Висвітлено питання вікової межі у разі виходу на пенсію. Визначено, що сьогодні в Україні вік виходу на пенсію є чи не найнижчим в світі, а кількість людей пенсійного віку незмінно зростає. За прогнозами, вже в ХХІ ст. кількість пенсіонерів зрівняється, а потім і перевищить кількість людей допенсійного віку. До того ж значна кількість пенсіонерів продовжує працювати. Доведено, що, підвищення пенсійного віку є неминучим (це положення вже введено практично в усіх країнах колишнього соцтабору та республіках колишнього СРСР), але цей крок необхідно узгодити з політикою зайнятості, зокрема, з можливостями підтримання низького рівня безробіття.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*423.124

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*423.124

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.792 + С5*423.124 + С5*423.2*344

Рубрики:

Гігієна праці у похилому віці

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі результатів теоретичного аналізу наукових досліджень професійної підготовки соціальних педагогів, соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку розкрито сутність і виявлено особливості роботи соціального педагога з даною віковою групою. Описано функції даної діяльності та відповідні знання і вміння, обгрунтовано зміст роботи. Визначено компоненти готовності студентів до праці (мотиваційно-особистісний, інтелектуально-змістовний, організаційно-дієвий). Розроблено та експериментально перевірено технології підготовки студентів до даного виду діяльності.

Досліджено актуальні проблеми недержавного пенсійного забезпечення як інституту права соціального забезпечення України. Розроблено концепцію правового регулювання відносин у процесі реалізації людиною права на недержавне пенсійне забезпечення та підвищення рівня соціального захисту. Уперше визначено роль і місце недержавного пенсійного забезпечення у системі соціального забезпечення України. Показано значення ч. 2 ст. 46 Конституції України у становленні системи недержавного пенсійного забезпечення України. Запропоновано визначення првової категорії "право як недержавне пенсійне забезпечення" (як форми реалізації громадянином України права на соціальний захист) та "недержавне пенсійне забезпечення", розглянуто їх співвідношення. Удосконалено основні положення процесу становлення недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Обгрунтовано необхідність урахування принципів законності та прозорості (публічності) у процесі становлення та розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення. Уперше визначено місце інституту недержавного пенсійного забезпечення як форми реалізації соціальної функції держави. Проаналізовано взаємозв'язок і співвідношення категорій "пенсійне забезпечення" та "соціальний захист населення" у контексті реалізації людиною свого права на недержавну пенсію. Запропоновано визначення таких правових категорій: "суб'єкт права на недержавне пенсійне забезпечення", "правовідносини між учасниками недержавного пенсійного забезпечення". Обгрунтовано конструкцію та показано значення пенсійного контракту як підстави для виникнення правовідносин у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

Висвітлено історію розвитку геронтологічних знань. Проаналізовано витоки й особливості поняття "третій вік". Охарактеризовано сучасні зарубіжні та вітчизняні геронтологічні теорії. Розглянуто старіння як соціальну проблему. Проаналізовано діяльність інституцій третього віку в Німеччині й інших країнах Європи. Увагу приділено перспективним завданням геронтополітики України.

Висвітлено історію соціальної геронтології, загальні закономірності теорії старіння, роль і місце старості в онтогенезі людини. Розглянуто медичні проблеми літнього віку (ЛВ), розкрито значення способу життя для процесів старіння, феномен самітності в економічних й соціальних аспектах. Проаналізовано особливості ЛВ і соціальну роботу з людьми ЛВ. Увагу приділено питанням психічного старіння, адаптації до старості, профілактики старіння, соціального захисту та соціальної допомоги людям ЛВ.

Розкрито зміст аспектів соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку в контексті сучасних соціальних проблем.

Розглянуто проблему демографічного старіння суспільства. Наведено аналіз літератури щодо визначення віку, коли людину можна вважати людиною похилого віку. Визначено основні ресурси соціальної роботи з людьми похилого віку у культурно-дозвіллєвій сфері на прикладі діяльності Університету третього віку.

