С позиций системного подхода исследованы причины, патогенетические механизмы и клиника нарушения сексуального здоровья при неврастении, истерическом неврозе и неврозе навязчивости у женщин. Описаны клинические формы первичной сексуальной дисфункции и показана их связь с формами невроза. Выявлена роль биогенных, социогенных и негативных психологических факторов в формировании первичной и вторичной сексуальной дисфункции и сексуальной дисгармонии при неврозе у женщин. Разработаны дифференциально-диагностические критерии и система психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары при изучаемой патологии у жены.

Висвітлено особливості розвитку жіночих статевих органів у період новонародженості, дитинства, статевого дозрівання. Досліджено психосоматичні та соматопсихічні розлади у разі порушення репродуктивної функції у дівчат. Описано передменструальний синдром, психічні порушення у жінок під час вагітності та пологів, післяпологові психози, а також психічні порушення у клімактеричному періоді. Розглянуто організаційні, соціальні та психологічні питання у випадку безплідності. Охарактеризовано психологічні та психопатологічні реакції на згвалтування.

На підставі трирічних спостережень вказано, що у студентів, які страждають на дуоденальну виразку і мають виражені психосоматичні порушення, частота рецидивів і прогноз значно гірший, ніж у пацієнтів, які не мають виражених психосоматичних розладів. Поряд з цим встановлено, що включення в комплексну схему противиразкової терапії засобів, які диференційовано впливають на психосоматині порушення у конкретного хворого, не тільки призводить до скорочення термінів загострення, а й знижує частоту рецидивів, покращує прогноз та якість життя пацієнтів.

На основании трехлетних наблюдений показано, что у студентов, страдающих дуоденальной язвой и имеющих выраженные психосоматические нарушения, частота рецидивов и прогноз значительно хуже, чем у пациентов, не имеющих выраженных психосоматических расстройств. Вместе с тем, установлено, что включение в комплексную схему противоязвенной терапии средств, дифференцированно влияющих на психосоматические нарушения у конкретного больного, не только приводит к сокращению сроков обострения, но и достоверно снижает частоту рецидивов, улучшает прогноз и качество жизни пациентов.

Проведенное исследование отображает сложность и многообразие проявлений феномена эмпатии. Анализ различий в эмпатическом взаимодействии больных неврозами и здоровых людей показал, что в отличие от здоровых, строящих эмпатическое взаимодействие на внутренних установках и способностях, эмпатия больных отличается неосознанным и непроизвольным характером. В эмпатии больных преобладает внешняя, аффективная сторона. Установлено, что между больными и здоровыми испытуемыми нет различий в проявлениях эмпатии к людям, а высокий уровень эмпатии при неврозе обусловлен более широким спектром объектов эмпатии: животных, героев художественных произведений. Подтверждена гипотеза о более высоком уровне эмпатии больных неврозами, в сравнении со здоровыми испытуемыми.

Описано клініку, діагностику та лікування порушень сексуальної функції у чоловіків у разі неврозів.

Проанализированы статьи Гражданского, Гражданского процессуального кодексов Украины, в которых изложены сведения, касающиеся понятий "дееспособность", "ограниченная дееспособность". Показано, что в действующем законодательстве не предусмотрено ограничение дееспособности в отношении лиц с непсихотическими психическими расстройствами. Вместе с тем в некоторых статьях Гражданского кодекса Украины опосредовано предусматривается ограничение дееспособности лиц, в том числе и с непсихотическими психическими расстройствами, при определенных условиях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-56 + Р645.093.3-3

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Неврози і психоневрози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-56 + Р645.093.3-3

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Неврози і психоневрози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The paper presents observational data of depression extent among general patients. Psychosomatic disorders are considered in the article. The authors analyzed the mental disorders incidence among different groups of somatic patients, a problem of using the various treatment techniques in these groups. Authors propose the treatment of depression observed among general patients; it is based on literature data and their own observations.

