Предложен палеоэколого-экономический подход к изучению общества ранних кочевников. Рассмотрены природные (сельскохозяйственные, водные, лесные, минеральные) и трудовые ресурсы Скифии. Приведены и обобщены данные по скифской степной оседлости. Реконструированы основные отрасли экономики Степной Скифии - скотоводство, земледелие, а также промыслы, ремесло, домашние занятия ее населения. Разработана новая концепция Каменского городища. Исследуется взаимодействие скифской и античной культур, зарождение товарно-денежных отношений в Нижнем Поднепровье как контактной зоне между скифским и античным мирами с, преимущественно, ольвийской ориентацией. Выдвинута гипотеза комплексного характера причин упадка Степной Скифии. По той же схеме, что и памятники оседлости скифской степной культуры, рассмотрена система городищ на Нижнем Днепре ІІ в. до н.э. - ІІ в. н.э.

Освещена история скифских племен, которые более тысячи лет были хозяевами обширных просторов Евразии. Рассмотрены особенности их религии, искусства, военного дела, хозяйства и быта. Даны сведения о великих царях Скифии, вошедших в историю как образцы воинской чести, доблести и отваги.

Здійснено історико-географічну інтерпретацію даних IV книги "Історії" великого давньогрецького історика-мандрівника Геродота, який побував у Скіфії в середині V ст. до н.е. і залишив світові невмирущий образ стародавньої України. Висвітлено проблему історичної географії України. Проаналізовано результати "перепису" у Великій Скіфії. Акцентовано увагу на питаннях етнографії, топоніміки, гідронімії, етимології, археології, геології, металургії, екології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)233-6

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено матеріали комплексного (теоретичного й експедиційного) дослідження та перевірки даних "Скіфського логосу" Геродота з його "Історій" (IV, 17, 52, 81) з метою локалізації річки Екзампей і місцевості Екзампай для виявлення розташування та призначення головного сакрального центру Великої Скіфії. Наведено докази реальності факту виготовлення та встановлення царем Аріантом в Екзампаї постійної сакральної пам'ятки - великого Священного казана, подано розрахунки його розмірів і кількості населення Великої Скіфії. Обгрунтовано версію про щорічне спорудження храму та жертовника Богу війни Арею в загальноскіфському святилищі Екзампаї, відтворено їх реальний вигляд і розміри. За осетинським нартівським епосом відновлено фрагменти ритуалу святкування скіфами Новрузу - весняного Нового року.

Приведены материалы комплексного (теоретического и экспедиционного) исследования и проверки данных "Скифского логоса" Геродота из его "Историй" (IV, 17, 52, 81) с целью локализации реки Экзампей и местности Экзампай для выявления размещения и предназначения главного сакрального центра Великой Скифии. Приведены доказательства реальности факта изготовления и установления царем Ариантом в Экзампае постоянной сакральной памятки - великого Священного казана, даны расчеты его размеров и количества населения Великой Скифии. Обоснована версия о ежегодном сооружении храма и жертвенника Богу войны Арею в общескифском святилище Экзампае, воссозданы их реальных вид и размеры. На основе осетинского нартовского эпоса восстановлены фрагменты ритуала празднования скифами Новруза - весеннего Нового года.

Здійснено комплексне, теоретичне й експедиційне дослідження, а також перевірку даних "Скіфського логосу" (IV, 52;81) Геродота з його "Історій" з метою локалізації річки Екзампей та виявлення географічного розташування і призначення Екзампаю - головного культурного центру Великої Скіфії. З'ясовано, що цим географічним місцем була вершина вододілу річок Чорний Ташлик і Мертвовод, позначена курганом з географічною міткою (висота 269 м) біля с.Вільні Луки Новоукраїнського р-ну Кіровоградської області - найвищої точки у правобережних степах. Власне р. Екзампеєм є р. Мертвовод з її верхньою притокою р. Кам'яно-Костуватою. Зазначено, що гіркота їх води наростає за течією внаслідок мінералізації. Наведено докази реальності факту виготовлення та встановлення царем Аріантом в Екзампаї постійної сакральної пам'ятки - великого Священого казана, а також розрахунки його розмірів та кількості населення Великої Скіфії. Обгрунтовано версію про щорічне спорудження саме у святилищі Екзампаї храму та жертовника Богу війни Арею, відтворено його реальний вигляд і розміри з використанням матеріалів: українських, давньоіранських і частково римської етнографії. За нартівським епосом відновлено фрагменти ритуалу святкування скіфами Новрузу - весняного Нового року. Відзначено близькість географічних центрів Великої Скіфії та сучасної України, що свідчить про територіальну сталість геополітичного праобразу країни, незважаючи на великий хронологічний розрив.

Описано комплекс озброєння та спорядження скіфського війська (СВ), наведено його класифікацію. Проаналізовано організацію СВ, склад і функціональну структуру, особливості зародження та розвитку родів військ, наявність спеціальних частин і підрозділів, виділення в СВ професійного компонента. Висвітлено періодизацію формування та розвитку скіфської військової організації. Наведено відомості про війни скіфів, визначено особливості скіфського воєнного мистецтва. Охарактеризовано систему забезпечення воєнних дій СВ.

Описан комплекс вооружения и снаряжения скифского войска (СВ), дана его классификация. Проанализированы организация СВ, состав и функциональная структура, особенности зарождения и развития родов войск, наличие специальных частей и подразделений, выделения в СВ профессионального компонента. Освещена периодизация формирования и развития скифской военной организации. Приведены сведения о войнах скифов, определены особенности скифского военного искусства. Охарактеризована система обеспечения военных действий СВ.

