Розглянуто традиції вивчення соціального феномена "молодіжна субкультура" у західній та вітчизняній літературах. На підставі даних соціологічних досліджень, що проводились у Південноукраїнському регіоні, висвітлено проблеми соціального самопочуття, ціннісних орієнтацій, самореалізації покоління, яке вступає у суспільне життя наприкінці ХХ та початку ХХІ ст. Ключові значення нового світорозуміння молодіжних когорт зосереджено на співставленні професії та кар'єри, етнічної та соціокультурної ідентифікацій, ризику та стабільності у стратегіях життя, взаємовідносинах з батьківським і прабатьківським поколіннями.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*671.1*4

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*671.1*4

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*671.1*46

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості функціонування феномену масової культури за умов становлення інформаційної ери.

Вперше визначено особливості впливу дитячої субкультури на процес соціалізації молодшого школяра. Досліджено умови формування соціальної компетентності дітей шести-семи років у просторі дитячої субкультури. З'ясовано сутність та зміст поняття "дитяча субкультура молодших школярів". Удосконалено й доповнено теорію та методику соціально-педагогічної роботи з молодшими школярами щодо забезпечення опосередкованого впливу на збагачення дитячої субкультури.

Проаналізовано кримінологічні та кримінально-правові проблеми негативного впливу кримінальної субкультури в суспільстві та безпосередньо на неповнолітніх. Проведено комплексне наукове дослідження кримінально-правової теорії і кримінологічних методів протидії поширенню псевдонорм та ідеології кримінальної субкультури в суспільстві. Викладено нові теоретичні положення, розглянуто проблеми негативного впливу кримінально-субкультурних псевдозаконів та ідеології, а також методи протидії даного впливу на суспільство та неповнолітніх. Обгрунтовано рекомендації щодо вдосконалення норм Кримінального кодексу України та запропоновано нову редакцію ст. 304 КК, яка встановлює відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Концептуалізовано факторну зумовленість формування субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі. З застосуванням субкультурного підходу до вивчення футбольного хуліганізму проаналізовано субкультурну проблематику у творчості Т. Парсона, С. Ейзенштадта, О. Тоффлера, М. Мід. Розглянуто футбольних хуліганів як "peer group" та визначено футбольний хуліганізм як специфічну асоціальну субкультуру, головними цінностями якої є братерство, яке грунтується на почутті належності до певного футбольного клубу, та як колективні насильницькі практики. Концептуалізовано цю субкультуру, розроблено категоріально-понятійний апарат, розкрито суть понять "футбольний хуліганізм", "футбольний фанатизм", "навколофутбольні практики". Виокремлено відвідувачів футбольних змагань, а саме: "ситуативні глядачі", "любителі футболу", "футбольні фанати" та "футбольні хулігани". Виділено "південний" і "північний" стилі навколофутбольних практик. За критерієм наслідування певного стилю цих практик виокремлено три покоління пострадянських футбольних хуліганів. Як чинники формування даної субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі виділено мета-, макро-, мезо- та мікросомальні фактори. За результатами порівняння медійного та реального образу футбольних хуліганів показано, що у медійному дискурсі створено неадекватні уявлення про досліджений об'єкт, що ускладнює вивчення зазначеного феномену. Доведено, що субкультура футбольних хуліганів потребує подальшого наукового аналізу та виваженого контролю суспільством і державою.

