Досліджено проблему легітимації. Стисло подано історію даного поняття, яке традиційно розглядалось як явище політичної сфери соціального життя. Розглянуто різні підходи стосовно даної проблеми М.Вебера, Т.Парсонса, П.Бурдьє, Р.Барта, Ю.Хабермаса. Зроблено висновок, що не можна обмежувати проблему легітимації лише політичною сферою, бо легітимація стосується влади і у сфері соціального життя.

У монографії аналізується діяльність соціальних інститутів у процесі їхнього становлення та організації історичних форм соціального порядку, соціальної структури суспільства. Звернення до історії становлення соціальних інститутів дає змогу спостерігати їх у розвитку, розглядати явище, що вивчається, закінченим, констатувати повторюваність ситуації, вивчати аналогічну ситуацію за умови відсутності одного або кількох компонентів. Історичний матеріал компенсує певною мірою відсутність соціального експерименту. Такі переваги у вивченні соціальних інститутів і процесів інституціоналізації системи взаємодії індивідів та соціальних груп у суспільстві можна мати лише за порівняльно-історичного підходу, який є основним методологічним принципом даного дослідження. До аналізу автором було залучено матеріали соціального розвитку суспільства тієї доби соціальної історії, в межах якої відбувалися становлення і розвиток інститутів кровної спорідненості, влади і власності. Матеріал згруповано у трьох тематичних розділах: соціологічне визначення соціальних інститутів і процесів інституціоналізації; становлення і зміна історичних форм інституціонального порядку суспільства; інституціональні засади соціальної структури суспільства.

Розглянуто політологічні аспекти державного регулювання підприємницькою діяльністю в Україні, деякі соціальні передумови формування демократії у сучасній Україні, соціокультурні орієнтації національної інтелігенції на владні відносини у демократичному суспільстві. Проаналізовано проблеми фінансового та матеріального забезпечення вищої школи, удосконалення національних відносин у процесі розвитку української держави, взаємодії влади та громадськості у розв'язанні регіональних проблем. Визначено роль відомих громадських українських діячів І.Огієнка, С.Подолінського, М.Драгоманова у піднесенні української культури до європейського рівня тощо.

Визначено соціально-психологічні джерела влади. Охарактеризовано владно-підвладні стосунки у людському середовищі, розкрито їх інтерактивно-феноменологічну природу. Висвітлено інтеракційно-кратологічний зміст маскулінності та фемінінності, а також особливості реалізації кратологічного циклу на окремих етапах особистісного онтогенезу. Розглянуто авторитет особи як джерело ідеологічного відображення дійсності.

Определены социально-психологические источники власти. Охарактеризованы процессы возникновения властно-подвластных отношений в человеческой среде, раскрыта их интерактивно-феноменологическая природа. Освещены интеракционно-кратологическое содержание маскулинности и фемининности, а также особенности реализации кратологического цикла на отдельных этапах личностного онтогенеза. Рассмотрен авторитет личности как источник идеологического отображения действительности.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*422.12 + С5*333.63

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.63

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано діяльність Союзу Визволення України у справі захисту населення Галичини і Буковини у роки Першої світової війни. Розглянуто питання про політичне розмежування української інтелігенції в роки революції та громадянської війни (1917 - 1920 рр.). Охарактеризовано роль національно-свідомої частини української інтелігенції у створенні Української Комуністичної Партії в 1920 р., роль і місце сільської інтелігенції в аграрній революції 1917 - 1920-х рр. Висвітлено діяльність педагогічної інтелігенції за умов "українізації" загальноосвітньої школи в Україні у 1920 - на початку 1930-х рр. Описано механізми адаптації сучасної української інтелігенції в транзитивному суспільстві. Розкрито роль інтелігенції у розробці та прийнятті рухівської "Концепції державотворення в Україні".

Проанализирована деятельность Союза Освобождения Украины в деле защиты населения Галиции и Буковины в годы Первой мировой войны. Рассмотрен вопрос о политическом расколе украинской интеллигенции в годы революции и гражданской войны (1917 - 1920 гг.). Охарактеризована роль национально-сознательной части украинской интеллигенции в создании Украинской Коммунистической Партии в 1920 г., роль и место сельской интеллигенции в аграрной революции 1917 - 1920 гг. Освещена деятельность педагогической интеллигенции в условиях "украинизации" общеобразовательной школы в 1920-х - начале 1930-х гг. Описаны механизмы адаптации современной украинской интеллигенции в транзитивном обществе.

