Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213.026-1

Рубрики:

Еклампсія і прееклампсія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено патогенетичні механізми розвитку прееклампсії, обгрунтовано та впроваджено до практики новий підхід щодо діагностики та лікування прееклампсії з урахуванням змін вегетативного тонусу вагітних. Науково обгрунтовано і розроблено методику аміназинового тесту. Визначено стадії розвитку прееклампсії (компенсована, декомпенсована). Вперше встановлено зміни об'єму внутрішньосудинної рідини (плазми) у разі застосування розчинів для інфузій з метою попередження наростання набряків та дефіциту ОЦК. Визначено, що у випадку тяжкої прееклампсії розвиток гіпоосмотичних станів відображає прогресування набрякового синдрому і супроводжується зменшенням концентрацій антидіуретичного гормону в плазмі. Встановлено концентрації антидіуретичного гормону за різних ступенів тяжкості прееклампсії, що необхідно враховувати під час лікування. Впровадження розробленої методики дозволило уникнути розвитку тяжких форм прееклампсії і поліпшити підготовку жінок до розродження.

Апробовано комплексну терапію прегестозів вагітних для профілактики прееклампсії.

Наведено дані про деякі показники стероїдних і пептидних гормонів у дівчаток-підлітків, народжених матерями з прееклампсією. Аналіз результатів дослідження свідчить про дисфункцію в гіпофізарно-яєчниковій системі у всіх дівчаток-підлітків, народжених матерями з прееклампсією. Гормональні показники у всіх досліджуваних підгрупах були нижчими, ніж у контрольній групі, а деякі показники мали коливання залежно від терміну гестації та способу розродження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213.026-542

Рубрики:

Еклампсія і прееклампсія

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто ультразвукову діагностику порушень у системі мати - плацента - плід у вагітних з прееклампсією та вплив запропонованого диференційованого доповнення до комплексного лікування. У 130-ти вагітних з прееклампсією проведено ультразвукову фотометрію та доплерометрію фетоплацентарного комплексу. Контрольна група становила 20 жінок з фізіологічною вагітністю та 20 жінок з прееклампсією з загальноприйнятим лікуванням. Виявлено, що прееклампсія вагітних супроводжується хронічною фетоплацентарною недостатністю. Традиційна терапія не є значно ефективною у вагітних з прееклампсією з вазодилятаційним типом гемодинаміки, у вагітних з вазоконстрикторним типом гемодинаміки є малоефективною. Диференційоване доповнення терапії прееклампсії епадолом, глутаргіном, реосорбілактом, рефортаном дозволяє вплинути на порушення фетоплацентарного комплексу.

Наведено дані про деякі показники гормонів адаптації у дівчаток-підлітків, народжених матерями з прееклампсією. Виявлено зміну рівнів гормонів кори наднирників. Рівень дофаміну, норадреналіну, адреналіну був вірогідно нижчим у 1,35 рази у 15 - 16-річних дівчат, народжених у терміни гестації 31 - 32 тижні. Відзначено збільшення вмісту кортизолу в 1,6 рази й альдостерону в 1,3 рази у всіх досліджуваних підгрупах. Дослідження показали порушення стану системи адаптації в обстежених дівчаток 13 - 14 і 15 - 16 років, народжених матерями з прееклампсією, що виражається в збільшенні вмісту кортизолу, альдостерону та зниженні секреції дофаміну, адреналіну, норадреналіну.

Визначено роль розладів формування біологічної готовності материнського організму до пологів у виникненні аномалій пологової діяльності, встановлено інтранатальні чинники ризику пошкодження плода у разі прееклампсії вагітних (ПВ). Досліджено вплив стану гемоциркуляції в судинах матки на перебіг пре-пологів і пологового акту. Виявлено особливості скоротливої діяльності матки та біофізичної активності плода за ПВ. Доведено, що застосування антиоксиданту "Актовегін", антагоніста кальцію "Верапаміл" та вазоактивного препарату "Курантил" забезпечує ефективну корекцію розладів судинної адаптації за ПВ, знижує частоту та важкість ускладнень в інтранатальному періоді. Розроблено наукову концепцію допологової підготовки вагітних з ПВ, в основу якої покладено забезпечення нормального гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу.

Вперше у вагітних з прегестозом і з прееклампсією (ПЕ) легкого ступеня виконано системний аналіз імунного статусу, досліджено процеси аутоімунізації та імунобіологічні взаємоз'язки в системі мати - плацента - плід (МПП). Визначено рівень антифосфоліпідних аутоантитіл до кардіоліпіну (ACL) та прогностичне значення раннього виявлення порушень білковосинтетичної функції плаценти. Виявлено провідну індикаторну роль імунологічних та імунобіологічних порушень у вагітних з прегестозом, що значно випереджають клінічні прояви ПЕ та потребують проведення адаптивної імунокорекції. Вперше розроблено науково обгрунтовані підходи щодо використання препарату кріоконсервованої суспензії плаценти людини (КСПЛ) як неспецифічного імунокоректора у профілактиці та комплексній терапії ПЕ вагітних. Доведено перевагу застосування даної методики у порівнянні з традиційними лікувально-профілактичними засобами. Вперше використано допплерометричний метод дослідження як об'єктивний моніторинговий критерій з фіксацією початкових змін у судинах системи МПП для проведення порівняльного аналізу впливу препарату КСПЛ і традиційних лікувально-профілактичних засобів на стан внутрішньоутробного плода та фетоплацентарного комплексу.

