Проаналізовано методи визначення числових характеристик сигналів у статистичній радіолокації. Описано наземний радіолокаційний вимірювач малих кутів місця з вібраторною антенною решіткою, магнітооптичний дифракційний аналізатор спектра мікрохвильового сигналу. Наведено методику одержання залежностей значення балістичного коефіцієнта від кута кидання артилерійського снаряда. Обгрунтовано структуру перспективного сигналізаційного засобу охорони кордону. Висвітлено методологічні засади розробки Стратегії національної безпеки України.

Проанализированы методы определения числовых характеристик сигналов в статистической радиолокации. Описаны наземный радиолокационный измеритель малых углов места с вибраторной антенной решеткой, магнитооптический дифракционный анализатор спектра микроволнового снаряда. Изложена методика получения зависимостей значения баллистического коэффициента от угла бросания артиллерийского снаряда. Обоснована структура перспективного сигнализационного средства охраны границы. Освещены методологические основы разработки Стратегии национальной безопасности Украины.

Розглянуто питання створення та використання математичної моделі руху артилерійського снаряду у повітрі в світлі подальших напрямків модернізації та оцінки ефективності стрільби ЗАК.

Розглянуто шляхи підвищення точності стрільби артилерії за рахунок підвищення точності балістичної підготовки. На основі математичної моделі просторового руху снаряда (міни) виявлено фактори, які раніше не враховувалися під час підготовки установок для стрільби. Запропоновано методи і засоби для їх урахування.

Розглянуто тактичну необхідність удосконалення артилерійських і мінометних систем озброєння з метою підвищення ефективності системи вогневого ураження диверсійно-терористичних формувань.

Проаналізовано можливості відомих методів визначення параметрів закону зміни тиску порохових газів. Обгрунтовано необхідність поєднання аналітичного моделювання внутрішньобалістичних процесів з експериментальним визначенням закону зміни тиску. Визначено напрями досліджень, спрямованих на створення спеціалізованих засобів вимірювання імпульсного тиску.

Проведено дослідження ступеня впливу різноманітних збуджуючих факторів на політ снарядів (мін), визначено основні балістичні фактори, вплив яких належить враховувати під час стрільби снарядів (мін), зроблено оцінку точності сучасних методів і засобів балістичної підготовки. Досліджено умови впливу коливального руху снарядів (мін) на поступовий рух центра мас снаряду, на підставі чого розроблюються способи урахування нутаційних коливань, що виникають під час вильоту снаряда із каналу ствола.

Удосконалено метод сигнального розпізнавання артилерійської системи (АС), який передбачає використання встановленого закономірного взаємозв'язку між частотами прецесійно-нутаційних коливань балістичного об'єкта (БО) та спектром амплітудних флуктуацій відбитого від нього сигналу, що дозволило розробити алгоритм і структурну схему пристрою розпізнавання класу АС у радіолокаційних станціях (РЛС) розвідки вогневих позицій (РВП). Удосконалено метод визначення координат вогневих позицій (ВП) гармат, що стріляють, шляхом порівняння виміряних координат БО з еталонними траєкторіями з застосуванням одержаних двопараметричних (кута падіння та моменту часу від початку руху БО) еталонних залежностей траєкторій польоту БО на початковій ділянці (за фіксованої початкової швидкості БО) та їх вибору з використанням удосконаленого методу сигнального розпізнавання, на базі якого розроблено алгоритм і структурну схему пристрою визначення координат ВП. Уперше застосовано РЛС РВП. Розроблено математичну модель для дослідження обробки відбитих від БО, стабілізованих у польоті власним обертанням, сигналів з метою розпізнавання класу АС та визначення координат ВП, яка відрізняється від відомих можливістю моделювання комплексного розв'язання задачі розпізнавання-визначення координат ВП.

Запропоновано технологію розробки некерованого неопереного літального апарату (снаряд) з максимальною щільністю компоновки, який обертається навколо своєї повздовжньої вісі. Розроблена технологія базується на загальних аеродинамічних підходах та уявленнях та передбачає числове моделювання різноманітних режимів просторового обтікання снаряда довільної форми з урахуванням оберту та процесії, тобто факторів вільного польоту літального апарата з метою визначення коефіцієнтів опору. Наведено методи та засоби верифікації результатів числового аеродинамічного експерименту за умов аеробалістичної траси. Створено методику визначення емпіричних залежностей, що мають використовуватися для проектування літальних апаратів малого розміру (снарядів) спеціальної та загальної форми. Відзначено, що запропонована технологія дає змогу розробляти малорозмірні аеробалістичні літальні апарати з пасивною траєкторією руху у повітрі з заданими аеродинамічними властивостями та дозволяє значно зменшити вартість та скоротити терміни проведення досліджень, а також розвинути уявлення про процеси обтікання об'єкта проектування завдяки частковій, або повній заміні натурних випробувань числовим аеродинамічним експериментом.

