Розглядаються наукові основи соціально-економічної реабілітації (СЕР) регіону радіоактивного забруднення, методологічні засади визначення основних напрямів та шляхів СЕР територій радіоактивного забруднення. Висвітлено сучасний стан функціонування та загальні концептуальні положення діяльності Чорнобильської зони відчуження, а також описано організаційно-економічний механізм господарської діяльності на її території.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)0-983 + Ц9-331:У + Х819(4УКР)120.15

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Служба з питань надзвичайних ситуацій. Цивільна оборона

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання кризового менеджменту, проблеми управління ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (НС), зокрема медико-санітарних. Розкрито питання антикризового управління ризиками, принципи формування паспортів ризику потенційно небезпечних об'єктів і територій, особливості розробки локальних і територіальних сценаріїв розвитку НС. Увагу приділено підготовці заходів з подолання медико-санітарних наслідків НС.

Освещены вопросы кризисного менеджмента, проблемы управления ликвидацией последствий чрезвычайных ситуаций (ЧС), в частности медико-санитарных. Раскрыты вопросы антикризисного управления рисками, принципы формирования паспортов риска потенциально опасных объектов и территорий, особенности разработки локальных и территориальных сценариев развития ЧС. Уделено внимание подготовке мероприятий по преодолению медико-санитарных последствий ЧС.

Надано характеристику екологічних та економічних наслідків радіаційного забруднення України внаслідок аварії на ЧАЕС. Розглянуто, як державні суб'єкти управління вирішують проблему Чорнобильської катастрофи, а також проаналізовано законодавчу та розпорядчу бази з ліквідації наслідків аварії. Визначено позитивні та негативні моменти змістовної спрямованості виданих законодавчими та виконавчими органами влади актів. Установлено стадію процесу прийняття рішення про купівлю радіозахисних продуктів. Проінформовано окремі групи населення про лікувальні здатності продуктів харчування з радіопротекторними властивостями за результатами власного маркетингового дослідження. Виокремлено причини відмови від споживання радіозахисного харчування певних груп респондентів.

Проаналізовано методику розрахунку збитків від втрати здоров'я населення внаслідок катастроф техногенного типу та зроблено висновки, що в ній враховуються тільки збитки за теперішній час, тоді як хімічні та радіологічні речовини можуть впливати на здоров'я через декілька поколінь. Тобто потрібно враховувати довготривалі збитки.

Розглянуто задачу оптимального керування у разі визначення співвідношення вигоди/затрати під час ліквідації наслідків техно-еко-мед-катастроф. Наведено результати аналізу даних.

Вперше сформульовано поняття природно-екологічної безпеки у просторовому аспекті, шо грунтується на поєднанні факторів природної й екологічної безпеки та характеризує стан захищеності населення та довкілля від потенційних або реальних небезпек природно-екологічних явищ і впливу їх наслідків. Проаналізовано динаміку та структуру надзвичайних ситуацій природного характеру України та її регіонів. Проведено еколого-економічну оцінку складових природно-екологічної безпеки України, визначено рейтинги регіонів держави за її рівнем. Обгрунтовано шляхи удосконалення ефективності управління природно-екологічною безпекою за умов ринкової економіки.

Досліджено економічні механізми забезпечення ресурсами підрозділів міністерства надзвичаних ситуацій (МНС) України, які проводять заходи з подолання наслідків природних і техногенних катастроф. Розкрито роль і особливості функціонування підрозділів МНС України у структурі бюджетних організацій та доведено, що дієздатність зазначених підрозділів може вимірюватися ступенем зменшення збитків від надзвичайних ситуацій. З урахуванням специфіки задач і цілей оперативно-рятувальної служби створено загальний метод аналізу, розроблено критерії ефективності використання ресурсів оперативно-рятувальною службою та методику аналізу ефективності використання ресурсів. Доведено існування теоретичного оптимуму сумарних витрат, який можна визначити кількісно у разі обгрунтування потреби у фінансуванні підрозділів МНС України. Побудовано імітаційну модель, яка дозволяє з'ясувати ресурси, необхідні для ефективного функціонування служби. Доведено необхідність стадії моделювання у процесі дослідження ресурсозабезпечення оперативно-рятувальних підрозділів.

