Дисертацію присвячено фізичному розвитку, закономірностям змін морфофункціонального та імунологічного стану щитовидної залози дітей, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях Житомирської області. На підставі досліджень встановлені морфофункціональні порушення щитовидної залози, накопичення тиреоїдних антитіл, які залежать від внутрішнього випромінення та району мешкання дітей. Діти, які постійно мешкають на контрольованих територіях, потребують медичного контролю, особливо при переході в інші вікові групи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-3

Рубрики:

Зоб у дітей

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вдосконалено діагностику захворювань щитовидної залози у дітей. Розроблено комплексний алгоритм постановки діагнозу для підвищення ефективності виявлення тиропатій у дітей та перспективного спостереження за ними, який грунтується на застосуванні клінічних, сонографічних, радіоімунологічних, цитохімічних та генетичних методів досліджень. Встановлено необхідність широкого використання імунологічних і запропонованих метаболічних маркерів для ранньої діагностики аутоімунних тироїдів. Обгрунтовано вивчення тиропатій у дітей як мультифакторіального захворювання з визначенням вкладу спадкової та середовищної компонент до їх формування. Аргументовано оцінку стану щитовидної залози як індикатора забруднення довкілля хімічними ксенобіотиками на фоні ендемічного дефіциту йоду для еколого-епідеміологічного моніторингу.

Дисертацію присвячено питанням патоморфологічних особливостей щитовидної залози на ранніх етапах ембріогенезу з позиції системи "мати - плацента - плід" під впливом ускладненого перебігу вагітності у матерів із гестозом, цукровим діабетом, гіпертензією. Виявлено ознаки порушення тканини щитовидної залози. Поряд зі збільшенням розмірів та маси органа, під час комплексного дослідження спостережено зміни у фолікулярному епітелії, гістохімічних реакціях у колоїді, клітинній цитоплазмі та ядрах, формуванні імунних комплексів, ознаках активації колагеноутворення. Ознаки гіпофункції органа пояснюють деякі клінічні прояви у таких новонароджених. Ступінь морфологічних проявів зумовлено рівнем тяжкості та тривалості патологічного стану матері.

Приведены патоморфологические критерии диагностики различных заболеваний щитовидной железы у детей, результаты свето-, электронномикроскопических и иммуногистохимических исследований в данной области. Описаны особенности строения папиллярных карцином, наиболее распространенных злокачественных тироидных опухолей у детей после облучения щитовидной железы вследствие аварии на Чернобыльской АЭС.

Психофізіологічні обстеження (вивчення стійкості уваги, розумової працездатності, темпів сенсомоторних реакцій) здійснено у 560-ти дітей із дифузним нетоксичним зобом. У порівнянні з дітьми контрольної групи встановлено підвищену втомлюваність, нестійкість уваги, зниження здатності до її концентрації. Інертність психічної діяльності та зниження розумової працездатності у дітей, хворих на зоб, можна вважати одним із діагностичних критеріїв субклінічного гіпотиреозу.

Наведено результати визначення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та рівня гамма-аміномасляної кислоти у крові хворих дітей із захворюваннями щитовидної залози (аутоімунний тиреоїд, нетоксичний дифузний, вузловий, багатовузловий зоб, рак щитовидної залози), вивчено можливість зв'язку між ними. Розроблено додатковий метод діагностики наявності метастазів та/або рецидиву раку щитовидної залози у дітей, прооперованих з приводу раку щитовидної залози. Встановлено існування субклінічного гіпотиреозу у 33,3 % хворих на нетоксичний дифузний зоб ІІ стадії, у 26,9 % - на аутоімунний тиреоїдит, у 23,1 % - на нетоксичний багатовузловий зоб, у 14,3 % - на нетоксичний вузловий зоб, у 18,9 % - на рак щитовидної залози. Під час дослідження концентрації ГАМК у плазмі крові встановлено різку активацію ГАМК-ергічної системи у дітей з доброякісними та злоякісними новоутвореннями щитовидної залози, а також виражені порушення процесів медіаторного забезпечення ряду важливих функцій мозку, зокрема, антистресорної та нейроендокринної.

Висвітлено питання обгрунтування та впровадження у практику лікарського контролю за медичними критеріями управління спортивним тренуванням юних спортсменок-легкоатлеток, які тренуються на витривалість, за показниками функціонального стану серця та тиреоїдної системи. Проведено динамічні спостереження за станом основних морфологічних, функціональних параметрів і біоелектричної активності серця та тиреоїдної системи у дівчаток віком 11-16 років протягом пубертатного і власне пубертатного періодів на всіх етапах багаторічної спортивної підготовки. Проаналізовано особливості стану центральної гемодинаміки, величини основних морфологічних параметрів лівого шлуночка серця, показники досліджень електрокардіографії та плазмової концентрації гормонів тиреоїдної системи, кореляційні взаємовідношення гормонів щитовидної залози і тиреотропіну з основними параметрами серця у дівчаток-спортсменок з урахуванням темпів статевого дозрівання та фаз оваріально-менструального циклу для визначення особливостей формування вивчених функцій під впливом занять спортом. Розроблено медичні критерії корекції тренувального процесу.

