роль модульно-познавательного, модульно-технологического, модульно-развивательного, модульно-контрольного аспектов, которые необходимы для усовершенствования структурирования филологических знаний для подготовки студентов педагогического колледжа.

The scientific research has proved that while learning problems of philological knowledge structuralization the importance of modular cognitive, modular technological, modular developed and modular checking aspects should be taken into account in order to improve the philological knowledge structuralization in the process of pedagogical college students preparing.

Розроблено комплекс психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів-філологів у аспекті особистісного, креативно-комунікативного підходу. Визначено основні положення даного методологічного підходу. Розкрито суть поняття креативності особистості майбутніх учителів-філологів як її здатності до творчих мовленнєвої діяльності та спілкування. Доведено, що креативна особистість є цілісним суб'єктом творчої мовленнєвої діяльності, джерелом комунікативної креативності студента-філолога. Розроблено комплекс психологічних засобів розвитку креативності під час підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності, який містить компоненти, зокрема, мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний, когнітивно-цільовий, вербально-продуктивний, емоційно-креативний. Обгрунтовано психолого-педагогічну модель комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості даних студентів за умов професійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах. Запропоновано шляхи ефективного використання цього комплексу.

Досліджено проблему формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів філологів у навчально-виховному процесі класичних університетів. Розкрито сутність поняття "професійні особистісні якості майбутнього вчителя-філолога". Виділено й систематизовано найбільш значущі у професійній діяльності педагога якості, які умовно поділено на дві взаємопов'язані та взаємозумовлені групи: комунікативні (емпатія, толерантність, комунікативність) і морально-вольові (гуманність, відповідальність, вимогливість до себе й до інших). Визначено основні структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості професійних особистісних якостей студентів-філологів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, спрямовані на підвищення ефективності процесу формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів у навчально-виховному процесі класичних університетів.

Висвітлено генезу професійної підготовки вчителя-філолога за двома спеціальностями в ХХ ст. в історичному аспекті. Проаналізовано сучасний стан даної проблеми на філологічних факультетах педагогічних ВНЗ, а також в зарубіжних країнах. Викладено концептуальні підходи та визначено організаційно-методичні умови щодо впровадження моделі даної підготовки, описано кредитно-модульну технологію організації навчання та технологію маркетингу щодо управління її якістю.

Освещен генезис профессиональной подготовки учителя-филолога по двум специальностям в ХХ ст. в историческом аспекте. Проанализировано современное состояние данной проблемы на филологических факультетах педагогических ВУЗ, а также в зарубежных странах. Изложены концептуальные подходы и определены организационно-методические условия относительно внедрения модели данной подготовки, описаны кредитно-модульная технология организации обучения и технология маркетинга относительно управления её качеством.

Проаналізовано рівень дослідженості проблеми в педагогічній теорії та практиці вищої школи. Уточнено зміст понять "культура поведінки молодших школярів", "уміння формувати культуру поведінки молодших школярів", "поліетнічне середовище". Визначено критерії та рівні розвитку у майбутніх учителів-філолгів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Розроблено авторську методику, діагностичну карту-схему розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки майбутніх школярів у поліетнічному середовищі. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Аргументовано, що дидактична умова структурування змісту навчальної інформації в логіці визначення вимог до особистості студента–філолога як носія актуальної та потенційної кваліфікованості у сфері міжкультурної комунікації залежить від оптимізації ціннісного контексту дисциплін гуманітарного циклу. Наголошено, що дидактична полімотивація безпосередньо впливає на особистісну зрілість та предметну компетентність майбутнього фахівця, здатність у майбутньому ефективно розв’язувати професійні завдання. Визначено основні новоутворення студентського періоду, які забезпечують успішність професійної самоактуалізації. Зазначено, що активування визначених дидактичних умов формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей покликане створити таке навчальне середовище, яке б стимулювало особистість до професійної самоактуалізації.

