Досліджено дію нового поліпептидного препарату "Вермілат" на стан перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту організму експериментальних тварин, гемостазу, фібринолізу, антиагрегаційної активності тромбоцитів, а також морфологічної структури ясен. Отримані експериментальні дані стали основою для обгрунтування застосування поліпетидного препарату "Вермілат" у стоматологічній клініці для лікування хронічного катарального гінгівіту та хронічного травматичного катарального гінгівіту. Порівняння результатів лікування травматичного та хронічного катарального гінгівіту препаратом "Вермілат" і традиційним методом показало, що спостерігається скорочення термінів лікування та поліпшення віддалених результатів. Це підтверджується клінічними методами обстеження і даними реопродонтограми.

Встановлена висока розповсюдженість генералізованого гінгівіту та генералізованого пародонтиту у жінок, які страждають на залізодефіцитну анемію. При клініко-лабораторному дослідженні виявлено зниження неспецифічної місцевої резистентності, інтенсифікації перекисного окислення ліпідів і дефіцит антиоксидантної системи захисту. Доведена висока ефективність застосування антиоксиданту (токоферолу ацетату), метабологічного індуктору (етадену), імуномодулятору (левамізолу), місцевого застосування хіноксидина і даларгіна в комплексному лікуванні і профілактиці генералізованого гінгівіту та генералізованого пародонтиту у жінок, які страждають на залізодефіцитну анемію.

Розроблено та використано методику електролітичного руйнування чутливого ядра трійчастого нерва. Проведено морфологічні, електронно-мікроскопічні та біохімічні (активність каллікреїна, кислої та лужної РНК-аз, катепсинів) дослідження гілок трійчастого нерва, трійчастого ганглія, слизової оболонки порожнини рота, підщелепних слинних залоз у разі порушення аферентної іннервації. Вивчено патогенез явищ нейрогенної дистрофії. Запропоновано шляхи корекції сіаладенотрофічними впливами в-адреноміметіком ізадріном.

Результаты микробиологических исследований свидетельствуют о превалировании среди возбудителей язвенно-некротического гингивита облигатных анаэробных бактерий: фузобактерий и превотелл. Изучение уровня чувствительности и резистентности выделенных штаммов микроорганизмов к антибиотикам показало, что наиболее эффективны при лечении амоксиклав, клиндамицин, офлоксацин, ципрофлоксацин и доксициклин; среди антисептиков - хлоргексидин.

За результатами багатопланових клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень, проведених у 146 хворих на генералізований катаральний гінгівіт, обтяжений хронічним тонзилітом, та у 36 хворих на генералізований катаральний гінгівіт без супутньої патології, встановлено у перших зміну біоценозу ясенної борозни в сторону превалювання стафілококової інфекції, велику частоту їх асоціантів з іншими мікроорганізмами (гриби Candida, кишкові палички та інші). Доведено, що видозмінений біоценоз ясенної борозни індукує формування глибокого вторинного імунодефіциту. На базі узагальнення отриманих результатів дослідження розроблено високоефективні етіотропні методи лікування генералізованого катарального гінгівіту, обтяженого хронічним тонзилітом.

Показано, что моделирование у крыс стоматита путем холестаза вызывает истончение эпителия слизистой оболочки полости рта и уменьшение содержания в нем РНК. Применение виталонга с лечебно-профилактической целью стимулирует митотическую активность эпителиоцитов и рост численности двуядерных клеток.

Изучена зависимость степени кератизации слизистой оболочки полости рта при заболеваниях внутренних органов. Наибольших показателей она достигает при желудочно-кишечных и эндокринных заболеваниях, менее выражена при сердечно-сосудистых, болезнях крови и почек. Для лечения симптоматических стоматитов предложено применять 5 %-ую бутадионовую мазь. Получены положительные результаты.

На модели травматического стоматита слизистой оболочки полости рта у белых крыс линии Вистар показано, что виталонг, содержащий лецитин и антиоксиданты, стимулирует процессы регенерации.

Лазерна кореляційна спектроскопія, як один з клініко-лабораторних діагностичних методів, відображає стан місцевого секреторного гомеостазу в експресному режимі і подає гістограму (ЛК-спектр) із зазначенням гідродинамічних радіусів (нм) усіх субфракційних складових нативної біологічної рідини - ротоглоткового змиву. Подальша класифікаційна обробка ЛК-спектра дозволяє зробити висновок щодо превалювання у макроорганізмі того або іншого симптомокомплексу конкретного ступеня вираженості.

На основании результатов гистологических исследований установлено, что при гингивитах, сочетающихся с язвенной болезнью желудка, повышается иммунная чувствительность межзубных сосочков десен к антигенам геликобактерий на фоне дефицита секреторных иммуноглобулинов в слюне, что приводит к возникновению нового очага поражения тканей при язвенной болезни.

Розглянуто проблему ускладнень від використання знімних пластинкових протезів - протезних стоматитів. Встановлено можливу обтяженість до виникнення запального процесу слизової оболонки у разі успадкування пародонтиту і карієсу. Визначено вміст прозапальних цитокінів у крові та ротовій рідині під час запального процесу у порожнині рота під впливом знімних протезів, а також ефективність їх корекції. Досліджено показники клітинної та гуморальної ланок імунної системи у разі протезування знімними конструкціями зубних протезів. Розроблено й апробовано спосіб лікування протезних стоматитів вітчизняним препаратом "Ербісол". З'ясовано, що застосування даного препарату позитивно впливає на клінічні прояви та симптоми запалення слизової оболонки порожнини рота у протезоносіїв, покращує показники імунограми, функціонального стану генотипу епітеліоцитів слизової оболонки рота та знижує підвищену концентрацію цитокінів.