  Скачати повний текст

Вивчено йодну забезпеченість організму дітей та підлітків у радіаційно забруднених після Чорнобильської аварії районах Житомирщини. Ступінь йодного дефіциту визначено за критеріями ВООЗ. Обстежено 3999 дітей і підлітків у віці від 6 до 18 років у чотирьох містах та чотирьох сільських населених пунктах областей. Досліджено щитоподібну залозу за допомогою пальпаторного та ультразвукового методів, визначено частоту випадків зоба, а також спектрофотометрично виміряно екскрецію йоду з сечею. Відповідно до спеціальних карт, шляхом опитування розглянуто частоту вживання препаратів, які містять йод. На підставі отриманих результатів встановлено, що в обстежених районах у середньому від 15 до 63 % дітей і підлітків різних вікових категорій мали зоб. Екскреція йоду з сечеюв обстежених усіх населених пунктів була зниженою; виявлено рівні екскреції, що відповідають гострому (14,8 %), середньому (39,2 %) та слабкому ступеню (33,7 %) йодної недостатності. Визначено, що тільки 12,8 % обстежених мали достатнє надходження йоду в організм. Медіана екскреції йоду з сечею складала 46,7 мкг/л. Зазначено, що обстежені населені пункти радіаційно забруднених районів Житомирщини належать до місцевостей з середнім ступенем йодного дефіциту, що вимагає проведення масової йодної профілактики.

Изучена йодная обеспеченность организма детей и подростков в радиоактивно загрязненных после Чернобыльской аварии районах Житомирской области. Обследовано 3999 детей в возрасте от 7 до 17 лет четырех городов и четырех сельских населенных пунктов области. Для определения степени йодного дефицита использованы критерии, рекомендованные ВОЗ. Обследована щитовидная железа при помощи пальпаторного и ультразвукового методов, определена частота случаев зоба, а также спектрофотометрически измерена экскреция йодас мочой. На основании полученных результатов установлено, что в среднем от 15 до 63 % детей разных возрастных категорий обследованных районов имели зоб. Экскреция йода с мочой у детей всех населенных пунктов была снижена, среди обследованных наблюдались уровни экскреции, которые соответствовали: острой - 14,8 %, средней - 39,2 % и слабой степени - 33,7 % йодной обеспеченности. Определено, что только 12,8 % обследованных детей имели достаточное поступление йода в организм. Медиана экскреции йода с мочой составляла 46,7 мкг/л. Отмечено, что обследованные поселения пострадавших районов Житомирской области принадлежат к местностям со средней степенью йодного дефицита, которые требуют проведения массовой йодной профилактики.

The authors have studied the degree of iodine deficiency in areas of Zhytomyr region affected as a result of the Chornobyl accident. Investigations have been conducted in 3999 children aged 7 to 17 years from 4 towns and 4 rural localities of the region, and included: thyroid palpation and ultrasonography, determination of goiter prevalence, and urinary iodine excretion. Goiter was detected on average in 15 to 63% of children in different age groups from the areas under study. Urinary iodine excretion in children from all localities was decreased; among the examined subjects excretion rates were noted, which corresponded to: acute degree in 14.8%, moderate degree in 39.2%, and mild degree of iodine deficiency in 33.7%; 12.8% of the children examinedhad sufficient iodine intake. The median of urinary iodine excretion made up 46.7 mcg/l. The localities under study of the affected areas of Zhytomyr region belong to areas with moderate degree of iodine deficiency, which need mass iodine prophylaxis

В експериментах на нелінійних білих самцях і самках щурів, які народилися від матерів, опромінених малими дозами в період вагітності, відмічено зменшення маси тіла та зміни морфофункціонального стану щитовидної залози, що проявилися підвищенням її маси та збільшенням функціональної активності, яка більшою мірою виражена у самок.

Виявлено характерні особливості розподілу імуногенетичних алелей у дитячій популяції, установлені асоціативні зв'язки між деякими параметрами іммунної системи та генетичними характеристиками крові в дітей з нетоксичним дифузним зобом (НДЗ) за наявності або відсутності впливу наслідків Чорнобильської аварії. Проаналізовано ступінь значущості генетичних алелей різних систем крові у формуванні тиреоїдної передпатології за умов поліфакторного впливу. На основі отриманих даних показано роль імуногенетичного контролю імунологічних процесів у патогенезі захворювань щитовидної залози, що передбачає ряд додаткових критеріїв для ранньої діагностики та прогнозування пострадіаційної тиреоїдної патології. На основі встановлених закономірностей обгрунтовано необхідність диспансерного нагляду за дітьми з НДЗ, які знаходяться в стані передпатології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.12-3

