Розглядається життєвий шлях і творча діяльність видатного українського мислителя Д.І.Донцова. Висвітлюється його концепція історії України, літературознавча концепція, публіцистична спадщина, мовна модель і національна самосвідомість у спадщині Д.Донцова, погляди на проблему українсько-російських відносин і сучасність, на політичне положення нації напередодні першої світової війни, а також літературний процес XIX ст. в інтерпретації Д.Донцова. Повідомляється про творчі взаємозв'язки Д.Донцова та Є.Маланюка, про донцовське протиставлення П.Куліша та Т.Шевченка (психологічний аспект) та ін.

Розглядається географічне положення України, основні гори, ріки й моря, рослинний і тваринний світ, а також землі, міста й села України. Аналізується політично-географічне значення положення кордонів держави. Особливу увагу приділено висвітленню відносин з західними, східними й північними сусідами, а також з великими державами Середньої і Західної Європи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)608

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено проблемі аналізу теоретико-методологічних засад політичної концепції В.Старосольського, її сутності та основних проблем: методологічній проблемі політичної науки; проблемі нації та національних відносин; проблемі впливу національного та соціального чинників на соціально-політичну історію України. Досліджено місце і роль політичної концепції В.Старосольського в історії розвитку західно-європейської та української політичної думки двадцятого століття.

Автор висвітлює процес формування й розвитку ідеології Д.Донцова упродовж усього його життєвого і творчого шляху. Аналізуються ідейні витоки світогляду теоретика українського націоналізму, особливості його політичних і філософських поглядів на різних етапах їхньої еволюції. На підставі цього автор оцінює внесок Д.Донцова в розвиток української філософської й суспільно-політичної думки, а також історичне значення розробленої ним ідеології. Основну увагу дисертант приділив порівняльно-історичному аналізові донцовської ідеології в контексті розвитку європейських ідейних течій та напрямків. Вперше дістали обгрунтування суперечливі інтелектуальні витоки донцовської ідеології, зокрема, марксизм та європейський консерватизм. Цілком новим є трактування автором розробленого Д.Донцовим у міжвоєнний період світогляду "чинного націоналізму" як української версії європейської "Консервативної революції", ідейно світоглядної течії, що була однаково ворожа як до прогресистсько-демократичних ідеологій, так і до тоталітаризму в усіх його різновидах.

Проаналізовано ідейно-теоретичні погляди українських інтелектуалів на ідею української державності кінця ХІХ - початку ХХ ст., коли стрижневим питанням української політичної думки стало прагнення власної національної державності. Охарактеризовано погляди українських вчених на організацію життя національних меншин, які були складовою частиною українського народу. Приділено увагу організації органів влади. Підкреслено, що ідея демократичної держави, розроблена наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., є абсолютно прийнятною для сучасної молодої Української держави.

На тлі аналізу наслідків геополітичних змін кінця XVIII ст. на Сході Європи, ходу самоорганізації Новоєвропейської цивілізації досліджено політичні, соціально-економічні процеси, що мали місце на українських землях впродовж XIX ст. і які обумовили приєднання українців до західноєвропейського націотворчого процесу. На основі вивчення інтелектуальної спадщини - оригінальних праць, споминів, щоденників, автобіографій, партійних програм, конституційних проектів, епістолярію - як добре відомих, так і менш знаних, а то й зовсім невідомих представників української політичної думки - виділено етапи розвитку політичного мислення інтелектуальних кіл українських земель як у складі Російської, так і Австро-Угорської імперій. Показано, що на зламах XIX-XX ст., в період найвищої політизації українського національно-визвольного руху, провідною ідеєю політичної думки стала ідея створення Української держави. В дисертації проаналізовано особливості взаємовпливу напрямів політичної думки (соціалізму, лібералізму, націоналізму) на ідейно-теоретичному рівні. За допомогою системного підходу з'ясовано структуру та зміст ідеї державності, витвореної представниками цих напрямків.