  Скачати повний текст

Запропоновано нові підходи щодо вивчення патогенезу, прогнозування, профілактики та лікування прееклампсії у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією. Вперше на підставі результатів комплексного обстеження в динаміці вагітності показано особливості функціонального стану, характер імунних змін значення системи оксиду азоту за наявності даних захворювань залежно від ступеня їх тяжкості. Вперше визначено зміни та роль системи цитокінів у патогенезі виникнення прееклампсії. Запропоновано прогностичні критерії даних цитокінового профілю щодо розвитку гестозу у вагітних з артеріальною гіпертензією. Вперше виявлено зв'язок між рівнем цитокінів та частотою виникнення прееклампсії. За допомогою ультразвукового доплерометричного дослідження вивчено зміни матково-плацентарно-плодового кровообігу за наявності даної патології у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією. Запропоновано критерії ранньої діагностики порушень стану плода. Розроблено нові методи прогнозування, профілактики та лікування поєднаної прееклампсії з застосуванням дієти з підвищеним вмістом L-аргініну та фармакологічних препаратів. Відзначено їх позитивний вплив на зміни в імунному статусі та системі оксиду азоту, що дозволяє знизити частоту перинатальних втрат та зменшує ризик виникнення прееклампсії.

Проведено комплексне обстеження 102-х дівчаток-підлітків віком 13 - 16 років, народжених матерями з прееклампсією в різні терміни гестації, та 40 їх здорових ровесниць, народжених від фізіологічних вагітності та пологів. Встановлено особливості фізичного і статевого розвитку, дані ультразвукового дослідження (УЗД) репродуктивних органів у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Проведено комплексне дослідження стероїдних і пептидних гормонів, охарактеризовано стан системи адаптації (рівні дофаміну, норадреналіну, адреналіну, альдостерону і кортизолу) у дівчаток порівнюваних груп. На підставі аналізу процесу сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму до кори, стовбура і мозочка головного мозку визначено фактори ризику виникнення порушень репродуктивного здоров'я у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Розроблено та апробовано схеми поетапної реабілітації їх репродуктивного здоров'я. У дівчаток, народжених в терміни гестації 36 - 38 тижнів, відзначено позитивний вплив запропонованої терапії, а народжених у раніші терміни (зокрема 31 - 32 тижні) - її незначний позитивний ефект. Зроблено висновок, що для відновлення репродуктивного здоров'я дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, необхідно проводити вимогливу диспансеризацію і лікувально-профілактичні заходи.

Отмечено, что антитромботическая терапия часто применяется в период беременности с целью лечения и профилактики венозной тромбоэмболии, предупреждения преэклампсий у беременных с привычной потерей беременности и антифосфолипидным синдромом, а также для профилактики выкидышей у пациенток с антифосфолипидным синдромом. В последнее время низкомолекулярные гепарины, включая далтепарин натрий значительным образом заменили нефракционированный гепарин и являються препаратами выбора среди коагулянтов. Освещен вопрос об эффективности применения данного препарата для предупреждения развития тяжелых форм преэклампсии у беременных женщин с привычной потерей беременности и антифосфолипидным синдромом. Определено, что "Далтепарин натрий" - эффективный, простой в применении препарат, назначение которого ассоциируется с низкой частотой осложнений со стороны матери и плода при высоком риске их развития. На основании результатов исследования сделан вывод о том, что раннее и курсовое назначение далтепарина натрия беременным с привычной потерей беременности и антифосфолипидным синдромом является эффективным средством профилактики тромбических осложнений, приводит к снижению развития преэклапсии в 2 раза.

При помощи ультразвукового исследования изучены эмоциональные реакции 120-ти внутриутробных пациентов в сроках гестации 32 - 34 и 35 - 37 недель. Среди них было 30 здоровых и 90 детей от матерей, беременность у которых осложнилась преэклампсией с различным клиническим течением. Изучались исходные эмоциональные реакции плодов, оценивались их реакции после получения матерью положительных эмоций, пальпации матки, прослушивания приятной мелодичной музыки. Установлены особенности эмоциональных реакций внутриутробных пациентов, которые зависели от клинической формы преэклампсии (степени тяжести, длительности течения, наличия задержки внутриутробного развития). Полученные реакции сопоставлены с выраженностью клинических проявлений гипоксически-ишемической энцефалопатии у новорожденных. Выделены эмоциональные реакции, свидетельствующие об удовлетворительном состоянии, и те, которые характеризуют выраженное страдание внутриутробных пациентов. Сделаны выводы о возможностях ультразвуковой оценки характера эмоциональных реакций внутриутробных детей при преэклампсии. Установлено, что отсутствие мимических реакций в пренатальном периоде у детей прогностически неблагоприятно и свидетельствует о выраженном внутриутробном страдании.

