Проведено исследование на 20 крысах линии Вистар, у которых моделировали экспериментальную модель хронического верхушечного периодонтита. Для лечения, в качестве антисептиков, использовали Диоксизоль и хлоргексидин. Установлено, что больший антисептический эффект достигается при использовании Диоксизоля.

Проведена клиническая оценка отечественного композиционного материала Цитофил F (La Tus) при лечении различных форм хронического верхушечного периодонтита. Продемонстрирована высокая эффективность его применения в сравнении с зарубежным аналогом Endo Rez (Ультрадент).

Зазначено, що підвищення ефективності лікування періодонтитів постійних зубів з незакінченим ростом кореня у дітей залишається актуальною проблемою стоматології. За результатами гістоморфологічних досліджень встановлено, що матеріал Остеопатит керамічний марки ОК 015 має біологічну сумісність з оточуючими тканинами та пришвидшує репаративний остеогенез. На підставі одержаних результатів розроблено та впроваджено в клініку двоетапний спосіб лікування деструктивних форм періодонтиту у дітей, який передбачає на першому етапі лікування - тимчасове пломбування кореневих каналів пастою на основі ОК 015. Постійне пломбування кореневих каналів проведено після досягнення апексифікації, майже повного чи повного відновлення кісткової тканини (другий етап лікування).

Під час хірургічного лікування хронічних періодонтитів молярів нижньої щелепи, що має за мету їх збереження, виникають численні технологічні питання, серед яких найважливіше - стійке відновлення кісткової тканини в перірадикулярній ділянці. Покращання утворення нової кістки спостерігається у разі застосування препарату Ербісол.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.121-5

Рубрики:

Періодонтит

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Лікування хронічного періодонтиту залишається актуальною проблемою в сучасній стоматології. Дана патологія становить 15 - 30 % від загального числа стоматологічних захворювань. Проведено ряд експериментів на лабораторних тваринах (білих щурах) з метою виявлення впливу ендогерметиків на гістологічну будову слизової оболонки верхньощелепного синусу. За лабораторних умов досліджено вплив сучасних пломбувальних матеріалів на мікрофлору періапікального вогнища. Обстежено хворих з хронічним періодонтитом зубів верхньої щелепи та одонтогенним гайморитом з використанням конусно-променевої томографії.

Представлены результаты комплексного лечения и профилактики воспалительных осложнений при оперативных вмешательствах у 49 больных генерализованным пародонтитом I - II степени тяжести, отягощенным сахарным диабетом 2 типа. Выявлено, что вероятность развития воспалительных осложнений после хирургического лечения напрямую зависит от наличия в пародонтальных тканях пародонтопатогенных бактерий, снижения биоцинной функции слизистой оболочки полости рта и дисбаланса в цитокиновой системе. Разработана программа медикаментозного сопровождения хирургических операций по направленной регенерации тканей пародонта, заключающаяся в антибактериальной и иммунокоррегирующей терапии в сочетании с местным воздействием на патологический очаг системой HELBO. Предложенный комплекс лечебно-профилактических мероприятий обеспечивает быстрое купирование воспалительных осложнений в раннем и отдаленном послеоперационном периоде, потенцирует более полноценное восстановление дефектов костных структур у больных генерализованным пародонтитом, отягощенным сахарным диабетом 2 типа.

Проведено вивчення характеру мікрофлори кореневих каналів у разі хронічних верхівкових періодонтитів та її порівняльної чутливості до дії лікарських форм антисептиків in vitro. Встановлено, що антимікробна активність досліджених препаратів зменшується в послідовності: діоксизоль >> стоматофіт-А >> хлоргексидин >> фурацилін. У разі багаторазового додавання суспензії золотистого стафілокока встановлено низьку виснажуваність бактерицидної активності діоксизолю.

В процесі експерименту встановлено, що штучне створення апікального отвору облігатно призводить до резорбції цементу апікальної частини кореня зуба, при цьому резорбція мала переважно тяжкий ступінь, із залученням дентину. Навпаки, в зубах зі збереженим апікальним отвором резорбції цементу або не було зовсім (16,7 %), або вона мала легкий ступінь (83,3 %). Доповнено наукові знання щодо зв'язку характеру запалення в періапікальних тканинах зі ступенем тяжкості резорбції апікальної частини кореня зуба при експериментальному апікальному періодонтиті. Встановлено, що хронічне запалення в періапікальній ділянці не пов'язане з резорбцією твердих тканин кореня. Вдосконалено модель експериментального апікального періодонтиту, що завжди супроводжується резорбцією твердих тканин апікальної частини кореня зуба. Одержано наукові докази відновлення цементу після ендодонтичного лікування хронічного апікального періодонтиту в зубах з експериментально викликаною резорбцією твердих тканин апікальної частини кореня зуба. Показано, що утворення цементу після ендодонтичного лікування відбувається на фоні хронічного запалення, що препарування цементного каналу сприяє покращенню віддалених результатів ендодонтичного лікування в зубах з частково та повністю зруйнованим апікальним отвором. Доведено, що виникнення найближчих ускладнень після препарування цементного каналу не впливає на віддалені результати ендодонтичного лікування хронічного апікального періодонтиту в зубах зі зруйнованим апікальним отвором, виникнення найближчих ускладнень після остаточного пломбування кореневих каналів пов'язано з гіршим віддаленим результатом лікування періодонтиту в зубах з сильно зруйнованим і з частково зруйнованим апікальним отвором.

