Вказано на тактичний план як запоруку успішного вирішення завдань категорійного туристичного походу, а також на основні параметри дослідження, за допомогою яких його можна здійснити.

Предложен тактический план, как ручательство успешного решения задач категорийного туристического похода, а также указано на основные параметры исследования, с помощью которых его можно осуществить.

The article gives a tactical plan as the main thing for successful fulfilling all class hikes tasks; the article also gives key research parameters effective for caring it out.

Розглянуто питання розвитку туристично-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах та шляхи її поліпшення.

Рассмотрены вопросы развития туристическо-краеведческой деятельности в высших учебных заведениях и пути ее улучшения.

In clause the questions of development tourism's activity in higher educational institutions and the ways of their improvement are considered.

Розглянуто методичні засади змісту та форми підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів до проведення туристсько-краєзнавчої роботи з учнями. Розкрито засади краєзнавчих досліджень за різними напрямками, висвітлено особливості організації та методики проведення туристсько-краєзнавчих походів, екскурсій, експедицій, туристських змагань. Викладено основні положення Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України.

Рассмотрены методические основы содержания и формы подготовки студентов высших педагогических учебных заведений к проведению туристско-краеведческой работе с учениками. Раскрыты основы краеведческих исследований по разным направлениям, освещены особенности организации и методики проведения туристско-краеведческих походов, экскурсий, экспедиций, туристических соревнований. Изложены основные положения Правил проведения туристических путешествий для учащейся и студенческой молодежи Украины.

Розкрито засади організації та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей учнів і студентів, специфіку їх підготовки за основними напрямами, особливості різних видів туризму. Наведено вимоги щодо індивідуальної та групової готовності учасників, висвітлено методологію краєзнавчих досліджень і документування їх результатів.

Раскрыты основы организации и проведения туристско-краеведческих путешествий учеников и студентов, специфика их подготовки по основным направлениям, особенности разных видов туризма. Приведены требования по индивидуальной и групповой готовности участников, изложена методология краеведческих исследований и документирования их результатов.

Проаналізовано особливості фінансового та інфраструктурного забезпечення подієвого туризму (ПТ), його роль в підвищенні туристичної атрактивності регіонів і якості екскурсійного обслуговування. Розглянуто питання формування анімаційних програм в етнотуризмі для підвищення інтересу до окремих регіонів України, організації управління рекламними стратегіями пропагування ПТ, розробки прогресивних маркетингових методів підвищення якості надання туристичних послуг напередодні проведення чемпіонату з футболу "Євро-2012". Висвітлено вплив ПТ на розширення міжнародних і міжнаціональних взаємовідносин, його взаємодію з інноваційним розвитком регіонів. Розкрито перспективи розвитку культурного туризму в Україні, ПТ у Карпатському регіоні. Визначено ПТ як сучасний важель соціальної й економічної ефективності територіально-кластерної інфраструктури. Проаналізовано передумови розвитку спортивно-подієвого туризму в Криму.

Висвітлено процес інституціоналізації туристичного країнознавства, концептуалізовано політичні, етнічні, мовні, релігійні особливості закордонних країн, викладено базові концепти їх просторово-територіальної організації в контексті методичного підгрунтя для вивчення їх туристичних умов і ресурсів. Наведено характеристику туристичних ресурсів основних туристичних макрорегіонів і закордонних країн, зокрема, європейського, азіатсько-тихоокеанського, американського, африканського, близькосхідного.

Наведено результати проектування змісту безперервно додаткової туристично-краєзнавчої освіти педагогів на базі кластерного підходу. Персоніфікований освітній маршрут педагога показано як інноваційний засіб, процес і як його результат безперервно додаткової туристично-краєзнавчої освіти.

Розкрито сутність, функції, зміст і структуру культури міжособистісної взаємодії учнів основної школи. Конкретизовано критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний, регулятивно-мотиваційний) і показники, охарактеризовано рівні вихованості даного особистісного утворення. Розроблено й експериментально перевірено систему виховання культури міжособистісної взаємодії учнів основної школи у гуртковій діяльності та відображено її у моделі, де взаємопов'язані цільовий, змістовий, процесуальний блоки, блок управління, психолого-педагогічні умови (опора на особистісні цінності, пізнавальні інтереси школярів та туристські традиції гуртка; максимальне використання виховних можливостей позаурочної (гурткової) діяльності для безпосередньої комунікації між учнями; доцільне поєднання традиційних та інноваційних організаційних форм і методів суспільно активної діяльності гуртківців), діагностичний інструментарій та результат. Визначено інтерактивні форми (туристський гурток, спецкурс, факультатив, методичний семінар для вчителів, педагогічний практикум для батьків, туристичні походи, екскурсії), а також методи та прийоми роботи (стимулювання пізнавального інтересу, педагогічна вимога, саморегуляція, бесіда, спостереження, аналіз ситуації), орієнтовані на групові комунікативні взаємовідносини.

Розглянуто розвиток туризму і краєзнавства та максимальне використання природних та історико-культурних можливостей території, а також інфраструктури виробничої і невиробничої сфер економіки, адміністративно-територіального поділу з урахуванням вимог ефективного природокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Розглянуто концептуальні засади туристичного країнознавства. На прикладі Албанії запропоновано та апробовано типовий план туристично-краєзнавчого дослідження.

Розроблено концептуальну модель предметної області та архітектуру системи супроводження подорожі, а саме планування маршруту мандрівки з урахуванням взаємодії з користувачем системи. Запропонована архітектура мобільного Android-додатка розроблена з урахуванням особливостей клієнт-серверної архітектури і є гнучкою, оскільки не обмежена використанням конкретних програмних рішень: фреймворків чи бібліотек. Запропонована система відноситься до класу систем супроводження подорожі й надає можливість користувачу створювати, редагувати, видаляти елементи маршруту подорожі. Також система націлена на роботу декількох користувачів з одним маршрутом одночасно. Кожен користувач має можливість створити декілька маршрутів одночасно. До одного маршруту можна додати багато користувачів одночасно, таким чином відтворюючи взаємозв'язок "багато до багатьох". Архітектура мобільного Android-додатка є реалізацією клієнт-серверної архітектури з підходом до архітектури мережевих протоколів REST, який забезпечує доступ до інформаційних ресурсів у локальній або глобальній мережі. Інформація відправляється на серверну частину від клієнтів, де вона обробляється й зберігається у реляційній базі даних PostgreSQL. Для практичної реалізації використано мову програмування Java, ORM-технологію, формат обміну даними JSON та платформу Android. Однією з головних функцій розробленої системи с побудова маршруту подорожі з урахуванням факторів взаємодії багатьох користувачів та факторів, які були обрані як найважливіші. Запропоновані результати мають практичне значення і можуть бути використані в інших сферах, пов'язаних з логістикою.