Розкрито специфіку проваджень у справах про банкрутство різних суб'єктів господарювання відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Особливу увагу зосереджено на законодавчій новелі - відновленні платоспроможності фізичної особи, зокрема в досудовому порядку. Розглянуто особливості термінології, історії становлення інституту банкрутства, з'ясовано його сучасний стан і зарубіжний вплив на розвиток інституту.

Розглянуто питання застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства. Викладено актуальні проблеми застосування нових норм Кодексу та зроблено відповідні висновки, що дозволяють зрозуміти зміни у законодавстві про банкрутство та їх вплив на майбутнє процедур банкрутства. Узагальнено актуальну судову практику Верховного Суду, що дасть змогу проаналізувати її та спростити пошук необхідної інформації. Крім того, огляд рішень Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави за борги державних підприємств (у справах про банкрутство) дає розуміння тенденцій розвитку правозастосування у цій сфері.

Розкрито поняття зловживання правами (ЗП) у справі про банкрутство. Запропоновано визначати його як недобросовісну поведінку учасників провадження у справі про банкрутство, яка полягає у використанні правових норм для задоволення власних інтересів або на шкоду інтересам інших учасників справи та суспільства. Охарактеризовано суб'єкти ЗП у справі про банкрутство. Здійснено класифікацію ЗП у справі про банкрутство. Розкрито особливості ЗП на різних етапах провадження у справі про банкрутство, зокрема: ЗП на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, ЗП на стадії розпорядження майном боржника, ЗП під час застосування процедур санації та ліквідації. Досліджено процесуальні зловживання у справі про банкрутство. Розкрито механізм протидії ЗП у справі про банкрутство. Розглянуто визнання недійсними правочинів боржника як захід протидії ЗП у справі про банкрутство.

Присвячено порівняльно-правовому дослідженню генезису та розвитку процедури банкрутства в Німеччині та Україні. Виявлено основні риси конкурсного процесу. Представлено характеристику його еволюції з моменту зародження до сучасного законодавства про банкрутство (неспроможність) Німеччини й України. Установлено схожість та відмінність у сучасному правовому регулюванні процедури банкрутства (неспроможності) в Німеччині та Україні. Наведено обґрунтування необхідності змін і доповнень до чинного законодавства України про банкрутство та підготовлені відповідні пропозиції.

Розглянуто важливу наукову проблему вдосконалення механізму діагностики банкрутства підприємств машинобудування на засадах адаптивного управління. Уточнено економічну сутність поняття "діагностика банкрутства підприємств машинобудування на засадах адаптивного управління". Розвинуто теоретико-методичні положення щодо оцінювання ймовірності банкрутства підприємств на основі формалізації наукових підходів, в основу яких покладено принципи адаптивного управління. Сформовано систему показників для оцінювання ймовірності банкрутства підприємств машинобудування з урахуванням критеріїв інформаційної цінності та статистичної незалежності. Вдосконалено механізм діагностики банкрутства підприємств машинобудування на засадах адаптивного управління. Розроблено науково-практичний підхід до оцінювання ймовірності банкрутства підприємств машинобудування. Запропоновано методичний підхід до прогнозування ймовірності банкрутства підприємств машинобудування. Науково обґрунтовано підхід до створення на підприємствах машинобудування підрозділів щодо запобігання банкрутству на основі структурно-функціонального підходу.

Мета роботи - визначення основних змін у законодавстві з питань банкрутства в Україні, а також етапів еволюції інституту банкрутства. Розглянуто динаміку банкрутств підприємств та систематизовано етапи еволюції інституту банкрутства в Україні. Незважаючи на поки що незначну кількість реальних банкрутств, ця проблема в умовах застосування карантинних заходів є дуже суттєвою та вимагає достатньої уваги до неї, оскільки масові банкрутства мають надмірний вплив на економіку країни. У результаті дослідження визначено основні зміни в законодавстві України з процедур банкрутства. Це критерії щодо відкриття справи про банкрутство боржника; підхід до встановлення та виплати грошової винагороди арбітражного керуючого; строк проведення санації; строк для подання заяви кредитором про повернення боргу після публікації про порушення справи про банкрутство; норма щодо обмеження участі зацікавлених осіб у голосуванні на зборах кредиторів при схваленні плану санації; строк для подання заяви кредитором про повернення боргу після публікації про порушення справи про банкрутство, а також можливість банкрутства фізичної особи - не суб'єкта підприємницької діяльності. У новому Кодексі України з процедур банкрутства введено в дію сукупність нововведень, покликаних покращити регулювання державою процес оздоровлення потенційно спроможних підприємств через їх санацію або реорганізацію, а також спростити процедуру ліквідації для тих підприємств, можливості яких уже вичерпано, а налагодження діяльності неможливе. Позитивними наслідками введення Кодексу повинно стати скорочення строків застосування процедур розпорядження майном і санаційних заходів з одночасним зростанням ефективності проведення цих заходів.

