Досліджено культурно-соціальну проблематику регіону, виявлено тенденції у формуванні проблемних питань системи освіти Дніпропетровська у зв'язку з сучасними вимогами розвитку суспільства та визначено функції навчально-виховного комплексу N 28 - авторського закладу естетичного профілю - у системі вирішення регіональних педагогічних проблем. Охарактеризовано організаційно-педагогічні підходи до моделювання закладу естетичного профілю, визначено змістовну та формальну структури системи естетичного та художньо-творчого розвитку школярів. Досліджено ефективність впливу системи художньої роботи на дітей, проведено спостереження за динамікою їх розвитку тощо.

Розглянуто структурно-динамічну модель профільно-диференційованої школи як навчального закладу нового типу. Описано авторський досвід формування навчальних профілів в експериментальній школі N 3 м.Кременчука.

Висвітлено теоретичні аспекти, досвід роботи керівництва школи з питань розробки та запровадження нової структури та змісту управління навчально-виховним комплексом. Увагу приділено проблемам координації діяльності окремих підрозділів школи в структурі комплексу, науково-методичного, організаційного забезпечення умов для розвитку творчих здібностей учнів, успішної адаптації першокласників до навчання у школі.

Освещены теоретические аспекты, опыт работы руководства школы по вопросам разработки и внедрения новой структуры и содержания управления учебно-воспитательным комплексом. Внимание уделено проблемам координации деятельности отдельных подразделений школы в структуре комплекса, научно-методического, организационного обеспечения условий для развития творческих способностей учеников, успешной адаптации первоклассников к обучению в школе.

Розглянуто актуальні проблеми впровадження принципу наступності у практику навчання в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі, висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід його використання. Визначено критерії та показники наступності профільної школи і вищого навчального закладу. Розглянуто теоретично-практичну модель управління наступністю. Обгрунтовано необхідність забезпечення неперервності та цілісності освіти, розглянуто педагогічні закони наступності, визначено її особливості та основні ознаки. Викладено методику проведення та результати експериментального дослідження впровадження принципу наступності у практику діяльності загальноосвітніх і вищих навчальних закладів.

Рассмотрены актуальные проблемы внедрения принципа последовательности в учебный процесс общеобразовательной школы и высшего учебного заведения, освещен отечественный и зарубежный опыт его использования. Установлены критерии и показатели последовательности для профильной школы и высшего учебного заведения. Рассмотрена теоретико-практическая модель управления последовательностью. Обоснована необходимость обеспечения непрерывности и целостности образования, рассмотрены педагогические законы последовательности, определены ее особенности и основные признаки. Представлены методика проведения и результаты экспериментального исследования внедрения принципа последовательности в учебную практику общеобразовательных и высших учебных заведений.

Висвітлено актуальні проблеми створення творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю, що базується на універсальних принципах, властивих креативній природі інтелекту людини. Запропоновано модель такого середовища. Проаналізовано сучасні соціально-педагогічні системи, розкрито специфіку формування учнівського колективу, критерії та показники ефективної діяльності спеціалізованої гуманітарної школи. Розглянуто особливості діагностування рівнів функціонування творчого освітньо-виховного середовища.

Освещены актуальные проблемы создания творческой образовательно-воспитательной среды в общеобразовательных учреждениях гуманитарного профиля, базирующуюся на универсальных принципах, свойственных креативной природе интеллекта человека. Предложена модель такой среды. Проанализированы современные социально-педагогические системы, раскрыта специфика формирования ученического коллектива, критерии и показатели эффективной деятельности специализированной гуманитарной школы. Рассмотрены особенности диагностирования уровней функционирования творческой образовательно-воспитательной среды.

Висвітлено історію та теорію створення творчого освітньо-виховного середовища, організацію у ньому навчального та виховного процесів. Розкрито історичні засади гуманітарної освіти, наведено сучасні підходи до навчання та виховання учнів. Охарактеризовано навчальний процес у творчому освітньо-виховному середовищі. Показано місце соціального фактора у вихованні. Розглянуто питання планомірного залучення дітей до занять з вивчення правил культурної поведінки.

