Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-3

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено характерні особливості розподілу імуногенетичних алелей у дитячій популяції, установлені асоціативні зв'язки між деякими параметрами іммунної системи та генетичними характеристиками крові в дітей з нетоксичним дифузним зобом (НДЗ) за наявності або відсутності впливу наслідків Чорнобильської аварії. Проаналізовано ступінь значущості генетичних алелей різних систем крові у формуванні тиреоїдної передпатології за умов поліфакторного впливу. На основі отриманих даних показано роль імуногенетичного контролю імунологічних процесів у патогенезі захворювань щитовидної залози, що передбачає ряд додаткових критеріїв для ранньої діагностики та прогнозування пострадіаційної тиреоїдної патології. На основі встановлених закономірностей обгрунтовано необхідність диспансерного нагляду за дітьми з НДЗ, які знаходяться в стані передпатології.

Вивчено йодну забезпеченість організму дітей та підлітків у радіаційно забруднених після Чорнобильської аварії районах Житомирщини. Ступінь йодного дефіциту визначено за критеріями ВООЗ. Обстежено 3999 дітей і підлітків у віці від 6 до 18 років у чотирьох містах та чотирьох сільських населених пунктах областей. Досліджено щитоподібну залозу за допомогою пальпаторного та ультразвукового методів, визначено частоту випадків зоба, а також спектрофотометрично виміряно екскрецію йоду з сечею. Відповідно до спеціальних карт, шляхом опитування розглянуто частоту вживання препаратів, які містять йод. На підставі отриманих результатів встановлено, що в обстежених районах у середньому від 15 до 63 % дітей і підлітків різних вікових категорій мали зоб. Екскреція йоду з сечеюв обстежених усіх населених пунктів була зниженою; виявлено рівні екскреції, що відповідають гострому (14,8 %), середньому (39,2 %) та слабкому ступеню (33,7 %) йодної недостатності. Визначено, що тільки 12,8 % обстежених мали достатнє надходження йоду в організм. Медіана екскреції йоду з сечею складала 46,7 мкг/л. Зазначено, що обстежені населені пункти радіаційно забруднених районів Житомирщини належать до місцевостей з середнім ступенем йодного дефіциту, що вимагає проведення масової йодної профілактики.

Изучена йодная обеспеченность организма детей и подростков в радиоактивно загрязненных после Чернобыльской аварии районах Житомирской области. Обследовано 3999 детей в возрасте от 7 до 17 лет четырех городов и четырех сельских населенных пунктов области. Для определения степени йодного дефицита использованы критерии, рекомендованные ВОЗ. Обследована щитовидная железа при помощи пальпаторного и ультразвукового методов, определена частота случаев зоба, а также спектрофотометрически измерена экскреция йодас мочой. На основании полученных результатов установлено, что в среднем от 15 до 63 % детей разных возрастных категорий обследованных районов имели зоб. Экскреция йода с мочой у детей всех населенных пунктов была снижена, среди обследованных наблюдались уровни экскреции, которые соответствовали: острой - 14,8 %, средней - 39,2 % и слабой степени - 33,7 % йодной обеспеченности. Определено, что только 12,8 % обследованных детей имели достаточное поступление йода в организм. Медиана экскреции йода с мочой составляла 46,7 мкг/л. Отмечено, что обследованные поселения пострадавших районов Житомирской области принадлежат к местностям со средней степенью йодного дефицита, которые требуют проведения массовой йодной профилактики.

The authors have studied the degree of iodine deficiency in areas of Zhytomyr region affected as a result of the Chornobyl accident. Investigations have been conducted in 3999 children aged 7 to 17 years from 4 towns and 4 rural localities of the region, and included: thyroid palpation and ultrasonography, determination of goiter prevalence, and urinary iodine excretion. Goiter was detected on average in 15 to 63% of children in different age groups from the areas under study. Urinary iodine excretion in children from all localities was decreased; among the examined subjects excretion rates were noted, which corresponded to: acute degree in 14.8%, moderate degree in 39.2%, and mild degree of iodine deficiency in 33.7%; 12.8% of the children examinedhad sufficient iodine intake. The median of urinary iodine excretion made up 46.7 mcg/l. The localities under study of the affected areas of Zhytomyr region belong to areas with moderate degree of iodine deficiency, which need mass iodine prophylaxis

Обстежено 38 дітей віком від 8-ми до 16-ти років, які проживають у гірському регіоні Івано-Франківської області. У всіх обстежених виявлено дифузний зоб I - II ступеня та відставання в розумовому розвитку. Зміни інтелекту збігались зі сповільненим рівнем фізичного розвитку, брадикардією та тенденцією до зниження систолічного тиску і відповідали вираженості дифузного гіпотиреоїдного зоба. Одержані дані дозволяють припустити негативний вплив дефіциту йоду на розумовий, фізичний розвиток дітей та основні вегетативні функції організму.

