Рассмотрена возможность использования теории нечетких множеств для управления ликвидацией чрезвычайных ситуаций с неточной информацией и сопровождением их наглядными интерпретациями.

Проаналізовано причини людських втрат унаслідок надзвичайних ситуацій на Полтавщині, розроблено систему щодо їх запобігання з урахуванням організаційних, правових, технічних та психологічних аспектів.

Проаналізовано можливість використання нових технічних рішень у процесі створення перспективної апаратури аерокосмічного моніторингу надзвичайних ситуацій.

Обсуждены три подхода к оценке вероятностей базисных событий техногенной опасности: "живой" вероятностный анализ безопасности; модели отказов; экспертные системы. Сделано краткое описание подходов. Показаны достоинства и недостатки. Результаты работы можно использовать при разработке алгоритмического обеспечения автоматизированных систем контроля и анализа потенциально опасных объектов.

Розглянуто можливості підвищення оперативності й якості виконання завдань із управління силами та засобами керівником штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій шляхом використання автоматизованої інформаційної системи "Аналіз і документування надзвичайних ситуацій". Сформульовано вимоги до основних підсистем даної системи.

Показано актуальність розробки нових підходів до обробки сейсмічної інформації з метою зменшення часу оповіщення користувачів про потужний землетрус у ближній зоні. Розглянуто підходи щодо оперативного викриття сигналів від землетрусів у ближній зоні та оцінки їх параметрів за результатами аналізу першого вступу. Оцінено переваги використання кореляційного аналізу та апарату вейвлет-перетворень. Запропонований підхід дозволить здійснювати оповіщення користувачів про землетрус, який відбувся в даному районі, до підходу найбільш небезпечних (руйнівних) фаз сейсмічного сигналу.

Рассмотрена контурная аппроксимация областей нерегулярного вида в задачах мониторинга чрезвычайных ситуаций. Проведен анализ пространственных и временных аспектов данных задач, предложен ряд основных и дополнительных математических постановок.

Предложена формализация задачи оптимального построения структуры базовой сети навигационно-временного обеспечения при ликвидации чрезвычайных ситуаций.

Рассмотрены основы организации оповещения, подготовки к эвакуации и эвакуации людей из спортивных сооружений в случае возникновения чрезвычайных ситуаций на территории спортивных объектов или поражения их в качестве реципиентов. Приведены основы математического моделирования управления этими процессами.

Розглянуто й обгрунтовано "Комплексну програму розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформації МНС на 2004 - 2010 рр.".

Розроблено метод вибору стратегії прогнозування й оцінки якості функціонування складних технічних систем (СТС) під час ліквідації надзвичайних ситуацій. Показано, що для таких систем повинна бути "гнучка" стратегія прогнозування й оцінки якості функціонування, що є модифікацією періодичного прогнозування оцінки якості функціонування СТС із змінним обсягом і з оптимальним рознесенням моментів початку прогнозу технічних засобів СТС на міжпрофілактичному інтервалі.

Доведено, що ефективність професійної діяльності персоналу чергово-диспетчерської служби екстреного виклику Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС) України як однієї з основних у ланцюгу дій усіх оперативно-рятувальних підрозділів щодо реагування на надзвичайні ситуації залежить від комплексу професійно важливих якостей працівників, який за результатами професіографічного опису має використовуватися під час проведення професійно-психологічного відбору та за умов психологічного супроводження діяльності персоналу. Як основні професійно важливі якості працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України вірогідно виділено максимально значущі атенційні, мнемічні, моторні, імажинітивні, емоційні, вольові, мовні та комунікативні якості, а також провідні мотиви професійного вибору даних працівників. Виділено й описано основні психологічні типи працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України, які мають загальні психологічні особливості, а саме: активно-послідовний, тривожно-інтровертований, імпульсивний й активно-імпульсивний тип працівників серед фахівіців "Служби 112"; імпульсиво-гіпостеничний, пасивно-залежний, невротично-боязливий та гіпертимний тип працівників серед фахівців зазначеної служби. Розроблено та запропоновано алгоритм (вирішальне правило) одержання психологічної інформації стосовно придатності особистості до диспетчерської діяльності у межах МНС України.

