Індекс рубрикатора НБУВ: С5*666*457

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто соціальні аспекти організації та діяльності профспілок.

Рассмотрены социальные аспекты организации и деятельности профсоюзов.

Social aspects of the organization and activity of trade unions are considered.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*666*457.4 + Ю3(4АВС) + С5*423.2*344

Рубрики:

Соціологія

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлена краткая характеристика более 300 терминов, понятий, концепций, явлений общественно-политического и социально-экономического характера, а также организаций, занимающихся проблемами женщин. Рассмотрена современная феминистическая теория, которая в настоящее время сформировалась в достаточно влиятельную сферу нетрадиционного междисциплинарного исследования по проблемам женской культуры, истории становления и развития "женского вопроса", развития женского движения. Значительное внимание уделено представительницам феминизма разных стран, времен и идеологических направлений, женщинам-ученым, политическим деятельницам, которые способствовали развитию женского движения и науки о женщинах. Приведены статьи из отдельных теоретических трудов, которые имеют особое значение и влияние на феминистические теории, а также феминистическое и женское движение. Рассмотрены основные категории, широко используемые в феминистической теории и практике женских организаций.

Показано роль інформаційного фактора в діяльності громадської організації, зокрема, науково-дослідної (НДО). Розкрито сутність інформації, інформаційного простору, інформаційного обміну, наведено характеристику інформаційних потоків і комунікативних бар'єрів, розглянуто інформаційні ресурси НДО. Описано процес інформаційного обміну за допомогою усної комунікації, визначено специфіку письмової інформації, встановлено переваги письмової форми спілкування. Обгрунтовано значення інформування як засобу впливу на громадськість та органи влади.

Показана роль информационного фактора в деятельности общественной организации, в частности, научно-исследовательской (НИО). Раскрыта сущность информации, информационного пространства, информационного обмена, дана характеристика информационных потоков и коммуникативных баръеров, рассмотрены информационные ресурсы НИО. Описан процесс информационного обмена с помощью устной коммуникации, определена специфика письменной информации, установлены преимущества письменной формы общения. Обосновано значение информирования как средства влияния на общественность и органы власти.

Соціальний активізм у різних проявах є важливим явищем життя будь-якого суспільства і, відповідно, предметом наукових досліджень і дискусій. Особлива увага до соціальних організацій і рухів сьогодні пов'язана з появою транснаціональних об'єднань, які формуються згідно з логікою мережевої взаємодії.

Розглянуто один із найважливіших інститутів громадянського суспільства - молодіжні громадські організації. Проаналізовано та синтезовано терміни, що їх використовують українські та зарубіжні дослідники, у яких визначено молодіжні організації, запропоновано власний варіант визначення.

Розроблено концепцію соціально-педагогічної діяльності молодіжних об'єдань початку XXI ст. і доведено, що її сутність полягає у сприянні процесу соціаліазції та соціального виховання молоді. Здійснено історико-педагогічний аналіз діяльності спілок молоді у XIX - XX ст. Визначено особливості соціалізації та соціального виховання особистості в молодіжних організаціях початку XXI ст. Виявлено характер впливу соціально-педагогічної діяльності молодіжних об'єднань на формування духовності, особистісних якостей і властивостей, ціннісних орієнтацій та світогляду. Здійснено класифікацію спілок молоді на підставі таких критеріїв: пріоритетна спрямованість їх діяльності, віковий і національний склад, особливості світоглядних позицій. Визначено основні чинники, які впливають на становлення молодіжного об'єднання як соціально-педагогічної системи. Особливу увагу приділено застосуванню у діяльності молодіжних організацій соціально-педагогічних технологій. Розроблено комплекс заходів щодо покращання партнерської співпраці суб'єктів українського молодіжного руху та державних структур. Охарактеризовано особливості діяльності європейських молодіжних об'єднань. Обгрунтовано прогноз розвитку українського молодіжного руху в контексті загальноєвропейських соціально-педагогічних тенденцій.