Обгрунтовано необхідність формування системи бюджетно-фінансових інструментів щодо розподілу міжбюджетних трансфертів, призначених для запобігання та компенсації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру, який ураховує зміни економічного потенціалу регіону за даних умов. Удосконалено науково-методичний підхід до проведення інтегрального оцінювання величини економічного потенціалу регіону, який базується на використанні показників індексу людського розвитку з урахуванням фактора часу та величини трудового потенціалу територій. Розкрито економічну сутність поняття "економічні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру", яке визначено як сукупність втрат та (або) погіршення властивостей суспільно корисних результатів праці, втраченої вигоди, зменшення величини економічного потенціалу території, додаткові витрати на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру. Удосконалено методичний підхід до визначення зміни величини економічного потенціалу території внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, який враховує взаємозв'язок економічних наслідків і ризиків настання надзвичайних ситуацій природного характеру.

Викладено методичні, нормативні та науково-експертні підходи до оцінювання соціально-економічних наслідків надзвичайних техногенних та природних ситуацій, проведено їх класифікацію. Проаналізовано особливості побудови, структури та опису методики оцінювання зазначених ситуацій для сталого розвитку держави. Увагу приділено пострадянським державам та Російській Федерації, Україні, економічному оцінюванню превентивної діяльності в сфері управління екологічною безпекою.

Визначено фактори техногенних надзвичайних ситуацій (ТНС) під час порушення гармонії взаємовідносин людини з природою. Викладено теоретико-методологічні та методичні аспекти визначення небезпек і ризиків ТНС у геосистемній площині. Встановлено причинно-наслідкові взаємозв'язки у комплексі виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій в Україні, а також їх взаємозв'язок з відповідними негативними змінами в екологічному стані компонентів природи та здоров'ї людини. Здійснено функціональне зонування території України за потенційними небезпеками та загрозами техногенного походження із застосуванням картографічного аналізу та використанням статистичних джерел. Розкрито корінні причини виникнення ТНС в Україні у взаємозв'язку з проблемами розвитку суспільства на сучасному етапі. Наведено науково-практичні рекомендації щодо заходів з їх можливого усунення на основі врахування методів стратегічного планування.

Досліджено відомі експертні методи, що використовуються під час оцінювання втрат внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Вивчено стан цієї проблеми та запропоновано способи їх удосконалення. З метою повного відшкодування техногенних збитків розроблено концепцію експертних оцінок втрат від надзвичайних ситуацій техногенного характеру на базі нечіткої логіки.

Розглянуто класифікації надзвичайних ситуацій за характером походження, за основними типами, залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, проаналізовано схему розрахунку загальних збитків від надзвичайних ситуацій. Запропоновано методичні підходи оцінки збитків від надзвичайних ситуацій природного характеру.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)0-983-93

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69231/екон. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано результуючі оптимальні матеріальні витрати на автоматизацію управління у разі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Проаналізовано методи, що застосовують для розв'язання задач оцінювання техногенних збитків, завданих господарською діяльністю та надзвичайними ситуаціями. Обгрунтовано доцільність використання нечіткої логіки, нечітких множин для визначення комплексної величини техногенних збитків. Запропоновано економіко-математичну модель оптимізації фінансових ресурсів регіону, що спрямовуються на відшкодування техногенних збитків, на базі нечітких мір і нейро-фазі мереж.

Розглянуто проблеми державної політики у сфері подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Наведено методологічні підходи до соціально-економічного відродження радіактивно забруднених унаслідок цієї аварії територій. Додано матеріали "круглого столу", що відбувся 29 березня 2011 р. у Національному інституті стратегічних досліджень.

Запропоновано вдосконалити науково-методичний підхід до проведення інтегральної оцінки величини економічного потенціалу регіону, який базується на використанні показників індексу людського розвитку з урахуванням фактора часу та величини трудового потенціалу території. Удосконалено методичний підхід до визначення зміни величини економічного потенціалу території внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, який враховує взаємозв'язок економічних наслідків і ризиків настання надзвичайних ситуацій природного характеру.

Розглянуто наукові основи формування техногенних збитків (ТЗ). Проаналізовано існуючі моделі державного регулювання ТЗ у національному господарстві. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення інструментарію екологічної політики, впровадження політики "зеленої" економіки для регулювання ТЗ на рівні національного господарства України. Запропоновано застосування сучасного процесно-структурованого підходу для регулювання техногенних ризиків, що виникають на підприємствах під час здійснення господарської діяльності.

Досліджено динамічні моделі економічного оцінювання складових техногенних збитків у національному господарстві. Проаналізовано особливості побудови трендових моделей техногенного навантаження господарської діяльності на макрорівні. Побудовано лінії трендів для прогнозування екологічної складової техногенних збитків, а також здійснено прогноз викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними та пересувними джерелами на три роки.