Розглянуто феномен "старість" в контексті дохристиянських вірувань і світоглядних уявлень праукраїнців. Викладено теоретичні конструкти сучасної соціальної геронтології. Висвітлено соціально-психологічні особливості самотності людей похилого віку. Визначено світоглядно-культурні чинники плюралізму методологічних стратегій соціальної роботи з людьми похилого віку. Наведено гуманістичні цінності та принципи соціальної роботи. Проаналізовано розв'язання екзистенційних криз у людей похилого віку.

Обгрунтовано сутність і зміст соціально-педагогічного підходу до розв’язання соціокультурних проблем літніх людей за умов інформаційного суспільства. Визначено й охарактеризовано суперечливості інформаційного суспільства з огляду на означену проблему та зроблено висновок, що соціально-педагогічний підхід до вирішення цієї проблеми полягає у безпосередньому і опосередкованому (через соціальне середовище) соціальному вихованню кожного індивіда з метою гармонізації міжпоколінних стосунків.

Обоснованы сущность и содержание социально-педагогического подхода к решению социокультурных проблем пожилых людей в условиях информационного общества. Определены и охарактеризованы противоречия информационного общества в свете обозначенной проблемы и сделан вывод, что социально-педагогический подход к решению этой проблемы лежит в непосредственном и опосредованном (через социальную среду) социальном воспитании каждого индивида с целью гармонизации отношений между поколениями.

Проаналізовано зміст ранніх психосоціальних теорій старіння й еволюції їх розвитку з точки зору досягнень сучасної геронтологічної науки й окреслення їх значення у процесі професійної підготовки та діяльності сучасного соціального працівника з людьми похилого віку. Розкрито теорію процесу роз’єднання Е. Каммінга, який вирізняється чотирма характеристиками, а саме: є поступовим, неминучим і універсальнимвзаємно задовольняє обидві сторони і є бажаним для них обох, є нормальним. Досліджено еволюцію поглядів на механізми пристосування людей похилого віку до такого періоду життя, як старість.

Проанализировано содержание ранних психосоциальных теорий старения и эволюции их развития с точки зрения достижений современной геронтологической науки и определения их значения в процессе профессиональной подготовки и деятельности современного социального работника с пожилыми людьми. Раскрыта теория процесса разъединения Е. Камминга, который отличается четырьмя характеристиками, а именно: является постепенным, неизбежным и универсальным, взаимно удовлетворяющим обе стороны и желанным для них обоих. Исследована эволюция взглядов на механизмы приспособления пожилых людей к такому периоду жизни, как старость.

Analyzed the content of early psychosocial theories of aging and the evolution of their development in terms of achievements of modern science and gerontology to determine their value in the process of training and activities of contemporary social work with older people. Reveals the process of disengagement theory E. Cumming, which is characterized by four features, namely a gradual, inevitable and universal, mutually satisfactory to both parties and it is desirable for both of them is normal. The evolution of views on the mechanisms of adaptation of older people to such period of life, as old age.

Визначено роль соціальних чинників у проведенні пенсійної реформи в Україні. Обгрунтовано їх вплив на запровадження обов'язкового накопичувального пенсійного страхування, порівняно соціальні стандарти в нашій і європейських країнах. Проаналізовано динаміку пенсійних видатків і власних доходів Пенсійного фонду України протягом останніх років, розроблено основні заходи, які необхідно здійснити перед запровадженням обов'язкового накопичувального пенсійного страхування.

Розглянуто особливості діяльності стаціонарних установ для людей похилого віку в Україні, виділено соціальні проблеми, які існують в них. Проаналізовано використання практик міжпоколінних взаємодій, запропоновано систему соціально-педагогічної роботи з соціальної адаптації людей похилого віку.

Рассмотрены особенности деятельности стационарных учреждений для пожилых людей в Украине, выделены социальные проблемы, которые существуют в них. Проанализировано использование практик межпоколенных взаимодействий, предложена система социально-педагогической работы по социальной адаптации пожилых людей.

The article discusses the features of the institutions of social service for the elderly in Ukraine the social problems that exist in this sphere are highlighted. The usage of intergenerational interactions practices are analyzed, a system of social and educational work of the social adaptation of aged people is given.