Аргументировано, что дидактическое условие структурирования содержания учебной информации в логике определения требований к личности студента-филолога как носителя актуальной и потенциальной квалифицированности в сфере межкультурной коммуникации зависит от оптимизации ценностного контекста дисциплин гуманитарного цикла. Подчеркнуто, что дидактическая полимотивация непосредственно влияет на личностную зрелость и предметную компетентность будущего специалиста, способность в будущем эффективно решать профессиональные задания. Определены основные новообразования студенческого периода, которые обеспечивают успешность профессиональной самоактуализации. Отмечено, что активирование установленных дидактических условий формирования предметных компетентностей студентов филологических специальностей, призвано создать такую учебную среду, которое стимулировало бы личность к профессиональной самоактуализации.

Argued that didactic condition structuring the content of educational information in the logic of defining the requirements for the individual student as a philologist actual and potential carrier qualifications in the field of intercultural communication depends on the optimization of the valuable context humanities cycle. Emphasized that didactic polimotivatsiya directly affects the personal maturity and competence of a subject specialist, future ability to deal effectively with professional job. The main student neoplasms period that ensure the success of professional self-actualization. It is concluded that activation of established conditions for the formation of subject didactic competencies students of philological specialties, designed to create a learning environment that would encourage the person to professional self-actualization.

Описано особливості компетентнісного підходу під час формування предметних компетентностей майбутніх учителів філологічних спеціальностей у ВНЗ. Зауважено, що найголовніша специфіка компетентнісного підходу під час професійної підготовки майбутніх учителів полягає в тому, що засвоюються не готові знання, які передає викладач, а прослідковуються умови походження та просування даних знань. Виокремлено п’ять змістовних аспектів поняття «вища педагогічна освіта», які в контексті нового економічного мислення здатні оновлюватися, докорінно перетворюватися. Аргументовано, що головною ідеєю компетентнісного підходу є компетентнісно-орієнтована освіта, яка спрямована на комплексне засвоєння фахових знань та способів практичної діяльності, завдяки яким майбутній фахівець набуває самостійності й стає кваліфікованим та успішно вирішує складні завдання.

Описаны особенности компетентностного подхода во время формирования предметных компетентностей будущих учителей филологических специальностей ВУЗ. Отмечено, что главнейшая специфика компетентностного подхода во время профессиональной подготовки будущих учителей состоит в том, что усваиваются не готовые знания, которые преподносит преподаватель, а прослеживаются условия происхождения и продвижения этих знаний. Выделены пять содержательных аспектов понятия «высшее педагогическое образование», которые в контексте нового экономического мышления способны обновляться, в корне преобразовываться. Аргументировано, что главной идеей компетентностного подхода является компетентностно-ориентированное образование, направленное на комплексное усвоение профессиональных знаний и способов практической деятельности, благодаря которым будущий специалист приобретает самостоятельность и становится квалифицированным и успешно решает сложные задачи.

Described features of the competency approach during the formation of subject competence of future teachers philological specialties of high school. Noted that the main specificity of the competency approach during the training of future teachers is not willing that assimilated the knowledge that the teacher teaches, and traced the origin of conditions and promotion of knowledge. There are five substantive aspects of the concept of "a degree in teaching", which in the context of new economic thinking can be updated , radically transformed . Inferred that the main idea of ​​the competence approach is competence- oriented education to complete assimilation of professional knowledge and practice methods by which future specialist acquires independence and becomes qualified and successfully solves complex problems.

Розкрито шляхи формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів засобами проблемного навчання. Встановлено тісний взаємозв’язок компетентнісного і проблемного підходів до навчання. Виокремлено чотири види проблемності – від засвоєння знань у процесі викладання викладачем навчального матеріалу до самостійного бачення та розв’язання проблеми студентами. Визначено перспективні напрямки дослідження проблемного навчання з позиції підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей.

Раскрыты пути формирования дидактической компетентности будущих учителей филологический специальностей высших педагогических учебных заведений средствами проблемного обучения. Установлена тесная взаимосвязь компетентностного и проблемного подходов к обучению. Выделены четыре вида проблемности – от усвоения знаний в процессе преподавания учебного материала преподавателем к самостоятельному видению и решению проблемы студентами. Определены перспективные направления исследования проблемного обучения с позиций подготовки будущих учителей филологических специальностей.

Discloses forming path didactic competence of future teachers philological specialties of higher educational institutions means problem-based learning . Established a close relationship of the competence and problem-based approach to learning. Identifies four kinds of problematic - from the acquisition of knowledge in the teaching of teacher training material for independent vision and address the students. Identify promising avenues of research problem-based learning with the training of future teachers positions philological specialties.

