Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-321 + Ю959.791

Рубрики:

Алкогольні психози

Психологія алкоголізму

Шифр НБУВ: ДС40941 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-321 + Ю959.791

Рубрики:

Алкогольні психози

Психологія алкоголізму

Шифр НБУВ: ДС40941 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-321 + Ю959.791

Рубрики:

Алкогольні психози

Психологія алкоголізму

Шифр НБУВ: ДС40941 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-321 + Ю959.791

Рубрики:

Алкогольні психози

Психологія алкоголізму

Шифр НБУВ: ДС40941 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-3

Рубрики:

Алкогольні психози

Шифр НБУВ: ДС50494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що фізична залежність та абстинентний синдром розвиваються на фоні обмеження реагування адренергічної та дофамінергічної систем. В той же час активність серотонінергічної, ГАМК-ергічної, вазопресинергічної та окситоцинергічної систем при абстинентному синдромі пригнічена. Показано, що агоністи опіатних рецепторів буторфанол та лоперамід здійснюють позитивний вплив на фізичний стан тварин з абстиненцією. Аналогічну дію мають активатори адренергічної системи (ефедрин, фенілефрин), дофамінергічної системи (леводопа, апоморфін), серотонінергічної системи (триптофан), а також нейропептиди вазопресин та окситоцин.

З позицій системного міждисциплінарного підходу висунуто ідею вивчення алкоголізму як наркологічної проблеми в межах сімейної медицини. Виявлено механізми розвитку і розроблено класифікацію концептуально значущих варіантів сексуальної дисгармонії, патогномонічних типовим ситуаціям алкогольної залежності у чоловіка, дружини чи обох із подружжя. Запропоновано концепцію виникнення при алкоголізмі патологічної сім'ї. Визначено диференційно-діагностичні критерії виявлених варіантів сексуальної дисгармонії і розроблено систему їх психотерапевтичної корекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-52

Рубрики:

Алкогольні психози

Шифр НБУВ: РА302759 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

На підставі клініко-ендокринологічних методів науково обгрунтовано необхідніть поетапної корекції порушень менструального циклу: гіпоменструальний синдром, дисфункціональні маткові кровотечі та аменорея з наступним переходом на контрацепцію. Крім того, визначено структуру різних порушень менструального циклу, а також ряд медико-соціальних особливостей у хворих на опійну наркоманію. Все це в сукупності дозволяє знизити гінекологічну захворюваність, поліпшити результати лікування основного захворювання.

Вивчено значення біохімічних параметрів крові в розвитку алкогольного делірію в постшоковому періоді травматичної хвороби у потерпілих, які поступили на лікування з важкою алкогольною інтоксикацією. Встановлено, що алкогольна інтоксикація у потерпілих з важкою механічною травмою впливає на концентрацію деяких біохімічних констант плазми крові, збільшує строк їх відновлення, сприяє розвитку ускладнень. Найбільш "чутливими" до алкогольної інтоксикації є показники ферментативної активності плазми крові, що може бути використано для оцінки прогнозу психічних розладів у потерпілих за цієї патології.

Обстежено 215 хворих на опійну наркоманію з допомогою клініко-психопатологічного та патопсихологічного методів. Виявлено преморбідні характеристики особистості, зміни мотивів вживання опіатів на різних етапах розвитку залежності, а також зв'язок мотивів вживання психоактивних речовин з характеристиками особистості хворих. Виділено чотири клінічні форми опійної абстиненції: 1) експлозивна; 2) астенічна з перевагою соматовегетативних проявів; 3) дистимічна; 4) "продуктивна" з розладами свідомості. Вироблено їх прогностичні критерії. Показано, що застосування плазмаферезу в терапії опійного абстинентного синдрому скорочує тривалість перебування хворих у стаціонарі, дозволяє використовувати психотропні препарати в менших дозах та покращує результативність лікування в цілому. Запропоновано диференційовані програми терапії.