Проведено класичне цитогенетичне обстеження шістьох груп дітей, що проживають за умов постійного йодного дефіциту в поєднанні з несприятливою, внаслідок Чорнобильської аварії, радіоекологією та відрізняються як за наявністю чи відсутністю патології щитовидної залози (хронічний тиреоїдит, ризик виникнення хронічного тиреоїдиту, клінічна норма), так і за впливом на неї короткоживучих ізотопів йоду. Установлено, що обстежені групи, вірогідно, не розрізнялися між собою за середніми інтегральними цитогенетичними показниками. В усіх групах домінували прості аберації (ацентрики) переважно хроматидного типу, що характерно для спонтанного соматичного хромосомного мутагенезу та може бути доказом ідентичності екологічної ситуації. Середньогрупові частоти нестабільних хромосомних аберацій також відповідали віковій нормі, що свідчить про відсутність "свіжого" опромінення в цитогенетично значущій дозі. Стабільні аберації, які виявлено в усіх групах з різною середньою частотою та у деяких індивідів мали підвищений рівень, і можуть вважатися біомаркерами віддаленого гострого опромінення в групах дітей, які зазнали йодного удару в 1986 р., і біоіндикатором трансмісивної хромосомної нестабільності та хронічної радіаційної дії малої інтенсивності в групах дітей, які народилися від опромінених батьків і продовжують мешкати на контамінованій радіоцезієм території.

Наведено клінічні дані, імунологічні показники, а також результати дослідження функціонального стану гіпофізарнотиреоїдної системи дітей, хворих на бронхіальну астму (БА) з дифузним зобом (ДЗ). Встановлено особливості порушення тиреоїдного гомеостазу, переважно у разі тяжкого перебігу БА у поєднанні з ДЗ. Запропоновано лікувально-реабілітаційну програму стосовно цих дітей з використанням біологічно активних комплексів з імуномоделюючою, антиоксидантною та мембраностабілізуючою дією. Встановлено позитивний вплив даної реабілітаційної програми на імунну систему та функціональний стан щитовидної залози, внаслідок чого відмічено позитивну динаміку ряду клінічних параметрів.

Обгрунтовано й оптимізовано принципи санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом на основі розробки диференційованих підходів до цілеспрямованого комплексного застосування бальнеофізіотерапевтичних чинників загальної та рефлекторно-сегментарної дії шляхом вивчення індивідуальних особливостей клініко-функціонального статусу організму і визначення його інтегральних критеріїв патерну та динамічних змін його типів у процесі лікування. Встановлено особливості функціональних відхилень, що сформувалися в дітей з дифузним зобом з залученням в патологічний процес однієї, двох і більше систем, що зумовило необхідність розробки інтегральної характеристики стану здоров'я, представлену патерном. Запропоновано три типи патерну, рекомендованого до застосування на курортному і позакурортному етапах. Розроблено алгоритм клініко-функціональних показань комплексного призначення фізичних чинників, який грунтується на використанні інтегральної технології діагностики змін в основних системах організму, що спрямована на виявлення ранніх порушень і своєчасну корекцію. Зазначено, що розроблений патерн оцінки стану здоров'я дітей з дифузним зобом ефективний під час вибору методик лікування в прогнозуванні лікувального ефекту і визначенні досягнутих результатів і є новим підходом до інтегральної системної оцінки фізіологічного стану організму на основі встановлених відхилень. Зазначено, що виявлені відмінності в процесі формування лікувального ефекту залежно від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності, особливостей механізму лікувальної дії чинників визначають

Встановлено особливості функціональних відхилень у дітей з дифузним зобом з залученням у патологічний процес однієї, двох і більше систем регуляції життєдіяльності організму та розроблено інтегральну характеристику стану здоров'я, представлену патерном. Запропоновано три типи патерну, рекомендовані до застосування на курортному та позакурортному етапах. Науково обгрунтовано механізми формування лікувального ефекту під час комплексного використання бальнеофізіотерапевтичних методів. На основі використання інтегральної технології ранньої діагностики змін і порушень в основних системах життєдіяльності організму з метою їх корекції розроблено алгоритм клініко-функціональних показань щодо призначення фізичних способів лікування. Розроблено патерн оцінки стану здоров'я дітей з дифузним зобом як ефективний засіб вибору методики лікування та прогнозування терапевтичного ефекту і визначення досягнутих результатів. Виявлено відмінності одержаного лікувального ефекту залежно від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності організму. З урахуванням особливостей механізму лікувальної дії фізичних чинників визначено принципи їх адекватного використання у комплексній відновній терапії, спрямованій на підвищення функціональних резервів і повноцінний розвиток організму. Ефективність запропонованої методики лікування підтверджено віддаленими результатами (через 5 - 7 років).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-434

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено епідеміологічне дослідження стану щитовидної залози у дітей трьох областей південного і південно-східного регіонів України та Автономної Республіки Крим, обстежено 1 234-х учнів обох статей віком 8 - 10 років. Ступінь збільшення щитовидної залози визначено пальпаторно та за допомогою ультразвукової діагностики. Йодна недостатність оцінювалась за рівнем екскреції йоду із сечею. Визначено антропометричні показники. Оцінка результатів обстеження здійснювалася відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міжнародної ради з контролю за йододефіцитними захворюваннями. Виявлено, що захворюваність на епідемічний зоб серед дитячого населення в різних містах Харківщини за даними ультразвукових досліджень у середньому складає 14,1 %, але вона неоднорідна та коливається в різних населених пунктах від 5,5 % до 20,3 %. На Дніпропетровщині цей показник сягає 12,1 %, Донеччині - 7,4 %, в Автономній Республіці Крим - 15,2 %. Рівень екскреції йоду із сечею свідчить про те, що більшість населення на Харківщині (52,7 %), Дніпропетровщині (55,5 %), Донеччині (62,7 %) та в Республіці Крим знаходиться у зоні слабкої та помірної йодної недостатності. Обстежені області віднесено до місцевостей з недостатністю йоду в навколишньому середовищі.

