Досліджено роль вищого навчального закладу як елемента соціального інституту освіти у процесі формування політичної культури однієї з найдинамічніших соціально-демографічних та соціально-професійних груп - сучасної студентської молоді України. Запропоновано теоретичний аналіз соціологічних та історико-педагогічних аспектів вивчення проблем формування політичної культури студентської молоді. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення феномену політичної культури вітчизняних та зарубіжних дослідників. За даними загальнонаціональних і регіональних досліджень, а також проведених автором соціологічних опитувань з'ясовано проблеми сучасної політичної культури студентської молоді. Досліджено вплив процесів деполітизації та деідеологіації, динаміку соціальних цінностей та орієнтацій майбутніх спеціалістів на політичне виховання, ставлення викладачів вищої школи до проблем політичної освіти та виховання, спрямованість змісту загальновузівських гуманітарних дисциплін на реалізацію завдань формування політичної культури. Обгрунтувано доцільність використання сучасних трактувань політики, ідеології, національної ідеї в навчально-виховному просторі вищої школи, визначено зміст і напрямки політичної освіти та виховання.

Досліджено процес формування культури мовлення студентів філологічних факультетів з метою їх соціалізації. Розроблено та науково обгрунтовано систему педагогічних умов, що забезпечує необхідний рівень культури мовлення студента та сприяє його адаптації. Експериментально перевірено виховні та розвиваючі можливості слова, процесу мови та мовлення. Розкрито сутність мовленнєвої культури студента-філолога та проаналізовано її вплив на соціальне довкілля та на самого носія, а саме: саморегуляцію, самопрезентацію, самовираження, самореалізацію. Запропоновано методику формування мовленнєвої культури студента, спрямовану на розвиток особистісних морально-інтелектуальних якостей, необхідних для розв'язання соціальних і професійних питань.

Наведено огляд теорій щодо вікових проявів старшого підліткового та раннього юнацького періоду, розглянуто особливості адаптації та соціалізації юнацтва в процесі зміни соціального оточення. Наведено показники дезадаптованості студентів вищого закладу освіти (ВЗО) на початковому етапі навчання. Визначено індивідуальні та групові форми психокорекційної роботи з дезадаптованими першокурсниками ВЗО, запропоновано методики вивчення рівня їх дезадаптованості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.350.1 + С5*423.122

Рубрики:

Політичне виховання в галузі вищої освіти. Політична толерантність

Соціологія

Шифр НБУВ: В344958/1 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено актуальну проблему формування соціальної зрілості особистості студентів економічного профілю. Обгрунтовано зміст, структуру та з'ясовано ефективні умови формування даного психологічного новоутворення. Доведено, що соціальна зрілість студента - це якісний ступінь розвитку його особистості за умов конкретного соціального середовища, який забезпечує творче входження студента у різні види соціокультурної ситуації та сприяє його соціально-професійному зростанню. Відзначено, що поступовий розвиток соціальної зрілості особистості досягається завдяки відповідному поєднанню провідних видів діяльності на нових вікових етапах. Теоретично узагальнено й експериментально обгрунтовано рівні формування соціальної зрілості особистості студента-економіста. Встановлено найбільш ефективні види діяльності щодо формування соціальної зрілості студентів економічного профілю у позанавчальній діяльності, у процесі активізації їх професійної зорієнтованості та під час виробничої практики. За допомогою педагогічного експерименту підтверджено ефективність запропонованих умов формування соціальної зрілості студентів економічного профілю.

На підставі отриманих емпіричних даних розглянуто соціальні орієнтири та ідеали сучасного студентства традиційних університетів і сучасних вищих навчальних закладів ринкового спрямування. Показано, що соціально-психологічні параметри особистості є необхідними чинниками становлення соціально активної особистості.

На підставі зіставлення наукового, релігійного, міфологічного та технологічного способів осмислення буття людства взагалі та окремої людини зокрема визначено основні закономірності соціально-професійного становлення особистості стосовно контексту її існування. Наведено поняття "контекстова орієнтація", "онтологічні уявлення", "психоенергетичний егрегор".

Розглянуто наукові підходи щодо вивчення політичності як властивості особистості та показника процесу її політичної соціалізації. Запропоновано й обгрунтовано інтегративну теоретичну модель політичної участі як інструменту для дослідження особливостей політизації свідомості української молоді за умов трансформації політичної інституції суспільства. Проаналізовано стан політизованості свідомості української молоді.