Висвітлено художні особливості монументальної кам'яної скульптури скіфо-сарматського періоду на теренах України. Проаналізовано етапи розвитку даної культури, розглянуто її пластичні засоби виконання. Увагу приділено кам'янорізальній пластиці українських земель (характеристиці видів і художнім особливостям зображальної мови). Запропоновано концепцію композиційно-змістової побудови тамг на підставі виявлення особливостей трансформації образу людини-воїна у схематичний символ. Показано місце скіфо-сарматської кам'яної скульптури у мистецтві на теренах України.

Освещены художественные особенности монументальной камянной скульптуры скифо-сарматского периода на территории Украины. Проанализированы этапы развития данной культуры, рассмотрены ее пластические средства исполнения. Внимание уделено камнережущей пластике украинских земель (характеристике видов и художественным особенностям изобразительного языка). Предложена концепция композиционно-содержательного построения тамг с учетом выявления особенностей трансформации образа человека-воина в схематический символ. Показано место скифо-сарматской каменной скульптуры в искусстве на территории Украины.

Наведено тлумачення імен божеств скіфського пантеону, а також деяких найбільш значних персонажів скіфської міфології.

Приведены толкования имен божеств скифского пантеона, а также некоторых наиболее значительных персонажей скифской мифологии.

Розглянуто ідеологічну модель скіфського танатологічного міфу, що відповідає загальноіранському. З'ясовано природу базової міфологічної моделі Інобуття та есхатологічних уявлень щодо посмертної долі у світоглядній системі іраномовних номадів. На підставі результатів дослідження подано нову семантичну інтерпретацію низки витворів "елліно-скіфської" торевтики IV ст. до н. е., зокрема, сахнівської пластини, пекторалі з Товстої Могили та інших.

Скифское общество было близко к раннефеодальному, которое отличалось многоукладностью. Впрочем, сочетание рабовладельческого и феодального укладов в различных ситуациях было неодинаковым. Скифское общество было таким, где феодальный уклад явно превалировал. Также как и другие подобные общественные организации, оно, к тому же, усложнялось пережитками родопле-менного строя (например, основанная на вымышленном кровном родстве всех скифов родоплеменная структура скифской орды) и элементами рабовладения. Поскольку роль верховного царя в распределении властных полномочий была далеко не последней, в скифском раннефеодальном государстве не могла не возникнуть вассально-ленная система, основанная на повиновении и покровительстве - иными словами "патронате", которая и определяет размер вознаграждений сюзерена своим вассалам. Поскольку скифское государство было по своей сути экспансионистским, его главной функцией была внешняя эксплуатация подчиненных племен и народов в виде прямого грабежа, получения выгоды от контроля над торговыми путями и, прежде всего, наложения дани на покоренное земледельческое население Лесостепи. Доля номархов в этой добыче определялась не только степенью их воинской доблести, но и численностью нома, а также положением последнего в социальной структуре скифской орды. Поэтому и степень влияния и богатства номарха малочисленного нома, входившего в состав наименее привилегированного "царства" ("крыла") могли очень заметно отличаться от влияния и богатства номарха в составе "главного царства" ("центра") скифской орды, возглавляемого непосредственно верховным царем Скифии и объединяющим племена царских скифов, считавших всех прочих скифов своими рабами (Herod. IV, 20). Это не могло не сказываться на различиях в степени роскоши их погребального инвентаря. Различными были и масштабы их погребальных сооружений, поскольку трудовые затраты на их возведение определялись, прежде всего, числом лиц, подвластных тому или иному номарху. Едва ли мы можем сейчас точно уловит все эти нюансы, поэтому говорить о каких-то определенных критериях выделения погребений скифских номархов среди значительного массива курганов скифской аристократии, будет самонадеянно.

На підставі даних порівняльної етнографії, писемних та археологічних джерел показано, що кочовики, зокрема скіфи, були не стільки посередниками в торгівлі зерном, скільки його споживачами. Вказано можливі джерела та способи одержання зернових, зроблено спробу визначити можливі обсяги споживання збіжжя номадами в різні періоди історії Скіфії.

Перша карта світу - ретельний, достатньо реалістичний картографічний твір античного логографа Гекатея Мілетського (VI ст. до н. е.) про розселення племен і виникнення міст тогочасного світу. В етнологію українців карта вносить важливі відомості про простір і час заселення автохтонними етносуб'єктами Північного Причорномор'я - прабатьківщини українців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т492.32 + Т4(45УКР-4ПОЛ)2-415 + Т3(4УКР)233

Рубрики:

Археологія - Окремі типи археологічних пам'ятників - Місто. Городище

Археологія

Історія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР)273-416 + Т3(4УКР)233 + Т491.6

Рубрики:

Археологія

Історія

Археологія - Одяг. Головні убори. Взуття

Шифр НБУВ: ДС40090 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(4УКР)273.112 + Т3(4УКР)233 + Т51(4УКР)32

Рубрики:

Археологія

Історія

Історична етнографія

Шифр НБУВ: ДС40533 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР)273-416 + Т3(4УКР)233 + Т491.6

Рубрики:

Археологія

Історія

Археологія - Одяг. Головні убори. Взуття

Шифр НБУВ: ДС40090 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(4УКР)273.112 + Т3(4УКР)233 + Т51(4УКР)32

Рубрики:

Археологія

Історія

Історична етнографія

Шифр НБУВ: ДС40533 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР)273-416 + Т3(4УКР)233 + Т491.6

Рубрики:

Археологія

Історія

Археологія - Одяг. Головні убори. Взуття

Шифр НБУВ: ДС40090 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(4УКР)273.112 + Т3(4УКР)233 + Т51(4УКР)32

Рубрики:

Археологія

Історія

Історична етнографія

Шифр НБУВ: ДС40533 Пошук видання у каталогах НБУВ