Досліджено особливості розвитку технології блокчейн у різних країнах світу, у тому числі в Україні. Визначено головні етапи розвитку блокчейн. Установлено чинники, які впливають на розвиток блокчейн-проєктів та смарт-контрактів. Досліджено особливості правового регулювання ринку криптовалют у світі. Проаналізовано країни з найкращими умовами прийняття криптовалют за індексом регуляції, політичного, правового та інфраструктурного середовища. Установлено країни, середовище яких сприяє розвитку блокчейн та які є нейтральними. Досліджено країни, населення яких є лідерами за власністю криптовалюти. Виявлено, що Україна має значний потенціал розвитку та впровадження технології блокчейн у головні системи життєдіяльності країни, що надасть змогу підвищити її конкурентоспроможність, а також пришвидшити перехід до інноваційно-цифрової економіки.

В умовах посилення нестабільності фінансових ринків, загрози знецінення заощаджень, регулювання операцій з фіатними валютами криптовалюти набувають популярності, а проблеми їх майнінгу - актуальності. Як вид підприємницької діяльності майнінг може приносити значний дохід суб'єктам цього бізнесу, але водночас - посилювати певні види загроз суспільному розвитку, зокрема екологічні та енергетичні. Мета статті - дослідження ролі майнінгу на криптовалютному ринку та розробка сценаріїв розвитку майнінгу криптовалют на тлі масштабних суспільних перетворень. Теоретичним і методологічним підурунтям для написання статті стали праці вітчизняних та закордонних науковців стосовно майнінгу криптовалют. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу та синтезу. Майнінг - це процес видобутку криптовалюти певними учасниками криптовалютного ринку (майнерами), що забезпечують функціонування мережі криптовалюти своїми обчислювальними потужностями, підгрунтям якого є вирішення завдань щодо розшифровки подальшого блоку ланцюжка шляхом певного програмного протоколу за винагороду з огляду на криптовалюту. Попри це, можна стверджувати, що майнери виконують видобувну та верифікаційну функції. На прийняття рішення про здійснення підприємницької діяльності з майнінгу криптовалют впливають технічні, економічні, ринкові, юридичні, природно-кліматичні умови. Висновки: в умовах глобальних суспільних трансформацій майнінг розширює застосування технологічних інновацій у сфері фінансів. Майнінг може створювати енергетичні, екологічні та економічні виклики. Водночас він є джерелом надходжень до державного бюджету доходів та інструментом забезпечення балансу енергосистем за профіциту виробленої електроенергії. У результаті впровадження заходів регулювання урядами може реалізуватися оптимістичний, песимістичний чи нейтральний сценарій розвитку майнінгу криптовалют.

Розглянуто питання короткострокового прогнозування валютних курсів за допомогою моделей глибокого навчання. З цією метою побудовано модель глибокого навчання на основі синтезу нейронних мереж загорткового (CNN) і рекурентного (RNN) типу. Згорткова мережа виконує функцію вилучення ознак, а рекурентна мережа на базі моделі "довготривалої короткочасної пам'яті" (LSTM) здійснює безпосередньо прогноз. Проведено прогнозні розрахунки динаміки котирувань для валютних пар євро/долар (EUR/USD) і британського фунту (GBP/USD), а також для двох найбільш капіталізованих криптовалют (біткоіна - BTC/USD та ефіріума - ETH/USD) із використанням щоденних і чотиригодинних спостережень. Проведені комп'ютерні експерименти підтвердили перспективність застосування моделей глибокого навчання для задач короткострокового прогнозування часових рядів як фіатних, так і криптовалют.

Мета роботи - аналіз особливостей визначення, формування та руху криптовалюти як частини грошових коштів, що є елементом фінансових активів, визнання її як об'єкта обліку, обгрунтування подальшої облікової оцінки та впливу на результати діяльності. Задля досягнення поставленої мети застосовано такі методи, як спостереження, порівняння, аналогія, групування та класифікація, абстрагування та конкретизація, аналіз і синтез, табличний метод. Інформаційною базою дослідження є наукові напрацювання вітчизняних і зарубіжних науковців і фахівців. Розглянуто сутність криптовалюти, як сучасної форми фінансових активів. Визначено та систематизовано можливості та переваги використання криптовалюти в різних країнах. Проаналізовано можливість віднесення криптовалюти до певного виду активів підприємств відповідно до МСФЗ і П(С)БО. Визначено проблеми обліку криптовалюти.

