Рассмотрены особенности эпидемиологии и клиники перинатального сепсиса, охарактеризованы его возбудители - бактерии (грамнегативные, грампозитивные, специфические), грибы и вирусы. Определены клинические признаки септического шока. Проанализирована патофизиология данного заболевания, приведены схема медиаторного каскада и шкала риска развития сепсиса. Освещены особенности интенсивной и антибактериальной терапии. Описаны группы антибиотиков, которые применяются в лечении новорожденных с перинатальной патологией. Рассмотрено влияние фармакодинамики антибиотиков на дозирование препаратов, а также особенности фармакологии азолов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.116.1-3

Рубрики:

Вплив зовнішнього середовища на вагітність

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные ретроспективного анализа историй родов и историй развития новорожденных у женщин, эвакуированных из зоны аварии на ЧАЭС. Выявлено, что имели место некоторые осложнения гестационного периода, родов, что, однако, не повлекло за собой значительных осложнений в состоянии плода и новорожденных. Подчеркнута необходимость продолжения исследований влияния радиации на репродуктивное здоровье женщин, облученных внутриутробно, в связи с неопределенностью последствий именно этого вида воздействия радиации на репродукцию человека.

Охарактеризовано репродуктивний потенціал населення Київської області. За даними відомчої статистичної звітності у радіоактивно забруднених районах не виявлено підвищеного ризику загальних репродуктивних втрат (0,91; ДІ 0,87 - 0,95), самовільних викидів (СВ), зокрема до 12-ти тижнів гестації, мертвонароджень. Відзначено збільшення ризиків неонатальної смерті та абортів за медичними показаннями. За даними епідеміологічної системи генетичного моніторингу встановлено, що постійне проживання на радіоактивно забрудненній території підвищує ризик виникнення СВ до 12-ти тижнів гестації в 1,36 рази. Визначено, що хронічне загальне опромінення жінки в дозі менше 4,9 мЗв не впливає на ризик виникнення СВ, якщо ж доза перевищує 5,0 мЗв - вірогідність СВ підвищується в 1,64 рази. З'ясовано фактори, що посилюють дію радіації: паління (OR = 3,81; ДІ 1,49 - 10,27), гострі інфекції за три місяці до вагітності (3,22; ДІ 1,48 - 7,26), хронічні інфекції (4,63; ДІ 2,42 - 9,29), лікування від безпліддя (4,72; ДІ 1,55 - 16,15), вживання ліків (3,59; ДІ 1,82 - 7,55). Доведено, що ризик виникнення СВ у жінок в 1,53 рази підвищує паління та наявність у чоловіків накопиченої дози (5,0 - 9,9 мЗв). З метою зменшення радіоактивного впливу в малих дозах рекомендовано поряд з контрзаходами проводити профілактичну роботу щодо формування навичок здорового способу життя.

Досліджено актуальну проблему генетики - визначення постнатальних ефектів у дітей, які зазнали гострого та тривалого опромінення в період внутрішньоутробного розвитку (ВР) і на наступних етапах онтогенезу, на підставі оцінки стану здоров'я, встановлених фенотипічних і цитогенетичних особливостей залежно від типу, дози опромінення та гестаційного віку плода на час впливу радіаційного чинника. Доведено, що опромінення дитини в період ВР призводить до більш частого виникнення хронічної саматичної патології. Встановлено, що дія на плід медико-біологічних факторів ризику в сполученні з радіаційним у період органогенезу сприяє більш частому, ніж у контролі, формуванню морфогенетичних варіантів, які характеризуються наявністю множинних малих аномалій розвитку. Запропоновано уніфікований протокол оцінки фенотипу, програму селективного скринінгу для оптимізації формування груп ризику серед внутрішньоутробно опромінених дітей, викладено схему диспансерного спостереження за даним контингентом.

Установлена патогенетическая значимость изменений в феномене апоптоза лимфоцитов периферической крови (ПК) и статусе субпопуляций регуляторных Т-клеток у лиц, облученных внутриутробно вследствие аварии на ЧАЭС, страдающих в отдаленном периоде вегетососудистой дистонией (ВСД). Обследовано две группы пациентов с ВСД - внутриутробно облученные с дозовыми нагрузками на головной мозг от 0,022 до 24,3 мЗв (основная) и необлученные (группа сравнения); всего 48 лиц, родившихся в период с 26 апреля 1986 г. по 26 февраля 1987 г. Всем пациентам проведено иммунофенотипирование и исследование апоптоза лимфоцитов ПК по экспрессии CD95 и в тесте с анексином V методом проточной цитометрии. Совокупность выявленных нарушений в структуре субпопуляции CD4+ Т-хелперов и апоптозе лимфоидных клеток позволяет заподозрить наличие иммуновоспалительного процесса в центральной нервной системы, считать снижение количества природных регуляторных Т-клеток и изменений Fas-зависимого апоптоза лимфоцитов патогенетически значимыми для ВСД и рассматривать "дефицит негативной иммунорегуляции" с повышенным риском развития аутоиммунных расстройств в числе других механизмов, формирующих патогенез ВСД у лиц, подвергшихся радиационному воздействию внутриутробно.