Висвітлено результати досліджень ставлення студентів Вищої Педагогічної Школи (140 осіб) та Вищої Страхової Школи (160 осіб) м.Кельце до інтеграції Польщі з країнами Європейського Союзу.

На основі вивчення теоретико-методологічних джерел, документів про нові заклади вищої освіти, досвіду підготовки менеджерів з метою можливості досягнення ними успіху та самореалізації у професійній діяльності досліджено, що в процесі соціалізації студенти переживають низку труднощів, які стають причиною незадоволення, зневіри, песимізму. З метою підготовки студентів до подолання перешкод розроблено наукову гіпотезу про те, що рівень соціалізації особистості буде підвищуватись, якщо в процесі навчально-виховної роботи за умов бізнес-коледжу озброювати студентів знаннями про місце й значення особистісної, загальної та ділової культури, формувати на їх основі відповідні вміння професійної та громадської діяльності, в ході якої відбувається саморегуляція та самореалізація особистості. Зазначено, що розглянута модель ділової культури студента бізнес-коледжу, педагогічні умови її формування в системі соціалізації особистості забезпечують необхідний рівень професіоналізму та готовності до соціалізації.

Визначено структуру соціокультурних орієнтацій студенської молоді. Наведено фактори, що впливають на їх розвиток (саморозвиток) у трансформаційному суспільстві. Розроблено модель динаміки сучасних (реальних) орієнтацій українських студентів як засобу майбутнього життєвого успіху в економічній, політичній та громадській діяльності, фактора підвищення власної конкурентоспроможності у системі ринкових та демократичних відносин, кар'єрного зростання, підвищення добробуту, утвердження статусу у колективі (суспільстві) та соціального престижу. Доведено, що соціокультурні орієнтації молоді відображають тенденції, які виокремлюються у процесі українського державотворення та розвитку культури. Розглянуто головні критерії формування орієнтації студенства: спосіб суспільного (субкультурного) життя студентів, навчання як провідний вид діяльності, спілкування та самовиховання. Запропоновано напрямки соціальних і виховних впливів на даний процес професорсько-викладацького складу та адміністрації вищого навчального закладу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.350.0

Рубрики:

Соціальне виховання в галузі вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено загальні проблеми виховання особистості, зокрема, духовного виховання студента. Проаналізовано особливості формування ідеалу як умову духовного становлення особистості. Розглянуто метод координат та його значення у розумовому розвитку учнів, а також ймовірнісно-статистичні методи та їх можливості. Висвітлено деякі аспекти розвитку учнів у процесі навчання математики. Розглянуто розвиток вчення О.Ю.Шмідта в сучасній теорії груп. Охарактеризовано математичне моделювання як засіб формування наукового світогляду.

Освещены общие проблемы воспитания личности, в частности, духовного воспитания студента. Проанализированы особенности формирования идеала как условие духовного становления личности. Рассмотрены метод координат и его значение в умственном развитии учеников, а также вероятностно-статистические методы и их возможности. Освещены некоторые аспекты развития учеников в процессе обучения математике. Рассмотрено развитие учения А.Ю.Шмидта в современной теории групп. Охарактеризовано математическое моделирование как способ формирования научного мировоззрения.

Розкрито теоретико-методологічні аспекти формування соціоекономічного мислення (СЕМ) у майбутніх фахівців, наведено шляхи його розвитку у студентів за умов сучасного ВНЗ України. Визначено сутність СЕМ, умови та показники його сформованості. Проаналізовано особливості застосування методів і засобів економіко-математичного моделювання у процесі формування СЕМ студентів.

Раскрыты теоретико-методологические аспекты формирования социоэкономического мышления (СЭМ) у будущих специалистов, приведены пути его развития у студентов в условиях современного ВУЗ Украины. Определены сущность СЭМ, условия и показатели его сформированности. Проанализированы особенности применения методов и средств экономико-математического моделирования при формировании СЭМ студентов.

Виявлено, розроблено та впроваджено комплекс соціально-педагогічних умов, що забезпечують необхідний рівень морально-етичної культури у формуванні особистості майбутнього керівника. Оскільки праця керівника має свої особливості, запропоновано методику формування морально-етичної культури студента як майбутнього керівника шляхом створення у навчальному закладі та поза ним відповідного соціокультурного середовища, яке складається з багатьох критеріїв: самостійної науково-дослідницької роботи студентів, гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу, творчої діяльності, трудової суспільно корисної практики тощо. З позицій сучасних вимог і прогресивних тенденцій визначено засоби активізації процесу формування загальнокультурного світогляду, моральних почуттів та етичних переконань, принципів і прийомів моральної поведінки, культури самовиховання, саморозвитку та самовдосконалення.