Ключ. слова: радіоцеребральні ефекти, органічні психічні розлади, комп'ютерна електроенцефалографія, магнітно-резонансна томографія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.093.3-3

Рубрики:

Неврози і психоневрози

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено сімейний стан і задоволеність ним у жінок з невротичними розладами. За допомогою клініко-психологічного і соціально-психологічного методів обстежено 316 жінок з різними формами невротичної патології, а також 127 чоловіків з аналогічною патологією (група порівняння). Вік хворих обох груп 20 - 49 років. Встановлено, що фактори сімейного стану та задоволення ним мають важливе значення в генезі невротичних розладів у жінок. При цьому "психогенне навантаження" несе не сам фактор сімейного стану, а зумовлена ним емоційна депривація (самотність), яку достовірно частіше реєструють у генезі невротичних розладів у жінок.

Зазначено, що з кожним роком у світі зростає кількість психосоматичних розладів, однак не вироблено своєчасних заходів подолання цієї проблеми. У клінічній медицині все більше стверджується погляд, що коло суто "тілесних" порушень скорочується.

Рассмотрены вопросы дезадаптационных срывов у военнослужащих срочной службы. Показана градация факторов риска, связанных с условиями военной службы, через взгляд на проблему врачей-психиатров, командиров подразделений военных частей, самих военнослужащих срочной службы.

На основі аналізу пластичності нервових процесів досліджено розходження в сприйнятті часу здоровими і психічно хворими різної нозології. Вперше аналіз і реєстрацію ЕЕГ і пов'язаних з подією потенціалів (ППП) проведено і співвіднесено в експериментальних парадигмах відмірювання тривалостей з наявним і відсутнім інформативним зворотним зв'язком про успішність виконання задачі. Виявлено відмінність електрофізіологічних корелятів зі швидкістю ходу внутрішнього годинника людини, що мають місце за наявності зовнішнього достовірного часового орієнтира і за умови використання винятково ендогенних орієнтирів, на які покладався випробуваний під час вимірювання заданих тривалостей. Продемонстровано роль ритмічної активності в діапазонах альфа- і бета-частот у процесах часової продукції. Показано динаміку компонентів ППП (потенціалу готовності (ПГ), умовно негативної хвилі (УНХ), передстимуляційної негативності (ПСН) і потенціалу (Р300) у ході багаторазового відмірювання 20-секундного інтервалу.

Установлено, що характерною особливістю органічних психічних розладів у віддалений період опромінення у дозах, більших за 0,3 Зв внаслідок Чорнобильської катастрофи, є наявність трьох основних синдромів порушення вищих психічних функцій: ураження кори лівої скроневої ділянки, серединних структур головного мозку, лівої лобної ділянки, які свідчать про структурно-функціональне ураження відповідних ділянок головного мозку: лівої скроневої та лівої лобної і серединних структур з їх кірково-підкорковими зв'язками. На підставі нейропсихологічного дослідження підтверджено дані щодо латералізації ушкодження головного мозку до домінантної гемісфери в осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінювання (ІВ). Підтверджено дані щодо локального ураження головного мозку в даних осіб, визначено нейрофункціональні системи та структури, найбільш вразливі до дії ІВ. Доведено, що психічні розлади в опромінних осіб спричинені ураженням кортико-лімбічної системи з порушенням роботи лобних формацій, лівої скроневої ділянки та серединних структур з їх кірково-підкорковими зв'язками. Одержано залежність "доза - ефект" для нейропсихологічних параметрів за доз, більших 0,3 Зв. Розвинуто концепцію високої радіочутливості головного мозку. Відповідно до радіобіологічного закону щодо максимальної радіочутливості філогенетично "молодих" структур підтверджено, що у головному мозку найбільш вразливими до дії ІВ є найбільш філогенетично "молоді" структури (асоціативна лобна кора та ліва скронева частка, відповідальна за формування мови), на відміну від поширених уявлень щодо переважного ураження філогенетично "старих" утворень (діенцефально-стовбурових).