Підвищено ефективність лікування пацієнтів з хронічним верхівковим періодонтитом шляхом використання препаратів антимікробної дії на поліетиленоксидній основі. На підставі результатів мікробіологічних та клініко-лабораторних досліджень виявлено високу терапевтичну ефективність використання для медикаментозної обробки кореневих каналів під час лікування хронічного верхівкового періодонтиту препарату гідроксиметилхіноксиліндіоксид з вмістом лідокаїну, а для тимчасового пломбування - почергове використання препарату хіноксиліндіоксид з вмістом лідокаїну з пастою на основі гідроксиду кальцію у порівнянні з традиційним лікуванням. Застосування запропонованого методу сприяло скороченню тривалості лікування в основній групі та покращанню клініко-рентгенологічних показників на 92,8 % за клінічними даними та на 74,4 % - за рентгенологічними.

Проаналізовано дані літератури щодо проблеми впливу хронічної одонтогенної вогнищевої інфекції, якою є періодонтит, на загальний стан організму людини. Проаналізовано існуючі методи місцевого та загального лікування патології періодонта, висвітлено їх переваги та недоліки. Обгрунтовано необхідність комплексного лікування хронічного та загостреного періодонтиту постійних зубів. Вказано на доцільність використання рослинних засобів у терапії патології періодонта.

Вирішено актуальне завдання сучасної стоматології - підвищення ефективності лікування пацієнтів з хронічним періодонтитом шляхом застосування комбінації медикаментозних препаратів, що посилюють процеси регенерації в періапікальних тканинах. Для тимчасового заповнення кореневих каналів у разі лікування хронічного періодонтиту запропоновано медикаментозну композицію, що містить алфлутоп, для тимчасового заповнення кореневих каналів. Експериментальними патогістологічними та біохімічними дослідженнями на тваринах встановлено значний стимулювальний вплив запропонованої медикаментозної композиції на процеси регенерації кістки щелепи. Мікробіологічними дослідженнями підтверджено антибактеріальну дію даної композиції стосовно змішаної мікрофлори кореневих каналів. Проведено оцінюваня клінічної ефективності застосування запропонованої медикаментозної композиції, що містить алфлутоп, для тимчасового заповнення кореневих каналів під час лікування 106-ти хворих на хронічний періодонтит. Доведено високу ефективність запропонованої медикаментозної композиції для тимчасового заповнення кореневих каналів під час лікування хронічного періодонтиту в найближчі та віддалені терміни спостережень.

Доведено патологічний вплив сучасних ендогерметиків із трьох різних груп та описано зміни, які залежать від хімічного складу пломбувального матеріалу та терміну його перебування у порожнині синусу. Встановлено, що пломбувальні матеріали, які містять у складі дексаметазон, гідрокортизон, тимол та евгенол, не викликають незворотних змін у структурі слизової оболонки синусу навіть за тривалого перебування у порожнині останнього. Доведено високу антибактеріальну ефективність ендогерметиків, що містять у складі дексаметазон, гідрокортизон, тимол, евгенол, відносно мікрофлори периапікального осередка запалення. Визначено частоту ускладнень хронічного періодонтиту зубів верхньої щелепи з боку верхньощелепного синусу, що складає 70 %. Показано низьку інформативність найбільш розповсюджених методів рентгенологічної діагностики та доцільність і необхідність використання комп'ютерної конусно-променевої томографії на етапах ендодонтичного лікування зубів, які прилягають до верхньощелепного синуса. Встановлено, що мезіально щічний корінь першого моляру має два канали у 78 % випадків, а другого моляру - у 43 %, що значно змінює звичне уявлення про кількість та топографію кореневих каналів молярів верхньої щелепи.