Дисертацію присвячено вивченню наукової спадщини академіка С.С.Дністрянського, визначенню її місця в загальному розвитку української юридичної науки. Відтворена повна біографія академіка С.С.Дністрянського. Одержано нові дані про масштаб та характер науково-викладацької діяльності вченого, його вагомий внесок у створення і становлення української правничої термінології. Подано загальну картину громадської діяльності С.С.Дністрянського, його безпосередньої участі в організації україномовної юридичної преси, правничих товариств і наукових правничих видань, організованих безпосередньо вченим, його вклад в наукове та культурне життя України. Висвітлено питання становлення та еволюції поглядів науковця, напрямки його наукової діяльності, основні засади праворозуміння вченого. Зроблено аналіз теоретичних поглядів С.С.Дністрянського в галузі державного (конституційного), цивільного, сімейного, авторського права. З позицій нового часу переосмислено значення творчого надбання вченого, запропоновано цілісне бачення наукової спадщини С.С.Дністрянського в контексті її соціального значення.

Висвітлено погляди М.С.Грушевського на українську державність протягом 1917 - 1918 рр. (від України автономної до незалежної). Проаналізовано обставини, що призвели до трансформації поглядів вченого і політика. Зазначено, що в багатьох документах Центральної Ради можна знайти втілення державницько-правової концепції М.Грушевського.

Проаналізовано доктрину українського націонал-комунізму, викладену у книзі "До хвилі. Що діється на Україні і з Україною" та в програмі УКП (1920 р.). Українські націонал-комуністи класичні марксистські догми оригінально застосовували за умов України. За їх переконаннями, принципи комунізму можуть втілюватись лише в незалежній соціалістичній Україні. На думку автора, українські націонал-комуністи протиставляли себе іншим українським силам, що руйнувало тим самим єдиний національний фронт боротьби за самостійність України й ускладнювало досягнення поставленої ними мети.

Розглянуто ідеологічну, естетичну, журналістську, політичну та організаційну діяльність головного редактора "Літературно-Наукового Вістника" (1922 - 1932 рр.) і "Вістника" (1933 - 1939 рр.) - Д.Донцова. Порушено проблеми історії української літератури та журналістики ХХ ст., актуальні питання сучасних естетичних дискусій, філософії й теорії літератури. Розкрито методологічне значення донцовської спадщини для культурного та політичного життя сучасної України.

Висвітлено умови формування державницького світогляду І.Огієнка, його роль та місце в Українській революції 1917 - 1920 рр., національно-культурному та релігійному житті української еміграції, а також внесок вченого у становлення української державності. Розглянуто світоглядні засади наукових поглядів І.Огієнка з проблем української державності, української культури як чинника державотворення, а також методологію його досліджень. Розкрито сутність, характерні риси, тенденції, основні етапи розвитку та джерела формування національної культури, визначено роль української еліти у процесі державотворення. Зроблено висновок щодо можливості використання основ рідномовної політики, розробленої І.Огієнком, у практиці державного регулювання національних відносин на сучасному етапі.

Вперше досліджено основні етапи діяльності "Літературно-Наукового Вістника" (1898 - 1932 рр.), відомого українського видання, що пропагувало ідеї самобутності українського народу, української державності, прилучення до кола європейських народів. Висвітлено подвижницьку редакторську діяльність історичних постатей І.Франка, М.Грушевського та Д.Донцова, які в різні періоди очолювали журнал.

Висвітлено історичний досвід національного державотворення в Україні. Всебічно розглянуто різноманітні аспекти духовного відродження та національного державотворення. Проаналізовано погляди дисидентів-шістдесятників, діячів науки, літератури та мистецтва. Розкрито роль різних політичних інституцій у процесі остаточного демонтажу залишків московського колоніалізму.

Висвітлено проблему трансформації вітчизняного культурно-історичного досвіду в сучасну українську державобудівничу концепцію. Розкрито світоглядні засади, методологічні підвалини, джерела, конституційність, реальну спрямованість політики національного державотворення. Обгрунтовано ідейно-теоретичні принципи узгодження політичних розбіжностей з урахуванням національного контексту. Розглянуто механізми та засоби трансформації досвіду, особливості процесу формування культурно-історичної свідомості та громадянської позиції особистості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)508 + Ф1(4УКР)608

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4Укр)508 + Ф1(4Укр)608

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)508 + Ф1(4УКР)608

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)608

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)608

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