Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць.

Висвітлено історію розвитку та теоретико-методологічні проблеми вивчення вітчизняних і зарубіжних кінофотофонодокументів в архівознавстві. Розглянуто класифікацію, методику опрацювання, особливості зберігання та реставрації цих специфічних документів. Подано інформацію про склад, зміст і місцезнаходження кінофотофонодокументів в архівних фондах України і зарубіжних країн. Розкрито можливості їх використання в історичних дослідженнях.

Освещены история развития и теоретико-методологические проблемы изучения отечественных и зарубежных кинофотофонодокументов в архивоведении. Рассмотрены классификация, методика обработки, особенности хранения и реставрации этих специфических документов. Дана информация о составе, содержании и местонахождении кинофотофонодокументов в архивных фондах Украины и зарубежных стран. Раскрыты возможности их использования в исторических исследованиях.

Розглянуто поширені в Україні дезінфікувальні засоби, їх ефективність щодо пліснявих грибів і вплив на мікрофільми страхового фонду документації. Визначено дезінфікувальні засоби, які можливо використовувати для антигрибкового оброблення приміщень під час довгострокового зберігання мікрофільмів страхового фонду документації. Експериментально встановлено оптимальні концентрації, за яких досягається практично повне знищення пліснявих грибів, а негативний вплив на желатиновий шар мікрофільмів страхового фонду документації не спостерігається.

Наведено опис проектів в галузі створення електронних образів фотографій, що виконуються студентами Школи бібліотекознавства та інформатики Університету Північного Техасу. Наведено річну навчальну програму з проблем створення електронних образів, яка ефективно поєднує аудиторні заняття та практичну роботу у лабораторіях. Під час практичної роботи студенти отримують можливість працювати зі спеціальним програмним забезпеченням, що використовується для сканування фотографій. Висвітлено переваги та недоліки різного програмного забезпечення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч811.47

Рубрики:

Особливі види документальних матеріалів, їх організація, обробка, використання і збереження (Архівні фонди. Науково-довідковий апарат)

Шифр НБУВ: ВА674238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто пристрій і метод збереження паперових носіїв інформації з використанням хімічних розчинів.

Розкрито значення оцифрування архівних документів для сучасного українського суспільства. Звернено увагу на оцифрованім періодичні видання Української галицької армії як джерела інформації про встановлення єдиної соборної держави. Проаналізовано сучасні електронні архіви та часописи 1918 - 1919 рр.

Розкрито основні інформаційні потреби сучасного суспільства в архівній інформації на основі статистичних результатів дослідження, проведеного у формі онлайн-анкетування. Подано стислий опис деяких сайтів архівних установ України та Польщі з погляду основного комуніканта між архівними установами і користувачами. Розглянуто інформаційний зміст Інтернет-сторінок польських архівів з метою порівняльного аналізу інформатизації. Розроблено порівняльну таблицю основних засобів інформатизації архівів двох країн.

Розглянуто підходи до побудови системи управління базами даних для вдосконалення чинних технологій мікрофільмування СФД. Показано, що найбільш доцільним варіантом є розроблення системи управління базами даних, побудованої на реляційній моделі даних та клієнт-серверній архітектурі.

Запропоновано новий напрямок роботи спеціальних установ СФД стосовно фотофіксації культурних цінностей. Рекомендовано постачати зображення культурних цінностей у цифровому вигляді для створення онлайн-бази даних, яка б містила інформацію про об'єкти культурної спадщини.

Представлено результати оцифрування колекції астрономічних фотоматеріалів у рамках дослідження методу створення зображень у цифровому вигляді, який забезпечує відтворення інформації про них із заданою якістю з мікрофільмів страхового фонду документації.

Опреденены особенности функционирования и эволюционные трансформации фонодокумента в мировом коммуникационном пространстве. Изучены и раскрыты основные этапы развития средств фиксации аудиальной информации. На основе классификации документов по различным критериям структурирована типология фонодокументов, основаных на новых признаках - видах звуконосителей и особенностях зафиксированного контента. Раскрыты особенности организации системы производства, тиражирования, распостранения и хранения музыкальных фонодокументов в различных регионах мира. Сформулированы основные закономерности и принципы формирования фонодокументов, установлены общие и специфические черты трансформаций основных параметров. Охарактеризована специфика функционирования национальных и негосудаственных фоноархивов на современном этапе. На основании результатов экспертной оценки эффективность правовых механизмов строится перспективный план противодействия аудиопиратству.

