Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-2К)41-7 + Э372.27-647.2

Рубрики:

Історія

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27-655 + Т3(4Укр-2к)4

Рубрики:

Українська Православна Церква

Історія

Шифр НБУВ: Ж70192 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роботу присвячено вивченню видатної архітектурно-історичної пам'ятки оборонного будівництва Київської Русі - Золотим воротам у Києві, які слугували понад 700 років головним в'їздом у місто. Основну увагу приділено легендам про Михайлика та хана Батия.

Висвітлено суспільно-політичні та релігійні передумови виникнення та функціонування Кирилівського монастиря. Проаналізовано фундаментальну роль Кирилівського релігійного осередку у формуванні вітчизняної християнської традиції. Окреслено витоки створення історичного некрополя храму.

На основі комплексного й об'єктивного аналізів зроблено науково обгрунтовані висновки щодо історичної ролі Києво-Могилянської академії у громадсько-політичному житті України і зарубіжних слов'янських країн. Висвітлено історико-політичні та духовні передумови виникнення Академії як Першого вищого навчального закладу України, а також основні напрями структури та організації навчально-виховного процесу. Визначено внесок києвомогилянців у процес національно-культурного відродження українського народу, з'ясовано значення Академії у даних процесах, а також досліджено її багату духовну спадщину й досвід. Простежено кількісний та якісний склад вихованців Академії з усіх регіонів України, розкрито характер та значення діяльності її випускників для єднання українських земель і національної консолідації українського народу.

Работа посвящена истории самоуправления Киева по магдебургскому праву в конце ХV - первой четверти ХІХ вв. Проведено исследование однотипных ситуаций, сложившихся в ряде городов Великого княжества Литовского после введения в них магдебургского права, что позволило определить условный временной разрыв между причиной и первым отражением в письменных источниках следствий этих ситуаций. Установлено генеалогические родство ряда киевских документов указанного периода, а также приблизительное время введения магдебургского права в Киеве.

Висвітлено маловивчену сторінку минулого - етапи формування храмового некрополя від ХІ ст. до наших днів. Особливу увагу приділено історичним діячам, похованим на території собору: давньоруським князям і Київським Митрополитам, духовним і політичним лідерам України різних історичних епох. Наведено схему розташування поховань некрополя Софії Київської.

Розглянуто шляхи удосконалення правових засад місцевого самоврядування в Україні та її столиці - Києві, муніципальні фінанси і бюджетну систему, проблеми шкільного самоврядування в системі освіти. Особливу увагу приділено історичним аспектам розвитку українського самоврядування, зокрема, орієнтаціям політично-правової свідомості київських міщан (в контексті подій російсько-польської війни 1617 - 1618 рр.), вірменському самоврядуванню Києва (в межах магдебурзького права у XV ст. - 80-х рр. XVIII ст.) тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-2К)4-2 + Щ113(4Укр-2К)4

Рубрики:

Історія

Історія архітектури

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено текст документа, який містить інформацію про життя м. Києва у складі Речі Посполитої, внутрішньоміські справи та зовнішньополітичну роль міста в державі - завірену копію декрету Стефана Баторія, датовану 12 червня 1579 р. Висвітлено події, що відбувалися у державі та поза нею і пояснюють мотиви даного декрету.

Приведен текст документа, который содержит информацию о жизни г. Киева в составе Речи Посполитой, внутренне-городских делах и внешне-политической роли города в государстве - заверенной копии декрета Стефана Батория, датированной 12 июня 1579 г. Освещены события, происходившие в государстве и вне его и объясняющие мотивы данного декрета.

Розглянуто питання давньоруського літописання в період монголо-татарського завоювання. Висвітлено аспекти історіософського змісту Київського літопису кінця 1230-х рр. Проаналізовано роль Києва як центру культурного життя в Східній Європі в середині XIII - XIV ст.

Рассмотрены вопросы древнерусского летописания в период монголо-татарского завоевания. Освещены аспекты историософского содержания Киевской летописи конца 1230-х гг. Проанализирована роль Киева как центра культурной жизни в Восточной Европе в середине XIII - XIV ст.

Розглянуто історію заснування Петром І Києво-Печерської фортеці та її значення у оборонній системі Києва, подальший розвиток фортифікаційних споруд міста у середині - другій половині XVIII ст. Наведено відомості про початок наполеонівських війн за участю Росії, розробку перших проектів нових укріплень, заходи з посилення обороноздатності Києва протягом 1810 - 1812 рр., 1816 - 1818 рр., 1828 - 1829 рр. та будівництво нової фортеці.

Рассмотрены история основания Петром І Киево-Печерской крепости и ее значение в оборонной системе Киева, дальнейшее развитие фортификационных сооружений города в средине - второй половине XVIII ст. Представлены сведения о начале наполеоновских войн с участием России, разработке первых проектов новых укреплений, мерах по усилению обороноспособности Киева на протяжении 1810 - 1812 гг., 1816 - 1818 гг., 1828 - 1829 гг. и строительстве новой крепости.

Висвітлено історію київської початкової освіти, яка бере початок з 1809 р., коли з нижчих класів Київського народного училища було утворено Києво-Подільське та Києво-Печерське училища, а з вищих - Першу чоловічу гімназію. Наведено відомості про історію будівництва шкільних приміщень, а також про середню школу N 75, яка є найдавнішою в Києві, що діє й до сьогодні.

