Здійснено комплексне дослідження глобального новинного дискурсу на прикладі англомовних інтернет-медіа США, Великобританії, Індії й Австралії. Розглянуто специфіку інтернету як глобального соціокомунікативного середовища. Проаналізовано тенденції медіаглобалізації, що домінують у світових новинних мас-медійних організаціях за умов сучасного інформаційно-комунікаційного суспільства: процеси комерціалізації й концентрації, інтеграції та глокалізації. Розкрито поняття конвергентності новітніх медіа шляхом детального розгляду диджиталізації та мобілізації мережевих новин, способів залучення інструментарію громадянської журналістики до їх створення. Вивчено контент он-лайн-новин і досліджено смаки користувачів англомовних веб-медіа, завдяки чому сформульовано поняття "глобальні новини" та визначено ключові атрибути глобального новинного дискурсу.

Вперше в українській соціальній комунікативістиці запропоновано теоретичну модель блогу, за допомогою якої виокремлено блоги з-поміж інших аматорських медіа-завантажень мережі інтернет. Досліджено рису "медійність" і психолінгвістичні характеристики блогу. Удосконалено положення про основні підходи до утворення текстів блогів як форми публістичної комунікації. Приділено увагу положенням про еволюцію блогів від епістолярних до дигітальних жанрів, специфіку відображення навколишнього середовища й особливості картини світу користувачів, відображення власного "Я" у блогах і про функціонування в нерозривній єдності в блогосфері синтезу картини й образу світу блогера.

Проаналізовано особливості рекламної презентації сучасних культурних тенденцій, атрибутивні властивості реклами в контексті їх імплікації у культурі. Розкрито символічну, міфологічну, аксіологічну, ідеологічну та (ір)раціональну артикуляцію рекламних практик (РП). Увагу приділено РП в координатах комунікативної раціональності, рекламі як медіуму в просторі масових комунікацій. Визначено базові компоненти концептуалізації реклами, символічний складник, аксіологічний аспект та ідеологічний імператив РП.

Розглянуто соціологію реклами як науку, її об'єкт, предмет та місце в системі соціологічних знань. Проаналізовано етапи розвитку рекламної діяльності та її структуру. Охарактеризовано методи збору даних у соціологічних дослідженнях. Наведено основні види якісних і кількісних досліджень, показано можливості контент-аналізу в дослідженні реклами. Увагу приділено соціологічному аналізу поведінки споживачів, формуванню стратегії та практики споживання, психології мас і психології міжособистісного спілкування, соціології довіри та емоцій, що тісно пов'язані з рекламою. Розглянуто проблеми змін, розвитку інституту реклами в сучасному суспільстві.

Подано системні відомості про соціальну інформатику як наукову дисципліну, що вивчає особливості функціонування комунікаційних інститутів за умов розвитку інформаційного суспільства. Висвітлено основні риси, закономірності і проблеми постіндустріального, інформаційного суспільства. Описано основні напрями наукових досліджень у галузі соціальної інформатики. Викладено інформаційний аспект соціальної структури сучасного українського суспільства.

Проведено дослідження трафіку найбільш популярних соціальних мереж за допомогою статистичних методів аналізу. У результаті аналізу одержано дані про кількість активних користувачів і обсягу трафіку досліджуваних мереж. Одержані дані дозволяють оцінити популярність різних соціальних мереж і оцінити їх частку трафіку, у порівнянні з іншими сервісами Інтернету. Подібні дослідження для Українського сегмента мережі Інтернет не проводилися, в результаті чого порівняння проводилося з Російськими дослідженнями трафіку соціальних мереж. Результати показують відмінності використовуваних сервісів залежно від географічного положення. Результатом дослідження є доказ самоподібних властивостей трафіку соціальних мереж, розраховані показники Херста для трафіку залежно від дня тижня і досліджуваної мережі.

Розглянуто соціально-економічні та політичні наслідки інформатизації соціуму та інтеграції технологій. Проаналізовано проблеми інформаційної нерівності, забезпечення інформаційності безпеки індивіда й держави у мирний час і за умов інформаційної війни. Висвітлено різноманітні підходи, зокрема метод системного аналізу в баченні майбутнього. Сформульовано розуміння поняття соціального капіталу. Наведено приклади соціального прогнозування футурологами перспектив якісно нового стану цивілізації, пов'язаного з "оцифруванням" фундаментальних сфер соціального буття гомосапієнса.