Вивчено специфіку ціннісної свідомості сучасної української молоді, факторів її формування та функціонування. Викладено теоретико-методологічні основи дослідження ціннісної свідомості. Доведено, що цінності молоді є індикатором результативності та, водночас, важливим ресурсом модернізації суспільства. Розглянуто структуру елементів молодіжної ціннісної свідомості. Відзначено особливості її емпіричної проекції у контексті модернізаційних перетворень українського суспільства. З метою концептуалізації змін, що відбуваються сьогодні в українському соціокультурному просторі, у дослідженні застосовано поняття аксіологічної модернізації. Визначено специфіку соціокультурних змін як перехід від ціннісного порядку, що базується на системі звичок мислити та діяти певним чином, до сучасного способу легітимації цінностей, який полягає у загальній впевненості членів окремих соціальних груп і суспільства в цілому в розумності, справедливості та доцільності ціннісного порядку. Описано соціальний механізм, детермінанти, сценарії модернізації. Висвітлено ситуацію ціннісного відчуження як передумову аксіонормативного морфогенезу. Український варіант соціальних перетворень експлікований як пунктирна лінія модернізації у зв'язку з нерівномірністю його поширення серед різних елементів соціальної структури та у сфері суспільства, а також непослідовним характером (наявність компенсаторних процесів, відсутність умов для самопідтримуючих змін). На підставі отриманого емпіричного матеріалу описано фактори формування та функціонування цінностей молоді, систему соціальних детермінант, що обумовлюють ціннісний вибір молоді на шкалі "традиціоналізм - модернізм".

Досліджено феномен кіберкультури в інформаційно-технологічному відтворенні соціуму. Висвітлено стан наукової розробки цієї проблеми. Розкрито суть і зміст поняття "кіберкультура". Обгрунтовано концептуальний підхід, який дозволяє здійснити соціологічний аналіз феномену кіберкультури. На підставі результатів соціологічного дослідження доведено, що ціннісно-нормативні системи є найбільш виразними характеристиками кіберкультури. Випускників загальноосвітніх шкіл, орієнтованих на кіберкультуру, у цьому аспекті вирізняє значущість базової цінності - "цікавої роботи", яка посідає перше місце у ранговій шкалі, а також специфіка інструментальних цінностей - "упевненість у собі", "самостійність", "свобода" на відміну від традиційних цінностей "здоров'я", "мир та спокій в країні", "щасливе сімейне життя", "матеріальне благополуччя", "хороші і вірні друзі". Оптимальні за раціональністю установки осіб, орієнтованих на кіберкультуру, відображають логіку мислення та спосіб дії інформаційного суспільства, що формується, і підтверджують гіпотезу про вплив кіберкультури на характер суспільних відносин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю703 + Х883.1 + С5*671.1*4

Рубрики:

Соціальна етика

Злочинність як соціальне явище

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено й проаналізовано роль і місце молодіжної субкультури в сучасній Україні. Важливого значення надано проблемі впливу масової музики на культурні (субкультурні) орієнтири сучасної молоді. Зміна політичної і економічної формації дала поштовх пошукові культурних орієнтирів молодого покоління, яке не може перебувати осторонь розвитку культурних цінностей в суспільстві. Доведено, що молодіжна субкультура є соціальним явищем, що відображає культурно-історичну сутність свого часу - виявлення протесних тенденцій через поведінку та сповідування новоутворених "цінностей", які суперечать культурним традиціям минулих поколінь, багатовіковим надбанням народної культури. Сучасне культурне середовище характеризується стильовою різноманітністю. Це створює умови для вільного вибору молоддю культурних зразків, спонукаючи її до самореалізації через ті субкультурні практики, які відповідають обраним індивідуальним уявленням. Статистичні показники дослідження переконують, що музика виступає важливим соціалізуючим чинником сучасної української молоді, здійснюючи соціально-виховні заходи.

Наведено результати етнологічного дослідження про українську молодіжну субкультуру у період доіндустріального, індустріального, постіндустріального та ранньо-інформативного суспільства. Висвітлено особливості формування та регуляції гендерної поведінки неодруженої молоді в традиційній культурі українців ХІХ - початку ХХ ст. Визначено етнічні стереотипи освідчення у коханні - від символічних жестів до вербальних кліше. Проаналізовано особливості любовної обрядово-магічної практики молоді у традиційній культурі українців, участь молоді у родинній обрядовості українців.

