Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-321 + Ю959.791

Рубрики:

Алкогольні психози

Психологія алкоголізму

Шифр НБУВ: ДС40941 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-321 + Ю959.791

Рубрики:

Алкогольні психози

Психологія алкоголізму

Шифр НБУВ: ДС40941 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-321 + Ю959.791

Рубрики:

Алкогольні психози

Психологія алкоголізму

Шифр НБУВ: ДС40941 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-321 + Ю959.791

Рубрики:

Алкогольні психози

Психологія алкоголізму

Шифр НБУВ: ДС40941 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-3

Рубрики:

Алкогольні психози

Шифр НБУВ: ДС50494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-52

Рубрики:

Алкогольні психози

Шифр НБУВ: РА302759 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З позицій системного міждисциплінарного підходу висунуто ідею вивчення алкоголізму як наркологічної проблеми в межах сімейної медицини. Виявлено механізми розвитку і розроблено класифікацію концептуально значущих варіантів сексуальної дисгармонії, патогномонічних типовим ситуаціям алкогольної залежності у чоловіка, дружини чи обох із подружжя. Запропоновано концепцію виникнення при алкоголізмі патологічної сім'ї. Визначено диференційно-діагностичні критерії виявлених варіантів сексуальної дисгармонії і розроблено систему їх психотерапевтичної корекції.

Вперше проведено клініко-епідеміологічне обстеження хворих із гострими алкогольними психозами в одному із регіонів України за одинадцятирічний сонячний цикл. Вивчено особливості циркадіанних ритмів, що обумовлюють сезонність клінічних проявів захворювання. Встановлено наявність десинхронізації фізіологічних функцій і ступінь її вираження у хворих гострими алкогольними психозами. Показано розповсюдженість осіб із різними біоритмологічними типами при цих психозах, а також залежність клініко-соціальних показників і їх динаміки від стану циркадіанних ритмів організму. Розроблено диференційовані схеми безмедикаментозних (лазерних) методів лікування і соціальної реабілітації хворих на гострі алкогольні психози з урахуванням біоритмологічного статусу, даних клініко-соціального та експериментально-психологічного дослідження.

Пероральне введення контрольній групі (1) 1,4 г/кг медихроналу підвищує частоту самостимулювань гіпоталамусу, змінює електрогенез мозку у бік швидких ритмів. У щурів з 14-ти денною алкоголізацією (2) медихронал знижує частоту самостимулювань, синхронізує тета- і альфа-, пригнічує судомну активність, відновлює співвідношення симпатичної та парасимпатичної регуляцій гемодинаміки. У 87% щурів виявлено "відмову" від приймання етанолу. У 75% щурів з 6-ти місячною алкоголізацією (3) медихронал більш ніж у 2,5 рази підвищує частоту самостимулювання, перебудовує електрогенез мозку у бік швидких ритмів. У 25% щурів знижує частоту даної реакції з пригніченням судомної активності та наявністю альфа-ритму. У 50% щурів визначено "відмову" від етанолу, у 50% - амбівалентне відношення. Виявлено кардіотропний ефект медихроналу. Пригнічення алкогольної мотивації медихроналом опосередковується через мозкову систему позитивного підкріплення.

Дисертацію присвячено вивченню морфо-функціональних змін при гострих і хронічних алкогольних інтоксикаціях. На основі морфо-функціонального аналізу яєчників експериментальних тварин (білих щурів) і трупів осіб жіночої статі репродуктивного віку, які мали достовірний алкогольний катамнез, визначено кореляційні зв'язки та проведено зіставлення змін яєчників в умовах гострого отруєння етанолом і тривалого впливу етилового спирту. Виявлено зниження загальної кількості фолікулів та ознаки сполучнотканинної трансформації органа, що свідчать про розвиток стійкого гіпоовуляторного статусу.