Досліджено сучасний стан та тенденції процесу віртуалізації світового фондового ринку. Проаналізовано сучасний етап віртуалізації світового фондового ринку, який відзначається розвитком існуючих і появою нових електронних фінансових послуг та електронних грошей; збільшенням масштабів використання електронних платіжних систем, систем безготівкових розрахунків і поширенням віртуальних валют (криптовалют). Серед основних наслідків процесу віртуалізації світового фондового ринку в статті визначено консолідацію бірж, швидкі темпи розвитку позабіржової торгівлі; зростання обсягів торгівлі віртуальними похідними інструментами з метою отримання спекулятивних прибутків; розширення сфери застосування криптовалют. Відзначено, що виник феномен спекулятивної віртуалізації, сутність якої полягає в орієнтації учасників фінансового ринку на отримання прибутків від цінових коливань вартості фінансових активів (акцій, облігацій та деривативів). Також визначено, що сучасні біржові технології дають можливість створювати ексклюзивні фінансові інструменти, які по суті є віртуальним капіталом, що без матеріальних підстав формує тенденцію до самозростання. Приділено увагу процесу нарощування фіктивно-спекулятивного капіталу, який є некерованим, а сам фіктивно-спекулятивний капітал існує у формі фондових інструментів, що існують незалежно від власної матеріальної основи, знаходячись у стані незалежного самозростання. Зроблено висновок про те, що сучасний етап віртуалізації світового фондового ринку містить два основні аспекти: по-перше, домінування віртуальної (цифрової) інфраструктури (торговельні платформи, принципово нові консолідовані клірингові системи); по-друге, зростання обсягів віртуальних спекулятивних похідних фінансових інструментів, чому сприяють використання ІТ та інноваційного програмного забезпечення. Серед наслідків віртуалізації фінансових ринків розглядається і зміна структури інвесторів: якщо раніше на фондових ринках основними учасниками були інституційні інвестори, то останніми роками, завдяки інформаційним технологіям, зростає кількість фізичних осіб, які тепер також мають ризик значних фінансових втрат.

Застосування криптовалюти на фінансових ринках характеризується складною динамікою, яка відрізняється нестаціонарністю процесів і невизначеністю ситуації. На процеси застосування криптовалюти діють різні збурення, направлені на зменшення рівня довіри до використання криптовалюти. Тому при операціях із криптовалютою виникають ризики втрати користувачів, що призводить до зниження ціни біткоїна, що пов'язано з хибними загальними одночасними сподіваннями багатьох користувачів, які створюються маніпулюваннями трейдерів на фінансових біржах; різкого обвалу курсу криптовалюти в результаті звичайних махінацій на біржах, до яких можна віднести так званий високочастотний трейдинг, який полягає в перевазі певної групи користувачів у швидкості купівлі грошових активів раніше за більшість інвесторів і продажу їх повільним користувачам, поки інформація про купівлю дійде до повільного інвестора. Ці дії в поєднанні з алгоритмічним трейдингом, механізмом деривативів і квартальних ф'ючерсів, реалізованих на біржах, створюють реальну небезпеку значної зміни курсу від доволі незначних збурень, пов'язаних із відсутністю гарантії на збереження капіталу, вкладеного в купівлю криптовалюти, який призводить до певної істерії користувачів у процесі торгів на біржах. Для опису впливу даних ризиків розглянуто когнітивну карту (КК) застосування криптовалюти на фінансовому ринку, на основі якої описано динамічну модель імпульсних процесів КК у вигляді систем різницевих рівнянь (рівняння Робертса) з різнотемповою дискретизацією. При цьому виконано декомпозицію вихідної теоретичної моделі імпульсних процесів КК з однотемповою дискретизацією на підсистеми з швидковимірюваними та повільновимірюваними координатами вершин КК. Для цього моделі підсистем представлені з різнотемповою дискретизацією координат і взаємопов'язані між собою. Розроблені алгоритми ідентифікації коефіцієнтів матриці суміжності імпульсних процесів КК для підсистем на основі рекурентного методу найменших квадратів відповідно у швидко- та повільнозмінному масштабах часу. На підставі цифрового моделювання виконано експериментальні дослідження швидкодії та точності оцінювання вагових коефіцієнтів матриць суміжності в моделях імпульсних процесів підсистем КК.

Зосереджено особливу увагу на останніх етапах процесу зникнення після 1980-х років матеріальної форми грошей, так званої дестафації, який набув ще інтенсивніших темпів і, пройшовши кілька етапів, досягнув моменту появи цифрової валюти, що є адекватною формою грошей нової цифрової економіки, а саме розвитку криптовалют і цифрової валюти центральних банків.