В експериментах на нелінійних білих самцях і самках щурів, які народилися від матерів, опромінених малими дозами в період вагітності, відмічено зменшення маси тіла та зміни морфофункціонального стану щитовидної залози, що проявилися підвищенням її маси та збільшенням функціональної активності, яка більшою мірою виражена у самок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.116.1 + Р716.212.27

Рубрики:

Вплив зовнішнього середовища на вагітність

Зміни плоду при патології материнського організму

Шифр НБУВ: Ж15205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - определение и корреляционный анализ распределения концентраций в разных биосубстратах. Обследовано 35 пар "мать - новорожденный" без отклонений в родоразрешении. Содержание хлорорганических пестицидов: дихлордифенилтрихлорэтана и его метаболитов, гексахлорциклогексана и его изомеров, гексахлорбензола в 5 биосубстратах (венозная кровь матери, пуповинная кровь, волосы, плацента и грудное материнское молоко) определены с помощью газохроматографического метода. Показана не только высокая выявляемость хлорорганических пестицидов во всех биосубстратах, но и статистически достоверные корреляционные связи между их концентрациями в разных, а также в одноименном биосубстрате. Выводы: максимальное количество корреляций выявлено между биосубстратами "венозная кровь - грудное молоко", "венозная кровь - волосы матерей", "венозная кровь - пуповинная кровь". Для нескольких пар сравнения показано отсутствие достоверных корреляций содержания хлорорганических пестицидов.

Мета роботи - визначення зовнішнього впливу важких металів (ВМ) на стан донозоологічних показників у вагітних жінок - мешканок техногенно забруднених територій. На підставі багаторічних спостережень ВМ в об'єктах навколишнього середовища надано гігієнічну оцінку їх вмісту. Комплексне обстеження 89 практично здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності, однорідних за віком (20 - 25 років), які мешкали у м. Дніпропетровську та контрольному місті - Новомосковську, надало змогу одержати дані ступеня негативного впливу ВМ на організм людини за різних рівнів їх комплексного надходження за даними біомоніторингу, біохімічних, гематологічних та біофізичних показників. Незважаючи на те, що середні концентрації ВМ - свинцю і кадмію - у життєзабезпечующих середовищах дослідних районів здебільшого не перевищують відповідних гранично допустимих концентрацій, їх вміст в організмі вагітних жінок підвищений у порівнянні з контрольним районом, що негативно впливає на порфіриновий обмін і погіршує показники периферичної крові та її киснево-транспортної функції. Постійне навантаження абіотичними металами мешканців м. Дніпропетровськ поєднується з дефіцитом надходження з харчовим раціоном ессенціальних мікроелементів, що зумовлює підвищений ризик розвитку репродуктивних ускладнень у жінок техногенно забруднених територій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.116.1 + Р716.116.3

Рубрики:

Вплив зовнішнього середовища на вагітність

Харчування вагітних

Шифр НБУВ: РА397697 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено зниження вмісту білка і сечовини, знижений рівень глюкози й активності лужної фосфатази. Така напруга функціонального стану амніотичної рідини може впливати на антенатальний розвиток плоду. Амніотична рідина є інформативним показником плодо-материнських стосунків в пренатальному онтогенезі. Проведені дослідження показали, що рівень біохімічного складу амніотичної рідини дозволяє визначити порушення формування метаболічних шляхів в єдиній системі "мати - амніотична рідина - плід" під впливом шкідливих чинників довкілля, оцінити міру несприятливої дії на процеси відтворення і прогнозувати вірогідність віддалених наслідків. Крім того, одержані результати показали, що ембріотоксичний ефект виявляється за комбінованої дії ЕМІ і хлороформу в період передімплантації. Такий підхід набуває особливого значення при встановленні безпечних рівнів дії чинників в короткострокових експериментах.

Выявлено снижение содержания белка и мочевины, пониженный уровень глюкозы и активности щелочной фосфатазы. Такое напряжение функционального состояния амниотической жидкости может оказывать влияние на антенатальное развитие плода. Амниотическая жидкость является информативным показателем плодо-материнских отношений в пренатальном онтогенезе. Проведенные исследования показали, что уровень биохимического состава амниотичесокй жидкости позволяет определить нарушения формирования метаболических путей в единой системе "мать — амниотическая жидкость — плод" под влиянием вредных факторов окружающей среды, оценить степень неблагоприятного воздействия на процессы воспроизводства и прогнозировать вероятность отдаленных последствий. Кроме того, полученные результаты показали, что эмбриотоксический эффект проявляется при комбинированном действии ЭМИ и хлороформа в предимплантационный период. Такой подход приобретает особое значение при установлении безопасных уровней воздействия факторов в краткосрочных экспериментах.

