Розглянуто російсько- та україномовні джерела друкованої інформації, які дають уявлення про основні напрямки вітчизняних досліджень світових мас-медіа, за період з кінця ХІХ до початку ХІХ ст. у країнах Европи, Азії, Південної та Північної Америки, Африки.

Рассмотрены русско- и украиноязычные источники печатной информации, связанных с основными направлениями отечественных исследований мировых масс-медиа за период с конца ХІХ до начала ХІХ вв. в странах Европы, Азии, Южной и Северной Америки, Африки.

Розглянуто інформаційно-технологічні та творчі особливості діяльності вітчизняних та зарубіжних інформаційних агенств, проаналізовано етапи становлення провідних агенств світу. Акцентовано увагу на особливостях зародження вітчизняної агенційної журналістики та перспективах її розвитку в сучасному інформаційному просторі. Проаналізовано історичні умови виникнення світової та вітчизняної агенційної журналістики та сучасний стан розвитку інформаційних агенств. Визначено перспективні напрямки подальших досліджень їх діяльності та головні чинники підвищення ефективності роботи інформаційних агенств.

Проаналізовано проблему деструктивного інформаційно-психологічного впливу іноземних держав на інформаційний простір України в контексті глобалізаційних процесів.

Комплексно досліджено проблеми та перспективи інформаційної демократії (або і-демократії). Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження і-демократії, подано трактування основних понять і термінів. Визначено структуру, функції та завдання і-демократії для політичної системи. Проаналізовано нормативно-правову базу реалізації, системний характер, проблеми та тенденції і-демократії. Сформовано три моделі інфодемократії для політичної системи. Запропоновано концептуальні засади оптимізації процесів реалізації та функціонування і-демократії в політичній системі України.

Мета дослідження - обговорення обраних теорій, механізмів і інструментів соціального впливу і процесу, який надає змогу впливати як на одиниці, так і на соціальні групи, на прикладі польських виборчих кампаній 2015 р. Зберігає свою актуальність питання про ефективність впливу медіаконтенту на одержувача інформації, що визначено як досягнення очікуваних результатів відправника (наприклад, зміни у поведінці, зміни у відносинах тощо). Методи, описані й класифіковані американським інститутом аналізу пропаганди (1937), були широко використані в останніх польських виборчих кампаніях. Повертаючись до вже класичних прикладів впливу засобів масової інформації, розглянуто точність пропагандистських інструментів. Зроблено висновок, що такі методи, як ігри в слова, неправдиві зв'язки, спеціальні заклики, образи, загальноприйняті звернення, ефективно працюють незалежно від того, що сучасні люди й групи людей поліпшили свої компетенції в комунікації.

Досліджено роль інформаційно-комунікативних технологій у процесі розпалювання міжнаціональних конфліктів. Продемонстровано новітні результати дослідження інформаційних маніпулятивних механізмів під час геноциду в Руанді 1994 р. Проаналізовано особливості використання сучасних засобів масової комунікації під час інформаційної агресії Росії проти України. Здійснено порівняльний аналіз маніпулятивних технологій, що застосовувались під час геноциду в Руанді та під час російсько-українського протистояння.

Систематизовано існуючі підходи до визначення інформаційно-аналітичного забезпечення євроінтеграційних процесів. Проаналізовано інституціональні функції інформаційно-аналітичної діяльності. Вибудовано типологічну структуру каналів поширення провідних державотворчих ідей, зокрема, пов'язаних з європейською інтеграцією України. Вивчено головні аспекти медійного висвітлення євроінтеграційних процесів в Україні з урахуванням подієвого контексту. Набули подальшого розвитку наукові уявлення щодо розвитку іміджевої політики України в період 2013 - 2018 pp.; теоретичні положення щодо проблеми оптимізації системи каналів поширення євроінтеграційних ідей з метою підвищення ефективності їх використання. Удосконалено уявлення про ефективність застосування дигитальної комунікації у процесі інформаційно-аналітичного забезпечення; розуміння сучасних запитів щодо варіантів поширення ідей на державному рівні.