Мета роботи - дослідження і порівняльна характеристика цифрових грошових інструментів в ході їх еволюції. В процесі дослідження використані загальнонаукові методи дослідження, абстрагування і конкретизація; системний аналіз. Досліджено еволюцію грошових інструментів в умовах переходу до цифрової економіки, узагальнено суть та особливості різних видів електронних грошей, виявлено переваги і недоліки технології блокчейн і криптовалюти, розкрито перспективи введення цифрових валют і криптовалюти CBDC центробанків. Узагальнено суб'єктивні підходи до визначення цінності криптовалюти; переваги стимулювання спільного управління базою даних щодо розрахунків і реалізації інвестиційних проектів за допомогою технології блокчейн. Надано рекомендації щодо активізації державного регулювання обігу криптовалют.

Предмет дослідження - теоретичні підходи щодо формування та розвитку ринку криптовалют та його інтеграції у національну фінансову систему. Мета статті - на основі системного підходу визначити теоретичні основи функціонування ринку криптовалют та дослідити можливості його інтегрування у фінансову систему України. Застосовано методи наукової абстракції, аналізу та синтезу, узагальнення, системний підхід. Розглянуто теоретичні аспекти економічної категорії "криптовалюта". Здійснено ретроспективний аналіз дослідження криптографічних грошей. Досліджено найбільші за обсягом капіталізації криптовалюти й зроблено висновок, що лідером за ціною та рівнем капіталізації серед існуючих криптовалют залишається Bitcoin. Розглянуто стан запровадження та розвиток ринку криптовалют в Україні. Зокрема, представлено компанії України, які пропонують купівлю своїх товарів та послуг за криптовалюту. Окреслено перспективи використання криптовалют у фінансовій системі України. Результати дослідження можна використовувати у процесі упорядкування нормативно-правової бази, що регламентує обіг віртуальних активів та електронних грошей. Висновки: за сучасних умов цифрових трансформацій особливого значення набувають віртуальні активи. Серед них ключова роль належить криптовалюті як інноваційному інструменту фінансової системи країни. В Україні вбачається значний потенціал щодо розвитку ринку криптовалют. Наразі питання щодо впровадження, повного правового та інституційного забезпечення обігу криптовалют є відкритим й актуальним, але має певні гальмування, які зумовлені об'єктивним чинником - війною в країні.

Розглянуто інтеграцію криптовалют як електронних платіжних систем у компаніях електронної комерції. Досліджено практичне використання криптовалют Ethereum та Bitcoin як електронних платіжних систем, а також фактори, які впливають на їх функціональність. Проведений аналіз Coinbase Commerce та Bitpa як лідерів ринку постачальників криптовалютних платежів у контексті порівняння з традиційними платіжними системами LiqPay та PayPal. Установлено, що до факторів, які впливають на інтеграцію криптовалют, можна віднести галузь, в якій працює це підприємство, нестабільність національної валюти, розвиток інформаційних технологій. Доведено, що компанії електронної комерції, які спеціалізуються на продажу споживчих товарів, могли б використовувати гібридні криптовалютні платежі Bitcoin у 50 % своїх транзакцій і Ethereum у 65 % своїх транзакцій за аналізований період, що б надало змогу суттєво знизити вартість останніх у порівнянні з системою LiqPay.

