Подано джерелознавчий аналіз законодавства Російської держави, яке спрямовувало і регламентувало діяльність адміністративних установ Правобережної України кінця XVIII - початку XX ст. На місцеві державні інституції російський абсолютизм покладав завдання проведення інкорпораційної політики щодо цього історичного регіону України. Висвітлено особливості державної політики і законотворчої практики, певні етапи в кодифікації законодавства та вказано на джерелознавчі можливості документів для вивчення історії адміністративних установ Правобережної України.

Представлено документи і матеріали від найдавніших часів до сьогодення про етногенез українського народу, розвиток інших етнічних груп в Україні, міжетнічні стосунки, націотворчі процеси, кількісний і якісний склад населення України, піднесення національної свідомості і культури. Розповідається про національне питання в діяльності суспільно-політичних рухів, держав і партій, про процеси державотворення. Описуються антиукраїнські заходи іноземних поневолючів, а також особливості тривалого і трагічного шляху української нації до власної держави і незалежності.

У хронологічній послідовності та за видовими ознаками проаналізовано писемні джерела з історії України від найдавніших часів до наших днів: твори античних, візантійських і західноєвропейських авторів, літописи, публічні та приватні актові матеріали X - XVII ст., статистично-топографічні описи, мемуарну літературу вітчизняних і зарубіжних авторів, періодику, літературні та ділові документи державних установ, нормативні, діловодні документи політичних партій новітнього часу. Наведено відомості про найважливіші археографічні українські, російські та польські видання, державні сховища джерел.

Розглядається функціонування українського та російського етнонімів у їх історичній взаємодії. Простежуються передумови і наслідки утворення етноніма "Україна" - імені нації, що визначає її ідентичність. Автор також висвітлює питання вживання в українській мові етноніма "єврей".

Вперше досліджено тисячолітній процес (X - XX ст.) зародження, становлення та розвитку національної суспільно-політичної думки, проаналізовано історію національних інтелектуальних і духовних пошуків, а також роздумів у різні часи та епохи. Значну увагу приділено античній цивілізації Північного Причорномор'я. Детально охарактеризовано діяльність визначних політиків і духовних лідерів епохи Київської Русі: Ярослава Мудрого, Феодосія Печерського, Володимира Мономаха, Кирила Турівського, Костянтина Смолятича та ін. Представлено документи та пам'ятки XVI - XVII ст., які висвітлюють релігійну та соціально-економічну експансію Польщі, а також діяльність української духовної еліти, що полягала у вирішенні міжконфесійної боротьби, оборони соціально-економічних прав України, організації системи освіти з метою виховання національно свідомих українських громадян. Окремі розділи присвячено подіям Визвольної війни українського народу. Вміщено універсали, накази, інструкції, листи, трактати, що засвідчують різні аспекти соціально-політичного мислення української правлячої еліти зазначеного періоду, а саме: ідею Великого Князівства Руського у складі Речі Посполитої, воєнний союз з Московською державою проти польської експансії, протекторат Туреччини та творення суверенної Козацької держави. Всебічно розглянуто особливості розвитку та ідейні течії української суспільно-політичної думки XIX - початку XX ст., зокрема, обговорено доробок Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ'яненка, П.Гулака-Артемовського, І.Вагилевича, М.Максимовича, В.Антоновича. Розкрито деякі аспекти політичного та суспільного життя українського народу в

роки Другої світової війни, перших повоєнних років та сучасності.

Розглянуто розвиток літописання на українських землях від ХІ ст. до XIX ст. Проаналізовано літописи великоруських, білорусько-литовських, молдавських земель, які містять відомості з історії України, наведено дані про 200 літописних джерел.

Рассмотрено развитие летописания на украинских землях от ХІ ст. до XVIII - XIX ст. Проанализированы летописи великорусских, белорусско-литовских, молдавских земель, которые содержат сведения по истории Украины, приведены данные о 200 источниках.

