Освещается общая концепция реструктуризации экономики, дается характеристика важнейших категорий структурообразования сложных систем и управления ими. Рассматриваются проблемы реструктуризации экономики вследствие инновационной политики хозяйствующих субъектов и государства. Ряд вопросов посвящен характеристике реструктуризационных процессов, происходящих в Украине, в соседних странах (Белоруссии, России), в мире (Германии, Великобритании, США и др.). Проводится математическое исследование реструктуризационных процессов в экономике, дается описание экономико-математических моделей, учитывающих инвестиционные и инновационные факторы структурных перестроек.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)0-981

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж70944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена проблематика экономических войн как совокупность собственно экономических, а также правовых, административных и других действий, направленных против экономики противника. Значительное внимание уделено истокам экономических войн, их материальным, психологическим, организационным предпосылкам. В историческом контексте рассмотрена экономическая война против СССР как эффективная составляющая "холодной войны" 1946 - 1991 гг. между двумя политико-идеологическими системами. Выделены торговая и энергетическая войны как варианты практической реализации экономической войны, имеющие особое значение для формирования современной системы мировых геополитических и геоэкономических связей. Сформулированы отдельные выводы для Украины как участника экономических войн.

Доведено необхідність управління та регулювання процесом забезпечення оборони України та її економічної безпеки як умови ефективного функціонування та виконання функцій, покладених на неї державою. Встановлено, що оборона є не лише одним з споживачів обмежених національних ресурсів, але й гарантом забезпечення безпечних умов життєдіяльності держави, суспільства, особистості. Проаналізовано сучасний стан оборонної економіки як ресурсної бази забезпечення економічної безпеки у сфері оборони. Надано рекомендації щодо реформування та розвитку воєнно-промислового комплексу України, в якому сконцентровано високий науково-технічний потенціал. Показано вплив процесів глобалізації та регіоналізації на воєнно-економічну безпеку держави. Визначено пріоритетні напрями воєнно-економічного співробітництва України з країнами ЄС, НАТО, Російською Федерацією.

Вивчення досвіду роботи при рівнопартнерстві в умовах підприємств різних форм власності й господарювання підтверджує їх життєздатність і конкурентоздатність. Проте жоден із запропонованих варіантів реструктуризації господарств не може забезпечити вихід з економічної кризи без державної підтримки, досконалої податкової системи й формування ринкового механізму розподільних відносин.

Мета роботи - вивчення впливу наслідків війни 2014 р. на прийдешні соціально-політичні та економічні перспективи України. Спорадично описується Кіпр, який через 30 років після "великого вторгнення" став членом ЄС. Для України прогрес інтеграції з "європейським проектом" буде залежати від дотримання економічної програми забезпечення необхідних інвестицій, розвитку торговельних зв'язків і підприємництва, а також бізнес-клімату, співпадаючого з вимогами сучасної глобальної економіки. Це означає, що перспектива участі України в Європейському Союзі убезпечить її від сповзання в периферію як в політичному, так і економічному розумінні.

Проаналізовано збройні конфлікти в їх взаємовпливі і взаємозв'язку з економікою. Конкретизовано основні економічні концепції воєн у контексті історії економічної думки і запропоновано, з урахуванням терористичної загрози, авторську - як результат релігійної та світоглядної нетерпимості. При цьому в цілому підставою цієї систематизації є економічні мотиви і наслідки війни. Акцентовано увагу на взаємозв'язку війни і економіки, виділені специфічні особливості аналізованих взаємовідносин на певних етапах розвитку суспільства. Розглянуто ймовірності ризику виникнення збройних конфліктів згідно з глобальними проблемами, а також економічних, соціальних і військових чинників еволюції держав. Зроблено висновок про необхідність забезпечення військової безпеки України за сучасних умов як ключового мотиву розвитку економіки.

Розкрито сучасні проблеми оцінювання вартості підприємства з урахуванням фактора війни на підставі визначення збитків від війни. Увагу приділено теоретичним і методичним підходам до визначення збитку від війни й анексії, аналізу досвіду оцінювання та відшкодування втрат від воєн і збройних конфліктів, проблемам забезпечення національної безпеки держави. Розкрито специфіку діяльності підприємств за умов війни. Охарактеризовано механізм відшкодування шкоди та здійснення відновлювальних робіт. Проаналізовано динаміку та розмір втрат України від війни на Донбасі й анексії Криму.