Проведено аналітичний аналіз наявного в Україні механізму банкрутства державних підприємств після реформи законодавства у 2018 р. і прийняття якісно нового Кодексу України з процедур банкрутства. Розглянуто конкретні проблеми вітчизняного законодавства, через які неможливий ефективний правовий механізм банкрутства державних підприємств в Україні. Запропоновано подальші напрями вдосконалення організаційних засад банкрутства державних підприємств в Україні.

Досліджено актуальні питання розвитку інституту конкурсних кредиторів. Виділено окремі види класифікації кредиторів згідно Кодексу з процедур банкрутства, та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та їх права щодо забезпечення позовних вимог. Досліджено сукупність загальних і спеціальних методів наукового пізнання - термінологічний, логіко-семантичний, порівняльний, системно- структурний, логіко-нормативний. Проведено аналіз поточної ситуації з приведення вітчизняних нормативних джерел у відповідність до Кодексу з процедур банкрутства засвідчує, що для захисту прав кредиторів Кодекс розширює їх права та покращує їх умови участі в процедурі банкрутства. Кредитори відтепер можуть ініціювати справу про банкрутство, брати участь у голосуванні при ухваленні рішень. Також кредитор може вимагати від суду рішення про припинення мораторію щодо його вимог щодо предмету забезпечення. Ключові повноваження в справах про банкрутство передаються від комітету кредиторів до зборів кредиторів. Якщо перші збори кредиторів не вважаються проведеними через неприбуття кредиторів з достатньою кількістю голосів, можна провести повторні збори зі зменшеним кворумом. Обговорено основні реалії вітчизняної законодавчої і нормативно-правової бази, які потребують удосконалення, пропонується виділити в окремі групи реєстрових, поточних та привілейованих кредиторів із їх внутрішнім розмежуванням.

Мета роботи - проаналізувати нормативно-правове регулювання та науково-експертний базис у сфері способів із захистом прав кредиторів в Україні. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи. Визначено основні способи захисту прав кредиторів в Україні та запропоновано шляхи вдосконалення законодавства у цій сфері. Обговорено базис національного законодавства у сфері захисту прав кредиторів.

Набуло подальшого розвитку дослідження банкрутства як наукової категорії. Узагальнено результати динамізації банкрутства підприємств у різних країнах світу та визначено місце в них України. Вдосконалено науковий підхід до реалізації процедур банкрутства з метою подолання системної кризи в економіці. Визначено місце санації та реструктуризації в подоланні системної кризи під час реалізації процедур банкрутства. Розкрито роль державної політики в ліквідації системної кризи в економіці через процес банкрутства.

Висвітлено аспект стосовно правового забезпечення процедури банкрутства державних і прирівняних до них у правовому регулюванні підприємств і проблем судового імунітету від банкрутства підприємств комунальної власності. Проаналізовано основні засади впровадження нової державної політики власності щодо суб'єктів господарювання, не відображених у Кодексі України з процедур банкрутства. Запропоновано концепцію правового забезпечення процедури банкрутства державних і комунальних підприємств як цілісну систему правового регулювання процедури банкрутства, яка охоплює як судові процедури, що застосовуються щодо боржника, так і заходи щодо запобігання банкрутству боржника - юридичної особи та позасудові процедури, а також особливий порядок здійснення господарської діяльності під час розпорядження майном і санації боржника, і складається з таких елементів: правового статусу боржника за критерієм стратегічного значення для економіки держави або регіону, залежно від якого визначаються застосовані до нього судові процедури; спеціального режиму господарювання державних і комунальних підприємств; окремих правових засобів, що використовуються у судових процедурах, які застосовуються до боржника. Увагу у роботі приділено обгрунтуванню пропозиції щодо необхідності зміни підходу до регулювання проваджень у справах про банкрутство державних і комунальних підприємств, що має грунтуватися на єдиних засадах за критерієм стратегічного значення конкретного підприємства для економіки держави, територіальної громади або для їх населення. Розроблено пропозиції удосконалення вітчизняного законодавства з метою уникнення затягування у часі провадження справ про банкрутство, зокрема впровадження у вітчизняне законодавство про банкрутство принципу мовчазної згоди для одержання висновку про погодження або відмову у погодженні плану санації та усунення законодавчої прогалини щодо відсутності механізму виключення вимог кредитора з реєстру вимог кредиторів у разі погашення боргу до введення ліквідаційної процедури із формулюванням декількох можливих варіантів виключення з реєстру вимог кредиторів, борг яких погашено.

На підставі аналізу чинного та перспективного законодавства України проведено комплексне дослідження теоретичних та практичних аспектів щодо зупинення дії ліцензії: позбавлення чи обмеження права на господарську діяльність як ефективного та оперативного заходу адміністративного примусу. Досліджено переваги прийняття рішення про зупинення дії ліцензії від її анулювання.