Висвітлено роль і можливості вирішення проблеми діагностування соціально-виховного процесу у вищій школі, обгрунтовано його суть, запропоновано методики діагностування та інструментарій одержання найбільш повної та достовірної інформації, а також створено та апробовано діагностичний комплекс методик, що дає змогу оптимізувати процес соціального виховання студентів. На підставі одержаних даних показано ефективність впровадження експериментального діагностичного комплексу методик як педагогічної умови, що сприяє соціалізації. Обгрунтовано доцільність застосування факторної та структурно-функціональної моделей оптимізації процесу соціального виховання з метою розвитку соціально-активної діяльності та цілеспрямованої особистості студента та педагога як організатора означеного процесу, який має здійснювати діагностування, регулювання та корекцію шляхів управління соціально-виховним процесом.

Уперше встановлено, що стендова реклама, яка ілюструє алкогольну та тютюнову продукцію, є найбільш істотно представленою у свідомості молоді. Розкрито розходження у значимості елементів рекламного щита (графічної частини, слогану, текстової інформації) у процесі його сприйняття між особами, у свідомості яких домінує тютюнова та алкогольна продукція, і тими, у кого немає подібної виразності. Виділено мотиваційні, емоційно-вольові, інтелектуальні, комунікативні та інші властивості особистості, що є детермінантами у разі вибірковості сприйняття реклами різних видів продукції. Уточнено представлення про психологічну суть реклами як певної психотехнології, орієнтованої на маніпулювання мотиваційно-потребовою та свідомою сферою особистості, яка розвивається. Розкрито суть реклами як певної психотехнології, орієнтованої на маніпулювання мотиваційно-потребовою та свідомою сферою особистості, яка розвивається. Досліджено психолого-педагогічні умови щодо адекватного сприйняття рекламних повідомлень молоддю.

У контексті застосування особистісно орієнтованого підходу щодо організації позанавчальної діяльності у ВНЗ розглянуто процес соціалізації студентської молоді за умов регіонального освітнього простору, сутність та особливості його реалізації. З'ясовано ознаки освітнього простору регіону, характерні риси сучасного українського студентства та рівні його соціалізованості. Наведено соціально-педагогічні моделі для відображення специфіки здійснення процесу соціалізації студентства за сучасних умов. Науково обгрунтовано необхідність його педагогічного забезпечення, оптимальною формою якого визнано педагогічну підтримку. Визначено основні соціально-педагогічні механізми соціалізації студентської молоді, такі як позанавчальна діяльність, діалогічне спілкування, особистісно орієнтована ситуація та самовиховання.

Проаналізовано сучасний стан соціального виховання студентів, виявлено соціально-педагогічні умови їх соціалізації у вищій школі. Визначено теоретичні засади та обгрунтовано технологію соціально-виховного процесу. Описано модель впливу різних соціально-педагогічних чинників на становлення особистості студента, що дозволило виявити оптимальні шляхи соціалізації, розробити програму соціально-виховної діяльності студентів університету, кардинально змінити, розширити і спрямувати змістовий аспект соціально-виховної роботи, враховуючи наступність розвитку соціально значущих якостей студента, передбачити засвоєння та поглиблення студентами основних компонентів регуляції соціального становлення (когнітивного, емоційного, поведінкового й особистісного). Визначено й обгрунтовано пріоритетні напрями соціально-педагогічної роботи зі студентською молоддю. Виявлено роль соціально-педагогічного мікросередовища у процесі соціального становлення студентів. Розкрито значення вищої освіти як компонента макросередовища і надзвичайно важливого інституту у соціальному становленні особистості.

На підставі аналізу наукової літератури з проблем загальної й політичної соціалізації особистості визначено суть процесу політичної соціалізації студентської молоді, його особливості та специфіку, характерну для системи вищої освіти України. Розкрито соціально-психологічні особливості сучасного студенства, його риси як самостійного суб'єкта політичної діяльності. Розроблено підхід, який передбачає формування в студентів інтегративного особистісного утворення - суспільно-політичної компетентності. Зазначено, що реалізація ідей даного підходу передбачає використання принципів педагогічної підтримки, що є педагогічною умовою політичної соціалізації студентської молоді.