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено класичне цитогенетичне обстеження шістьох груп дітей, що проживають за умов постійного йодного дефіциту в поєднанні з несприятливою, внаслідок Чорнобильської аварії, радіоекологією та відрізняються як за наявністю чи відсутністю патології щитовидної залози (хронічний тиреоїдит, ризик виникнення хронічного тиреоїдиту, клінічна норма), так і за впливом на неї короткоживучих ізотопів йоду. Установлено, що обстежені групи, вірогідно, не розрізнялися між собою за середніми інтегральними цитогенетичними показниками. В усіх групах домінували прості аберації (ацентрики) переважно хроматидного типу, що характерно для спонтанного соматичного хромосомного мутагенезу та може бути доказом ідентичності екологічної ситуації. Середньогрупові частоти нестабільних хромосомних аберацій також відповідали віковій нормі, що свідчить про відсутність "свіжого" опромінення в цитогенетично значущій дозі. Стабільні аберації, які виявлено в усіх групах з різною середньою частотою та у деяких індивідів мали підвищений рівень, і можуть вважатися біомаркерами віддаленого гострого опромінення в групах дітей, які зазнали йодного удару в 1986 р., і біоіндикатором трансмісивної хромосомної нестабільності та хронічної радіаційної дії малої інтенсивності в групах дітей, які народилися від опромінених батьків і продовжують мешкати на контамінованій радіоцезієм території.

  Скачати повний текст

Вивчено стан здоров'я (особливості фізичного, нервово-психічного та статевого розвитку) дітей шкільного віку залежно від геоендемічної зони проживання та ступеня йодної недостатності. Визначено рівень зобної ендемії та розповсюдженість зоба серед дитячого населення північної Буковини за окремими критеріями ВООЗ/ЮНІСЕФ/ІССІDD. Показано невідповідність між частотою зоба серед дітей з різних зон проживання та медіаною йодурії, що передбачає наявність інших зобогенних факторів у формуванні ендемічного процесу на північній Буковині. Вивчено розповсюдженість субклінічного гіпотиреозу серед дітей шкільного віку, які проживають за умов йодного дефіциту та проведено оцінку стану здоров'я та розвитку цих дітей. Виділено основні напрямки порушення розвитку дітей з зобом залежно від функціонального стану щитовидної залози. Удосконалено алгоритм активної ранньої діагностики тиреопатій. Запропоновано та показано терапевтичну ефективність харчових домішок "Еламін" та "Біостар плюс спіруліна" в дітей для корекції йодного дефіциту.

Обстежено 38 дітей віком від 8-ми до 16-ти років, які проживають у гірському регіоні Івано-Франківської області. У всіх обстежених виявлено дифузний зоб I - II ступеня та відставання в розумовому розвитку. Зміни інтелекту збігались зі сповільненим рівнем фізичного розвитку, брадикардією та тенденцією до зниження систолічного тиску і відповідали вираженості дифузного гіпотиреоїдного зоба. Одержані дані дозволяють припустити негативний вплив дефіциту йоду на розумовий, фізичний розвиток дітей та основні вегетативні функції організму.

Наведено клінічні дані, імунологічні показники, а також результати дослідження функціонального стану гіпофізарнотиреоїдної системи дітей, хворих на бронхіальну астму (БА) з дифузним зобом (ДЗ). Встановлено особливості порушення тиреоїдного гомеостазу, переважно у разі тяжкого перебігу БА у поєднанні з ДЗ. Запропоновано лікувально-реабілітаційну програму стосовно цих дітей з використанням біологічно активних комплексів з імуномоделюючою, антиоксидантною та мембраностабілізуючою дією. Встановлено позитивний вплив даної реабілітаційної програми на імунну систему та функціональний стан щитовидної залози, внаслідок чого відмічено позитивну динаміку ряду клінічних параметрів.

Представлено дані інтенсивності карієсу зубів і вмісту секреторного імуноглобуліну A в слині підлітків з хронічним тиреоїдитом, які мешкають на територіях, забруднених радіонуклідами, у порівнянні з даними обстеження підлітків, які не мають соматичної та ендокринної патологій.

Проведено епідеміологічне дослідження стану щитовидної залози у 1 846-ти дітей із трьох забруднених контрольованих районів Чернігівської області (Чернігівського, Ріпкинського, Козелецького) та м. Чернігова, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Виявлено, що захворюваність на ендемічний зоб серед обстежених дітей у середньому складає 49,1 % (у різних населених пунктах від 17,5 % до 77,4 %). Дані концентрації йоду в сечі та тиреоглобуліну у сироватці крові свідчать, що майже всі діти відчувають нестачу йоду, з близько 40 % з них зафіксовано слабку та помірну йодну недостатність. Анкетування обстежених свідчить про низький рівень вживання йодованих продуктів, зокрема, йодовану сіль використовують у різних населених пунктах від 4,6 до 6,9 % обстежених. Зроблено висновок, що патологія щитовидної залози, викликана недостатністю йоду в навколишньому середовищі, може збігатися з негативною дією на її стан чинників Чорнобильської аварії та призводити до стимуляції росту ураженої радіойодом залози.