Визначено та обгрунтовано основні періоди інформатизації архівних установ України; охарактеризовано склад та зміст архівних інформаційних ресурсів нового типу, визначена їхня роль у формуванні Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів та їхнє значення. Підкреслено, що за умов інноваційних запроваджень усі історично задокументовані масиви архівної інформації є потужною продуктивною ланкою суспільної діяльності, важливість якої підкреслюється стратегією держави щодо входження України до глобального інформаційного простору. Проаналізовано законодавчі акти з досліджуваної проблеми. Розглянуті основні напрями використання інформаційних ресурсів Національного архівного фонду України. Досліджені та класифіковані його форми, а також потреби користувачів. Зазначено, що організація використання архівної інформації є інтеграційним фактором усіх інших напрямів роботи архівних установ, вона зближує архіви всіх типів і рівнів, підносить їхню роль в усіх сферах суспільного життя.

Розглянуто історію, стратегії, передумови й етапи формування міжнародних цифрових інтегрованих ресурсів документальної спадщини, зокрема Європейської бібліотеки (TEL) (2004), Манускрипторіуму (2002), Світової цифрової бібліотеки (2006), Європеани (2008). Встановлено значення діяльності ЮНЕСКО в сфері культурної спадщини та міжнародному законодавстві, її внесок у становлення та розвиток інформаційного суспільства та суспільства знань, методичних та інформаційно-технологічних засад створення інтегрованих цифрових ресурсів документальної спадщини. Значну увагу надано Європеані як складовій частині електронного європейського простору культурної спадщини в контексті стратегії інноваційного економічного та соціального розвитку Європейського Союзу, що передбачає пошуки європейської культурної ідентичності. Розкрито основні особливості національних проектів та стратегій як європейських країн, так і США, Канади, Австралії, Ізраїлю, Японії тощо, що спрямовані на збереженість документальної спадщини та вільний доступ до неї всіх верств населення. Установлено три етапи формування інтегрованих цифрових ресурсів спадщини, які пов'язуються з тенденціями розвитку суспільства в напрямі напрацювання глобального інформаційного суспільства та суспільства знань. В Україні цифровий ресурс документальної спадщини створюється фрагментарно. Прийняття Міністерством культури України Довгострокової стратегії розвитку української культури - стратегії реформ в 2016 р. відкрило реальні можливості прискорити цей процес.

Мета роботи - висвітлення моделі контенту та структури бази знань універсального джерельного мережевого ресурсу "Цифровий архів Голодомору/Holodomor Digital Archives", створеного 2020 р. на основі його прототипів початку 2000-х рр. ("Електронний архів Голодомору" та ін.). Увагу приділено характеристиці структури архіву, особливостям його частково реалізованих документального й візуального сегментів. Методологія дослідження базується на загальнонаукових (насамперед аналізу, типологізації, конкретизації) та конкретно-історичних (у тому числі історико-хронологічному, періодизації, історико-системному, критики джерел) методах. Наукова новизна полягає у створенні загальної структури тематичного архіву, що передбачає консолідацію широкого масиву різновидових, багатоаспектних, значних за обсягом джерельних масивів (як текстових, так і візуальних) на основі архівних, музейних, бібліотечних колекцій, їх систематизацію та представлення на ресурсі. Виконання у 2020 р. пілотного проекту з виявлення і збирання цифрового масиву фотодокументів періоду Голодомору в музеях Київської обл. надало змогу опрацювати методику досліджень музейних колекцій для розширення відповідного верифікованого візуального ряду. Висновки: завдання "Цифрового архіву Голодомору" як універсального мережевого тематичного ресурсу - інтеграція всіх дотичних до проблеми джерел. Перспективними блоками, крім документального та візуального, є також корпуси повнотекстової бібліографії, наукової й художньої літератури, усноісторичних свідчень, аудіо-, відеозаписів, сканованих зображень архівних документів, розташованих поряд із метаграфованим текстом, із відповідними гіперпосиланнями на інші мережеві ресурси. Таким чином, за допомогою сучасних цифрових засобів організації даних дослідники одержують репрезентативну джерельну базу документів і матеріалів про період Голодомору в Україні.