Обговорено проблеми створення й організації роботи органів охорони культурної спадщини на регіональному рівні, кримінально-правової відповідальності у випадку порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Розглянуто питання охорони пам'яток історії, культури та археології м. Києва, Волинської, Івано-Франківської областей, Північного Причорномор'я, Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Висвітлено досвід ведення реставраційних робіт на пам'ятках.

Обсуждены проблемы создания и организации работы органов охраны культурного наследия на региональном уровне, криминально-правовой ответственности в случае нарушения законодательства об охране культурного наследия. Рассмотрены вопросы охраны памяток истории, культуры и археологии г. Киева, Волынской, Ивано-Франковской областей, Северного Причерноморья, Национального историко-культурного заповедника "Чигирин". Освещён опыт ведения реставрационных работ на памятках.

Наведено біографічні відомості понад 400-т представників сучасного краєзнавчого руху в Україні, які своєю працею внесли значний вклад у розвиток теоретичного та прикладного краєзнавства, сприяли комплексному поглибленому дослідженню свого краю, відродженню духовних традицій українського суспільства.

Приведены биографические данные более 400-т представителей краеведческого движения в Украине, которые внесли значительный вклад в развитие теоретического и прикладного краеведения, содействовали комплексному углубленному исследованию своего края, возрождению духовных традиций украинского общества.

Висвітлено діяльність першого в Наддніпрянській Україні воєнно-історичного товариства, яка поширювалася на територію Київського військового округу та заклала засади воєнно-історичного пам'яткознавства та краєзнавства. Проаналізовано значний внесок товариства у збереження національної історико-культурної спадщини, досвід з охорони та популяризації всіх видів пам'яток історії та культури (рухомих і нерухомих). Наведено покажчик публікацій першого спеціалізованого часопису "Военно-исторический вестник".

Освещена деятельность первого в Надднепрянской Украине военно-исторического общества на территории Киевского военного округа, заложившего основы военно-исторического памятковедения и краеведения. Проанализированы значительный вклад общества в сохранение национального историко-культурного наследия, опыт по охране и популяризации всех видов памяток истории и культуры (движимых и недвижимых). Приведен указатель публикаций первого специализированного журнала "Военно-исторический вестник".

Висвітлено життєвий шлях одного з найвидатніших, разом з тим цілковито забутого українського знавця з музейної справи - П.П.Потоцького (1857 - 1938) - фахівця з історії української культури, зокрема військової, та військової історії Росії. Розглянуто історію формування визначної музейної збірки, яку вчений збирав протягом сорока років, що містила широке коло раритетних експонатів з українознавства. Вона складалася з бібліотеки (до 17 тисяч томів), мистецьких творів (15 тисяч гравюр і літографій і понад 300 картин), колекції художніх меблів, починаючи з XV - XVI ст., порцеляни та кришталю, архіву з гетьманськими універсалами, колекції зброї, карт України. Простежено побутування збірки за умов радянської дійсності, а також історію її загибелі.

Освещен жизненный путь одного из выдающихся, вместе с тем полностью забытого украинского музееведа - П.П.Потоцкого (1857 - 1938) - специалиста по истории украинской культуры, в частности военной, и военной истории России. Рассмотрена история формирования выдающегося музейного собрания, которое ученый собирал на протяжении сорока лет. Собрание содержало большое количество раритетных экспонатов по украиноведению, в частности, библиотеку (до 17 тысяч томов), художественные произведения (15 тысяч гравюр и литографий и более 300 картин), коллекции художественной мебели, начиная с XV - XVI вв., порцеляны и хрусталь, архив с гетманскими универсалами, коллекцию оружия, карты Украины. Прослежены существования сборника в условиях советской действительности, а также история ее гибели.

