Визначено ультразвукові маркери хромосомної патології плода у 1 триместрі вагітності. Встановлено, що найбільш інформативним показником є комірцевий простір, величина якого (>= 2,5 мм) вказує на високий ризик хромосомних анеуплоїдій. Вивчено фактори, які впливають на помилково-позитивні та помилково-негативні результати УЗ-обстеження. Оцінено діагностичну значущість раннього біохімічного скринінгу. Встановлено, що найвищий ступінь виявлення хромосомної патології плода (88,2 %) досягається при комплексному використанні ультразвукового та біохімічного скринінгу. Проведено розрахунок індивідуального комбінованого ризику і визначено показання щодо призначення інвазивних методів досліджень.

Встановлено фактори, що дозволяють скоротити час культивування амніоцитів до 7-9 діб. Розроблено оптимальні умови, завдяки яким з'явилася можливість отримувати високоякісні хромосомні препарати з 25-30 метафазами на склі. Запропонована модифікована методика дозволяє проводити цитогенетичний аналіз плода в клітинах амніотичної рідини (АР) незалежно від термінів вагітності, на яких вона аспірована. Обгрунтовано діагностичну значущість переважного використання трансабдомінального амніоцентезу для пренатальної діагностики (ПД) хромосомної патології. Визначено найбільш інформативні критерії формування груп високого генетичного ризику для проведення інвазивної ПД.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-45

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-45

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості перебігу вагітності у жінок з пренатально діагностованими обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів плода. На основі розробленого комплексу ультразвукових критеріїв установлено основні варіанти перебігу обструктивних уропатій верхніх сечових шляхів плода в різні терміни вагітності, що відрізняються за ступенем тяжкості і можуть бути розподілені на транзиторну та патологічну дилатацію верхніх сечових шляхів. Запропоновано та впроваджено новий спосіб пренатальної ультразвукової діагностики ступеня тяжкості гідронефрозу - мисково-нирковий індекс, що найбільш повно відображає динаміку змін, які відбуваються в ушкоджених нирках. Обгрунтовано тактику ведення вагітних з пренатально діагностованими обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів плода з урахуванням терміну гестації, стану плода та наслідків у постнатальному періоді. Підтверджено, що обструктивні уропатії верхніх сечових шляхів плода є вітальними вадами та потребують спостереження та корекції, а не переривання вагітності.

Зазначено, що застосування методу морфометричного аналізу за допомогою аналізатора зображень у схемі комплексного дослідження плаценти з метою діагностики хронічної плацентарної недостатності, асоційованої з хламідійною інфекцією, виявило його високу діагностичну цінність. Запропонований алгоритм дозволив виявити основні закономірності морфологічних змін, які проявляються в статистично підтверджених порушеннях метричних показників ворсинок хоріона.

Фактор Виллебранда является высоко чувствительным маркером повреждения сосудистого эндотелия при преждевременной отслойке плаценты (ОП). При активности фактора Виллебранда ниже 60 % в плазме крови беременных диагностируют преждевременную ОП, даже без клинической манифестации. Функциональная активность этого маркера показывает фактический потенциал системы гемостаза.

У процесі комплексного пренатального обстеження вагітних діагностовано 120 уроджених вад серця плода (УВС). Аберантний каріотип плода визначено у 21-му (43,8 %) випадку серед 48-ми вагітних після проведення інвазивних досліджень. Використання 3-етапного пренатального ультразвукового обстеження, особливістю якого є цільовий пошук УВС плода в 24 - 26 тижневій гестації та обов'язкове проведення цитогенетичного дослідження каріотипу плода з вадою серця, сприяє вчасній діагностиці хромосомної аномалії та коректному вибору тактики ведення вагітності та пологів.

Проведено комплексное обследование и лечение 67-ми больных в возрасте от 20 до 45-ти лет. У больных первой группы (19) не отмечалось нарушения репродуктивной функции. У пациенток второй группы (48) установлено нарушение репродуктивной функции (у 25-ти женщин первой подгруппы диагностировано бесплодие, у 23-х второй подгруппы - невынашивание беременности). Всем 67-ми больным проводилась гистероскопия, трансвагинальная и трансабдоминальная высокоразрешающая эхография и другие клинические информативные методы исследования. Анализ полученных данных свидетельствует, что применение трансвагинального УЗИ и гистероскопии позволяет с высокой степенью достоверности оценить клинико-морфологическую картину при внутриматочной патологии и тем самым обеспечить адекватную, коррегирующую терапию.