Вивчено поширеність зоба серед дітей шкільною віку, які проживають у різних географічних зонах Чернівецької області. Розповсюдженість зоба - 53,2 %. Як у хлопчиків, так і в дівчаток переважає зоб IA ступеня, вірогідно вища частота та переважання тяжких його ступенів зареєстровано в дітей гірської зони мешкання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-54

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы причины, жалобы, клинические проявления, половые и возрастные факторы, сопутствующая патология, функциональная активность щитовидной железы и результаты инструментальных методов исследования у детей, больных эндемическим диффузным зобом.

В санатории исследован вегетативный и психоэмоциональный статус 35-ти детей с диффузным нетоксическим зобом. Результаты сравнивались с контрольной группой, состоящей из 20-ти здоровых детей. Состояние вегетативной регуляции характеризовалось низким тонусом и реактивностью парасимпатической нервной системы и высоким тонусом симпатической, централизацией управления сердечного ритма, преимущественным гуморально-метаболическим влиянием. Исследование психоэмоционального статуса выявило высокий уровень тревожности (личностной, реактивной), корригирующей с вегетативным дисбалансом. Отмечено положительное влияние санаторно-курортной терапии на вегетативную регуляцию.

Проведено скрининговое обследование 4 028-ми детей и подростков Сквирского района Киевской области. Оценивалось состояние щитовидной железы (ЩЖ) и обеспеченность организма йодом. У 584-х (14,5 %) обследуемых выявлена патология ЩЖ. Медиана йодурии у них составляла 41,2 мкг/л и 69,7 мкг/л. Соответственно у 82,9 % и 70 % детей и подростков отмечался дефицит йода. Высокий уровень распространенности диффузного зоба у детей обусловлен действием комплекса факторов, главным из которых является дефицит йода. Этим детям проводили йодную профилактику по коррекции дефицита йода с помощью йодсодержащих препаратов и БАД (йод-форте, йодид 100-200, БАД "Фитосорбин-планта 1"). Доказана эффективность применения данных препаратов и БАД у детей и подростков с диффузным нетоксическим зобом, проживающих в регионах радиационного загрязнения и йодной недостаточности относительно коррекции дефицита йода и профилактики эндемичеcкого зоба.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-52 + Р733.410.109-52

Рубрики:

Зоб у дітей

Порушення ритму (аритмія) у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою удосконалення якості діагностики дифузного нетоксичного зоба у 30-ти дітей вивчено анамнез і показники соматичного статусу. Увагу акцентовано на наявності у дітей обтяженого анамнезу, в клінічному обстеженні - сукупних змін внутрішніх органів, напруження адаптаційно-компенсаторних можливостей організму, що може обтяжувати перебіг захворювання.

С целью совершенствования качества диагностики диффузного нетоксического зоба у 30-ти детей изучены анамнез и данные соматического статуса. Внимание акцентировано на наличии у детей отягощенного анамнеза, в клиническом обследовании - сочетанных изменений внутренних органов, напряжение адаптационно-компенсаторных возможностей организма, что может усугублять тяжесть течения заболевания.

The article presents a review of literature related to current aspects of the problem of diffuse nontoxic goiter. Etiology of the disease and the thyroid system functional state have also been given in the article. The athors emphasize the necessity of precising a number of classification issues as well as present different therapeutic approaches in treating patients with diffuse nontoxic goiter.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-2 + Р733.415.120.26

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше діагностовано порушення мінеральної щільності кісткової тканини, зміни маркерів кісткового метаболізму, кальцій-фосфорного гомеостазу у дітей, хворих на ендемічний зоб залежно від тяжкості захворювання. Запропоновано критерії діагностики зобогенної остеопатії. Вивчено особливості перебігу ендемічного зоба у дітей за наявності змін гормонопродукувальної функції щитовидної залози та гіпофізу. Встановлено зв'язок між ступенем збільшення щитовидної залози та вираженістю остеопенічних змін в організмі дитини. Вивчено фактори ризику розвитку зобогенної остеопатії та запропоновано алгоритм діагностичного пошуку. Патогенетично обгрунтовано й апробовано модифіковані схеми лікування та профілактики з використанням препарату "Відеїн-3", "Ундевіт" та "Кальцемін" залежно від ступеня тяжкості остеопенічних змін. Катамнестично досліджено ефективність запропонованого коригувального курсу у дітей з зобогенною остеопатією з використанням клініко-лабораторних та інструментальних критеріїв оцінки.