Викладено теоретичні питання пам'яткознавства, охарактеризовано процеси формування системи захисту та збереження пам'яток історії та культури в Україні. Висвітлено концептуальні положення щодо культурного надбання в зарубіжних країнах. Проаналізовано практичний досвід підготовки та видання багатотомного "Зводу пам'яток історії та культури України". На підставі сучасних наукових розвідок визначено принципи відбору, класифікації та систематизації пам'яток археології. Показано роль державних установ і недержавних інституцій у вирішенні актуальних питань комплексного захисту культурної спадщини.

Изложены теоретические вопросы памятковедения, охарактеризованы процессы формирования системы защиты и сохранения памяток истории и культуры в Украине. Освещены концептуальные положения о культурном достоянии в зарубежных странах. Проанализирован практический опыт подготовки и издания многотомного "Свода памяток истории и культуры Украины". На основе современных научных разведок определены принципы отбора, классификации и систематизации памяток археологии. Показана роль государственных учреждений и негосударственных институций в решении актуальных вопросов комплексной защиты культурного наследия.

Проаналізовано найбагатшу та найдавнішу збірку документальних матеріалів XIV - першої половини ХХ ст. з історії Західної України, Польщі, Австро-Угорщини та інших країн Європи, яка зберігається у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові. Висвітлено економічний, політичний та культурний розвиток земель Західної України, боротьбу українського народу за створення незалежної держави. Наведено матеріали архівних фондів центральних установ і організацій давньопольського періоду (XIV - XVIII ст.), австро-угорського панування в Галичині (1772 - 1918 рр.), Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки (1917 - 1921 рр.), Польщі міжвоєнного періоду (1919 - 1939 рр.).

Проанализировано наиболее полное и давнее собрание документальных материалов XIV - первой половины ХХ ст. об истории Западной Украины, Польши, Австро-Венгрии и других стран Европы, находящееся в фондах Центрального государственного исторического архива во Львове. Освещены экономическое, политическое и культурное развитие земель Западной Украины, борьба украинского народа за создание независимого государства. Приведены материалы архивных фондов центральных учреждений и организаций древнепольского периода (XIV - XVIII ст.), австро-венгерского господства в Галиции (1772 - 1918 гг.), Украинской Народной Республики и Западно-Украинской Республики (1917 - 1921 гг.), Польши межвоенного периода (1919 - 1939 гг.).

Досліджено проблеми охорони, вивчення та використання пам'яток історії та культури на Харківщині у період 1920-их рр. - червня 1941 р. Розкрито позитивні та негативні аспекти цих процесів у контексті зміни суспільно-політичної ситуації в державі. На базі матеріалу широкого кола опублікованих і архівних документів, періодичних видань і преси розглянуто етапи становлення, розвитку та занепаду державних і громадських пам'яткоохоронних установ, музеїв регіону. Проаналізовано роль окремих осіб у збереженні історико-культурної спадщини. Визначено причини занепаду пам'яткоохоронного руху та ліквідації установ відповідної спрямованості у першій половині 1930-х рр. Вивчено трагічні долі репресованих пам'яткоохоронців Харківщини.

На підставі комплексного вивчення архівних джерел, значну кількість з яких вперше введено до наукового обігу, досліджено пам'яткоохоронну, музейну та реституційну діяльність Ф.Ернста. Показано вагомий внесок науковця у справу збереження вітчизняної історико-культурної спадщини та розвитку національної культури за складних соціально-політичних умов української революції та тоталітарного сталінського режиму. Відзначено, що в 1917 - 1933 рр. діяльність пам'яткоохоронних інституцій була тісно пов'язана з вітчизняним музейним будівництвом. Висвітлено участь Ф.Ернста у формуванні колекцій художнього відділу Всеукраїнського історичного музею, а також популяризації художньої спадщини Т.Шевченка, Г.Нарбута, Г.Гольпайна. Проаналізовано професійні досягнення ученого у справі розшуку та повернення історичних і мистецьких скарбів України.