Мета роботи - оцінити ефективність використання біокомпозиційного матеріалу Остеоапатит керамічний ОК 015 (ТОВ "Попутний вітер", Україна) під час лікування періодонтиту постійного зуба з незакінченим формуванням кореня у віддалених термінах спостереження на прикладі клінічного випадку. Застосовували двоетапний метод лікування хронічного періодонтиту постійного зуба з незакінченим формуванням кореня, використовуючи для тимчасової обтурації кореневого каналу біокомпозиційний матеріал Остеоапатит керамічний ОК 015 (ТОВ "Попутний вітер" Україна) з метою сприяння апексифікації та регенерації кісткової тканини. Дані віддалених спостережень підтверджують позитивні клінічні результати лікування періодонтиту за допомогою запропонованого методу. Висновки: біокомпозиційний матеріал Остеоапатит керамічний ОК 015 сприяє апексифікації та регенерації кісткової тканини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.121-5

Рубрики:

Періодонтит

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено високу поширеність (91,5 %) та інтенсивність карієсу серед осіб молодого віку м. Івано-Франківськ і Івано-Франківської області, а також виявлено високу потребу в лікуванні карієсу та його ускладнень (59,9 % осіб). Вперше наведено, що відкриті протягом тривалого часу кореневі канали за хронічного періодонтиту збільшують ризик розвитку та посилення стоматологічної патології (збільшення інтенсивності карієсу на 17,8 % та поширеності гінгівіту на 29 %). Наведено, що за хронічного періодонтиту збільшується загальне мікробне обсіменіння ротової порожнини (на 40 - 100 %), а за наявності запальних захворювань пародонта в кореневому каналі зуба збільшується ріст пародонтопатогенної мікрофлори. Розроблено схему антисептичної обробки кореневих каналів та порожнини рота під час лікування хронічного періодонтиту в осіб з інтактним пародонтом і з запальними захворюваннями пародонту, та доведено її високу клінічну ефективність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.121-5

Рубрики:

Періодонтит

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - удосконалення традиційної схеми лікування в ранній післяопераційний період шляхом місцевого застосування препарату "Тантум Верде". У залежності від способу лікування хворих поділено на дві групи: I - 15 пацієнтам групи порівняння призначалося традиційне післяопераційне лікування. II - у 20 пацієнтів основної групи застосовано вдосконалену методику післяопераційного лікування, де передбачалось місцеве нанесення НПЗП "Тантум Верде". Препарат "Тантум Верде" має виражені знеболюючі, дезінфікуючі та протиексудативні властивості. А його локальне застосування сприяє безпосередньому проникненню в епітеліальний шар і досяганню ефективної концентрації в запалених тканинах. Висновки: включення у традиційну схему лікування локального застосування препарату "Тантум Верде" сприяє покращенню перебігу післяопераційного періоду, швидшій ліквідації больових відчуттів, явищ гострого запального процесу травматичного генезу та епітелізації рани. Усе це скорочує строк лікування в середньому до двох діб.

Мета роботи - порівняльне мікробіологічне визначення антибактеріальної дії озонованої та неозонованої олій Евгенол ("ВладMиВа", Росія) на стандартні штами мікроорганізмів та змішану мікрофлору кореневого каналу аеробного типу у пацієнтів із хронічним періодонтитом. Для визначення чутливості мікроорганізмів до матеріалу застосовано модифікацію диско-дифузійного методу. Як тест-мікроорганізми використали референтні штами Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Candidaalbicans та змішану мікрофлору кореневих каналів пацієнтів із періодонтитом. Озонована олія Евгенол ("ВладMиВа", Росія) показала вибіркову антибактеріальну активність на аеробну мікрофлору кореневого каналу, а також тривалу дію. Висновки: одержані мікробіологічні результати дозволяють використовувати олію Евгенол при лікуванні хронічного періодонтиту.

Мета роботи - вивчити ефективність застосування лікувальної композиції для лікування хронічних періодонтитів у віддалені строки спостереження. Проведено клінічне дослідження 40-а пацієнтах із хронічним періодонтитом, яких лікували із застосуванням запропонованої лікарської композиції для тимчасового заповнення кореневих каналів. Проведено клініко-рентгенологічне обстеження пацієнтів перед лікуванням та у віддалені строки (12 міс) після лікування. Одержані в результаті клінічного дослідження дані свідчать про високу ефективність лікувальної композиції як антимікробного засобу та засобу для стимуляції регенерації кісткової тканини. У віддалені строки спостережень (12 міс) відмічено зменшення розмірів патологічного вогнища у періапікальній ділянці. Висновки: запропонована лікувальна композиція має виражену антимікробну дію, стимулює регенерацію кісткової тканини, що підтверджують результати віддаленого спостереження через 12 міс. Це надає підстави рекомендувати дану лікувальну композицію для лікування хронічних періодонтитів.