Розроблено методи та засоби виявлення й оцінювання інформаційних загроз віртуальних спільнот (ВС). Побудовано формальну модель ВС, яка включає моделі внутрішнього та зовнішнього інформаційного середовища. Запропоновано показник інформаційної загрози шляхом визначення цінності ВС з урахуванням кількості її учасників, структуру зв'язків між дискусіями у ВС та якість інформаційного наповнення сторінок дискусій. Розроблено метод прийняття рішення з протидії інформаційним загрозам ВС та метод прийняття обгрунтованих рішень щодо вибору дискусій ВС для інформаційного впливу. Розроблено алгоритми пошуку сторінок дискусій ВС з використанням формалізованих запитів глобальних пошукових систем та запитів АРІ-методів соціальних мереж відповідно до їх інформаційного наповнення й алгоритми формування інформаційного середовища ВС. Розроблено архітектуру програмно-алгоритмічного комплексу моніторингу й аналізу інформаційних загроз ВС у соціальних мережах.

Мета дослідження - показати необхідність використання інноваційних, концептуальних гібридних навчальних комплексів з української мови в ЗМІ професора Олександри Сербенської у закладах вищої освіти України, до яких входять друковані навчальні посібники, практикуми, довідники, словники, тексти лекцій, та електронні навчально-контролюючі засоби, що відповідають сучасним європейським вимогам до структури, змісту навчальної, методичної літератури ЗВО для навчання студентів-журналістів. Важливою складовою якісної підготовки майбутніх журналістів є забезпечення студентів комплексами навчальних, методичних друкованих та електронних засобів, що інтенсифікують навчання, удосконалюють його методи, форми, чому сприяють втілені ідеї "гібридного" комплексного навчально-методичного забезпечення навчання української мови в ЗМІ Академіка вищої школи, заслуженого професора Львівського національного університету ім. І. Франка Олександри Сербенської. Проаналізовано відомі всій Україні її багатотиражні, чотири рази перевидані друковані й електронні, присутні в Інтернеті, навчально-методичні засоби вивчення української мови. Диференційовано навчально-методичні праці професора Олександри Сербенської на два типи: друковані й електронні, а друковані на види: посібники, практикуми, довідники, методичні вказівки, навчальні програми; також розподілено електронні навчально-методичні засоби на види: локальні, присутні у віртуальному навчальному середовищі університету, й віддалені, доступні в Інтернеті. Підтверджено, що навчальні книги за авторства, співавторства, під керівництвом професора Олександри Сербенської втілюють компетентнісний підхід до вивчення української мови в ЗМІ, враховують специфіку фахової журналістської діяльності, мають приклади з матеріалів сучасних масмедіа, містять практичну спрямованість володіння мовленнєвою, писемною мовою майбутніми журналістами та особливо зосереджують увагу на різних етапах професійної діяльності відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики компетентностей, самостійній, творчій роботі з акцентом на забезпеченні культури мови, мовлення на радіо, телебаченні. Розкрито інноваційний, "гібридний", комплексний, концептуальний, компетентнісний характер друкованих та електронних навчально-методичних праць професора Олександри Сербенської, що відповідає вимогам сучасних європейських стандартів підготовки студентів університету. Поширення в Україні гібридного навчання сприяє використанню в навчальному процесі, під час самостійної роботи студентів інноваційного досвіду наукових колективів під керівництвом професора Олександри Сербенської, що закріплений у навчально-методичних друкованих комплексах (виданих друком посібниках, практикумах, словниках, довідниках, методичних вказівках, навчальних програмах), а також електронних навчальних засобах вивчення, удосконалення державної української мови матиме великий вплив на якість, результативність знань студентів відповідно до європейських вимог.

Досліджено аспекти концептуальної моделі державної стратегії комунікації (ДСК), яка реалізує підходи євроінтеграції. Встановлено завдання, які має вирішувати ДСК. Це, зокрема, зменшення рівня неінформованості суспільства, брак комунікацій громад і кожного громадянина, незнання напряму поточних політичних процесів, зменшення рівня соціальної напруги. Сформульовано основну мету концептуальної моделі цієї стратегії. Це згуртованість суспільства на шляху подолання загроз, зменшення рівня занепокоєння суспільства, зниження страху брати на себе відповідальність за дії на захист країни та суспільне благо, для використання всіх механізмів та інструментів, які надає євроінтеграція. Вказано на важливість формування надійного зворотного зв'язку та впровадження саморегулятивного процесу. Визначено недоліки комунікативного процесу, на виправлення яких має бути спрямована ДСК. За використання системного підходу розроблено структурну схему концептуальної моделі впровадження ДСК за реалізації підходів ЄС. Розроблена схема має стати методичною основою для побудови ДСК, яка реалізує підходи та базові принципи європейської інтеграції за умов дискреційної роботи агресора. Указано, що концептуальна модель має враховувати необхідність зовнішньої комунікації. Для цього потрібно вдосконалити договірну базу між Україною та ЄС у сфері безпекової політики. Виявлено основну парадигму зовнішньої комунікації, яка полягає в необхідності вироблення синергії всіх громадських прошарків у формуванні інформаційного впливу на зовнішній світ для реалізації політики співпраці та зменшення спільних загроз. Створення синергетичного впливу має бути результатом упровадження ДСК.