The hybrid war as a form of Russia's aggressive solution to its geopolitical issues continues developing in every possible way, becomes more and more sophisticated and spreads out to the new battlegrounds. Nowadays we are witnessing at least three ongoing large-scale "hybrid" operations, each of which represents different possible types of "hybrid wars" activities: traditional military operation in Syria (Turkey), nonmilitary activity in the EU and the mix of all three types in Ukraine. The background, threats and possible consequences of every war line are given. It is shown that Ukraine's conflict is neither the beginning nor the finishing part and belongs to the much larger Russia's plan on the worldwide "hybrid warfare" operation.

Проблеми інтерпретації поняття війни в контексті російської агресії в Україні проаналізовано з урахуванням семантики термінів "війна", "збройний конфлікт", "гібридна війна" в міжнародному праві. Розглянуто відмінні й контроверзійні версії репрезентації збройного конфлікту в Україні, що корелюють із суперечностями його численних назв (міждержавний збройний конфлікт, громадянська війна, проксі-війна, гібридна війна та ін.). Ці терміни задають способи інтерпретації подій і формують понятійну рамку для дій політиків і дипломатів. Показано доцільність застосування когнітивно-лінгвістичних методів для аналізу семантики концепту "війна" та виявлено усталені схеми його реалізації.

Вивчено вплив військових конфліктів на національні економіки. Мета дослідження - оцінка чутливості ключових макроекономічних показників (динаміка ВВП, частка військових видатків у ВВП і рівень безробіття) до бойових дій, що мали місце на території країн колишнього СРСР (Азербайджан, Грузія, Молдова, Росія, Таджикистан) до 2013 р. За результатами узагальнення публікацій з даної тематики виокремлено 3 стани національної економіки по відношенню до військових конфліктів: економіка мирного часу, військова економіка, постконфліктна економіка. Виявлено зниження фінансування оборонної сфери та зростання безробіття у перші післявоєнні роки, а також поступове зростання ВВП по завершенню бойових дій в аналізованих країнах. Не залишились поза увагою макроекономічна ситуація та державна політика у сфері національної безпеки й оборони в Україні до початку 2014 р.

Визначено поняття стратегічної ціннісної кризи та нинішню стратегічно-кризову конфігурацію в Євразії. Проаналізовано природу триваючої навколо України кризи та її ключові наслідки для суб'єктів глобального лідерства. Запропоновано шляхи врегулювання сучасних стратегічних криз на континенті.

Розраховано індикатори економічної безпеки Донецької та Луганської обл. та проведено оцінювання впливу збройного конфлікту на стан економічної безпеки тимчасово окупованих Донецької та Луганської обл. Виявлено, що погіршення економічних параметрів розвитку Донецької і Луганської обл. після початку воєнних дій на Донбасі значною мірою зумовило зниження рівня економічної безпеки України. Наявність такого впливу підтверджується результатами попарного кореляційного аналізу сили зв'язку між складниками економічної безпеки (темпи зростання індексів складників) Луганської, Донецької обл. та України (значення індексів складників). Результати множинної регресії показують високу щільність зв'язку і, відповідно, впливу на економічну безпеку України таких складників економічної безпеки Луганської обл., як макроекономічний, продовольчий, інвестиційно-інноваційний, демографічний, та таких складників економічної безпеки Донецької обл., як фінансовий, виробничий, зовнішньоекономічний.

