Розглянуто питання анатомії ниркових чашечок людини зрілого та похилого віку з урахуванням прижиттєвих чинників: віку, статі. Наведено морфометричну класифікацію ниркових чашечок людини зрілого та похилого віку. Описано модель чашково-мискового комплексу шляхом створення об'ємної морфограми ниркових чашечок з урахуванням їх питомої ваги та віку людини. Представлено морфофункціональну характеристику верхнього відділу екстраренальних сечових шляхів.

Рассмотрены вопросы анатомии почечных чашечек человека зрелого и преклонного возрастов с учётом прижизненных факторов: возраста, пола. Приведена морфометрическая классификация почечных чашечек человека зрелого и преклонного возрастов. Описана модель чашечно-мисочного комплекса путём создания объемной морфограммы почечных чашечек с учётом их удельного веса и возраста человека. Представлена морфофункциональная характеристика верхнего отдела экстраренальных мочевых путей.

Висвітлено анатомію ниркових чашечок людини в дитячому, підлітковому та юнацькому віці з урахуванням міжнародної вікової періодизації. Розглянуто методи кількісної та описової анатомії, а також пріоритетні морфометричні методики. На основі морфометричного аналізу доведено, що нирковим чашечкам властива анатомічна мінливість, яка характеризується достовірною селективною динамікою їх лінійних та об'ємних розмірів залежно від віку.

Освещена анатомия почечных чашечек человека в детском, подростковом и юношеском возрасте с учётом международной возрастной периодизации. Рассмотрены методы количественной и описательной анатомии, а также приоритетные морфометрические методики. На основе морфометрического анализа доказано, что почечным чашечкам свойственна анатомическая переменность, которая характеризуется достоверной селективной динамикой их линейных и объемных размеров в зависимости от возраста.

Методами микродиссекции с дифференциальной окраской мышечной и соединительной ткани, микроскопии гистологических и гистотопографических препаратов изучена гистотопография мочевого пузыря, пузырно-мочеточникового соединения, мочеточника, желудка, тонкой кишки и желчевыводящих путей. Установлена закономерность структурной организации (гистотопография) мышечных оболочек перистальтирующих органов. Описаны миофасцикулы и мышечно-соединительнотканные центры мочевого пузыря и мочеточника.

Методами микродиссекции с дифференциальной окраской мышечной и соединительной ткани, морфометрии, изготовления гистотопографических и гистологических срезов с окраской на мышечную и соединительную ткань, коллагеновые и эластические волокна изучена гистотопография брюшной части мочеточника у детей и взрослых. Установлены особенности гетеротопии и гетерохронии изменений размеров мочеточника по возрастным периодам и отделам его брюшной части, закономерности мышечно-стромальных соотношений в лоханочно-мочеточниковом соединении, поясничном и подвздошном отделах брюшной части мочеточника, а также в его передней и задней стенках.

Проведено дослідження ниркових чашок з урахуванням прижиттєвих чинників, що можуть бути визначені за життя людини: віку, статі. Вперше отримано морфометричну класифікацію ниркових чашок людини зрілого та похилого віку, вдосконалено модель чашково-мискового комплексу шляхом створення об'ємної морфограми ниркових чашок з урахуванням їх питомої ваги (у відсотку до загального об'єму всіх ниркових чашок) та віку людини (інтегральні значення МОЗ). Отримала подальший розвиток морфофункціональна характеристика верхнього відділу екстраренальних сечових шляхів з позиції статево-вікової й індивідуальної анатомічної змінюваності.

Вивчено особливості індивідуальної анатомічної мінливості внутрішньоорганного артеріального русла нирки за різних типів будови її чашково-мискового комплексу. З застосуванням методів макромікропрепарування, виготовлення корозійних препаратів, цифрової морфометрії, макрофотографування та сучасних методів статистики на 119-х препаратах нирок людини досліджено особливості гілкування ниркової артерії у двох-, трьох- і чотирьохсекторних нирках людини залежно від кількості ниркових чашок в її екскреторних секторах. З використанням одержаних даних розроблено модель артеріального кровопостачання екскреторних секторів нирки людини, розвинуто теорії щодо зональності розподілу гілок ниркової артерії. Виявлено залежність між гілкуванням ниркової артерії та кількістю екскреторних секторів у нирці людини. Проаналізовано й узагальнено дані щодо показників об'ємів цих секторів нирки людини за різних варіантів внутрішньоорганного гілкування ниркової артерії. Обгрунтовано морфометричні системи оцінювання залишкового функціонального об'єму нирки за різних варіантів її кровопостачання з метою подальшого вдосконалення методик органозберігаючих оперативних втручань.

