Пособие посвящено вопросам подготовки современных специалистов к работе в условиях развития электронного бизнеса. Раскрыты теоретические и практические аспекты функционирования предприятий электронного бизнеса, его принципы и инновации. Значительное внимание уделено электронному снабжению, рассмотрены основные этапы его развития, приведена классификация ситуаций снабжения промышленных предприятий (В2В-интеграция, виртуальное посредничество, расширенное виртуальное посредничество, альтернативное сотрудничество).

Увагу приділено аналізу та моделюванню предметних галузей з метою побудови організаційних та інформаційних систем. Наведено принципи візуального моделювання систем. Описано методи системного структурного аналізу та моделювання бізнес-процесів. Охарактеризовано способи застосування методів моделювання бізнес-процесів для виконання консалтингових проектів і реорганізації діяльності підприємств. Розглянуто сучасні CASE-засоби автоматизації моделювання бізнес-процесів.

Уточнено поняття бізнес-моделі (БМ) та інноваційної БМ. Досліджено чинники, що впливають на розроблення БМ за сучасних ринкових умов. Проаналізовано основні підходи до класифікації елементів ефективної інноваційної БМ. Виокремлено базові складові, що забезпечують успішне функціонування БМ за умов сучасних динамічних ринків.

Показано, что облачные вычисления - новый актуальный тренд, который имеет значительные преимущества для оценки экономики компании. Дан краткий обзор решений на базе облачных технологий в рамках размещения приложений и список ключевых факторов внедрения облачных вычислений в бизнесе.

Мета роботи - аналіз вартісно-орієнтованих концепцій управління бізнесом і вивчення можливості їх упровадження в діяльність українських підприємств. Проведений аналіз літератури свідчить про значну увагу, яку приділяє наукова спільнота досліджуваному питанню, оскільки застосування вартісних концепцій в українських реаліях є доволі проблематичним через недостатнє розуміння їх специфіки й особливостей. Проведено хронологічний аналіз тлумачення сутності поняття "вартість бізнесу" науковцями протягом 2011 - 2020 рр. Вартість бізнесу є об'ємним показником, завдяки якому можна зрозуміти подальші перспективи розвитку підприємства та його інвестиційну привабливість. Згідно з теоретичними дослідженнями вартість бізнесу розуміється як вартість вкладеної праці та трудових ресурсів; як результати, що отримує підприємство від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності; як вираження ціни, за якою компанія позиціонує себе на ринку і потенційно може бути реорганізована. Вартісно-орієнтоване управління має бути застосовано на всіх рівнях - від операційного до стратегічного. Встановлено, що кар'єрне зростання, ефективна система мотивації, обмін інформації та знаннями є одними з небагатьох чинників, які впливають на формування вартості підприємства. Серед методичних підходів, які дозволяють провести грунтовну оцінку вартості бізнесу, акцентовано увагу на дохідному, витратному, ринковому та опціонному методах. Перспективи подальших досліджень стосуються більш детального аналізу специфіки вартісно-орієнтованих концепцій та аналізу вітчизняних ринкових умов для можливості поширення вартісного підходу управління серед менеджерів українських компаній.

Мета роботи - дослідження детермінант успіху та дивергентних аспектів розвитку стартап-компаній у сучасному глобальному бізнес-середовищі задля обгрунтування ефективних технологій їх розвитку. Так, глобальний вектор економічного, технологічного, соціокультурного розвитку визначає виникнення прогресивних економічних концепцій, що на сьогодні представлені такими формулюваннями: цифрова економіка (digital economy), гіг-економіка (gig economy), економіка знань (knowledge economy), сервісна економіка (service economy), інноваційно-креативна економіка (innovative and creative economy), економіка суспільної участі (sharing economy) та ін. Проаналізовано два вагомі критерії, що найбільш розповсюджені при визначенні стартап-компанії: інноваційний продукт і швидкий темп зростання. Здійснено компаративний аналіз стартапу та традиційного бізнесу, що дало змогу окреслити ключові дивергентні аспекти цих понять, а саме: локальні та глобальні амбіції; масштабованість бізнесу; інноваційність продукту; інформаційні та цифрові технології; траєкторія успішного розвитку; комерційні інтереси; організаційна структура; трансформація бізнес-моделі; екосистеми бізнесу тощо. Проаналізовано ключові детермінанти успіху та невдач стартап-проєктів на основі таких критеріїв, як: ідея, бізнес-модель, час запуску, команда, маркетингова стратегія, інвестування, система місії, цілей, цінностей. Перспективами подальших досліджень у контексті розвитку стартап-компаній у сучасному бізнес-середовищі є систематизація успішних кейсів і розробка певних механізмів підвищення ефективності діяльності стартап-компаній.