Проаналізовано поняття «картина світу» в зв’язку з підготовкою вчителя-словесника до фахової діяльності за білінгвальних умов.

Проанализировано понятие «картина мира» в связи с подготовкой учителя-словесника к специализированной деятельности в билингвальных условиях.

The concept of «world model» in preparing teacher-philologist to professional activity in bilingual conditions is analyzed.

Обгрунтовано роль професійної орієнтації в підвищенні ефективності підготовки магістрів-філологів. Розкрито якості мовленнєво-розумової діяльності, що складають основу професійно значущих компетенцій філолога.

Обоснована роль профессиональной ориентации в повышении эффективности подготовки магистров-филологов. Раскрыты качества речемыслительной деятельности, составляющие основу профессионально значимых компетенций филолога.

Substantiated the role of professional orientation in effectiveness improvement while training masters specialized in Philology. The author reveals the qualities of speech and intellectual activities constituting the basis of professionally important competences of a philologist. masters-philologists, professional orientation, professionally important competences, speech and intellectual skills.

Розглянуто особливості інтеграції філологічних дисциплін у навчальному процесі філологічних факультетів. Проаналізовано навчання студентів з позицій асоціативних системних зв’язків, що встановлюються на міждисциплінарному рівні в межах професійної освіти. Особливу увагу приділеноя міжпредметним зв’язкам лінгвістичного та літературознавчого циклів, що становлять основу філологічної підготовки майбутніх учителів-словесників.

Рассмотрены особенности интеграции филологических дисциплин в учебном процессе филологических факультетов. Пронализировано обучение студентов с позиций ассоциативных системных связей, которые устанавливаются на междисциплинарном уровне в пределах профессионального образования. Особое внимание уделено межпредметным связям лингвистического и литературоведческого циклов, что составляют основу филологической подготовки будущих учителей-словесников.

Regarded the peculiarities of integration of philological disciplines in the educational process of philological faculties. Analyses the teaching of students from the point of associative system connections which are established on the interdisciplinary level within the professional education. The special attention is paid to interdisciplinary relations between the subjects of linguistic and literary cycles which serve as basis of philological training of future teachers-philologists.

Обгрунтовано психологічний аспект шляхів оптимізації фахової підготовки майбутніх магістрів філології через застосування в дидактичному процесі університету активних методів навчання.

Дано обоснование психологического аспекта путей оптимизации профессиональной подготовки будущих магистров филологии через применение в дидактическом процессе университета активных методов обучения.

A psychological aspect of the ways aimed at optimizing undergraduate-philologists’ professional training by means of active educational methods involved into the didactical university process is grounded.

Аргументовано, що особистісно зорієнтована модель навчання передбачає розвиток критичного мислення студентів, що неодмінно потребує діалогічної ситуації, вільної, творчої діяльності. Розглянуто переваги особистісно зорієнтованого навчання під час процесу професійної підготовки майбутніх учителів-філологів. Наголошено, що процес формування предметних компетентностей майбутніх учителів філологічних спеціальностей, під час якого реалізується особистісно зорієнтоване навчання, за структурою є трикомпонентним: цілепокладання, віртуальний полілог, рефлексивний етап. Доведено, що організація навчально-виховного процесу як особистісно зорієнтованого навчання грунтується на знаннях фізіологічного, творчого, особистісного, інтелектуального потенціалу студентів, – саме це і забезпечує формування предметних компетентностей майбутніх учителів філологічних спеціальностей.

Аргументировано, что личностно ориентированная модель обучения предполагает развитие критического мышления студентов, что непременно требует диалогической ситуации, свободной, творческой деятельности. Рассмотрены преимущества личностно ориентированного обучения в процессе профессиональной подготовки будущих учителей-филологов. Отмечено, что процесс формирования предметных компетентностей будущих учителей филологических специальностей, реализующий личностно ориентированное обучение, по структуре является трехкомпонентным: целеполагание, виртуальный полилог, рефлексивный этап. Доказано, что организация учебно-воспитательного процесса как личностно ориентированного обучения основывается на знаниях физиологического, творческого, личностного, интеллектуального потенциала студентов, – именно это и обеспечивает формирование предметных компетенций будущих учителей филологических специальностей.