  Скачати повний текст

Аналіз літератури свідчить про відсутність даних щодо становлення типової та варіантної анатомії міхурово-сечівникового сегмента у динаміці перинатального періоду онтогенезу людини, що потребує подальшого анатомічного дослідження.

Розглянуто досвід використання енергетичної платформи "Forcetriad" фірми Valleylab, яка має режим електричного лігування судин "LigaSure" II покоління, під час виконання відкритих оперативних втручань на нирці та сечоводі. Запропоновані варіанти режимів використання залежно від діаметра судин та супутньої патології.

Вивчено особливості морфометрії, індивідуальної анатомічної мінливості та секторної координатної топографії ниркових пірамід верхнього кінця нирки людей зрілого та похилого віку. З урахуванням міжнародної вікової періодизації та застосуванням методів кількісної й описової анатомії, а також методу тривимірної комп'ютерної реконструкції досліджено 150 ізольованих нирок з метою відображення узагальнених вікових та індивідуальних анатомічних особливостей. Ниркові піраміди досліджували на зрізах кріопрепаратів нирок в горизонтальній площині. Досліджено кількість, форму, будову, встановлено межі та середні значення розмірів ниркових пірамід, що розташовані у верхньому кінці нирки. Проаналізовано секторну координатну топографію ниркових пірамід залежно від їх розташування в системі топографо-анатомічних координат за М. П. Бурих. Розроблено топографічну класифікацію ниркових пірамід верхнього кінця нирки людини зрілого та похилого віку залежно від розташування та по відношенню до малих ниркових чашечок верхнього кінця нирки. Проведено аналіз просторового розташування ниркових пірамід верхнього кінця нирки людей зрілого та похилого віку по відношенню до топографічних ниркових секторів і паралелей з точки зору індивідуальної анатомічної мінливості.

Наведено результати тотального видалення слизової оболонки сечового міхура у 21 тварини. Встановлено, що видалення слизової оболонки у інтактних тварин не призводить до їх загибелі. Виражених змін у поведінці тварин, прийомі корму та у відновленні показників периферичної крові не встановлено.

Проведено оцінювання ефективності хірургічного лікування гідронефрозу, зумовленого стриктурою пієлоуретрального сегмента (ПУС). Методами відкритої та лапароскопічної пієлопластики, балонної дилатації, ендопієлотомії та лазерного розсічення прооперовано 180 пацієнтів зі стриктурами ПУС на базі урологічних відділень ДНУ "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" ДУС, м. Київ, та Львівської ОКЛ в 2008 - 2013 рр. При структурах розміром менше 0,5 см ендоскопічні операції: балонна дилатація, ендопієлотомія та лазерне розсічення є ефективними у 96,4 % випадків. Під час оцінювання частоти ускладнень, термінів часткової та повної реабілітації кращий результат спостерігали в групах пацієнтів, оперованих ендоскопічними методами. Лапароскопічна пієлопластика була ефективною в 97,8 %, а відкрита - в 98,2 % випадків. Таким чином, методика лапароскопічної пієлопластики є доброю альтернативою класичній операції.

Досліджено морфометричні особливості та індивідуальну анатомічну мінливість ниркових пірамід верхнього кінця нирки людини зрілого та похилого віку. Запропоновано нову топографо-анатомічну класифікацію ниркових пірамід, що базується на розташуванні піраміди в паренхімі та місці її впадіння в малі ниркові чашечки. Проаналізовані дані про розміри та розташування ниркових пірамід дають уявлення про індивідуальну анатомічну мінливість нирки та її структур.