Вивчено клініку та патогенез інволюційних психічних розладів у жінок. У обстежених хворих з межовими (в структурі клімактеричного та посткастраційного синдромів) і психотичними (інволюційна депресія та параноїд) формами психічної патології виявлено широкий спектр психопатологічних порушень, але базовим симптомом був тривожно-депресивний афект. Показано взаємодію біологічних і соціально-психологічних факторів і механізмів генезу, структурування та динаміки вказаних форм психічної патології. На основі методології системного аналізу встановлено, що континуум фізіологічний - патологічний клімактерій - інволюційні психози можна розглядати як різні ланки єдиного патологічного процесу. Теоретично обгрунтовано і практично підтверджено дані стосовно терапевтичної ефективності замісної гормональної терапії та психотерапії, а також антидепресанта стаблон, особливо у випадку інволюційної психопатології межового рівня, що дозволило рекомендувати їх для лікування та профілактики вказаних розладів.

На підставі системного підходу вперше встановлено, що структура непсихотичних психічних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС на сучасному етапі є результатом складної взаємодії біологічних і психологічних механізмів, які утворюють єдину патодинамічну систему. Виділено основні клінічно окреслені синдроми як сучасні прояви динаміки непсихотичних психічних розладів, показано роль типів особистісної організації та механізмів психологічного захисту в структуруванні клінічної картини цієї психопатології в даної категорії потерпілих у віддаленому періоді після їх участі в аварійно-відновлювальних роботах. Уперше на підставі результатів поєднаного дослідження епілептиформних пароксиpмальних станів та міжпароксизмальних психічних порушень у ліквідаторів з використанням комп'ютерного картування ЕЕГ, клінічного обстеження та патопсихологічного експерименту встановлено, що епілептичні прояви у хворих цієї категорії пов'язані з ураженням лімбічних структур мозку та їх дисфункцією. Представлено основні гемодинамічні патерни у випадку непсихотичних психічних розладів в УЛНА на ЧАЕС, що відображають розвиток хронічної недостатності мозкового кровообігу як одного з важливих механізмів біологічної основи виявлених психічних розладів у цієї категорії постраждалих. Обгрунтовано доцільність використання когнітивно-поведінкової та клієнт-центрованої психотерапії в комплексній корекції непсихотичних психічних розладів в УЛНА на ЧАЕС.

Вивчено клініко-психопатологічні, патопсихологічні, нейрофізіологічні, ЯМР- та комп'ютерно-томографічні особливості невротичних розладів, які виникають на фоні органічної патології. У процесі клініко-психопатологічного дослідження виявлено збільшення "мікстних" астено-іпохондричних, субдепресивних та соматизованих клінічних проявів. Проведено патопсихологічний аналіз особистісної сфери, самооцінки хворих, стану функції уваги. Показано залежність встановлених патопсихологічних рис, особливостей електрогенезу, нейровізуалізаційної картини невротичних розладів від органічної патології. Розроблено критерії діагностики та принципи терапії невротичних розладів, сполучених з органічною патологією, які використовуються у психіатричних та загальносоматичних закладах охорони здоров'я.

Встановлено різного характеру та вираженості дисбаланс, у порівнянні зі здоровими людьми, у показниках імунітету хворих на бронхіальну астму (БА) та хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) різного ступеня тяжкості, що необхідно враховувати для проведення профілактичних і лікувальних заходів. Виявлено зміни параметрів імунітету, які у осіб на етапі ризику та у хворих на БА та ХОБ пов'язані з частими гострими респіраторними інфекціями та/або загостреннями хвороби. Встановлено статеві відмінності клініко-імунної реактивності у здорових осіб на дію факторів ризику хронічних неспецифічних захворювань легень, а у хворих на БА та ХОБ на клінічні прояви захворювання. Зазначено, що дані відхилення у психологічних профілях хворих на БА та ХОБ вказують на зміни переважно тривожного характеру, їх залежність від клінічних проявів, тривалості захворювання, а також віку та статі хворих. Доведено, що дані психоімунні та психоендокринні зв'язки у хворих на БА та ХОБ свідчать про необхідність нормального рівня одних ланок імунної та ендокринної систем і напруження інших для забезпечення оптимальної психоемоційної реактивності. Розроблено диференційований підхід щодо імуно- та психокорекції за різних умов тяжкості БА та ХОБ із застосуванням медикаментозних (лікування циклофероном, поєднаної терапії стероїдами та антилейкотрієновим препаратом) і немедикаментозних методів (сольової аерозольтерапії, розвантажувально-дієтичної терапії та раціональної психотерапії).

  Скачати повний текст