Рассмотрены механизмы, способные в периоды социального кризиса выступать в качестве средств, поддерживающих остальную реальность, в частности, авторитет, миф, ритуал, предрассудок. На основании анализа данных механизмов сделан вывод, что несмотря на прогрессирующую рационализацию и формализацию различных форм социальной жизни, в обществе постоянно сохраняется потребность в нерациональных формах постижения и освоения мира.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.63

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні педагогічні проблеми соціалізації молоді Донецького регіону та її ціннісні орієнтири. Проаналізовано державну молодіжну політику, а також "Національну доктрину розвитку освіти України у ХХІ ст.". Описано структуру органів державної влади та місцевого самоврядування в країні. Наведено рекомендації для виконавчих органів місцевого самоврядування у взаємодії з недержавними некомерційними організаціями. Описано механізм взаємодії молодіжних організацій та засобів масової інформації. Визначено основні напрямки політики прискорення соціалізації у сфері освіти до 2005 р. Викладено концептуальні підходи до управління розвитком матеріально-технічної бази системи освіти.

Освещены актуальные педагогические проблемы социализации молодежи Донецкого региона и ее ценностные ориентиры. Проанализированы государственная молодежная политика, а также "Национальная доктрина развития образования Украины в ХХІ ст.". Описана структура органов государственной власти и местного самоуправления в стране. Приведены рекомендации для исполнительных органов местного самоуправления во взаимодействии с негосударственными некоммерческими организациями. Описан механизм взаимодействия молодежных организаций со средствами массовой информации. Определены основные направления политики ускорения социализации в сфере образования до 2005 г. Изложены концептуальные подходы к управлению развитием материально-технической базы системы образования.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.63 + С5*333.2

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто теоретико-методологічні проблеми та політико-прикладні аспекти взаємодії соціологічного знання та влади. Проаналізовано особливості функціонування системи "держава - соціологія - громадянське суспільство". Охарактеризовано три виміри соціології у сучасному політичному процесі. Обгрунтовано необхідність створення респонсивності влади як умови соціальної інтеграції. Показано роль і значення соціології у суспільстві ризиків і шансів. Проаналізовано ціннісні орієнтири та політичний вибір українців восени 2004 р. Наведено характеристику відносин влади та соціологічної спільноти як колізії громадянського суспільства. Розглянуто участь фонду "Демократичні ініціативи" у виборах 2004 р. Розкрито сутність та принципи організації екзит-пола, досліджено сучасні етичні проблеми соціології.

Рассмотрены теоретико-методологические проблемы и политико-прикладные аспекты взаимодействия социологического знания и власти. Проанализированы особенности функционирования системы "государство - социология - гражданское общество". Охарактеризованы три измерения социологии в современном политическом процессе. Обоснована необходимость создания респонсивности власти как условия социальной интеграции. Показаны роль и значение социологии в обществе рисков и шансов. Проанализированы ценностные ориентиры и политический выбор украинцев осенью 2004 г. Приведена характеристика отношений власти и социологической общественности как колизии гражданского общества. Рассмотрено участие фонда "Демократические инициативы" в выборах 2004 г. Раскрыта сущность и принципы организации экзит-полла, исследованы современные этические проблемы социологии.

Проведено комплексний аналіз соціологічного поняття "влада" та подано історико-соціологічну ретроспекцію розуміння влади в історичному часі та просторі. Проаналізовано зображення взаємин між соціальною та політичною владою владою в соціальних теоріях до появи академічної соціології. Досліджено проблему соціальної сутності ефективної влади в українській думці кінця ХІХ - ХХ ст. Розглянуто основні підходи до розуміння поняття "влада" в сучасних соціологічних концепціях. Розкрито інструментальну функцію соціальних норм та цінностей у здійсненні політичної влади.

Проаналізовано та узагальнено теоретико-методологічні уявлення про природу владних відносин, зокрема про суть символічного способу домінування. Доведено, що культурно-інформаційне панування є найбільш раціональним та ефективним способом влади у сучасному суспільстві. Запропоновано концептуальні інтерпретації понять влади, знання та символу. Розкрито та обгрунтовано можливості використання методології конструктивістського структуралізму для вивчення особливостей функціонування поля символічного виробництва. Досліджено його особливості та роль у регулюванні владних відносин, пов'язаних з символічним способом домінування. Проаналізовано діяльність та проблеми таких символічних виробників як українські видавництва навчальної та дитячої літератури. Розроблено практичні рекомендації щодо керування відношеннями у сфері символічного виробництва для потреб середньої та початкової освіти в Україні.