Стартапи останнім часом стали важливою складовою сучасної економіки, які приводять до збільшення її інноваційності та надають можливості для країни отримати кращі позиції на конкурентному світовому ринку. Мета роботи - дослідження екосистем стартапів країн світу, їх угрупування та визначення ключових рушійних сил розвитку стартапів. Методичною базою статті є: огляд міжнародних індексів та рейтингів екосистем стартапів, кореляційний, кластерний, графічний та статистичний аналіз. Досліджено структури та склад основних міжнародних індексів та рейтингів, які характеризують умови розвитку стартапів. Здійснено кореляційний аналіз основних індексів, які характеризують рівень розвитку екосистеми стартапів, та соціально-економічного розвитку країн світу. Це дозволило визначити помітний зв'язок між: показниками індексу найбільш дружніх до стартапів країни світу та Глобальним інноваційним індексом; кількістю стартапів на 1 тис. населення та індексом глобальної екосистеми стартапів; ВВП на душу населення та Глобальним інноваційним індексом. Здійснено угрупування країн світу за допомогою кластерного аналізу, який було зроблено за двома групами показників. Проведений аналіз за першою групою показників (індексом найбільш дружніх до стартапів країн світу, Глобальним індексом екосистем стартапів та кількістю стартапів на 1 тис. населення) дозволив виділити три кластери за рівнем розвитку екосистеми стартапів: країни-лідери, країни і потенційні лідери та країни, що наздоганяють. Визначено групу країн, які, відповідно до класифікації, є лідерами за рівнем як розвитку екосистем стартапів, так і соціально-економічного розвитку. Визначено основні напрямки подолання розриву в розвитку стартапів у країнах, що наздоганяють, і розвиненими країнами світу: забезпечення прозорості екосистем стартапів та їх взаємоузгодження з інноваційною політикою країни; сприяння підприємницькому та стартаповому мисленню в науці та дослідницьких розробках; сприяння формуванню більш дружнього ставлення суспільства до стартапів; залучення більше співробітників з академічної, наукової та підприємницької сфер, діяльність яких, у співпраці з урядом, має спрямовуватися на розвиток наукоємних і технологічних стартапів.

Наведено теоретичне забезпечення управління фінансово-економічною безпекою бізнес-процесів підприємства з позицій концепції безпекоорієнтованого розвитку, ресурсного та процесного підходів. Традиційним у світовій практиці вважається ресурсний підхід, де фінансово-економічна безпека підприємства розглядається як стан ефективного використання ресурсів суб'єкта господарювання для запобігання загрозам і дестабілізуючим чинникам. Результати цих досліджень створюють методологічний базис для побудови системи управління фінансово- економічною безпекою підприємства, що формує управлінську реакцію на певні ризики та загрози за рахунок специфічних функцій та аналізу, обліку, діагностики. Комплексне дослідження стану економічної безпеки підприємства неможливе без урахування положень і принципів процесного підходу - виокремлення характеристик фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів, локалізованого оцінювання їх рівнів та впливу на поточні фінансово-економічні результати, реалізацію стратегічних цілей. Фінансово-економічна безпека бізнес-процесів забезпечується формуванням таких властивостей здійснення бізнес-процесів, як: фінансово-економічна стійкість; організаційна адаптивність; функціональна ефективність; інноваційна активність; управлінська компетентність. Вирішення зазначених завдань неможливе без застосування стратегічного інструментарію управління фінансово-економічною безпекою бізнес-процесів розвитку підприємств. За результатами аналізу досліджень характеристик видів бізнес-процесів визначено критерії-ознаки фінансово-економічної безпеки бізнес-процесів підприємств.