Запропоновано наукове дослідження рукопису Пересопницького Євангелія - визначної пам'ятки української мови та книжкового мистецтва XVI ст. загальнослов'янського значення. Вміщено повний словопокажчик і вичерпну граматичну характеристику кожної словоформи та вказано її локалізацію у тексті. Висвітлено графіко-орфографічні особливості пам'ятки. Наведено археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія.

Наведено археографічний опис рукописної пам'ятки другої половини XVII ст. - "Поменника Введенської церкви в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври", проаналізовано особливості публікації та транслітерації тексту.

Представлено археографическое описание рукописной памятки второй половины XVII ст. - "Поменника Введенской церкви в Ближних пещерах Киево-Печерской лавры", проанализированы особенности публикации и транслитерации текста.

Проведено джерелознавче дослідження однієї з найвизначніших пам'яток російської історіографії XVII ст. - "Временник Івана Тимофієва" (Временник). На підставі всебічного аналізу рукопису пам'ятки встановлено час написання тексту, етапи формування сюжету та висвітлено історію еволюції та побутування пам'ятки протягом XVII ст. З використанням методів історичної евристики, текстології та палеографії у комплексі з герменевтикою тексту й історичною антропологією уточнено походження пам'ятки, її історичний контекст і визначено головні наративні принципи "авторської лабораторії". Увагу приділено аналізу структури пам'ятки, проблемі авторства та палеографії єдиного відомого списку Временника з застосуванням оригінального методу дослідження та співставлення почерків флорищевського списку. Висвітлено біографію найбільш імовірного автора тексту - дяка І. Тимофієва. У контексті встановлених біографічних даних інтерпретовано суперечливі фрагменти пам'ятки та запропоновано нове пояснення внутрішньої організації Временника як історичного наративу.

Проведено узагальнювальне історико-кодикологічне дослідження особливостей конструкції та декоративного оздоблення візантійських оправ Сучавської митрополії та Львівської і Перемишльської єпархій Київської митрополії XIV - XVII ст. Виявлено та досліджено масив оправ, виконаних за візантійською технікою оправлення, що зберігаються у книгозбірнях України, а саме: Національному музеї у Львові, Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка, Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського та Національній бібліотеці у Варшаві. Визначено основні методичні принципи описування та специфічні особливості конструкції оправ цього періоду. З'ясовано візантійсько-балканські впливи на розвиток інтролігаторства у монастирях і церквах Київської митрополії XIV - XVII ст., а також зміни в їх конструкції, що відбулися під впливом європейської традиції оправлення кодексів.

Наведено коментарі до графіті Георгіївського приділу св. Георгія Великомученика Софії Київської (СК) XI - початку XVIII ст. з детальним дослідженням текстів, палеографічним аналізом і датуванням. Описано есхатологічний календар на фресках СК, записи 1093 та 1147 рр. про смерть князів Ростислава Всеволодовича та Ігоря Ольговича.

Даны комментарии к графити Георгиевского придела св. Георгия Великомученика Софии Киевской (СК) XI - начала XVIII ст. с детальным исследованием текстов, палеографическим анализом и датированием. Описаны эсхатологический календарь на фресках СК, записи 1093 и 1147 гг. о смерти князей Ростислава Всеволодовича и Игоря Ольговича.

Висвітлено історіографічний аспект становлення та розвитку досліджень в галузі описування рукописних книг і стародруків в Україні в другій половині XIX ст. - 1930-х рр. Охарактеризовано українські регіональні археографічно-книгознавчі школи даного періоду. Наведено бібліографічний покажчик історико-книгознавчих праць з вивчення слов'янської рукописної та книжкової спадщини.

Проаналізовано кодикологічні особливості Пересопницького Євангелія як пам'ятки книжної культури та символа державності України. Висвітлено історію перекладу українською мовою Пересопницького Євангелія та Євангелія в перекладі П. С. Морачевського, джерела слов'янської писемності, тенденції засвоєння інтернаціонального ресурсу у сучасній слов'янській номінації. Описано етнонаціональні процеси серед білорусів України. Увагу приділено проблемам болгарської неографії початку ХХІ ст. Визначено роль житомирського видавництва "Волинь" у розвитку сучасного національного краєзнавства.

Наведено кодикологічні описання 263-ти слов'янських рукописних книг, уривків та фрагментів XVI ст. кириличного письма, які зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, з урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, філігранознавства, кодикології та кодикографії. Розкрито зміст пам'яток, подано дані про стан збереження, художнє оздоблення, оправи пам'яток, записи щодо історії рукопису, старі шифри, штампи.

Розглянуто основні кодикологічні та археографічні характеристики співочих книг, визначено їх специфічні риси, пов'язані з графічними особливостями письма, правописом гімнографічних текстів, структурною типологією, нотаціями та музичними особливостями. У Каталозі запропоновано наукових опис 65-ти співочих рукописних книг монодійної традиції (безлінійних та нотолінійних), здійснений на основі методів кодикології, кодикографії, текстології, палеографії, музичної палеографії та філігранології. Опис подано в хронологічно-алфавітній послідовності, розкрито зміст та наведено структурно-типологічні характеристики пам'яток, а також зазначені музичні особливості. Каталог супроводжується покажчиками: за фондами, назв рукописів, хронологічним, іменним, географічним, вказаних розспівів, наспівів та інших музичних версій піснеспівів. У палеографічному альбомі подано інципіти всіх рукописів у послідовності їх розміщення в Каталозі.