Освещены история и теория создания творческой образовательно-воспитательной среды, особенности организации в нем учебного и воспитательного процесса. Раскрыты исторические основы гуманитарного образования, приведены современные подходы к обучению и воспитанию учеников. Охарактеризован учебный процесс в творческой образовательно-воспитательной среде. Показано место социального фактора в воспитании. Рассмотрены вопросы планомерного привлечения детей к занятиям по изучению правил культурного поведения.

Вперше узагальнено філософсько-культурологічні й педагогічні передумови та практичні досягнення вальдорфської педагогіки в галузі естетичного виховання учнів. Висвітлено специфіку підготовки вчителів. Проаналізовано зміст естетичного виховання учнів вальдорфських шкіл на уроках академічного циклу (фізики, історії, географії тощо), рідної та іноземної мови, мистецтва (музики, евритмії, живопису, ліплення, малювання форм), художньої праці (рукоділля, виготовлення ляльок, гончарства), а також в процесі позаурочної роботи (театральної діяльності, календарних свят). Виокремлено методи, спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери, художньо-образного мислення та творчих здібностей учнів (міжвікові художні проекти, художнє формотворення, поліхудожні завдання тощо). Висвітлено позитивні та суперечливі аспекти вальдорфської педагогіки. Визначено ідеї, які не втратили практичної значущості та можуть застосовуватись у сучасній практиці естетичного виховання школярів. Експериментально доведено, що за умов відповідної адаптації доцільно застосовувати у процесі художньо-естетичного виховання учнів здобутки вальдорфської педагогіки.

Запропоновано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми підготовки старшокласників до професійного самовизначення у сфері художньої діяльності, суттю якого є подолання суперечності між існуючою традиційною системою художнього навчання та виховання учнів у спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художнього профілю та сучасними професійними вимогами. Розроблено організаційно-педагогічні умови, які дозволяють ознайомлювати старшокласників з сучасними художніми спеціальностями, визначати, розвивати спеціальні здібності та професійно важливі якості учня. Їх суть полягає в узгодженні змісту програм "Композиція", "Комп'ютерна графіка", "Художня культура" та проведенні на їх основі професійних випробувань, що враховують сучасні вимоги ринку художньої праці.

На підставі результатів аналізу науково-педагогічної літератури, нормативних документів, узагальнення регіонального досвіду діяльності загальноосвітніх закладів виявлено етапи розвитку організації профільного навчання в загальноосвітній школі за умов регіону в історії вітчизняної педагогічної думки. Розкрито суть, цілі та принципи цього навчання. Уперше обгрунтовано й охарактеризовано педагогічні умови його організації у старшій ланці загальноосвітньої школи в регіоні. На підставі узагальнення досвіду науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей регіону та використанням різних форм і методів профільного навчання розроблено кваліметричну модель оцінки роботи загальноосвітньої школи з організації профільного навчання, яка передбачає формування відповідного кадрового складу педагогічних працівників.

Охарактеризовано творче освітньо-виховне середовище, рівні його функціонування. Розроблено функціональну модель даного середовища, яка відображає навчально-виховну діяльність, що стосується творчої особистості учня, здатного до життєвої самотворчості. Проведено експериментальну роботу, що дозволило вдосконалити процес відбору методів, прийомів, інноваційних технологій для успішної реалізації основних теоретичних положень функціональної моделі творчого освітньо-виховного середовища у практичній діяльності шкіл гуманітарного профілю.

Досліджено проблему розвитку творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл художнього та природничого спрямування. На підставі теоретичних положень діяльнісного й інтегративного підходів запропоновано визначення поняття творчого потенціалу особистості та його структурну модель, яка складається з трьох блоків: мотиваційного, когнітивного, характерологічного. Визначено особливості вияву базових компонентів творчого потенціалу старшокласників шкіл мистецтв і шкіл з поглибленим вивченням природничих дисциплін. Виділено мотиваційні, когнітивні та характерологічні властивості, які найбільш суттєво впливають на творчу продуктивність старшокласників і визначають розвиток їх творчого потенціалу. З урахуванням даних властивостей розроблено спеціальний тренінг з використанням творчих задач і вправ різних типів, спрямованих на формування основних мисленнєвих стратегій. З метою підсилення стимулювальної дії тренінгу застосовано підказки й ускладнювальні умови. На підставі аналізу формувального експерименту визначено специфічні умови розвитку творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл природничого та художнього спрямування.