Освещены особенности охраны и использования памятников обороны Севастополя 1854 - 1855 гг. во второй половине ХІХ - начале ХХ вв. Охарактеризована личность У.А. Боданинского - организатора этнографической деятельности Государственного дворца-музея тюрко-татарской культуры 1920 - 1930 гг. Рассмотрены памятники Крыма как объект изучения экспедиций Императорской Академии наук под руководством Е.Е. Келера. Внимание уделено истории создания библиотеки Таврического университета, семейной библиотеке ученых-медиков А.Е. Голубева и Н.П. Сусловой, а также развитию библиографии в Крымской АССР в системе памятникоохранительных исследований.

Проведено комплексний науково обгрунтований аналіз розвитку пам'яткоохоронної страви, яка не одержала всебічного й об'єктивного дослідження в сучасній історичній науці на прикладі окремого регіону держави - Донбасу. Використано та введено до обігу значну частину архівних джерел, що дозволило на яскравих фактах охарактеризувати місце та роль державних органів влади, наукових організацій, навчальних закладів, музеїв, громадських організацій у пам'яткоохоронній системі. Досліджено основні форми та напрями роботи пам'яткоохоронних інституцій, розроблено періодизацію етапів становлення системи охорони культурної спадщини у регіоні. Охарактеризовано основні пам'яткоохоронні програми, які реалізувались у Донбасі.

Проанализированы особенности исследования золотых нитей первых веков нашей эры. Освещен жизненный и творческий путь Б.М. Мозолевського (1936 - 1993) - известного украинского ученого, скифолога. Охарактеризован "Константинов крест" - древнейший памятник раннехристианского искусства в России. Описана группа украшений Пастырского городища, височные украшения славяно-русского убора. Освещена проблема появления киевских кладов куфических монет в начале Х в. Показано место любовной символики в русских ювелирных украшениях. Приведены новые сведения об ограблении вкладной иконы Хахульского триптика.

Висвітлено історію заснування та діяльність Національного музею історії України протягом 110-ти років. Охарактеризовано раритетні пам'ятки історії та культури з колекції музею та його філії - Музею історичних коштовностей України. Надано інформацію про видатних особистостей, що зробили вагомий внесок у компектування та збереження музейних скарбів, а також про науковців музею.

Освещены история основания и деятельность Национального музея истории Украины на протяжении 110-ти лет. Охарактеризованы раритетные памятки истории и культуры из коллекции музея и его филиала - Музея исторических ценностей Украины. Дана информация о выдающихся личностях, сделавших значительный вклад в комплектование и сохранение музейных богатств, а также об ученых музея.

Висвітлено історію формування колекцій, рідкісних археологічних предметів та унікальних пам'яток золотарського мистецтва Національного музею історії України та його філії - Музею історичних коштовностей України. Наведено зображення та каталожні дані найцікавіших зразків археологічних пам'яток, що репрезентують зібрання археологічних знахідок, датованих періодом від доби палеоліту до ХІІІ ст., а також виробів з дорогоцінних металів і коштовного каміння українських, російських і західноєвропейських майстрів XVI - XX ст. Описано золоту пектораль середини IV ст. до н.е, златник Володимира Великого.

Розглянуто актуальні проблеми музеєзнавства, історії музейних колекцій і загальноісторичних досліджень. Висвітлено діяльність Національного музею історії України (НМІУ). Увагу приділено історії формування музейної портретної збірки XVII - початку XIX ст., відображенню діяльності християнських конфесій в Україні на межі XX - XXI ст. в експозиції НМІУ, предметам німецького походження з колекції музею. Розглянуто проблеми збереження та реставрації рідкісних клавішних професійних інструментів в Україні. Наведено інформацію про факсимільні видання рукописних книг XII - XVI ст. з колекції історичного музею. Проаналізовано роль Народного руху у здобутті незалежності України.