Освещена история киевского начального образования с 1809 г., когда из низших классов Киевского народного училища были созданы Киево-Подольское и Киево-Печерское училища, а из высших - Первая мужская гимназия. Приведены сведения об истории строительства школьных помещений, а также о средней школе N 75, которая является наидавнейшей в Киеве, действующей и по сегодняшний день.

Розкрито різноманітні аспекти історії Києва та київської округи у ХІІІ - XVII ст. Розглянуто політичні відносини у регіоні, еволюцію місцевої князівської традиції, особливості запровадження магдебурзького права у середньовічному Києві. Висвітлено проблеми історичної географії Київщини, роль Києва у політико-ідеологічній боротьбі кінця XV - XVI ст., охарактеризовано місцеву писемну й усну традицію часів литовського політичного панування.

Раскрыты разнообразные аспекты истории Киева и киевской округи в ХІІІ - XVII ст. Рассмотрены политические отношения в регионе, эволюция местной княжеской традиции, особенности ввода магдебургского права в средневековом Киеве. Освещены проблемы исторической географии Киевщины, роль Киева в политико-идеологической борьбе XV - XVI ст., охарактеризованы местные (письменная и устная) традиции времен литовского политического верховенства.

З використанням методу біоархеологічних реконструкцій з'ясовано обставини загибелі людей у 1240 р., рештки яких було знайдено на території "града Володимира" за допомогою визначення особливостей поховального обряду, а також травматичних ушкоджень, виявлених на кістках.

С использованием метода биоархеологических реконструкций раскрыты обстоятельства гибели людей в 1240 г., остатки которых были обнаружены на территории "града Владимира" с помощью учета особенностей похоронного обряда, а также травматических повреждений, выявленных на костях.

Досліджено історію функціонування контрактових ярмарків у Києві з кінця XVIII ст. до сьогодення. Висвітлено особливості проектування та будівництва Контрактового будинку на Подолі після пожежі дерев'яного по вулиці Покровського 1811 р. Розглянуто питання про завершення недобудованого архітектурного ансамблю Контрактового майдану. Зазначено, що запропонований проект В.Гесте для реставрації пам'ятки архітектури Контрактового будинку виконаний у кращих традиціях класичного стилю і є найбільш прийнятним. Висвітлено ідеологічні та фінансові проблеми щодо використання даного проекту.

Исследована история функционирования контрактовых ярмарок в Киеве с конца XVIII ст. по сегодняшний день. Отражены особенности проектирования и строительства Контрактового дома на Подоле после пожара деревянного на улице Покровского в 1811 г. Рассмотрен вопрос о завершении недостроенного архитектурного ансамбля Контрактовой площади. Отмечено, что предложенный проект В.Гесте для реставрации памятки архитектуры Контрактового дома сделан в лучших традициях классического стиля и он наиболее приемлемый. Освещены идеологические и финансовые проблемы использования данного проекта.

Досліджено діяльність київських війтів (Ю.Климовича, С.Соколовського, С.Конашковича, Г.Роя, А.Конашковича, Е.Стравинського та інших) у міському управлінні.

Изучена деятельность киевских войтов (Ю.Климовича, С.Соколовского, С.Конашковича, Г.Роя, А.Конашковича, Э.Стравинского и др.) в местном управлении.

Розкрито основний ідейний зміст семіотичного феномену Золотих Воріт у Києві, зведення яких у 20-х роках ХІ ст. було закономірним наслідком тяжіння християнської традиції до матеріалізації духовних символів, наочним втіленням старокиївськими мислителями ідейної паралелі Єрусалим - Константинополь - Київ. Біблійну семіотику Золотих Воріт визначено такими поняттями як сила, влада, могутність. У політико-ідеологічних уявленнях середньовічної Русі Золоті Ворота розглядалися як брама до всього християнського царства і були невід'ємною частиною політичного ритуалу, що характеризував символічний діалог князя з Богом і народом.

Раскрыто главное идейное содержание семиотического феномена Золотых Ворот в Киеве, сооружение которых в 30-х годах ХІ ст. стало закономерным результатом тяготения христианской традиции к материализации духовных символов, наглядным воплощением старокиевскими мыслителями идейной параллели Ерусалим - Константинополь - Киев. Библийную семиотику Золотых Ворот определено такими понятиями как сила, власть, могущество. В политико-идеологических представлениях средневековой Руси они рассматривались как ворота ко всему христианскому царству и были неотьемлемой частью политического ритуала, который характеризовал символический диалог князя с Богом и народом.

Розглянуто стратегічні плани, тактику, воєнні та дипломатичні дії глав і членів різних князівських кланів (Мстиславичів і Ростиславичів, Ольговичів, Давидовичів, Мономашичів, галицьких Ростиславичів) у суперництві за Київ і загальноруську владу під час громадянської війни 1146 - 1151 рр.

Рассмотрены стратегические планы, тактика, военные и дипломатические действия глав и членов разных княжеских кланов (Мстиславичей и Ростиславичей, Ольговичей, Давидовичей, Мономашичев, галицких Ростиславичей) в соперничестве за Киев и общерусскую власть во время гражданской войны 1146 - 1151 гг.

На підставі узагальнення історичних даних викладено гіпотези про обставини виникнення Києва та його назву, визначено соціальну природу його початкового ядра.

С использованием обобщенных исторических данных изложены гипотезы об обстоятельствах возникновения Киева и его названий, определена социальная природа его начального ядра.