Обгрунтовано теоретично-методологічні засади концептуалізації поняття "соціальна влада", розроблено концептуалізацію цього поняття. Виявлено його категоріальні характеристики. Досліджено можливості категорії "соціальна влада" щодо забезпечення необхідних умов для вивчення значної кількості фактів, створення нижнього рівня. Проаналізовано методологічну й евристичну функції категорії "соціальна влада". Наведена категорія уможливлює соціологічне потрактування всієї системи владно-вольових відносин і дій у суспільстві, створення більш досконалих соціологічних концепцій влади й дослідження значної за обсягом фактологічної бази.

Здійснено огляд основних концепцій щодо регіональних владних еліт. Визначено основні функції регіональної еліти на регіональному та загальнонаціональному рівнях, а також показники стабілізації процесів становлення регіональних владних еліт. Проаналізовано взаємозв'язок між цими процесами та трансформаціями інститутів регіональної влади. Досліджено моделі взаємовідносин регіональних владних еліт з центром. Здійснено аналіз моделі становлення регіональної владної еліти України на прикладі Автономної республіки Крим. Досліджено причини та наслідки трансформації структури владної еліти Криму, вивчено ступінь її ефективності в інституті української влади, проаналізовано її соціально-психологічні установки.

Вперше проведено дослідження особливостей функціонування судової влади в незалежній Україні в соціологічному аспекті й обгрунтовано значення судової соціології як самостійної проблемної галузі соціології права. Сформульовано положення про роль судової влади як правового та соціального інститутів, охарактеризовано її інституційні ознаки. На підставі вивчення подальшого розвитку взаємодії таких чинників, як "правова культура", "правова соціалізація", "правове виховання" показано соціальну роль судової влади у визначенні рівня правосвідомості громадян і правосуддя. Обгрунтовано можливості використання деяких нових соціальних методик у системі судочинства (зокрема медіа-технологій) з метою підвищення авторитету судової влади серед інших галузей державної влади. Вперше за допомогою контент-аналізу текстів виявлено особливості амбівалентного сприйняття судової влади, зумовлені специфічними проблемами її становлення в Україні протягом двох останніх сторіч.

Проаналізовано особливості соціології становлення нового соціального порядку в контексті глобальної соціології У. Бека - світового німецького соціолога. Висвітлено світову внутрішню політику щодо економіки, політики та суспільства. Розглянуто питання регіоналізації космополітичних держав, асиметрії влади фінансових і цивілізаційних ринків, космополітичного реалізму. Увагу приділено стратегіям капіталу влади та контрвлади в епоху глобалізму, державним стратегіям в контексті ренаціоналізації та транснаціоналізації, а також стратегіям рухів громадянського суспільства.

Проаналізовано соціально-політичні відносини між громадянами та державою, засновані на довірі. Запропоновано нове поняття "кланолізації" довіри. Виведено ідеальну модель відповідних відносин. Виокремлено й обгрунтовано їх комунікативну складову.

Розглянуто Німеччину як постіндустріальне суспільство, проаналізовано її основні демографічні тенденції й соціальні прошарки. Наведено детальну характеристику фінансового становища різних соціальних верств, визначено загальні ознаки всієї Західної Європи й основні її відмінності від пострадянського простору. Особливо відзначено матеріальну стимуляцію інтелігенції як вирішального фактора високого рівня соціально-економічного розвитку Німеччини.

Рассмотрена Германия как постиндустриальное общество, проанализированы ее основные демографические тенденции и социальные слои. Представлена детальная характеристика финансового положения различных социальных слоев, определены общие признаки всей Западной Европы и основные ее отличия от постсоветского пространства. Особенно отмечено материальная стимуляция интеллигенции как решающего фактора высокого уровня социально-экономического развития Германии.

Regarding Germany as a postindustrial society the author analyzes its main demographic developments and such specific social strata as a) the self-employed, middle classes and peasants, b) service provider, c) the elites and d) the fringe population (lower classes). By so doing he determines both their characteristic features typical for all Western Europe and national peculiarities as well as some main differences to the former Soviet Union. By giving detailed information about the social strata's financial situation the author assesses the material stimulation of the intelligentsia (especially the high potentials) as a decisive factor for Germany's general high socio-economic level of development.