Уперше запропоновано модель комплексного інформаційного забезпечення підрозділів оперативно-рятувальної служби (ОРС), що враховує моменти надходження тривожного виклику та початок ліквідації надзвичайної ситуації. Наведена модель має ієрархічну структуру та передбачає використання бази даних і знань, а також підсистем геоінформаційної та опрацювання даних. Відзначено, що застосування цієї моделі дає змогу зменшити середньостатистичний час оперативного реагування підрозділів не менше, ніж на 13 % у порівнянні з існуючими підходами. Удосконалено метод вибору пожежної частини для реагування на тривожний виклик на підставі зонного розподілу території обслуговування пожежних частин та аналізу їх завантаженості викликами, використання якого дозволяє зменшити до 6 % середньостатистичний час оперативного реагування на виклик. Розвинуто метод мінімізації часу руху оперативно-рятувальних автомобілів до місць викликів на базі пошуку оптимального шляху з використанням елеметів теорії графів та з врахуванням технічних характеристик автомобілів, погодних умов, видимості на дорогах і завантаженості шляхів.

Розроблено наукові підходи щодо аналізу структур державного керування в системі попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС). Визначено місце Державної пожежної охорони (ДПО) України в цій системі та структуру її функцій як засади організаційної структури органів керування. Показано, що за обсягами та видами діяльності підрозділи ДПО є основною оперативно-рятувальною службою, яка здатна ефективно реагувати на НС. Зазначено, що ефективність організації роботи з попередження НС і динаміка оперативного реагування у разі їх виникнення залежить від розподілу функцій та побудови структур управління в ДПО. Розроблено алгоритм формалізованого опису й оцінки ефективності структури функцій, що дало змогу визначити недоліки в існуючих структурах органів і підрозділів ДПО та шляхи їх усунення.

Разработана и обоснована постановка типичной задачи принятия решений в ЧС, как задачи оптимизации управления по заданным критериям в условиях неполной информации с учетом ограничений на ресурсы, а также изложены основные принципы ее решения. Разработана постановка задачи моделирования процессов управления, связанных с ЧС, а также обоснована методология ее решения на основе интегрирования методов логического вывода с использованием базы знаний и разнообразных моделей, которые описывают процессы в ЧС.

Предложена реализация системы быстрого оповещения членов информатизированного общества о возникающих экстренных ситуациях. Реализация подобной системы позволит своевременно выявить локальные (местные катастрофы) и глобальные угрозы (типа пандемий) как отдельным членам общества, так и общества в целом. Своевременная и достоверная информация позволит существенно сократить расходы общества на ликвидацию последствий локальных и глобальные угроз. Кроме того, система позволяет ввести ряд новых услуг, делающих жизнь членов общества более комфортной.

Доведено, що система управління безпекою регіону повинна мати ієрархічну структуру. Вибір альтернативного рішення грунтується на структурних особливостях інформаційного забезпечення регіональних органів влади. Методологія створення системи управління регіональною безпекою поєднує методи об'єктно-орієнтованого аналізу і онтологічного аналізу регіональних потенційно небезпечних об'єктів.

Рассмотрены проблемы автоматизации процессов оперативного управления противодействием чрезвычайным (комплексным) ситуациям, в частности проблема создания электронных планов действий. Описаны результаты качественного и количественного анализов возможностей региона чрезвычайной ситуации. Исследованы особенности адаптации плана действий к реальной ситуации в регионе, а также процессы выбора и сопровождения схемы действий. Изложены функциональные возможности разработанных программных систем.

Розглянуто основні принципи побудови систем оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей. Проаналізовано існуючі проблеми, пов'язані з реалізацією цих принципів. Запропоновано нову модель системи оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей, у якій зазначені проблеми передбачається вирішити шляхом здійснення контролю за наявністю людей у кожній зоні оповіщення та у будинку в цілому, а також індивідуального оповіщення з використанням мобільних пристроїв передачі інформації.

Изучена действующая в Украине система оповещения и информирования населения при чрезвычайных ситуациях. Проанализировано и оценено современное состояние, а также способность системы связи и оповещения Украины к реорганизации на региональном и объектовом уровнях к выполнению своей функции при чрезвычайных ситуациях. Доказано, что существующие недостатки в информировании и оповещении населения связаны с недостаточным финансированием мероприятий по усовершенствованию и расширению системы оповещения.