Розглянуто основні проблеми пізнання "Велесової книги" - одного з найзагадковіших літописів, створеного на дерев'яних дощечках і випадково виявленого на початку ХХ ст. Уперше наведено прозовий переклад з літературною обробкою та інтерпретацію даного літопису.

Рассмотрены основные проблемы познания "Велесовой книги" как одной из самых загадочных летописей, созданных на деревянных дощечках и случайно найденной в начале ХХ ст. Впервые предложен литературный перевод и интерпретация данной летописи.

Наведено відомості про експонати Миргородського краєзнавчого музею з унікальними написами, які додають вагомих штрихів до характеристики епохи, з якою вони пов'язані, а також авторів чи власників цих речей, серед яких шабля XVII ст., що належала О.Апостолу, кобза відомого кобзаря М.Кравченка, гончарні вироби П.Калашникова.

Представлены сведения об экспонатах Миргородского краеведческого музея с уникальными надписями, которые вносят весомые штрихи к характеристике эпохи, с которой они связаны, а также авторов или владельцев этих вещей. Среди них: сабля XVII ст., принадлежавшая А.Апостолу, кобза известного кобзаря М.Кравченко, гончарные изделия П.Калашникова.

Наведено результати дослідження давньоруського літописання (ДЛ) Х - ХІІІ ст., що дійшло до нашого часу у складі Лаврентіївського, Іпатіївського, Радзивилівського, Новогородського першого літописних зводів. На підставі текстологічного вивчення літописних повідомлень висвітлено нові погляди на історію складання, географію, хронологію й авторство ДЛ. Показано, що у Х - ХІ ст. явище ДЛ було переважно київське, в XII - XIII ст. - загальноруське, що успадкувало київську літописну традицію та базувалося на "Повісті минулих літ", створеній у Печерському монастирі на початку ХІІ ст.

Приведены результаты исследования древнерусского летописания (ДЛ) Х - ХІІІ вв., дошедшего до нашего времени в составе Лаврентиевского, Ипатиевского, Радзивиливского, Новгородского первого летописных сводов. На основе текстологического изучения летописных сообщений освещены новые взгляды на историю составления, географию, хронологию и авторство ДЛ. Показано, что в Х - ХІ вв. ДЛ было явление в основном киевским, в ХІІ - ХІІІ вв. - общерусским, унаследовавшим киевскую летописную традицию и основывавшемся на "Повести временных лет", созданной в Печерском монастыре в начале ХІІ вв.

Проанализированы взаимоотношения народа и правителя в Древней Руси XI - XVII вв. Приведены сведения о составе, функциях и сфере компетентности древнерусского веча, проблемах взаимоотношений дружины и горожан, избрании епископов, вечевом суде. Освещены особенности нарративного конструирования в параллельных сюжетах летописных сводов. Особое внимание уделено "социальной" терминологии летописей, проанализированы структурно-функциональные элементы, формирующие сообщение.

Наведено матеріали дослідження печаток як прямих носіїв знакової системи, що має велике практичне значення для вивчення епохи, суспільного устрою, розкриття численних таємниць походження українських козацько-шляхетських родів. Подано відомості щодо 318-ти печаток, зокрема, про їх власників, особливості зображення в гербовому щиті печатки, основні характеристики відбитків.

Приведены материалы исследования печатей как прямых носителей знаковой системы, что имеет большое практическое значение для изучения эпохи, строя, раскрытия многочисленных тайн происхождения украинских козацко-шляхетских родов. Поданы данные о 318-ти печатях, в частности, об их владельцах, особенностях изображений в гербовом щите печати, основных характеристиках отпечатков.

Наведено опис Азії та Східної Європи за давньобулгарськими літописами, висвітлено історію України, зокрема Полтавщини.

Приведены описания Азии и Восточной Европы по древнеболгарским летописям, освещена история Украины, в частности Полтавского региона.