Російська збройна агресія проти України завдала українській економіці значних матеріальних втрат: руйнування інфраструктури, знищення та пошкодження майна підприємств усіх форм власності. Особливо відчутними є збитки для підприємств малого та середнього бізнесу, для яких є характерним високий рівень ризику й нестабільності доходів внаслідок вагомої залежності від зовнішніх чинників. Малий та середній бізнес за своєю природою орієнтовані на використання доступних ресурсів, що, в першу чергу, можуть бути втраченими чи пошкодженими. Розвиток малого бізнесу, який виконує низку специфічних соціально-економічних функцій, є локомотивом багатьох економік світу, надзвичайно важливий у відбудові економіки України у післявоєнний час. Задля відновлення України існує необхідність оцінки збитків суб'єктів господарювання, що складається із вартості пошкодженого майна та упущеної вигоди. Отже на сьогодні існує необхідність у швидкій розробці алгоритму/методики оцінки упущеної вигоди від військових дій. Проведений аналіз визначення сутності збитків та вигоди у низці нормативно-правових джерел, а саме Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Національному Положенні (Стандарті) бухгалтерського обліку та "Загальні вимоги до фінансової звітності". Виділення недосліджених частин загальної проблеми. В умовах збройної агресії росії в Україні відбувається пошкодження та знищення майна юридичних і фізичних осіб. Станом на сьогодні прийнято документ (Постанова Кабінету Міністрів України 20.03.2022 року N 326), який стосується відшкодування юридичним особам вартості знищеного (пошкодженого) майна внаслідок війни. Методика передбачає визначення восьми основних показників (груп показників) діяльності суб'єкту господарювання на підставі аналізу його фінансової, бухгалтерської та податкової звітності. Вона також дає можливість врахування при визначенні упущеної вигоди особливостей характеру та виду діяльності суб'єкта господарювання. Якщо підприємство стабільно функціонує тривалий період, в основу визначення розміру відшкодування може бути покладено фінансові звіти за 3 - 5 років, якщо ж відсутня інформація про тривалу діяльність, доцільно використовувати сценарний аналіз. Експертна оцінка також може бути виконана шляхом побудови математичної моделі на принципах інформаційної достатності за умови використання облікових та фінансових документів. Оцінка суми упущеної вигоди може визначатись із використанням прямого, оціночного або гібридного підходів, в залежності від специфіки суб'єкта господарювання. При визначенні упущеної вигоди доцільно враховувати особливості ведення бізнесу в різних галузях національного господарства. В промисловості вагому роль відіграє втрата кваліфікованого персоналу і додаткові витрати на навчання; підприємства сфери обслуговування можуть отримати збитки у вигляді упущеної вигоди і без пошкодження чи втрати майна; сільськогосподарська галузь - найбільш вразливий сектор з точки зору упущеної вигоди внаслідок війни, а також найбільш складний об'єкт для розрахунку суми упущеної вигоди з огляду на значну кількість факторів, що повинні бути враховані. Упущена вигода в результаті збройної агресії може мати місце і без прямих матеріальних збитків.

As the attack on Ukraine intensified, the United States and other Western countries imposed unprecedented economic sanctions on Russia and declared their support for Ukraine. Considering the far-reaching impact of the humanitarian crisis in Ukraine on international development in the long run, it is extremely important for the international community to implement comprehensive solutions focused on development priorities. The aim of the article is to study the impact of the war in Ukraine on inflation risks and challenges for the world economy. The information base of the study was the study of official information and periodicals. Methodological basis of the research: analysis, synthesis, systems approach, statistical methods and abstract-logical methods. Conclusions: it is expected that the war in Ukraine will have a significant impact on the economy and consumers in terms of such actions: expanding the supply chain, increasing inflationary pressures, deteriorating economic prospects.

Бюджетна політика в умовах воєнного стану відіграє ключову роль у стабілізації економіки, функціонуванні бюджетної системи та координації її ланок для ефективного виконання державою своїх функцій. Повномасштабне вторгнення на територію нашої країни змусило уряд переглянути поставлені раніше цілі з метою переорієнтації на збільшення фінансування оборони та соціального захисту населення, залучення міжнародної підтримки. Мета статті - розкриття особливостей бюджетної політики як одного з важливих інструментів регулювання фінансової політики держави в умовах воєнного стану. У проведеному дослідженні застосовано загальні та спеціальні наукові методи: системний, структурний, порівняння, якісного та кількісного аналізу, наукового абстрагування і синтезу. В умовах воєнного стану урядом прийнято рішення змінити пріоритетні напрями бюджетної політики, що вплинуло на стан виконання державного бюджету. Розвинуто і посилено міжнародну фінансову підтримку держав та організацій. Висновки: за воєнного стану особливо важливо ефективно регулювати бюджетний процес та забезпечити виконання державного бюджету, покращувати рівень міжнародного партнерства.

Економіка у стані війни має функціонувати за законами воєнного часу. Підприємства України в тилу переорієнтуються на роботу заради перемоги. Це передбачає налагодження ефективної роботи всіх необхідних підприємств, мобілізацію ресурсів та створення нової логістики. Вже сьогодні вкрай актуальним є розроблення планів щодо повоєнного відновлення української економіки. Тому перед державою постає завдання формування стратегічних передумов нової економічної моделі, яка сформується після завершення війни з росією. Мета статті - дослідження функціонування економіки та ринку праці у воєнний період та визначення концептуальних засад повоєнного відновлення економіки, виходячи зі змін в економічній структурі та враховуючи сучасні світові тенденції розвитку. Використано методи статистичного аналізу, синтезу, порівняння, групування, табличного та графічного зображення результатів. Встановлено стійкі економічні тренди, що визначатимуть розвиток економік країн світу. Окреслено найближчі перспективи глобального економічного розвитку під впливом глобальних зрушень, пандемії та війни України з росією. Проаналізовано наслідки воєнних дій для галузей економіки та ринку праці України. Сформульовано ключові засади переходу України у повоєнний період до нової моделі економічного розвитку, в основу якої покладено індустріальне відродження на нових технологічних рішеннях. Висновки: військове вторгнення росії в Україну призвело до жахливих гуманітарних наслідків та соціально-економічної кризи. Це позначиться на всіх показниках економічного розвитку держави. Економічна криза в Україні посилиться глобальним економічним спадом. Наведено нові можливості відновлення економіки України після війни та визначено сценарії соціально-економічного розвитку України у повоєнний період.