Вивчено значення біохімічних параметрів крові в розвитку алкогольного делірію в постшоковому періоді травматичної хвороби у потерпілих, які поступили на лікування з важкою алкогольною інтоксикацією. Встановлено, що алкогольна інтоксикація у потерпілих з важкою механічною травмою впливає на концентрацію деяких біохімічних констант плазми крові, збільшує строк їх відновлення, сприяє розвитку ускладнень. Найбільш "чутливими" до алкогольної інтоксикації є показники ферментативної активності плазми крові, що може бути використано для оцінки прогнозу психічних розладів у потерпілих за цієї патології.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена особливостям лікування хворих на псоріаз із супутнім хронічним алкоголізмом. Уперше проведено комплексне зіставленне вивчення 176 хворих з урахуванням клінічних особливостей перебігу, змін гемодинаміки, обміну речовин та імунного статусу, функції печінки та серцевої діяльності, що дозволило об'єднати їх у дві клініко-терапевтичні групи. В залежності від рівню клініко-лабораторних порушень, диференційовано додатково рекомендована комплексна терапія імуномодуляторами, гепатопротекторами, препаратами, що нормалізують порушення серцево-судинної системи, електролітний дисбаланс, а також вітчизняним бішофітом у вигляді м'яких лікарських форм, що сприяло високій ефективності лікування (скорочення терміну лікування, подовження ремісій, запобігання рецидивів).

Розглядаються особливості вивчення функціонального стану печінки у хворих з різними її ураженнями, які формуються під впливом ендо- і екзоекологічних факторів, для розкриття нових патогенетичних механізмів захворювань, удосконалення ранньої діагностики, розробки методів об'єктивного контролю за ефективністю застосування терапії. Висвітлюються принципи вивчення клініко-біохімічних та імунологічних особливостей у хворих на хронічний алкоголізм для визначення можливості ранньої діагностики і профілактики алкогольних уражень печінки. Робиться порівняльний аналіз різних методичних прийомів для вибору найбільш достовірних, оптимальних діагностичних тестів первинного і раннього виявлення, прогнозу тяжкості клінічного перебігу захворювань печінки різної етіології. Встановлено залежність онкоімунологічних показників у хворих на хронічний алкоголізм від впливу на організм шкідливих факторів.

Рассмотрены современные стратегии оказания помощи лицам, злоупотребляющим алкоголем или страдающим алкогольной зависимостью. Достаточно полно описан весь спектр научно обоснованных профессиональных вмешательств - от раннего краткосрочного вмешательства до различных стратегий профилактики рецидивов. Особое внимание уделено тем методам лечения и оказания помощи, эффективность которых доказана с помощью адекватных научных подходов.

Ключ. слова: animal models of alcoholism, chronic ethanol consumption, Ca_2+ uptake, myometrial cells, mitochondria, endoplasmic reticulum
Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-29

Рубрики:

Алкогольні психози

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние налоксона на активность алкогольдегидрогеназы и альдегиддегидрогеназы в сыворотке крови и содержание катехоламинов в структурах мозга (гипоталамус, средний мозг, новая кора) и крови крыс при алкогольной зависимости. Показано участие опиоидных рецепторов в формировании алкогольной зависимости.

При помощи металлохромных индикаторов выявлено снижение содержания цинка в клетках гиппокампа и зернистых лейкоцитах хронически алкоголизованных мышей. Полученные данные указывают на возможность тестирования по гранулоцитам крови содержания цинка в гиппокампе экспериментальных животных.

Проведено клініко-типологічну систематику епілептиформних розладів та їх відмінність від епілептичних внаслідок хронічної алкогольної інтоксикації. Виявлено значущість біологічних чинників у їх формуванні. На основі порівняльного вивчення клінічних, електроенцефалографічних і нейропсихологічних характеристик вдосконалено діагностику епілептиформних та епілептичних розладів у разі хронічної алкогольної інтоксикації. Встановлено позитивну дію раннього призначення карбамазепіну у випадку даної інтоксикації з епілептиформними розладами та перевагу комбінованого (протиепілептичного і протиалкогольного) лікувального комплексу у терапії хворих на епілепсію, ускладнену зазначеною інтоксикацією.

Досліджено нові методи патогенетичної терапії на різних етапах перебігу алкогольної залежності. Виявлено, що для лікування І стадії алкогольної залежності більш ефективною є гештальттерапія. Лікування ІІ стадії алкогольної залежності необхідно проводити переважно емоційно-стресовими методами. Для терапії ІІІ стадії методом вибору визначено нейролінгвістичне програмування. З метою лікування алкогольної залежності у нестійких, гіпертимних, шизоїдних, психастенічних осіб визначено "кодування"; для епілептоїдів ефективно "Еспераль" - плацебо; для істероїдів - медикаментозний комплекс "Торпедо".