Розкрито суть поняття "молодіжна субкультура" з точки зору соціальної педагогіки. Визначено, що молодіжна субкультура є потужним механізмом соціалізації та має свою специфіку, структуру, взаємозв'язок з іншими субкультурами та загальною культурою зокрема. Визначено, що старші підлітки - суб'єкти молодіжної субкультури, оскільки започатковують її соціальну спрямованість, руйнуючи або вдосконалюючи попередню специфіку. Проаналізовано вплив сучасного естрадного музичного мистецтва на старших підлітків. Доведено, що музичне виховання є ефективним засобом соціального, що сприяє підвищенню рівня розвиненості соціальності (як результату соціального виховання) старших підлітків. Визначено провідні соціальні інституції, що впливають на формування та спрямованість молодіжної субкультури: сім'я, школа, однолітки, засоби масової інформації (зокрема, телебачення). Неузгодженість цих впливів зумовила обгрунтування й упровадження соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків. За допомогою експериментальної перевірки доведено ефективність соціально-педагогічних чинників.

Висвітлено сутність досліджуваного процесу за умов університетської освіти. З'ясовано теоретичні основи соціалізуючого впливу фактора студентської субкультури на професійне становлення майбутніх фахівців у ВНЗ. Обрунтовано й експериментально перевірено соціально-педагогічні умови професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури. Розроблено модель професійної соціалізації майбутніх соціальних педагогів засобами студентської субкультури, експериментальним шляхом доведено ефективність соціально-педагогічних умов професійної соціалізації майбутніх фахівців у вищій школі засобами студентської субкультури.

Виявлено етапи становлення й еволюції субкультури студентства університетів Російської імперії. Виокремлено деякі характерні риси, які відрізняють студентство російських університетів даного часу. Простежено еволюцію ідеалів і цінностей у студентському середовищі. Визначено та проаналізовано фактори, що безпосередньо впливали на процес консолідації студентської спільноти. Показано роль студентства у модернізаційних процесах, які відбувалися у цей час у Російській імперії.

Обгрунтовано розуміння субкультур як соціологічного конструкту та його статус у культурній теорії. Розглянуто нові підходи до культурних концептуалізацій, що артикулюють онтологічні питання. Представлено ті субкультурні спільноти, які центруються колективними учасниками, традиційно фіксованими як соціальні суб'єкти (вікові групи, статусні угруповання, етнічні спільноти). Акцентовано увагу на конфігураціях, що презентують субкультурні утворення, для яких важливою є просторова присутність, територіальна або віртуальна представленість (регіональні, ідеологічні, релігійні, медіастилі тощо). Наголошено, що результати дослідження можуть свідчити про перспективність субкультурної парадигми для опису, розуміння та пояснення сучасного українського суспільства.

Обосновано понимание субкультур как социологического конструкта и его статус в культурной теории. Рассмотрены новые подходы к культурным концептуализациям, которые артекулируют онтологические вопросы. Представлены те субкультурные объединения, которые центрируются коллективными участниками, традиционно фиксированными как социальные субъекты (возрастные группы, статусные группировки, этнические сообщества). Акцентировано внимание на конфигурациях, которые презентуют субкультурные образования, для которых важным является пространственное присутствие, территориальная и виртуальная представленность (региональные, идеологические, религиозные, медиастили и др.). Указано, что результаты исследования могут свидетельствовать о перспективности субкультурной парадигмы для описания, истолкования и понимания современного украинского общества.

Розкрито нові підходи до розуміння естетичного виміру молодіжної культури через призму її взаємодії з візуальною культурою, враховуючи тенденції розвитку європейського суспільства. Сьогодні візуальна репрезентація молодіжної культури, з точки зору перспективності розвитку суспільства, є одним із стратегічних напрямків, адже засоби дизайн-програм та інноваційних проектів значною мірою формують естетичне середовище молодіжної культури.

Висвітлено результати емпіричного дослідження особистісних змін підлітків-представників різних молодіжних субкультур, які брали участь у групових заняттях з елементами тренінгу з оптимізації становлення гендерної ідентичності у підлітковому віці.

Визначено особливості співвідношення субкультурного та контркультурного компонентів, розглянуто їх вплив на формування специфіки радянсько-російської панк-ідеології.