Мета статті - розкриття впливу інституційних факторів на формування ефектів впровадження цифрової валюти центрального банку й обгрунтування передумов можливого введення цифрової валюти центрального банку (ЦВЦБ) в українській системі фінансово-інституційних координат. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що у середовищі світової регуляторної спільноти немає остаточної визначеності щодо самого факту створення такого революційного платіжного механізму. При цьому підходи щодо дизайну, цілей та можливих результатів введення в обіг ЦВЦБ сконцентровані на функціональних напрямках аналізу, водночас більш ретельного дослідження потребує питання впливу інституційного середовища на формування ефектів цифрової трансформації монетарного простору. Пошук відповідей на питання щодо використання ЦВЦБ для формування керованого, інклюзивного, прозорого, ефективного фінансово-інституційного простору як істотну складову має включати аналіз довіри до дій уряду та центробанку на кожному етапі розробки ЦВЦБ. Небагатий і складний досвід введення ЦВЦБ демонструє, що у випадку відсутності достатнього рівня довіри відбувається дестабілізація фінансово-економічного та соціального становища. Досвід впровадження ЦВЦБ у нестабільному економічному середовищі показує, що цифрову валюту центрального банку можливо впроваджувати лише за високого рівня довіри до національної валюти, здійснюваної центробанком монетарної політики, та низького рівня інфляції; переведенню національної валюти в цифрову форму має передувати ефективна монетарна політика, спрямована на підвищення надійності національної грошової одиниці. Зроблено висновок, що, зважаючи на революційність реформи, впровадження цифрової валюти не може використовуватися як елемент стабілізаційних заходів і не може розглядатися як монетарний експеримент; його перспективи мають бути зумовленими загальноекономічною та монетарною стабілізацією.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на базі вивчення наукових публікацій дослідників цифрових товарів та існуючих нормативних актів, що регулюють процеси їх виробництва та обігу, запропонувати наукове бачення сутності цифрових товарів та рекомендації щодо відображення її в українському правовому регулюванні. У статті наводяться аргументи на користь того, що "віртуальні активи", "цифрові активи" та "крипто-активи" не є вдалими назвами для товарів, що функціонують на базі технології розподіленого реєстру, оскільки така назва не обгрунтована науково та не відображає сутність даних об'єктів. З точки зору економічної науки доцільніше використовувати назву "криптотовари", що відображає як товарну сутність даних об'єктів, так і їх зовнішню технологічну форму, що сформована на базі криптографії та розподіленого реєстру. Відповідно, серед криптотоварів є такі, що за своєю функціональною роллю відносяться до грошей, інвестиційних товарів, предметів особистого споживання та засобів виробництва. Визначено, що регулятори обирали подібні назви, керуючись не науковою, а політичною доцільністю, оскільки намагаються запобігти конкуренції з боку криптотоварів-грошей для монополії емісії державних грошей центральними банками. Водночас, економічна сутність криптотоварів змушує призначати безпосередньо відповідальними за регулювання тих чи інших криптотоварів відповідні інституції. Наприклад, криптотовари-гроші регулюються центральними банками, а криптотовари - інвестиційні товари регулюються органами, які зазвичай займаються регулюванням ринку цінних паперів. Філософія регулювання направлена передусім на те, щоб юридично зробити всі криптотовари або інвестиційними, або споживчими товарами. Криптотовари-гроші розглядають лише як цифрові валюти центральних банків. Перспективним напрямком досліджень у даній сфері може бути аналіз наслідків розповсюдження виробництва криптотоварів, особливо в метавсесвітах, для національних економік та для бізнесу.

Мета роботи - дослідження еволюції грошей. Розглянуто історію виникнення та еволюційний розвиток грошей і криптовалют. Проаналізовано технологію блокчейн, а також технологічну відмінність між криптовалютами Bitcoin, Ethereum, Solana. Розкривається питання роботи блокчейну Ethereum і смарт-контрактів. Проведено аналіз технології блокчейну та використання криптовалют саме як засобу платежу. Розкрито вид криптовалюти як стейблкоїнів у різних видах. Порівняно нативні монети блокчейну та стейблкоїни як засіб платежу. Проведено порівняння стейблкоїнів USDC і USDT. Проаналізовано різницю між централізованими та децентралізованими стейблкоїнами. З'ясовано, чим забезпечені стейблкоїни USDC, USDT, DAI та яку частку ринку займають USDT, USDC, DAI. Охарактеризовано переваги та недоліки стейблкоїнів. Проаналізовано діяльність Центрального банку цифрової валюти (CBDC) і що це дає центральним банкам. Визначено, що стейблкоїни - це спроба об'єктивно ліквідувати високу волатильність таких традиційних криптовалют, як Bitcoin або Ethereum шляхом прив'язки вартості стабільної монети до одиниці або кількох інших активів, наприклад фіатної валюти. Зроблено висновок, що технологія блокчейн, а також стейблкоїни здатні підвищити ефективність транскордоних платежів. При зростаючому попиті на використання стейблкоїн може стати одним із важливих елементів платіжної інфраструктури. У результаті дослідження відбулося порівняння між криптовалютами та компаніями Visa, Paypal у швидкості обробки та сумою комісійних за платежі. Визначено, що технологія блокчейн і криптовалюта є новим еволюційним етапом розвитком грошей. Обгрунтовано, що ефект від використання технології блокчейн дозволять здешевити, а також пришвидшити грошові перекази. Зазначено, що технологія блокчейн є молодою, але вже простежується співпраця між традиційними фінансовими компаніями та криптовалютними.