Розроблено методику визначення відхилення точок падіння снарядів за рахунок обертання і кривизни Землі та обгрунтовано необхідність їх врахування під час визначення установок для стрільби. Надано рекомендації щодо системи поправок, які враховують обертання Землі.

Визначено помилки в дальності внаслідок неврахування поправок на нелінійність і взаємозалежність збурювальних чинників під час стрільби снарядами (мінами) за умови, що граничні значення збурювальних чинників можуть досягати вагомих значень та розроблено рекомендації щодо раціональної системи поправок на відхилення умов стрільби від табличних значень.

Запропоновано модель руху артилерійського снаряда, який стабілізовано обертанням. Модель дозволяє крім основних параметрів траєкторії розраховувати дериваційне відхилення снаряда. Враховано вплив зміни метеорологічних умов з висотою траєкторії на рух снаряда.

Розглянуто напрямки удосконалення артилерійських і мінометних систем озброєння за рахунок автоматизації процесів: зняття і введення балістичної інформації під час польоту снаряду; установки підривників; вибору і заряджання снарядів; комплектування зарядів; наведення гармати за відстанню і напрямком відповідно до підготованих кількох варіантів вихідних даних для стрільби; реалізація системи вогневого ураження "шквал вогню".

Проаналізовано процес прискорення снаряду в безконтактному електродинамічному прискорювачі на основі моделі індукційного прискорення кілець та надано вивід рівняння руху снаряда для аперіодичного та критичного режимів прискорення.

Досліджено методи приведення вимірюваної швидкості снарядів до дульного зрізу каналу ствола гармати, проведено оцінювання точності кожного з них. Доведено доцільність застосування методу найменших квадратів другого порядку. Визначено оптимальні коефіцієнти регресії для знаходження дульної швидкості снаряду, а також визначено дульні поправки у швидкість снаряду.

Наведено один із методів розрахунку складової опору тиску аеродинамічного коефіцієнта лобового опору артилерійського снаряда. Розглянуто випадки над- і трансзвукового режимів обтікання.

Досліджено два методи визначення відхилення початкової швидкості снаряду від табличного значення за допомогою перспективної балістичної станції, що вимірює швидкість у точці затухання нутаційних коливань, обумовлених зміною початкових умов вильоту снаряда з каналу ствола гармати. Представлено математичний опис першого і другого методів приведення виміряної швидкості снаряда (міни), оцінено точність визначення сумарного відхилення початкової швидкості снаряда (міни).

На базі розробленої математичної моделі просторового руху снаряда (міни) виявлено фактори, які раніше не враховувались під час підготовки установок для стрільби. Запропоновано методи визначення сумарного відхилення початкової швидкості снаряда в точці затухання нутаційних коливань. Запропоновано використання нової балістичної станції, здатної вимірювати швидкість снаряда під час стрільби на ураження, що сприяє значному підвищенню точності повної підготовки і, як результат, - підвищенню ефективності вогневого ураження противника.

Проведен анализ соотношений для определения ресурса ствола. Предложено соотношение расчета живучести ствола, связывающее рост максимального давления и падения начальной скорости.

Исследовано влияние поля тяготения Земли на движение артиллерийских снарядов (мин), рассмотрены две модели поля силы тяжести ("однородное" поле и "центральное"), определены их точностные характеристики и диапазон применения. Описана система дифференциальных уравнений, которая характеризует движение центра масс снаряда в плоскости стрельбы.

Проведено оцінку точності визначення відхилення початкової швидкості снаряда за різних методах її приведення та нормалізації. Запропоновано аналітичні залежності оцінки точності методів приведення та нормалізації вимірюваної початкової швидкості польоту снаряда, які дозволяють провести розрахунки серединних помилок цих методів під час визначення установок для стрільби способом повної підготовки. Наведено результати розрахунків серединної помилки відхилення початкової швидкості та сумарного відхилення початкової швидкості снаряда при різних методах її приведення та нормалізації для 152-мм СГ 2С3М і 122-мм Г Д-30.