Відновлення української конкурентоспроможності в умовах воєнного вторгнення з боку рф передбачає масштабну реконструкцію по всіх регіонах України, але здебільшого необхідно технологічне відновлення вітчизняних проєктів міжнародної співпраці. Інтегрування напрацьованих технологічних розробок з європейськими, азійськими або американськими партнерами допоможе швидше відновити знищене та вивести українську науково-технічну базу на новий рівень розвитку. Мета статті - визначення концептуальних засад повоєнної відбудови економіки України на основі дослідження міжнародної технічної допомоги. Використано комплекс взаємодоповнюючих методів наукової ідентифікації економічних процесів та явищ: системно-структурний, порівняльний і статистичний аналіз, а також інформаційний, процесний та інституційний підходи. З моменту набуття незалежності в 1991 р. Україна постійно отримує двосторонню та багатосторонню підтримку. З 24 лютого - 27 березня 2022 р. передано 13 млрд євро двосторонньої гуманітарної, військової та фінансової підтримки Україні з боку урядів ЄС та G7. Міжнародну допомогу поділено на певні групи: військова, медична, аварійне та спеціалізоване обладнання. Враховуючи, що оборонна промисловість характеризується технологічною складністю пропонованих продуктів і послуг, а також постійним інноваційним процесом, наявна співпраця з технологічними партнерами (технологічне освоєння та навчання українських військових) дає змогу максимально долучити вітчизняні галузі до інноваційного відновлення. Висновки: концептуальною засадою повоєнної відбудови економіки країни має стати освоєння знань/технологій/інновацій, які передані нам у рамках міжнародної технічної допомоги для боротьби з російською агресією, що буде покладено в основу нової інноваційної бізнес-моделі у високотехнологічній галузі з використанням стратегічної трансформації соціально-економічної системи України.

У сучасних умовах господарювання діяльність вітчизняних підприємств відбувається за постійного впливу численної кількості загроз внутрішнього та зовнішнього походження, які ще більш загострюються активними військовими діями на значній частині території України внаслідок підступного вторгнення російських військ. Дослідження можливості використання конфліктології як одного з інструментів формування й наукового обгрунтування сучасної концепції економічної безпеки підприємств в Україні є важливим чинником виживання вітчизняних суб'єктів господарювання в ринковому середовищі, особливо в умовах повномасштабної війни з рф. Мета статті - з'ясування змісту поняття "економічний конфлікт" та обгрунтування доцільності врахування положень теорії конфліктології для дослідження феномену економічної безпеки підприємств. Використано такі методи наукового пізнання: історичний, абстрактно-логічний; аналізу та синтезу, аналогії, системний підхід; теоретичного узагальнення. Встановлено, що в основу економічного конфлікту покладено конфлікт між суб'єктами, які мають відповідну кількість різних економічних інтересів. Доведено, що суперечності є універсальними, економічний конфлікт характеризується об'єктивно-суб'єктивною та конкретною зумовленістю. Уточнено визначення економічних конфліктів у понятті економічної безпеки. Встановлено, що врахування ідей економічного конфлікту збагачує дослідження економічної безпеки підприємств. Висновки: дослідження економічної безпеки підприємств може спиратися на досягнення конфліктології, за допомогою яких вбачається можливим описати як економічні відносини будь-якого рівня, так і поведінку носіїв економічних загроз та економічних інтересів.

Здійснено дослідження демографічних та соціальних аспектів ризиків втрати людського капіталу внаслідок війни. Систематизовано ризики за основними аспектами його формування людського капіталу: збереження здоров'я і життя, нормального функціонування родини, збереження і функціонування соціальної інфраструктури, умов та можливостей реалізації людського капіталу. Висвітлені втрати людського потенціалу у першій половині ХХ ст. Значну увагу приділено ризикам для розвитку людського капіталу, які виникли внаслідок гібридної війни 2014 - 2021 рр. Зроблено аналіз поточних демографічних втрат людського капіталу, що принесла повномасштабна війна Росії проти України 2022 р. Висвітлено втрати освітньої інфраструктури, яка є вагомою для формування людських активів.