Досліджено розміри та форму еритроцитів мазків крові ліктьової вени матері та препаратів-відбитків плаценти. Встановлено, що у випадку поєднання анемії вагітних і хронічної плацентарної недостатності плацента міняє форму еритроцитів у межах фізіологічних різновидів цих клітин. Можливим молекулярним механізмом впливу плаценти на материнські еритроцити є посилення вільнорадикальних процесів у синцитіотрофобласті з пошкодженням спектрину й актину еритроцитів.

Ключ. слова: нейрогуморальний и гормональный статус, беременные, патологический прелиминарный период
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-45

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті морфологічного дослідження 32 плацент роділь із субклінічним гіпотиреозом встановлено розвиток фетоплацентарної недостатності за рахунок ангіопатії, недорозвитку термінальних ворсин, дистрофії позаворсинчастих структур хоріона, відкладання фібриноїду і солей кальцію на базальній та хоріальній пластинках, що обгрунтовує необхідність своєчасного застосування спеціальних лікувальних і профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Надано аналіз симптомів, що виявляються у ході ультразвукового (УЗ) пренатального дослідження плодів з екстрофією сечового міхура (ЕСМ). Виявлено, що найбільш інформативними УЗ-симптомами були відсутність сечового міхура та порушення розвитку зовнішніх статевих органів. Запропонований метод ранньої одномоментної фізіологічної корекції дає найкращі косметичні та функціональні результати лікування пацієнтів з ЕСМ.

Проанализирована информативность различных методов обследования беременных женщин для прогнозирования риска внутриутробного инфицирования плода. Как основные факторы риска, влияющие на частоту внутриутробного инфицирования, отмечены: отягощенный акушерско-гинекологический анамнез матери в виде хронических инфекционно-воспалительных заболеваний урогенитальной сферы, неблагоприятное течение беременности, патология плаценты, признаки внутриутробной инфекции плода, наличие маточно-плацентарной инфекции, ХФПН, многоводие при ультразвуковом исследовании. Установлено, что новорожденные с клиническими и лабораторными маркерами внутриутробного инфицирования требуют полноценного обследования на этапе родильного дома, что позволит своевременно назначить адекватную терапию.

У випадку передчасного відшарування плаценти (ПВП) порушується динамічна рівновага між прокоагулянтною, антикоагулянтною та фібринолітичними ланками системи гемостазу. Слабкі кореляційні зв'язки між окремими показниками гемостазу у випадку ПВП свідчать про те, що вони відбивають різні ланки патогенезу. Тому для більш точної діагностики коагулопатії слід визначати декілька відносно незалежних показників (активність антитромбіну, плазміногену, фактора фон Віллебранда, величину протромбінового індексу, рівень фібриногену).

В результате проведенного доплерометрического исследования у 35-ти беременных с варикозной болезнью установлены гемодинамические нарушения маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения. Вышеуказанные изменения обусловлены снижением диастолического компонента кровотока и является следствием повышения сосудистого сопротивления в системе мать - плацента - плод.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-4

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд наукових публікацій, присвячених можливостям використання ультразвукових доплерівських методик (артеріальної та венозної доплерометрії, доплероехокардіографії із кольоровим картируванням) під час діагностики патології фетоплацентарного комплексу. Наведено середні нормативні показники гемодинаміки у різні терміни гестації, загальноприйняті класифікації зазначених порушень та рекомендації щодо клінічної тактики з урахуванням ступеня тяжкості порушень гемодинаміки.

З метою вирішення проблеми ранньої діагностики вроджених вад серця у плода обгрунтовано шляхи удосконалення та використання сучасних діагностичних технологій. Проведено комплексне пренатальне обстеження 120-ти вагітних жінок групи високого ризику з вродженими вадами серця у плода. Проаналізовано частоту та структуру простих і складних вроджених аномалій серцевої системи за наявності материнських та плодових факторів ризику. Встановлено, що вроджені вади серця є маркерами різних хромосомних захворювань: від найбільш розповсюджених синдромів до рідкісних хромосомних аномалій. Досліджено окремі ланки патогенезу виникнення вроджених вад серця, зокрема, проаналізовано навколоплідний матеріал, що дозволяє розглядати даний процес як результат ранніх морфологічних порушень у фетоплацентарній системі. Досліджено період ранньої неонатальної адаптації. Встановлено, що на його перебіг впливає не лише тип вродженої вади серця, а й поєднання її з екстракардіальними аномаліями та/або гіпоксично-ішемічними ураженнями центральної нервової системи. Визначено найбільш сприятливі терміни гестації для виявлення вродженої патології серця у плода та розроблено алгоритм ведення вагітності у жінок групи високого ризику за наявності вроджених вад серця у плода, впровадження якого сприяє зниженню перинатальних втрат.