Проаналізовано процеси становлення та трансформації одного з соціальних інститутів громадянського суспільства, а саме: інституту молодіжних громадських організацій. Розроблено дворівневу теоретичну модель інституціоналізації у контексті молодіжних організацій, що містить рівень первинної та вторинної інституціоналізації, апробовану на практиці. Досліджено основні компоненти або етапи первинної інституціоналізації молодіжних громадських організацій Львова й особливості їх вторинної інституціоналізації за внутрішніми та зовнішніми індикаторами. Охарактеризовано інститут молодіжних громадських організацій на сучасному етапі розвитку як результат цих інституціоналізаційних процесів.

Розкрито суть поняття "молодіжний рух", обгрунтовано доцільність розгляду його як соціального інституту у межах відповідних етапів розвитку, запропоновано теоретичні підходи для аналізу його специфіки в Україні, наведено результати емпіричного дослідження проблем і тенденцій розвитку молодіжних організацій і об'єднань у сучасному українському суспільстві. Охарактеризовано сучасний рух в Україні за наявністю в ньому тенденцій: незначного впливу на суспільно-політичне життя держави; функціонування великої кількості організацій за умов відсутності масової соціальної бази; залежність молодіжних організацій від державних структур і політичних партій. Визначено чинники, що впливають на процес розвитку молодіжних об'єднань, тобто стабілізують або дестабілізують його. Сформульовано напрямки активізації та удосконалення відносин між державними інституціями та молодіжними організаціями.

Розглянуто один із найважливіших інститутів громадянського суспільства - молодіжні громадські організації (МГО). Проаналізовано та синтезовано терміни, що їх використовують українські та зарубіжні дослідники щодо визначення МГО. Визначено рівень залученості МГО різного рівня до суспільно-політичної діяльності.

Розглянуто проблему участі неурядових організацій як інститутів громадянського суспільства у захисті прав дитини. Подано інформацію про трудові відносини, розв'язання конфліктів поміж роботодавцями та найманим персоналом. Описано соціально-політичні відносини, групові конфлікти у стадії загострення міжконфесійного, міжетнічного, партійно-політичного змісту, зіткнення громад з владними інституціями на грунті екологічних проблем, приватизації, землевідводів і забудови територій тощо. Увагу приділено сімейним відносинам, питанням посередництва та примирення.

Розглянуто формування та розвиток інституційного забезпечення діяльності соціальних партнерів, визначено пріоритетні напрямки його вдосконалення на найближчу перспективу. Розкрито функції та принципи діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Федерації роботодавців України, Федерації професійних спілок України.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*665.24*333 + С5*666*457.2

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання соціології суспільних рухів; розкрито зміст парадигми мобілізації ресурсів та здійснено аналіз емпіричного матеріалу, що визначає мобілізаційні можливості автоклубів для розвитку суспільних рухів.

Освещены вопросы социологии общественных движений, раскрыто содержание парадигмы мобилизации ресурсов и осуществлен анализ эмпирического материала, который определяет мобилизационные возможности автоклубов для развития общественных движений.

This article is dedicated to the sociology of social movements. The content of mobilization paradigm of resources is reveals and the analysis of empiric materials that determine mobilizational opportunities in auto clubs for the development of social movements are accomplished.

Надано загальні характеристики участі молоді у місцевому та регіональному житті, розкрито зміст принципів і факторів, що впливають на участь. Розглянуто положення Хартії про участі молоді у місцевому та регіональному житті. Надано довідкові відомості про Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи. Висвітлено підходи Хартії до участі, що базуються на п'яти ключових словах - право, засоби, простір, можливості, підтримка. Обгрунтовано можливі шляхи застосування Хартії на практиці. Подано інформацію про способи використання для розробки чи перегляду молодіжної політики у місцевій громаді чи на регіональному рівні.