Проблема материального обеспечения старшей возрастной группы, наличия структурных ресурсов еe социального включения в общество актуализируют исследование, предметом которого являются показатели экономических проявлений социального включения в контексте адекватного уровня материального благополучия. На данных ЕСИ (2010/2011) построены аддитивные показатели уровня семейного дохода и отсутствия материальных проблем (индексы валидизированы и надeжны). Анализ показал, что в целом около половины представителей старшего населения Украины оказываются в зоне риска социального исключения из-за недостаточного уровня материального обеспечения (23 % являются социально включенными по первому показателю и 50,6 % - по второму). Пострановое сравнение выявило схожесть Польши и Украины в данной проблематике и существенные отличия с другими странами, особенно в полярных возрастных группах. Подобные оценки являются результатом особенностей институционального контекста страны, еe социальной политики, восприятия и предубеждений на основе возраста.

Досліджено соціокультурні чинники проблеми "соціальний статус людей старшого віку". За допомогою аналізу соціокультурних ціннісних елементів соціальної геронтології виділено чинники, які визначають базис у формуванні соціальної політики старості на сучасному етапі розвитку суспільства. Зазначено основні стереотипи та поведінкові практики, які впливають на врегулювання соціальної проблеми статусу людей старшого віку.

Проаналізовано правовий механізм державної політики забезпечення соціальними послугами осіб похилого віку та напрями його вдосконалення.

Встановлено соціально-правову природу, особливості детермінації, кримінологічної характеристики насильницьких злочинів щодо осіб похилого віку, визначено на цій основі кримінологічні засади запобігання такому виду злочинів. Проведено аналіз стану наукових досліджень та розроблення проблеми запобігання насильницьким злочинам щодо осіб похилого віку. Визначено поняття та розглянуто особливості юридичної характеристики насильницьких злочинів щодо осіб похилого віку. Розроблено комплексну кримінологічну класифікацію насильницьких злочинів щодо осіб похилого віку. Виявлено комплекс факторів детермінації насильницьких злочинів щодо осіб похилого віку (з урахуванням особливості криміногенного впливу соціально-економічних, політичних, ідеологічних, організаційно-управлінських, психологічних, біологічних, екологічних чинників тощо). Проведено кримінологічний аналіз насильницьких злочинів щодо осіб похилого віку. Встановлено рівень та надано комплексну кримінологічну характеристику насильницьких злочинів щодо осіб похилого віку в Україні, включаючи їх основні кількісно-якісні показники. Досліджено рівень та фактори латентності насильницьких злочинів щодо осіб похилого віку. Надано комплексну кримінологічну характеристику особи злочинця, що вчиняє насильницькі злочини щодо осіб похилого віку (зі встановленням його соціально-демографічних, морально-психологічних, кримінально-правових характеристик та особливостей мотиваційної сфери). Надано кримінологічну характеристику жертви злочину - особи похилого віку, досліджено взаємозалежність та взаємозв'язок зі злочинцем в криміногенній ситуації. Встановлено та проаналізовано систему заходів запобігання насильницьким злочинам щодо осіб похилого віку, що охоплює відповідні кримінологічні практики на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях, запропоновано шляхи їх удосконалення. Встановлено особливості віктимологічної профілактики насильницьких злочинів щодо осіб похилого віку.

Розглянуто феномен старіння, вікові межі старості та специфіку процесу старіння населення у різних країнах на сучасному етапі демографічного розвитку. Проаналізовано динаміку та диференціацію рівня постаріння населення в Україні за комплексом його індикаторів. Визначено національні особливості перебігу процесу старіння та оцінено його перспективи. Досліджено виклики для соціального й економічного розвитку, які породжує старіння населення в Україні наразі і на перспективу, зокрема, наслідки для пенсійної системи, ринку праці та системи освіти, імперативи щодо розвитку інших ланок соціальної інфраструктури, а також нові вимоги до функціонування інституту сім'ї та підтримання міжпоколінної солідарності у суспільстві. Приділено увагу структурі літнього контингенту населення й оцінюванню соціально-економічних умов та інших параметрів якості життя осіб поважного віку в Україні.