Представлено результати досліджень про вплив прееклампсії у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ) на стан кровообігу в системі мати - плацента - плід, на хід вагітності, стан плода і новонародженого. За допомогою допплерометричного (Допплер-УЗД) дослідження вивчено стан матково-плацентарного, феноплацентарного кровообігу в 140-ка вагітних з ПАГ залежно від стадії захворювання і приєднаної прееклампсії на різних строках вагітності. Виявлено, що комплексна допплерометрична оцінка кровотоку може розглядатися як прогностичний критерій розвитку прееклампсії і як об'єктивний показник тяжкості гестозу і виявлення плацентарної недостатності.

Представлены результаты исследований о влиянии преэклампсии у беременных с первичной артериальной гипертензией (ПАГ) на состояние кровообращения в системе мать - плацента - плод, на течение беременности, состояние плода и новорожденного. С помощью допплерометрического (Допплер-УЗИ) исследования изучено состояние маточно-плацентарного и фетоплацентарного кровообращения у 140-ка беременных с ПАГ в зависимости от стадии заболевания и присоединившейся преэклампсии в разные сроки беременности. Выявлено, что комплексная допплерометрическая оценка кровотока может рассматриваться как прогностический критерий развития преэклампсии и как объективный показатель тяжести гестоза и выраженности плацентарной недостаточности.

Проведено комплексное исследование состояния магний-кальциевого обмена, центральной и периферической гемодинамики, микроциркуляции и маточно-плодового кровотока у беременных женщин группы высокого риска развития гестационной артериальной гипертензии и преэклампсии. Установлены доклинические критерии: повышенное систолическое, диастолическое, среднее артериальное давление и их амплитуда, повышенная скорость утреннего подъема артериального давления, сниженный суточный индекс, повышенная вариабельность и индекс нагрузки давлением, сниженная концентрация магния и кальция в сыворотке крови, повышенная экскреция кальция с мочой, повышенное СДС в маточной артерии и артерии пуповины, изменение микроциркуляции в сосудах конъюнктивы. На их основании, с учетом суточного изменения артериального давления, разработано комплексное профилактическое лечение, включающее диетотерапию, витаминотерапию, препараты, улучшающие микроциркуляцию, "Магне В6", "Фитосед". Проведенное профилактическое лечение позволило стабилизировать показатели суточного мониторирования артериального давления, повысить концентрацию магния, увеличить экскрецию кальция, нормализовать микроциркуляцию и маточно-плодовое кровообращение.

Висвітлено механізми адаптації організму жінки до фізіологічної вагітності та їх порушення в процесі розвитку прееклампсії - синдрому, під час якого внаслідок судинного спазму та активації коагуляційного каскаду знижується перфузія органів. Охарактеризовано клінічну патофізіологію нирки в процесах регуляції водно-сольового обміну та змін ланок ендокринної системи організму вагітної у випадку прееклампсії. Визначено шляхи профілактики ускладнень під час вагітності.

Освещены механизмы адаптации организма женщины к физиологической беременности и их нарушения в процессе развития прееклампсии - синдрома, при котором вследствие сосудистых спазм и активизации коагуляционного каскада, понижается перфузия органов. Охарактеризована клиническая патофизиология почки в процессах регуляции водно-солевого обмена и изменений участков эндокринной системы организма беременной при прееклампсии. Определены пути профилактики осложнений при беременности.

Наведено результати застосування у вагітних з пізнім гестозом додатково до базисного лікування вуглецевого ентеросорбенту. Показано, що використання ентеросорбції у схемі лікування прееклампсії підвищує ефективність проведеної терапії, тобто сприяє усуненню вазоспазму, нормалізації показників системної гемодинаміки та погодинного діурезу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213.026-3

Рубрики:

Еклампсія і прееклампсія

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В обзоре показаны современные представления патогенетических изменений, происходящих при развитии преэклампсии. Высказана точка зрения в отношении сложности и нерешенности ряда аспектов проблемы гестоза у беременных. Пристального внимания заслуживают вопросы разработки новых эффективных, патогенетически обоснованных методов профилактики и лечения преэклампсии, которые исключают полипрагмазию. Предложенный подход к преэклампсии, как к системной воспалительной и иммунной реакции, объясняет некоторые неясные моменты патогенеза этого серьезного осложнения беременности и дает возможность для разработки новых направлений его терапии.