Надано конспективний виклад лекції "Теоретичні основи соціального партнерства" в контексті обміну досвідом викладання навчальної дисципліни "Соціальне партнерство в соціальній роботі" у вищих навчальних закладах України. Соціальне партнерство є однією з форм взаємодії інститутів держави й громадянського суспільства, а саме: владних структур, профспілок та об'єднань роботодавців, підприємців. Установлено, що основою соціально-партнерських відносин виступає взаємозв'язок соціальних інтересів суб'єктів, спільність їхніх стратегічних цілей - досягнення стабільності соціальної системи, її прогресивного розвитку.

Предмет дослідження - організації, що виконують функції просування та захисту інтересів альтернативних соціальних класів, - профспілки як організації різних груп найманих працівників і асоціації роботодавців (власників різного рівня бізнесу). З метою дати емпірично обгрунтовану відповідь на запитання, які із зазначених класів сьогодні є більш консолідованими для захисту своїх інтересів, проаналізовано рівень формального членства представників різних класів у відповідних організаціях і рівень довіри до них. Ці показники розглянуто в часовій динаміці (з 1990 по 2017 р.) і в зіставленні ситуації в Україні та в певних постсоціалістичних і західних країнах. Емпіричну базу становлять дані вітчизняної та міжнародної статистики, проекту Європейського соціального дослідження, проекту "Українське суспільство. Моніторинг соціальних змін" Інституту соціології НАН України, низки цільових досліджень проблем середнього та робітничого класів, власників малого, середнього та великого бізнесу, а також офіційних сайтів аналізованих організацій. Зроблено висновок, що в Україні великі роботодавці не тільки володіють значно більшими, порівняно з найманими працівниками і дрібними власниками, владними та економічними ресурсами, але й є значно більш консолідованими (показники членства в зазначених організаціях - відповідно, 70 %, 20 % і 10 %), що відкриває ширші можливості просувати й захищати свої інтереси. Виявлено відмінності в рівні консолідації й серед різних класів найманих працівників: представники службових класів об'єднані у профспілки й довіряють їм більшою мірою, ніж робітники фізичної та рутинної нефізичної праці. На підставі даних про відносно невисокий рівень членства у профспілках та довіри до них констатовано, що у 1990 - 2010-х роках ні робітники, ні представники середнього класу не змогли створити сильні та впливові організації для відстоювання їх інтересів в економічній сфері.

Удосконалено управління суспільством та активізацію профспілкової компоненти у захисті соціально-економічних прав і свобод працюючих людей, організації співпраці профспілок з політиками. На основі аналізу літературних джерел та існуючого політичного досвіду зарубіжних профспілок виявлено проблеми розвитку профспілок України. Встановлено, що одним з найбільш прийнятних методів оцінки стабільності функціонування суспільства є ефективність використання соціальних - економічних, правових, трудових та інших ресурсів в контексті Європейських вимог. Визначено напрям діяльності профспілок, як один з найактуальніших у розвитку державотворчих процесів. Розглянуто шляхи підвищення ефективності використання профспілок та громадської компоненти, інших управлінських чинників, застосування засобів інформатизації для модернізації організаційних процесів у цій сфері суспільної діяльності. Обгрунтовано тезу, що за рахунок згаданих чинників можна забезпечити стабільність у суспільстві що власне і може зробити його конкурентоздатним в умовах ЄС. Дано конкретні пропозиції з організації управління суспільством в царині співпраці профспілок з політиками. Дослідження здійснено в умовах трансформаційного, посттоталітарного суспільства.

Розглянуто суть такого соціально-економічного явища, як поява категорії молоді, котра не навчається, не працює, не хоче вдосконалюватись або доучуватись (NEET). Показано, що в Україні воно набуває особливої значущості з огляду на посилення демографічної кризи, старіння населення та міграцію молоді. Досліджено причини його виникнення, стан молоді категорії NEET у країнах Європейського Союзу, запропоновано деякі напрями вдосконалення молодіжної політики, скерованої на пом'якшення цього явища.