Исследованы морфометрические особенности и индивидуальная анатомическая изменчивость почечных пирамид верхнего конца почки человека зрелого и пожилого возраста. Предложена новая топографо-анатомическая классификация почечных пирамид, основанная на расположении пирамиды в паренхиме и месте ее впадения в малые почечные чашечки. Проанализированные данные о размерах и расположении почечных пирамид дают представление об индивидуальной анатомической изменчивости почки и ее структур.

На топографічних зрізах 89-ти нирок людини вивчено морфологічні характеристики ниркових пірамід нижнього кінця нирки. Одержані дані можуть бути використані в оперативній нефрології для розробки нових методик органозберігальних втручань на нирці.

На топографических срезах 89-ти почек человека изучены морфометрические характеристики почечных пирамид нижнего конца почки. Полученные данные могут быть использованы в оперативной нефрологии для разработки новых методик органосохраняющих вмешательств на почке.

Запропоновано класифікацію ниркових пірамід, яка може використовуватися як для вивчення просторового розташування ниркових пірамід, так і для дослідження морфометричних параметрів окремих пірамід, а також для розробки найбільш раціональної тактики хірургічного лікування при плануванні органозберігальних операцій на нирці.

Предложена классификация почечных пирамид, которая может использоваться как для изучения пространственного расположения почечных пирамид, так и для исследования морфометрических параметров отдельных пирамид, а также для выработки наиболее рациональной тактики хирургического лечения при планировании органосохраняющих операций на почке.

Вивчено лінійні розміри ниркових чашечок (НЧ) людини зрілого та похилого віку, надано їх вікову характеристику. Матеріалом для дослідження є 175 корозійних препаратів чашково-мискового комплексу нирок людини зрілого та похилого віку. Вивчено різноманітності морфометричних показників НЧ людини зрілого та похилого віку. Застосовувано наступні метеди дослідження: виготовлення корозійних препаратів чашково-мискового комплексу; статистична обробка одержаних даних. В результаті проведеного дослідження встановлено, що діаметр склепіння НЧ достовірно змінюється з віком тільки для нижньої чашки. Ширина шийки НЧ с постійною величиною у всіх вікових групах. Крім того було встановлено, що лінійні розміри НЧ не корелюють зі статтю на відміну від їх кількості, яка характеризується коефіцієнтом кількісної анатомічної гетерогенності. Менша кількість чашок зустрічається вдвічі частіше у чоловіків, ніж у жінок. Одержані результати можуть бути застосовані в урологічній клініці при проведенні нефроурологічних операцій (дистанційна ударно-хвильова літотрипсія, черезшкірна нефролітолапаксія черезшкірна пункція та ін.). Перспективним напрямком є застосування запропонованої морфофункціональної класифікації НЧ для кількісного підходу до діагностики норми і патології чашково-мискового комплексу, при застосуванні в ультразвуковій, ядерно-магнітно-резонансній діагностиці, комп'ютерній томографії.

На топографічних зрізах 89-ти нирок людини вивчено морфологічні характеристики ниркових пірамід нижнього кінця нирки. Одержані дані можуть бути використані в оперативній нефрології для розробки нових методик органозберігальних втручань на нирці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.454 + Р696.504.3-5

Рубрики:

Топографічна анатомія нирок і ниркових мисок

Сечокам'яна хвороба (нефролітіаз)

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження присвячено вивченню статево-вікових закономірностей та особливостей розвитку і становлення топографоанатомічних взаємовідношень сечівника у пренатальному періоді онтогенезу людини. З'ясовано особливості будови та хронологічну послідовність формоутворення жіночого та чоловічого сечівника, їх просторово-часові взаємовідношення впродовж внутрішньоутробного періоду розвитку людини. Встановлено статево-вікову та індивідуальну анатомічну мінливість сечівника у пренатальному періоді онтогенезу. Вперше простежено динаміку змін органометричних параметрів жіночого і частин чоловічого сечівника та визначено періоди їх інтенсивного та уповільненого росту впродовж плодового періоду онтогенезу людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.45

Рубрики:

Топографічна анатомія сечових та прилеглих до них органів

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