Розкрито зміст поняття "екологічний світогляд старшокласників". Вперше обгрунтовано педагогічні умови та розроблено модель формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею. Здійснено екологізацію навчально-виховного процесу медико-біологічного ліцею на основі інтегративного підходу з включенням загальноосвітньої та спеціальної, змістової та методичної складових. Визначено критерії та рівні сформованості екологічного світогляду старшокласників. Удосконалено систему екологічно спрямованої науково-дослідницької та практичної діяльності старшокласників на засадах індивідуального та творчого підходів. Удосконалено технології формування екологічного світогляду старшокласників. Експериментально перевірено ефективність розробленої моделі формування екологічного світогляду старшокласників ліцею медико-біологічного профілю.

Визначено концептуальні засади й організаційно-педагогічні умови ефективного функціонування авторської школи художньо-естетичного профілю, а також параметри та критерії оцінювання результативності її діяльності. До організаційно-педагогічних засад діяльності авторської спеціалізованої школи художньо-естетичного профілю віднесено концепцію функціонування й розвитку закладу, у якій розкрито наукові підходи й принципи управління й організації навчально-виховного процесу, мету та завдання діяльності, рівнево-функціональну структуру управління, технології створення педагогічно організованого середовища та розвитку творчого потенціалу кожного учня, портрети випускника кожної ланки школи, до ефективних умов - матеріально-технічні, науково-методичні, дидактичні, санітарно-гігієнічні.

Проведено науковий аналіз можливостей творчої інтеграції різних інноваційних ідей для створення новітніх виховних систем на прикладі авторської школи О. А. Захаренка (с. Сахнівка, Черкаська обл.). Визначено гуманістичний характер даної школи, головна мета якої - виховання всебічно розвиненої особистості з міцними світоглядними переконаннями. Основний принцип школи: "До серця дитини - через захопленість у праці та навчанні". Зроблено висновок щодо вдалого поєднання навчання та виховання у виховній системі О. А. Захаренка, одним з наріжних каменів якої є колективна творча діяльність.

Проведен научный анализ возможностей творческой интеграции разных инновационных идей для образования новейших воспитательных систем на примере авторской школы А. А. Захаренко (с. Сахновка, Черкасской обл.). Определен гуманистический характер данной школы, главная цель которой - воспитание всесторонне развитой личности со стойкими мировоззренческими убеждениями. Главный принцип школы: "К сердцу ребенка - через увлеченность в труде и учебе". Сделан вывод об удачном объединении обучения и воспитания в воспитательной системе А. А. Захаренко, одним из краеугольных камней которой является коллективная творческая деятельность.

Розглянуто підходи сучасних науковців щодо визначення змісту науково-методичної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах. Обгрунтовано інноваційний напрям у змісті науково-методичної діяльності експериментальних шкіл. Сформульовано етапи підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі внутрішньошкільної науково-методичної роботи.

Висвітлено проблему розширення можливостей особистості компетентного вибору свого життя взагалі, в контексті впровадження в школах педагогіки життєтворчості зокрема (на матеріалах діяльності Київської спеціалізованої школи "Інтелект"). Розглянуто й охарактеризовано завдання експериментальної роботи школи "Інтелект". Проаналізовано практичний досвід педагогів даного навчального закладу.

Висвітлено особливості діяльнісного підходу до навчання й виховання учнів початкових класів (на матеріалах діяльності Київської спеціалізованої школи "Інтелект"). Розглянуто й охарактеризовано методи та прийоми роботи вчителів початкових класів даної школи.