Наведено переклад англомовних джерел з історії України (мемуари, записки, щоденники XVII - першої половини XIX ст.), які доповнено історіографічними передмовами та науковими коментарями. Подано матеріали таких британських авторів, як П. Рікоут, П. Брюс, Ч. Вітвор, С. Джонс, Р. Пінкертон, в яких висвітлено особливості міжнародного становища України, історію запорізького козацтва та Кримського ханства даного періоду.

Приведен перевод англоязычных источников по истории Украины (мемуары, записки, дневники XVII - первой половины XIX вв.), которые дополнены историографическими предисловиями и научными комментариями. Помещены материалы таких британских авторов, как П. Рикоут, П. Брюс, Ч. Витвор, С. Джонс, Р. Пинкертон, в которых освещены особенности международного положения Украины, история запорожского казацтва и Крымского ханства данного периода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)4,01

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено обставини походження, зміст і структуру історико-правових "Записок" про права українського дворянства як пам'яток історичної думки у контексті змін духовно-ціннісних парадигм, які зумовили особливості оцінок українського дворянства та його історичних поглядів. Проведено археографічно-джерелознавчий та історіографічний аналіз та наведено списки пам'яток, здійснено реконструкцію моделей історичного мислення; визначено тенденції розвитку історичної думки українського дворянства.

Розкрито витоки козацького герботворення (КГТ) і державної геральдики (ДГ) Війська Запорозького (ВЗ) Низового. Висвітлено еволюцію іконографії та особливості політичної символіки (ДГ) ВЗ (Гетьманщини), паланкової та земельної геральдики Запоріжжя та ВЗ (Гетьманщини), Слобідської України. Увагу приділено міській геральдиці козацької доби в контексті річпосполитського спадку, КГТ та російської імперської політики.

Раскрыты истоки казаческого гербообразования (КГО) и государственной геральдики (ГГ) Войска Запорожского (ВЗ) Низового. Освещены эволюция иконографии и особенности политической символики (ГГ) ВЗ (Гетманщины), паланковой и земельной геральдики Запорожья и ВЗ (Гетманщины), Слободской Украины. Внимание уделено городской геральдике казаческой эпохи в контексте речпосполитского наследства, КГО и русской имперской политики.

Розглянуто зовнішні атрибути державності, зокрема, печатки та герби. Зазнчено, що проблема витоків і перших етапів розвитку руської геральдичної традиції залишається мало вивченою, а її вирішення дає змогу перевести дискусію щодо державної традиції зі сфери теорій і узагальнених тверджень на грунт конкретних фактів. Висвітлено розвиток атрибутів державності на землях Руського королівства, Великого князівства Литовського, Волинській, Київській, Поліській, Смоленській землях.

Рассмотрены внешние атрибуты государственности, в частности, печати и гербы. Отмечено, что проблема зарождения и первых этапов развития русской геральдической традиции остается мало изученной, а ее решения позволяет перевести дискуссию относительно преемственности государственной традиции из сферы теорий и обобщенных утверждений на почву конкретных фактов. Освещено развитие атрибутов государственности на землях Русского королевства, Великого княжества Литовского, Волынской, Киевской, Полесской, Смоленской землях.

Наведено звід українських особових печаток XV - XVII ст. за матеріалами київських архівів.

Приведен свод украинских личных печатей XV - XVII ст. по материалам киевских архивов.

Розглянуто "Оповідь про те, що відбулося під час війни з Польщею аж до року 1676" за "Османським дзеркалом" Ла Магделена. Висвітлено історичний текст як картину минулого й як відображення реалій своєї доби (на прикладі "Синопсису"). Увагу приділено історії України другої половини XIV - XVII ст. в письмових джерелах у фондах наукової бібліотеки ОНУ. Досліджено українські кириличні стародруки у фондах університетської бібліотеки (до історії формування колекції).

Термін і поняття літописного зводу серед послідовників О. О. Шахматова ключові для окреслення характеру давньоруських літописних текстів. Простежено еволюцію терміна протягом XIX ст. і формування сучасного (шахматовського) поняття літописного зводу на тлі зміни базових уявлень про сутність руських літописів.