Досліджено світові системи банкрутства провідних економічних держав світу в аспекті їх господарсько-правової реалізації. Проаналізовано еволюцію розвитку інституту банкрутства від часів зародження механізмів конкурсного права до сучасних тенденцій становлення міжнародної доктрини банкрутства. Охарактеризовано поняття та ознаки систем банкрутства, здійснено класифікацію існуючих систем банкрутства. Виокремлено універсальну правову категорію – "ефективна система банкрутства та здійснено порівняльно-правовий аналіз вітчизняної системи банкрутства та систем банкрутства США, Великої Британії, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Китаю та Японії. Запропоновано основні цілі та принципи ефективної системи банкрутства. Проведено комплексне дослідження обраних систем банкрутства шляхом здійснення порівняльно-правового аналізу окремих механізмів конкурсного законодавства. Розкрито основну групу проблем системи банкрутства України та запропоновано теоретичні та практичні рекомендації щодо реформування права неспроможності та банкрутства України.

Розроблено та обгрунтувано рекомендацій щодо розвитку вітчизняного нормативно-методичного забезпечення діагностики неплатоспроможності й банкрутства суб'єктів господарювання у контексті його гармонізації із міжнародними нормами та подальшої європейської інтеграції України. Дослідження грунтувалося на аналізуванні та порівнянні положень національної нормативно-методичної бази щодо правового регулювання питань відновлення платоспроможності й банкрутства підприємств із кращою практикою європейських країн у цій сфері. Виокремлено ключові напрями реформування досліджуваної сфери. У контексті активізації європейської інтеграції України результати досліджень можуть бути використані для розроблення уніфікованих і гармонізованих із міжнародними стандартами методичних положень з діагностики загрози банкрутства підприємств, що будуть абсолютно придатними для використання зацікавленими сторонами як у вітчизняному, так і в іноземному середовищі.

Розроблено сучасний науково-прикладний інструментарій завчасного попередження загрози банкрутства для підприємств і організацій підрядного будівництва, що враховує специфіку мікросередовища будівельних проектів, взаємозалежність економічних інтересів провідних учасників їх реалізації, динамічний ланцюг створення вартості проекту. Запроваджено новий підхід у прогнозуванні ймовірності банкрутства для підрядних підприємств та організацій-учасників будівельного проекта, що передбачає реалізацію наступних етапів: попередня (завчасна або превентивна) локалізація загроз банкрутству; процесно-проектна локалізація загроз банкрутству в ході інвестування та будівництва; врахування впливу важкопрогнозованих зовнішніх і внутрішніх факторів середовища реалізації будівельного проекту. Зазначено, що програмні модулі створеного комплексу прикладних програм успішно координують динаміку зростання вартості будівельного проекту - від незавершеного будівництва до об'єкту прибуткової експлуатації - з рівнем загроз замовника (та співінвесторів будівельно-інвестувального проекту) щодо банкрутства, в такий спосіб забезпечуючи можливість завчасного й успішного вжиття необхідних заходів запобігання банкрутству: економічних, організаційно-структурних та функціональних.

Розглянуто передовий світовий досвід та останні тенденції щодо регулювання процедур банкрутства. Проаналізовано методологію визначення субіндексу банкрутства згідно світового рейтингу "Doing Business" та досліджено динаміку цього показника для України. Проаналізовано зміни, що відбулися у законодавстві України з питань регулювання банкрутства та ступінь наближеності останнього до сучасних світових стандартів у цій сфері.

Досліджено проблеми законодавчого регулювання банкрутства банківських установ в Україні та світі.

Розглянуто ознаки системної кризи на макро і мікрорівнях українського книговидавництва. Здійснено порівняльний аналіз оцінок потенційної загрози банкрутства підприємств видавничо-поліграфічної галузі (ВПГ) на основі двох дискримінантних моделей. Запропоновано застосування корпоративних стратегій відновлення, економії і реструктуризації для подолання кризового стану і відродження підприємств.

Запобігання банкрутству (неспроможності) розглянуто як цілісне правове явище на основі системного і грунтовного аналізу відносин запобігання банкрутству (неспроможності) та їх правового оформлення, визначення та дослідження притаманних ним системотвірних факторів: прийомів їх правового регулювання, функцій, цілей, принципів, особливостей суб'єктного складу. Розроблено багаторівневу систему процедур та систему заходів запобігання банкрутству (неспроможності). На основі використання різноманітних класифікаційних підстав створено класифікацію: відносин запобігання банкрутству (неспроможності); процедур та заходів запобігання банкрутству (неспроможності), які можуть застосовуватися як до порушення провадження у справі про банкрутство (неспроможність), так і після його порушення. Виявлено логіку історичної послідовності розвитку та наступності правового регулювання судових та досудових процедур і заходів запобігання банкрутству (неспроможності), розкрито їх правову природу. Досліджено правове регулювання санації, що проводиться до порушення провадження у справі про банкрутство (неспроможність), судових процедур санації та мирової угоди, їх місця у системі процедур запобігання банкрутству (неспроможності), вади їх правового оформлення та шляхи їх подолання, запропоновано доктринальні визначення зазначених процедур. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства про банкрутство (неспроможність).

Розкрито поняття та значення інституту банкрутства в системі законодавства України. Розглянуто правове положення кредиторів, арбітражного керуючого та інших учасників відносин банкрутства, позасудові процедури запобігання банкрутству боржника. Описано судові процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника. Показано особливості банкрутства окремих категорій боржників, наведено порядок застосування процедур банкрутства, пов'язаних з іноземним провадженням.