Виникнення та поширення віртуальних активів у світі перебуває в центрі уваги дослідників. Віртуальні активи почали використовувати для здійснення розрахунків, накопичення капіталу та отримання спекулятивного доходу, що створює конкуренцію державним фіатним грошам, державній монополії центрального банку (ЦБ) на випуск грошей і формує загрозу фінансовій стабільності. Мета роботи - оцінка поточного стану та потенціалу розвитку та державних, і недержавних віртуальних активів, їхньої ролі в грошовому обігу та потенційного впливу на грошово-кредитну систему України в контексті можливого введення в обіг цифрової валюти ЦБ - е-гривні. Названо основні форми віртуальних активів і визначено основні їхні характеристики, оцінено можливість їх використання в розрахунках і потенціал для часткової або повної заміни фіатних грошей у готівковій або безготівковій формі. Доведено, що на сьогодні основними стримуючим фактором для набуття деякими віртуальними активами функцій грошей є недостатнє поширення технологічних засобів для здійснення транзакцій із такими активами, висока волатильність цін на них та юридичні обмеження в правовому полі. Визначено, що технічно деякі роздрібні віртуальні активи можуть набувати всіх характеристик фіатних грошей і концептуально відрізнятимуться лише емітентом і системою централізації: державний або приватний емітент, централізована або децентралізована система. Встановлено, що введення в обіг е-гривні як інструмента монетарної політики з нарахуванням процентів значно посилить процентний канал монетарної трансмісії та сприятиме досягненню визначених ЦБ цілей і зростанню неінфляційної монетизації економіки. Водночас уведення в обіг третьої форми грошей, імовірно, породило б нові ризики, які пропонується знизити за допомогою належної параметризації нової форми грошей.

Мета дослідження - проведення аналізу міжнародного ринку криптовалют щодо визначення його стану, виявлення трендів і здійснення прогнозування в контексті його подальшого розвитку. Основні результати дослідження полягають у приділенні уваги появі цифрових валют, а саме криптовалют; розкритті особливості блокчейн-технологій на основі яких працюють криптовалюти; також проведено аналіз динаміки розвитку використання блокчейн-технологій на основі зростання кількості блоків у них. Акцентовано увагу на Bitcoin-революції, що відбувається в сучасних умовах диджиталізації. Досліджено регіональні особливості міжнародного ринку криптовалют. Проаналізовано глобальний рівень володіння Bitcoin, визначено тренди зростання активних адрес і ціни Bitcoin, побудовано прогноз зростання активних адрес володіння Bitcoin і розраховано сценарії майбутнього розвитку (реалістичний, песимістичний та оптимістичний). Доведено, що розвиток міжнародного ринку криптовалют в умовах диджиталізації має висхідні тренди навіть за умов найбільш песимістичного сценарію розвитку. Досліджено та виявлено фактори, які впливають на міжнародний ринок криптовалют і визначають його тенденції та проблематику. Розглянуто особливість українського ринку криптовалют як складової частини міжнародного, показано динаміку адаптації криптовалюти в Україні. Основні висновки полягають у тому, що проведений аналіз ринкової капіталізації криптовалют за останні 10 років засвідчує стійку тенденцію до зростання. Суттєве зростання ринкової капіталізації, яке спостерігається, і може бути ознакою значної економічної цінності основних технологічних інновацій в умовах диджиталізації світової економіки, та може відображати бульбашку в середовищі прогнозних оцінок.

E-currency is a form of digital currency that employs encryption to safeguard transactions, limit the manufacture of new units, and verify asset transfers. Bitcoin exchange rates and returns are the primary subjects of this study. In order to measure volatility, the standard deviation of logarithmic returns is determined. This study used a special test to determine whether or not the data were normal. Findings of high volatility were also made using a plot, a statistical process control chart, and other methods. Normality test (casual test) has been investigated accordingly to approve and validate the results. The F-test has been considered as the main indicator for the validity of the results. It has been based on the F-value of 9,3. As well as the financial performance has been done using the time and currency with upper and lower limits. The maximum limit is 34 with a G-value of 0,34. Furthermore, market return-based e-currency has been investigated and analyzed using free and fixed limits for both main variables time and currency. According to these data, the greatest value is 23 in fixed limit circumstances, while it is 18,4 in broad trend cases. The financial performance-based ANP method has been examined using the ANP approach with return values for the currency. The upper limit reached 544 with 0,43 as a G-value. An increasing number of people are valuing volatility. Because of the present high level of volatility, investing in Bitcoin is seen as a high-risk endeavor. The purpose of this study is to assist investors in developing a strategy that maximizes returns while minimizing risk.