Хімічний фактор з позиції гігієнічної значущості посідає пріоритетне місце у спектрі шкідливих чинників умов існування людини. Мета роботи - визначення взаємозв'язку зовнішніх і внутрішніх експозицій свинцем і кадмієм вагітних жінок - мешканок м. Дніпро. Досліджено атмосферне повітря, питну воду, кров та сечу 63 жінок з фізіологічним перебігом вагітності на вміст свинцю і кадмію за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Одержані дані підлягали статистичній обробці. Середньомісячні концентрації металів у повітрі та воді районів спостереження не перевищували відповідних нормативних значень. Дані біомоніторингу свідчать про підвищення концентрацій металів-токсикантів відносно нормативів: свинцю в крові у 6,7 - 24 %, у сечі - у 40 - 44,8 %, кадмію в сечі - у 36 - 50 % обстежених жінок. Визначено "порогові концентрації" у повітрі та воді, за яких вміст свинцю і кадмію у крові вагітних жінок можуть виходити за межі норми. Висновки: комплексне надходження допустимих концентрацій ксенобіотиків формує в організмі жінок суттєве внутрішнє забруднення, зокрема свинцем і кадмієм. Потребує уваги спеціалістів той факт, що встановлені значення "порогових концентрацій" у 1,6 - 43 рази менш, ніж відповідні гранично допустимі концентрації металів.

Мета роботи - створити математичну модель у новонароджених, хворих на неонатальний сепсис (ННС), батьки яких проживали в місцях із різною екологічною обстановкою, для подальшого вдосконалення менеджменту сепсису новонароджених, батьки яких проживали в місцях із несприятливою екологічною обстановкою. Обстежено 260 новонароджених, хворих на ННС, народжених від батьків, які проживали в різних екологічних умовах. Групоформувальною ознакою комплексної оцінки тривалого навантаження на організм батьків новонароджених антропогенного забруднення повітря, води та грунту в районах областей запропоновано коефіцієнт екологічного ризику (КЕР) з урахуванням екологічної обстановки в обласних центрах. Проведений аналіз взаємозв'язку показників комплексного обстеження хворих на сепсис показав, що між екологічною обстановкою місць проживання батьків новонароджених, факторами ризику розвитку ННС і його клінічно-лабораторними проявами існує вірогідний зв'язок. Установлено, що в створеній математичній моделі тяжкості сепсису новонароджених, батьки яких проживали в місцях підвищеного екологічного ризику, основними компонентами головних факторів були КЕР, малий гестаційний вік, фактори ризику розвитку раннього та пізнього сепсису, показники метаболічного та дихального ацидозу, підвищений вміст у крові інтерлейкіну-8 і поліорганна дисфункція, а також наявність апоптозу. Встановлено, що математична модель ННС, створена за допомогою багатофакторного кореляційного аналізу, свідчить про наявність двох фенотипів сепсису новонароджених, в основі яких лежить екологічна характеристика місць проживання батьків хворих дітей. На базі вищезазначеного в подальшому буде створено алгоритм менеджменту сепсису новонароджених. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Досліджено нейротоксичний вплив зета-циперметрину на нервову систему потомства F1 покоління самиць щурів, які отримували тестову субстанцію з 6 дня вагітності по 21 день лактації в дозах 0; 5; 12,5; 35 і 70 мг/кг маси тіла. На підставі аналізу отриманих результатів показано, що зета-циперметрин у дозах 35 мг/кг і 70 мг/кг маси тіла спричиняє затримку фізичного розвитку та статевого дозрівання потомства F1 покоління та впливає на функціональний стан нервової системи щурят у лактаційному періоді за показниками швидкості формування рухових рефлексів і змін поведінкових реакцій. Показано, що в постнатальному періоді спостерігалися статеві відмінності в чутливості до дії зета-циперметрину на організм потомства: самці були більш чутливі, ніж самиці. Встановлена вибіркова вікова чутливість до загальнотоксичної дії зета-циперметрину: F1 потомство в лактаційному періоді було більш чутливе, ніж вагітні та лактуючі Р0 самиці щурів. Для порівняльної оцінки системної та нейротоксичності зета-циперметрину та циперметрину проведені дослідження впливу циперметрину на вагітних і лактуючих самиць щурів і функціональний стан нервової системи їхнього потомства в аналогічних умовах експерименту. Продемонстровано, що зета-циперметрин виявляє більш виражений загальнотоксичний і нейротоксичний ефект порівняно з циперметрином. За результатами досліджень науково обґрунтований недіючий рівень зета-циперметрину за нейротоксичним ефектом для потомства щурів в умовах проведених досліджень.