It is argued that the person-centered model of education involves developing the students’ critical thinking, which necessarily requires a dialogical situation as well as free, creative activities. Advantages of person-centered education in professional training of future philology teachers are discussed. It is stressed that the development of future philology teachers’ subject competences based on person-centered education consists of three components: setting goals, virtual polylogue, and reflection. It is proven that organizing education in a person-centered way is based on knowing the students’ physiological, creative, personal and intellectual potential – and that this knowledge ensures development of future philology teachers’ subject competences.

Розкрито шляхи організації роботи з лінгво- та літературознавчою термінологією як засобу формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних дисциплін. Обгрунтовано взаємозалежність предметних (фахових) компетенцій і дидактичної компетентності майбутніх фахівців. Узагальнено, що якість гуманітарної освіти студентів-філологів визначається рівнем засвоєння ними професійно орієнтованих дисциплін і володіння відповідною фаховою термінологією. Запропоновано методичну систему професійного засвоєння лінгво- та літературознавчодидактичної термінології студентами філологічних факультетів, що може бути використана як альтернативна до методичних розробок, упроваджених на філологічних факультетах вищих закладів педагогічної освіти.

Раскрыты пути организации работы с лингво- и литературоведческой терминологией как средством формирования дидактической компетентности будущих учителей филологических дисциплин. Обоснована взаимозависимость предметных (профессиональных) компетенций и дидактической компетентности будущих специалистов. Обобщенно, что качество гуманитарного образования студентов-филологов определяется уровнем усвоения ими профессионально ориентированных дисциплин и овладение соответствующей профессиональной терминологией. Предложена методическая система профессионального усвоения лингво- и літературознавчодидактичної терминологии студентами филологических факультетов, которая может быть использована как альтернативная к методическим разработкам, внедренным на филологических факультетах высших педагогических учебных заведений.

Article covers ways of organizing work on linguistic and literary terminology as means of forming didactic competence of future philology teachers. Interdependence of subject (professional) competencies and didactic competence of future professionals is proven. It is concluded that the quality of philology students’ humanitarian education is defined by the level of mastering professionally-oriented disciplines and possession of relevant professional terminology. A methodical system is suggested for philology students’ professional mastering of linguistic and literary-didactic terminology; this system can be used as an alternative to methodical manuals used at philology departments of universities.

Проаналізовано визначальні аспекти впровадження Інтернет-технологій у процес навчання майбутніх філологів у ВНЗ. До уваги беруться різні стадії психо-соціального розвитку студентської групи, які слід ураховувати під час формування професійної компетентності майбутніх філологів. Зауважено, що за допомогою комп’ютера майбутні філологи можуть опинитися в найрізноманітнішому оточенні, що вимагає від них творчого підходу. Використання Інтернету сприяє зміні авторитарного стилю навчання на демократичний, дозволяє майбутнім філологам знайомитись з різними точками зору на проблему, самим формулювати свою думку. За результатами спостережень узагальнено, що перераховані можливості комп’ютера можуть сприяти не лише забезпеченню становлення особистості студентів, а й виявленню та розвитку в них здібностей, формування навичок і вмінь, а також бажання вчитися, створенню умов для формування у студентів професійних компетенцій високого рівня.

Проанализированы определяющие аспекты внедрения Интернет-технологий в процесс обучения будущих филологов в ВУЗ. Принимаются во внимание различные стадии психо-социального развития студенческой группы, которые следует учитывать при формировании профессиональной компетентности будущих филологов. Акцентировано внимание на том, что с помощью компьютера будущие филологи могут общаться в разнообразном окружении, что требует от них творческого подхода. Использование Интернета способствует изменению авторитарного стиля обучения на демократический, помогает будущим филологам знакомится с различными точками зрения на проблему, самим формулировать свое мнение. По результатам наблюдений обобщено, что перечисленные возможности компьютера могут способствовать не только обеспечению становления личности студентов, но и выявлению и развитию у них способностей, формированию навыков и умений, а также пробуждают желание учиться, создают условия для формирования у студентов профессиональных компетенций высокого уровня.

Defi ning aspects of implementation of Internet technologies in the process of teaching of future philologists in higher educational establishments are studied in the article. Different stages of psycho-social development of student groups that should be considered when forming future philologists’ professional competence are taken into account.