На основі широкого кола джерел розглядаються відомі та малодосліджені у вітчизняній історичній науці сторінки німецько-фашистського окупаційного режиму в Україні. Досліджуються причини, мета, прояви та особливості політики жорсткого трудового визискування, яку проводили нацисти стосовно радянських військовополонених на території України та українських "остарбайтерів" в рейху.

Висвітлено трагедію радянських військовополонених на окупованих землях України в 1941 - 1944 рр., розкрито її причини і суть, жертвами якої були мільйони людей. Описано німецько-фашистський геноцид щодо радянських військовополонених на території України.

Освещена трагедия советских военнопленных на оккупированных землях Украины в 1941 - 1944-х гг., раскрыты ее причины и сущность, жертвами которой были миллионы людей. Описан немецко-фашистский геноцид по отношению к советским военнопленным на территории Украины.

Висвітлено практичні заходи німецької окупаційної адміністрації щодо вивезення робочої сили з України до Третього Рейху. Розглянуто аспект української історії - "остарбайтери" у Другій світовій війні. Досліджено окупаційний режим на Кіровоградщині. Представлено спогади очевидців з Волині. Віднайдено матеріали, що описують німецьку окупацію Переяслава-Хмельницького (спогади очевидця). Описано встановлення окупаційної влади в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)622.82

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 15 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено, що Червона Армія була не готова до стійкої оборони під час Другої світової війни. З'ясовано, що створені німцями табори та лазарети для військовополонених не відповідали встановленим міжнародними конвенціями нормам, вони розташовувалися переважно у полі, й їх оточували дротом. Іноді їх розміщували у загонах для худоби, складах, фермах, стадіонах, в розбитих казармах і церквах. Доведено, що основними методами та засобами знищення полонених були: голод, холод, хвороби, фізичне знущання, виснаження та непосильна праця. Висвітлено політику окупаційної влади щодо радянських військовополонених на території України, показано динаміку зміни ставлення до полонених в різні періоди війни. Досліджено важливу роль, яку відіграли жителі міст і сіл України у полегшенні становища радянських військовополонених.

Надано нормативно-правову базу використання праці військовополонених у німецьких таборах на території рейхскомісаріату "Україна" та в зоні військової окупації. Основну увагу приділено націонал-соціалістичній трансформації фундаментальних положень міжнародного гуманітарного права. Висвітлено стан окремих аспектів міжнародного права в сфері військового полону напередодні Другої світової війни. Розглянуто наслідки реалізації нацистської політики щодо полонених військовослужбовців.

Висвітлено структуру таборів для радянських військовополонених в Україні в 1943 р. У зв'язку зі змінами в перебігу бойових дій на східному фронті на користь Червоної армії протягом 1943 р., значно зменшилася кількість радянських військовополонених у німецьких таборах на окупованій території України.

Проаналізовано інформативний потенціал приватної кореспонденції та світлин примусових працівників з Миколаївщини, визначено перспективу використання цих джерел для дослідження історії їх повсякденного життя на території Третього рейху та окупованої Європи під час Другої світової війни. Підкреслено, що епістолярна спадщина та фотодокументи "остарбайтерів" з колекції Державного архіву Миколаївської області вперше стали предметом джерелознавчих досліджень. З'ясовано, що матеріали листування містять детальну ретроспективну інформацію, що дозволяє дослідити особливості примусової праці "східних робітників" на об'єктах військово-промислового комплексу, в державних установах та організаціях, у приватних господарствах населення країн, до яких було депортовано цивільне населення з досліджуваного регіону.

На основі неопублікованих архівних документів особового походження (фільтраційні справи та спогади репатріантів) досліджуються основні причини ув'язнення цивільних примусових працівників Південної України у концтаборах Третього рейху та їх повсякдення в умовах рабської праці. У підсумку автор дійшов висновків, що основними причинами втрати статусу "цивільний працівник" і як наслідок - ув'язнення остарбайтерів у концтаборах стали: належність у минулому до комуністичної партії, наявність близьких родичів - радянських активістів; антинацистська політична активність (участь у підпільних групах, усна агітація тощо); невдалі спроби індивідуальних або колективних втеч; зухвала поведінка чи індивідуальна непокора моральному та фізичному приниженню (побиття майстрів, охоронців); системні крадіжки продуктових товарів, речей та ін. Спогади очевидців розкривають антилюдський режим утримання та експлуатації бранців у найбільш сумновідомих нацистських концтаборах, масові вбивства, смертність серед людей через виснаження, хвороби, а також містять історії успішного порятунку уціліли.

У Збірнику «Українці - жертви німецьких концентраційних таборів, остарбайтери, діти війни» вміщені матеріали учасників Міжнародної конференції з такою ж назвою, яка відбулася в режимі онлайн 14.05.2021. Вони є результатом співпраці вчених України з членами НУНО з теми наукового проєкту в рамках договору про співпрацю у дослідженні актуальних питань. Ці статті доповнюють матеріали монографії Д. Блохин: «Українці - жертви німецьких концентраційних таборів». - Том І. - Мюнхен - Тернопіль: Вид-во «Астон», 2015. - 387 с.

Представлено збірник "Політична діяльність Ю. Бойка-Блохина і Українці-жертви німецьких концентраційних таборів, остарбайтери, діти війни", в якому висвітлено політичну діяльність Ю. Бойка-Блохина в різні періоди його життя: в довоєнній Україні, післявоєнний період в Європі та в часи Незалежності України. Розміщено доповіді "Українці - жертви німецьких концентраційних таборів, остарбайтери, діти війни", які є результатом співпраці вчених України з членами Німецько-українського наукового об'єднання ім. Ю. Блохина” (НУНО) з теми наукового проекту в рамках договору про співпрацю у дослідженні актуальних питань.