Кровоносне русло яєчників крільчих складається із великих, середніх і дрібних артерій, артеріол, прекапілярів, капілярів, посткапілярів, венул, дрібних, середніх і великих вен. Капіляри, аностомозуючи між собою, утворюють суцільну широкопетлисту капілярну сітку мозкової речовини і велику кількість дрібнопетлистих автономних капілярних сіток кіркової речовини, які розташовуються навколо різних видів фолікулів. Тільки примордіальні фолікули не мають вираженої капілярної сітки. Зразу ж після дії загальної глибокої гіпотермії спостерігається набряк клітинних і позаклітинних структур строми яєчників, спазм середніх і дрібних артерій та артеріол. В подальшому зміни в яєчниках проходять декілька стадій: набрякові (1 - 3 доба), дистрофічно-некротичні (7 доба) пристосувально-компенсаторні (14 доба) і відновні (30 доба).

Дисертацію присвячено вивченню морфо-функціональних змін при гострих і хронічних алкогольних інтоксикаціях. На основі морфо-функціонального аналізу яєчників експериментальних тварин (білих щурів) і трупів осіб жіночої статі репродуктивного віку, які мали достовірний алкогольний катамнез, визначено кореляційні зв'язки та проведено зіставлення змін яєчників в умовах гострого отруєння етанолом і тривалого впливу етилового спирту. Виявлено зниження загальної кількості фолікулів та ознаки сполучнотканинної трансформації органа, що свідчать про розвиток стійкого гіпоовуляторного статусу.

Вивчено характер міжгормональних співвідношень андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих на вторинний полікістоз яєчників (ПКЯ). Вивчення даних співвідношень дозволило чітко й обгрунтовано оцінити частоту гіперандрогенії у хворих на ПКЯ та визначити її характер (яєчниковий, наднирковий). Науково обгрунтовано і впроваджено у практику лікувальні заходи для корекції яєчникової та надниркової форм гіперандрогенії у жінок з вторинним ПКЯ. Запропоновано методику негормональної стимуляції продукції андрогенів - естрогенів за умов вираженого дизкортицизму.

Досліджено залежність морфологічних характеристик букального та вагінального епітелію у жінок з синдромом полікістозу яєчників від концентрації лютеїнізувального, фолікулостимулювального гормонів та пролактину. За результатами аналізу ядер букального та вагінального епітелію даних жінок виявлено взаємозв'язок функціональної активності епітеліоцитів від гормонального статусу жінки, що може слугувати важливим критерієм під час формування груп ризику за критерієм дисгормональних патологій. Доведено різнонаправлений характер змін морфології інтерфазних ядер букального епітелію в жінок з синдромом полікістозу яєчників та хронічною нирковою недостатністю III стадії, який проявляється у зниженні кількості ядер з інактивованим хроматином у першій групі хворих та їх значною кількістю у другій. У букальному епітелії дорослих та дітей з нирковими патологіями виявлено однонаправлений характер змін морфології інтерфазних ядер до та після гемодіалізу, у дорослих - вони більш глибокі. Визначено однотипність змін морфології епітеліоцитів букального епітелію в дітей з гемолітико-уремічним синдромом та хронічною нирковою недостатністю III стадії.

Вивчено протекторний вплив сироватки кордової крові людини (кріокорду-С) та рослинного адаптогену біотриту на морфологію печінки та органів репродуктивної системи щурів за умов довготривалої дії продуктів переробки нафти. Доведено, що продукти переробки нафти викликають виражені морфологічні зміни в печінці та яєчниках щурів і помірно виражені в матці та яйцеводах. Показано, що кріокорд-С та адаптоген біотрит чинять захисну дію на печінку та органи репродуктивної системи. Протекторна дія кріокорду-С більш виражена, що дозволяє рекомендувати його для реабілітації розкладів репродуктивного здоров'я жінкам-робітницям, які знаходяться в тривалому контакті з продуктами переробки нафти.

Изучены результаты применения препаратов серии "Биотроф+фитокомплекс" в сочетании с эстрогенгестагенной терапией при синдроме поликистозных яичников. Установлено положительное влияние препаратов "Биотроф N 4.1+фитокомплекс" и "Биотроф N 10+фитокомплекс" на состояние процессов метаболизма и гормональный уровень при данном заболевании.

Наведено сучасні уявлення щодо розвитку автоімунного оофориту (АІО). Проаналізовано відомості щодо різноманітних методів лікування АІО, які мають побічні дії. Наведено і обгрунтовано методи лікування АІО.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*550.38 + Р715.52-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби яєчників

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено исследование эффективности комплексного лечения антибиотиком гатифлоксацином и физиотерапевтических процедур 117-ти больных с воспалительными заболеваниями органов малого таза (ОМТ) в амбулаторных условиях. Для оценки эффективности терапии использовали: оценку динамики симптомов по 4-балльной шкале, бимануальное гинекологическое исследование, оценку функции яичников по тестам функциональной диагностики, кольпоскопию, микробиологическое исследование, обследование на атипичную флору методом полимеразной цепной реакции, ультразвуковое исследование ОМТ, доплерографию сосудов придатков. К 5-му дню лечения гатифлоксацином удалось достичь выздоровления в 89,0 и улучшения в 11,0 % случаев.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*736.321 + Р715.52-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби яєчників

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.52-4

Рубрики:

Хвороби яєчників

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Изучено влияние препарата "Бодимарин" ("Ядран", Хорватия) на нарушенный эндокринный и метаболический статус у больных с синдромом поликистозных яичников. 12-недельное применение Бодимарина приводило к снижению массы тела, уменьшению гирсутизма и нормализации менструальных нарушений. Бодимарин может быть препаратом выбора при лечении метаболических нарушений больных с синдромом поликистозных яичников.