Комплексные иммунологические исследования, проведенные у 22-х человек с интактным пародонтом и у 18-ти с хроническим катаральным гингивитом показали, что при гингивите основные изменения сосредоточены в системе местного иммунитета полости рта: в ротовой и десневой жидкостях достоверно повышается содержание лизоцима и иммуноглобулинов (SIgA, IgA, IgG). В крови у больных катаральным гингивитом отмечается увеличение концентрации IgA и IgG, что подчеркивает роль гуморального звена специфического иммунитета в патогенезе гингивита. Изменения в системе неспецифической защиты проявляются снижением фагоцитарной активности нейтрофилов (НСТ-тест), угнетением лимфокинобразующей активности Т-системы (РТМЛ с Кон-А), а также нарастанием уровня растворимых катаболитов клеточных рецепторов (P-белков).

На підставі комплексних клінічних, цитобіофізичних та біохімічних досліджень доведено, що у процесі лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит препарат "Біотрит" виявляє властивості адаптогену завдяки протизапальній, антиоксидантній, метранотропній та біостимулювальній діям на тканини пародонта, прояви яких не залежать від способу застосування - місцевого, перорального, парентерального. Визначено, що поєднання різних способів введення препарату потенціюють їх дію. Цитобіофізичний експрес-метод визначення електрокінетичноїрухомості ядер клітин букального епітелію (ЕКРЯ КБЕ) можна використовувати для виявлення індивідуальної чутливості хворих до лікарських препаратів, а також дозволяє оцінювати та прогнозувати терапевтичну ефективність подальшого лікування з використанням цього способу. Установлено пряму залежність між чутливістю КБЕ до препарату та об'єктивними пародонтальними індексами та клінічними симптомами. Запропоновано патогенетично обгрунтовані схеми комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту з використанням рослинного адаптогену "Біотрит" та з'ясовано показання для його диференційованого застосування, що підвищує ефективність лікування, скорочує його терміни та підвищує строки стійкої ремісії.

Встановлено взаємозв'язки між пригніченням неспецифічних захисних реакцій на місцевому рівні та переважною роллю патогенних стафілококів у мікробних асоціаціях у хворих на хронічний катаральний гінгівіт на тлі хронічного тонзиліту, виразність яких відповідає тяжкості клінічних проявів захворювання. Встановлено, що в осіб, які страждають на хронічний тонзиліт, спостерігаються більш глибокі порушення мікробіологічного статусу ясенної борозни за рахунок інфікування стафілококами. Доведено лікувальну ефективність антибактеріальних (хіноксидину, нітазолу), протизапальних (метацилу, нітазолу), імунокоригувального (Т-активіну) препаратів у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту на тлі хронічного тонзиліту. Розроблено комплекс лікувальних заходів для нормалізації біоценозу ясенної борозенки, місцевого імунітету в даній групі хворих з метою підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту та запобігання рецидивам захворювання.

Наведено результати дослідження впливу хвиль дециметрового діапазону на імунокомпетентні клітини у хворих на гінгівіт з метою імунокорекції. Одержані результати свідчать про доцільність застосування даного методу лікування.

Проаналізовано результати досліджень для виявлення хламідій у порожнині рота у 78-ми пацієнтів, які зверталися до стоматологічної поліклініки. У 20-ти (25,6 %) з них у слизовій оболонці порожнини рота виявлено хламідії. Отримані дані свідчать про поширеність хламідійної інфекції та її локалізацію в порожнині рота.

Вивчено особливості вільно радикального окиснення ліпідів і рівень збуджених форм кисню в разі заживлення запальних процесів за гострих одонтогенних захворювань. Показано кореляційний зв'язок між фазами осередкового процесу та динамікою змін активності вільно радикального окиснення.

Уперше проведено вивчення стійкості епітелію ясен та з використанням інтегративної характеристики розроблено тест для доклінічної діагностики хронічного генералізованого катарального гінгівіту. Доведено прогностичну значимість комплексу цитологічних, біофізичних й імунологічних показників у ранній діагностиці гінгівіту. Виявлено, що для ранніх стадій розвитку запалення в яснах характерними є зміни фізіологічних процесів диференціювання та дозрівання, а також порушення інтеграційної ультраструктурної організації клітин епітелію ясен. Доведено, що саме ці порушення в цитологічному статусі ясен формують готовність тканин пародонта до розвитку запалення. Уперше проведено математичне моделювання процесу розвитку запалення в яснах, що дало змогу оцінити діагностичну значимість обраних показників. Створено алгоритм діагностики ранніх стадій розвитку дослідженого запалення, який дає змогу прогнозувати розвиток гінгівіту та діагностувати ранні стадії запалення в яснах. Показано, що модифікувальний вплив антропогенного забруднення навколишнього середовища на цитологічні показники ясен супроводжується значним зроговінням епітелію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514-3 + Р661.220.11-3

Рубрики:

Інфекційні хвороби

Запалення порожнини рота

Шифр НБУВ: РА331645 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше проведено комплексне багатофакторне вивчення умов формування хронічного рецидивного герпесу та хронічного кандидозного стоматиту. Запропоновано спосіб визначення показника завершеності захисної реакції організму людини, що дозволяє надати диференційовану оцінку його резистентності залежно від етіології захворювання. Вивчено та доведено, що у хворих на хронічний рецидивний герпес змінюється резистентність організму з превалюванням аутоінтоксикаційного компонента, а у хворих на хронічний кандидозний стоматит змінюється резистентність організму за алергічним типом. На підставі результатів комплексного вивчення факторів ризику запропоновано систему прогнозування виникнення й оцінки клінічної активності герпетичного та кандидозного стоматиту.