Представлено наукові археографічні описи та кодиколого-палеографічне й графіко-орфографічне дослідження 12-ти кириличних пам'яток писемності XII - XIII ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, здійснені з урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, кодикології та кодикографії, а також досліджень давніх південно- та східнослов'янських графіко-орфографічних систем. Подано науково-довідковий апарат і полеографічний альбом, опубліковано тексти усіх найдавніших кириличних уривків, що зберігаються в Інституті рукопису.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т223.3

Рубрики:

Слов'яно-руська палеографія

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше здійснено спробу схарактеризувати іконографічний аспект зображення Євангелістів у мініатюрах Пересопницького Євангелія. Наведено приклади різних іконографічних схем у зображенні євангелістів з VII ст. у монументальному живописі, мініатюрі та іконописі. Здіснено порівняльний аналіз зображення окремих, характерних лише для пересопницьких мініатюр, деталей з малюнками на берегах сторінок Київського Псалтиря (1397), зображеннями євангелістів у Євангелії середини XVI ст. з Волині, мініатюрами волинського художника середини XVI ст. Андрійчини, іконами волинського походження XV - XVI ст.

For the first time in the art studies a characterization of the iconographical aspect of depiction of the Evangelists in the miniatures of Peresopnytsya Gospel is attempted. The author provides examples of different iconographic definitions that organize portrayals of the Evangelists in mural painting, mininatures and iconography since VII cent., suggests a comparative analysis of the depiction of some details peculiar to the Peresopnytsya miniatures with the marginal pictures in Kyiv Psalter (1397), the portrayals of the Evangelists in the XVI cent. Gospel from Volyn, the miniatures of a Volyn painter Andriychyna (mid. XVI cent.), XV - XVI icons of Volyn provenance.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.52 + Т223.3-1

Рубрики:

Елементи рукописної книги

Слов'яно-руська палеографія

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості про маловідому і малодосліджену у славістиці студію С. М. Кульбакіна, написану в 1920-х рр., а опубліковану лише у 2008 р. Наголошено, що ця розвідка з глаголичної палеографії й до сьогодні не втратила свого значення, є однією з найкращих узагальнювальних праць з цієї проблематики, хоча й потребує сучасного науково-критичного осмислення та уточнення палеографічних даних.

У статті в дискусійній формі висловлюються зауваження відносно читання та тлумачення деяких київських стародавніх графіті поганої збереженості, запропонованих у статті В.Орла і О.Кулика.

Досліджено назви тканин, виписані з двох інвентарів скарбниці Вірменського архикафедрального собору у Львові (XVIII ст.). Ці назви наводяться під час опису різноманітних речей, що становлять рухомі елементи церковного декору собору, насамперед літургійного вистрою та шат священиків. Вони становлять надзвичайно цікаве джерело дослідження лексики того періоду, яку (що цікаво) не завжди фіксують словники. Матеріал дослідження доводить функціонування різних запозичень, що є відображенням торговельних і політичних контактів.

Мета роботи - порівняльний аналіз зразків кириличного декоративного письма - в'язі болгарських та українських рукописів XIII - XV ст. - з метою виявлення особливостей їх історичного розвитку, характеру й ступеня спорідненості, співвідношення різних графічних і декоративних компонентів. Доведено визначальну роль досягнень каліграфічного мистецтва Болгарії у формуванні так званої природної в'язі, яка в руслі "другого південнослов'янського впливу" проникла в українські рукописні книги, надовго утвердилась у них, пройшовши складний шлях стильової еволюції.

Висвітлено проблему походження Бучацького Євангелія, описано найхарактерніші риси його мови. Розкрито призначення євангельських читань і зміст текстів, розглянуто принципи відтворення тексту.

Викладено результати багаторічного проєкту текстологічного обстеження визначної пам'ятки літописання XIII ст. - Галицько-Волинського літопису. Зазначено, що методичне прочитання та пофрагментне тлумачне коментування її тексту з'ясовує та обгрунтовує основні віхи в історії пам'ятки: походження нинішньої структури тексту; етапи його формування та їх послідовність; хронологію "редакторських епізодів"; приурочення різних фрагментів тексту до певних "редакторських епізодів"; джерела тексту. В книзі наведено дослідження, систематичний коментар, словопокажчики до тексту Галицько-Волинського літопису (за найстарішим Іпатіївським списком), а також бібліографічний покажчик праць про Галицько-Волинський літопис.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.53(4Укр) + Т223.31

Рубрики:

Історія рукописної книги

Руська палеографія

Шифр НБУВ: ДС44974 Пошук видання у каталогах НБУВ