Рассмотрены актуальные проблемы музееведения, истории музейных коллекций и общеисторических исследований. Освещена деятельность Национального музея истории Украины (НМИУ). Уделено внимание истории формирования музейного портретного собрания XVII - начала XIX вв., отражению деятельности христианских конфессий в Украине на рубеже XX - XXI вв. в экспозиции НМИУ, предметам немецкого происходжения из коллекции музея. Рассмотрены проблемы сохранения и реставрации редкостных клавишных профессиональных инструментов в Украине. Дана информация о факсимильных изданиях рукописных книг XII - XVI вв. из коллекции исторического музея. Проанализирована роль Народного руха в достижении Украиной независимости.

Розроблено періодизацію музеєфікації пам'яток давньої культури України. Проведено уточнення й узагальнення критеріїв оцінки пам'яток давньої культури на предмет їх музейності. Окреслено основні типи скансенів, де можуть бути представлені музеєфіковані пам'ятки. Подано характеристику правового забезпечення музеєфікації. Визначено переваги скансенів. У результаті аналізу до історико-культурних ресурсів мають бути включені нижньопалеолітичні стоянки Королеве, Анетівка, Амвросіївка, Мізин, Межирічі, печерні стоянки гірського Криму, ранньобронзове поселення Матвіївна-1, комплекс поселень пізньої бронзи Виноградний сад - Бугське, поселення ранніх металургів Усове озеро. Зазначено, що в античних пам'ятках Північного Причорномор'я головну увагу слід приділяти музеєфікації архітектурних ансамблів. Доведено, що більшість побутових пам'яток має бути відтворено у скансенах. Там само можуть експонуватися поховальні пам'ятки (виняток: Бердянський курган, Товста могила, Мелітопольський курган).

Висвітлено результати досліджень пам'яток східного походження за матеріалами архівів і музейних зібрань України. Увагу приділено зразкам сакральної пластики калмицького походження в зібранні будинку-музею М. Реріха, єврейським рукописам східного походження в фондах НБУВ, документам східної тематики із фондів Центрального державного історичного архіву України. Розкрито історію дослідження єгипетської колекції Одеського археологічного музею. Проаналізовано сходознавчу спадщину Полтавщини.

Освещены результаты исследований памятников восточного происхождения по материалам архивов и музейных собраний Украины. Уделено внимание образцам сакральной пластики калмыкского происхождения в собрании дома-музея Н. Рериха, еврейским рукописям восточного происхождения в фондах НБУВ, документам восточной тематики из фондов Центрального государственного исторического архива Украины. Раскрыта история исследования египетской коллекции Одесского археологического музея. Проанализировано востоковедческое наследие Полтавской области.

Розглянуто теоретичні та науково-методичні засади підготовки статей про пам'ятки історії до "Зводу пам'яток історії та культури України", а саме: пам'ятки історії державного устрою та суспільно-економічного ладу, історії громадсько-політичного життя, соціальних і національно-визвольних рухів, воєнної історії, історії науки, освіти та культури, історії релігійного та церковного життя, а також історії виробництва та техніки. Висвітлено критерії поцінування та відбору пам'яток історії, основні принципи класифікації та методику підготовки історичної частини томів. Наведено приклади типових статей про досліджувані пам'ятки.

Висвітлено актуальні проблеми теорії та практики збереження культурної спадщини України. Розглянуто історію розвитку архітектурної реставрації в країні. Подано інформацію про втрачену пам'ятку мистецтва доби бароко - іконостас Вознесенської церкви у м. Березна. Розглянуто історію художнього ансамблю Успенського собору Києво-Печерської лаври. Проаналізовано історичні джерела, в яких є свідчення про початковий етап історії Софії Київської. Висвітлено проблемні питання нової концепції датування даного собору. Увагу приділено меценатству та благодійній діяльності у сфері збереження культурної спадщини.

Розглянуто питання становлення пам'яткознавства й формування правової бази збереження культурної спадщини, діяльність у цьому напрямі провідних громадських структур України на початку XX ст.

Висвітлено перші кроки радянської влади щодо пам'яткоохоронної роботи та збереження історико-культурних цінностей. Розглянуто формування нової нормативно-правової бази в охороні історико-культурної спадщини.