Встановлено, що тривала ушкоджувальна дія негативних чинників на фоні індивідуального сприйняття підвищених навантажень є причиною функціональної гіперпролактінемії, дисфункції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, гіпофункції яєчників і ранньої менопаузи. Показано, що інволюційна гормональна перебудова ініціює взаємообтягувальні порушення обміну речовин - ліпідного, вуглеводного, кальцій - фосфорного, кісткового ремоделювання та приводить до підвищення ризику розвитку метаболічних захворювань скелета й урогенітальних розладів. Розроблено математичну модель, яка прогнозує вірогідність розвитку метаболічних змін кісткової тканини шляхом кількісної оцінки чинників ризику зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), а також визначено клінічні предиктори які сприяють зниженню МЩКТ у разі гіпофункції яєчників. Розроблено й апробовано диференційовану систему ведення жінок з метаболічними порушеннями у разі гіпофункції яєчників. Одержано результати лікування, які свідчать про патогенетичну обгрунтованість та доцільність використання замісної гормональної терапії.

Проведен анализ клинических и ультразвуковых признаков у 79 пациенток с кровоизлиянием в яичник, сопровождающимся формированием кистозного образования яичника с кровоизлиянием (КОЯК). Все ультразвуковые изображения были подразделены на 4 типа: тип 1 - опухолевидное образование с плотным, аморфным гиперэхогенным содержимым; тип 2 - на плотном гипоэхогенном фоне сетчатый или в виде губки рисунок с нитевидными полосами, проходящими в разных направлениях; тип 3 - опухолевидное образование, состоящее отдельно из жидкостного и плотного компонентов; тип 4 - большая кистозная полость с маленькой твердой частью - капсулой кистозного образования. Ультразвуковые изображения 1, 2 и 3 типов со временем трансформировались в кистозный вариант типа 4, затем исчезали. Чаще КОЯК обнаруживались у нерожавших женщин - 47 (59,4 %), во второй фазе менструального цикла - 63 (79,7 %). Диагностика КОЯК, не сопровождающихся интраперитонеальным кровотечением, основывается на комплексной оценке в динамике ультразвуковых и клинических данных. В большинстве случаев КОЯК полностью регрессируют за 2 - 4 недели без хирургического вмешательства.

Проаналізовано результати загального аналізу крові у 137 пацієнток із гострим апендицитом та у 55 - з апоплексією яйника, у яких визначено діагностичну чутливість показників лейкоцитарних індексів інтоксикації в диференціальній діагностиці гострого апендициту та апоплексії яйника. За результатами дослідження встановлено, що використання лейкоцитарного індексу інтоксикації Я. Я. Кальф-Каліфа, як і інтегрального гематологічного показника та нейтрофільно-моноцитарного співвідношення для диференціальної діагностики гострого апендициту та апоплексії яйника не інформативне, оскільки наведені показники істотно не відрізняються у даних групах пацієнтів. З цією метою доцільно застосовувати визначення рівня лейкоцитів, лейкоцитарний індекс інтоксикації В. К. Островського, нейтрофільно-лімфоцитарне та нейтрофільно-монолімоцитарне співвідношення, оскільки діагностична чутливість даних показників є високою та їхні значення достовірно відрізняються та можуть слугувати ефективним диференціально-діагностичним критерієм. У пацієнтів з катаральним апендицитом з цією метою доцільно застосовувати лімфоцитарно-моноцитарне співвідношення.

Проведено обстеження 24-х жінок із верифікованим діагнозом синдрому полікістозних яєчників. До контрольної групи увійшли 10 практично здорових жінок. У всіх жінок визначено рівні лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулювального гормону, прогестерону, естрадіолу, пролактину, 17-альфагідроксипрогестерону, тестостерону, андростендіону, дегідроепіандростерону та кортизону в сироватці крові за допомогою методу імуноферментного аналізу. У жінок з синдромом полікістозних яєчників встановлено достовірне зростання співвідношення лютеїнізуючого/фолікулостимулювального гормонів в 2,4 раза та рівня тестостерону і андростендіону в 1,9 та 2,5 разів відповідно у порівнянні з контрольною групою. Дана патологія характеризується значними гормональними змінами, що вимагає застосування патогенетично обгрунтованого лікування синдрому полікістозних яєчників.

За наявності синдрому рефрактерних яєчників спостерігаються зміни імунного статусу за типом вторинного імунодефіциту. Проведено вивчення функції імунної системи в обстежених жінок після лікування препаратом енгістол. Запропоноване лікування сприятливо впливало на показники імунітету, а саме: збільшувалися загальне число Т- та В- лімфоцитів і імунорегуляторний індекс та зменшувалася концентрація циркулюючих імунних комплексів. Отже, застосування препарату енгістол для корекції виявлених змін призводить до нормалізації функції імунної системи.

Представлены данные литературы, которые патогенетически основывают применение нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП) у женщин с хроническими воспалительными заболеваниями придатков матки. НПВП ограничивают экссудативные проявления воспалительного процесса и способствуют инактивации медиаторов воспаления, оказывают анальгетическое и антиагрегационное действие в отношении тромбоцитов, а также обладают десенсибилизирующим и антипиретическим эффектом.

В патогенезе пролиферативных форм фиброзно-кистозной болезни во всех возрастных группах лежит общий механизм: недостаточное влияние на ткани молочных желез прогестерона и избыточное - эстрадиола, оказывающего митотическое действие на эпителий, стимулирующее - на строму и кровоснабжение органа, способствующее дуктэктазии и формированию кист. Полученные результаты необходимо использовать при разработке комплекса диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.