Розкрито результати десятирічного експерименту "Психологічні аспекти розвитку творчого потенціалу дітей в ході експериментальної педагогічної програми" в спеціалізованій школі № 318 м. Києва ("Міленіум"). Розглянуто діяльність психологічної служби школи, яка розробила модель навчально-виховного процесу, що поєднує індивідуальний підхід до кожного учня з позитивним впливом колективу педагогів, дітей та їхніх батьків. Висвітлено роботу психологічної служби за наступними напрямами: психологічна діагностика; моніторинг розвитку учнів; формування особистості; корекція психічного розвитку. Зосереджено увагу на такій формі фіксації моніторингових результатів як "Індивідуальна соціально-педагогічна та психологічна карта учня", яка передбачає єдність психологічного та педагогічного підходів, що і зумовлює індивідуалізацію навчання. Наведено результати ефективної дії програми розвитку креативності, яка дає змогу спостерігати динаміку реалізації творчого потенціалу особистості, допомагає вчителям у пошуку нових форм роботи з учнівським колективом. Проаналізовано соціальну ситуацію розвитку дітей у цілому та сімейну зокрема. Окреслено корекційні заходи, які вживає психологічна служба у співпраці з медичною службою. Визначено перспективні напрями діяльності педагогічного колективу та психологічної служби школи на майбутнє.

Висвітлено досвід роботи школи № 318 м. Києва щодо організації міжнародного співробітництва, спрямованого на навчання дітей співіснуванню в умовах культурного розмаїття, життю разом у гармонії, а також забезпеченню якісної освіти. Зосереджено увагу на підтриманні стосунків з навчальними закладами Туреччини, кадетами Вестпойнтської військової академії США, Італійсько-українським дослідним центром. Розкрито участь педагогічного колективу та учнів школи у міжнародному конкурсі на кращого знавця англійської мови, проекті "Здоров'я та просвітницька діяльність щодо охорони здоров'я", освітній програмі "Модель ООН", міжнародних конференціях. Акцентовано увагу на вивченні в школі основних європейських мов, яке сприяє формуванню не тільки навичок спілкування, а й міжкультурній компетенції, толерантному ставленню до інших народів.

Розкрито основні напрями діяльності О. А. Захаренка у забезпеченні умов для самореалізації учнів Сахнівської школи, а саме: альтернативне формування духовних цінностей педагогічної системи, випереджувальні компоненти едукаційного процесу, інноваційність, органічність поєднання особливостей кожної особистості з навколишнім середовищем, спільність діяльності школи, сім'ї, громадськості, цілеспрямованість змісту кожного заходу як складової педагогічної системи; упровадження методів, що забезпечують активність, особистісну зорієнтованість кожного суб'єкта освітнього процесу; забезпеченість цілісного навчально-виховного процесу та кожної його складової відповідними засобами навчально-матеріальної бази. Зазначено, що в Сахнівській школі діяла цілісна система стимулів для учнів і вчителів, яка передбачала видачу стипендій дітям, які досягли значних успіхів, для вчителів - поїздки до театрів, виступи на сільському телебаченні. Зазначено, що діяльність Сахнівської школи побудовано на оригінальних авторських ідеях і технологіях і є новою освітньою практикою за умов сільської місцевості.

Раскрыты основные направления деятельности А.А. Захаренко в обеспечении условий для самореализации учащихся Сахновской школы, а именно: альтернативное формирование духовных ценностей педагогической системы, опережающие компоненты эдукационного процесса, инновационность, органичность сочетания особенностей каждой личности с окружающей средой, согласованность деятельности школы, семьи, общественности, целеустремленность содержания каждого мероприятия как составной педагогической системы; внедрение методов, обеспечивающих активность, личностную ориентированность каждого субъекта образовательного процесса; обеспеченность целостного учебно-воспитательного процесса и каждой его составляющей соответствующими средствами учебно-материальной базы. Указано, что в Сахновской школе действовала целостная система стимулов для учеников и учителей, которая предусматривала выдачу стипендий детям, которые достигли значительных успехов, для учителей - поездки в театры, выступления на сельском телевидении. Подытожено, что деятельность Сахновской школы построена на оригинальных авторских идеях и технологиях и является новой образовательной практикой в условиях сельской местности.

This article focuses on the main branches of O. A. Zakharenko's activity that provides pupils with appropriate conditions for self-realization.