Дисертація присвячена особливостям лікування хворих на псоріаз із супутнім хронічним алкоголізмом. Уперше проведено комплексне зіставленне вивчення 176 хворих з урахуванням клінічних особливостей перебігу, змін гемодинаміки, обміну речовин та імунного статусу, функції печінки та серцевої діяльності, що дозволило об'єднати їх у дві клініко-терапевтичні групи. В залежності від рівню клініко-лабораторних порушень, диференційовано додатково рекомендована комплексна терапія імуномодуляторами, гепатопротекторами, препаратами, що нормалізують порушення серцево-судинної системи, електролітний дисбаланс, а також вітчизняним бішофітом у вигляді м'яких лікарських форм, що сприяло високій ефективності лікування (скорочення терміну лікування, подовження ремісій, запобігання рецидивів).

Проаналізовано результати загальноклінічного, лабораторно-біохімічного, бактеріологічного, імунологічного та інструментального методів обстеження хворих-наркоманів із післяін'єкційними гнійно-запальними захворюваннями шиї (ПГЗЗШ). Визначено етіологічні, патогенетичні, клінічні особливості ПГЗЗШ. Обгрунтовано гіпотезу про внутрішньофутлярну гіпертензію як головну патогенетичну ланку ПГЗЗШ. Розроблені ефективні принципи комплексної діагностики, новий спосіб хірургічного лікування гнійників судинно-нервового пучка шиї, алгоритм диференційованих підходів до лікування ПГЗЗШ. Доказана висока ефективність їх клінічного застосування.

Пероральне введення контрольній групі (1) 1,4 г/кг медихроналу підвищує частоту самостимулювань гіпоталамусу, змінює електрогенез мозку у бік швидких ритмів. У щурів з 14-ти денною алкоголізацією (2) медихронал знижує частоту самостимулювань, синхронізує тета- і альфа-, пригнічує судомну активність, відновлює співвідношення симпатичної та парасимпатичної регуляцій гемодинаміки. У 87% щурів виявлено "відмову" від приймання етанолу. У 75% щурів з 6-ти місячною алкоголізацією (3) медихронал більш ніж у 2,5 рази підвищує частоту самостимулювання, перебудовує електрогенез мозку у бік швидких ритмів. У 25% щурів знижує частоту даної реакції з пригніченням судомної активності та наявністю альфа-ритму. У 50% щурів визначено "відмову" від етанолу, у 50% - амбівалентне відношення. Виявлено кардіотропний ефект медихроналу. Пригнічення алкогольної мотивації медихроналом опосередковується через мозкову систему позитивного підкріплення.

Вперше проведено клініко-епідеміологічне обстеження хворих із гострими алкогольними психозами в одному із регіонів України за одинадцятирічний сонячний цикл. Вивчено особливості циркадіанних ритмів, що обумовлюють сезонність клінічних проявів захворювання. Встановлено наявність десинхронізації фізіологічних функцій і ступінь її вираження у хворих гострими алкогольними психозами. Показано розповсюдженість осіб із різними біоритмологічними типами при цих психозах, а також залежність клініко-соціальних показників і їх динаміки від стану циркадіанних ритмів організму. Розроблено диференційовані схеми безмедикаментозних (лазерних) методів лікування і соціальної реабілітації хворих на гострі алкогольні психози з урахуванням біоритмологічного статусу, даних клініко-соціального та експериментально-психологічного дослідження.

Дисертацію присвячено вивченню нейробіологічних закономірностей формування набутих мотивацій на моделі морфінної залежності, ролі мозкової системи позитивного емоційного підкріплення у даних механізмах. Досліджено вікові особливості функціонування позитивної емоціогенної системи та їх значення у механізмах формування морфінної залежності. Розглянуто участь різних емоціогенних структур мозку у механізмах потягу до морфіну, їх диференційоване включення у ініціацію та розвиток патологічної мотивації зі складним характером взаємовідношень нейромедіаторних систем організму. Експериментально доведено гіпотезу наявності природної ендогенної "наркотизації" як механізму саморегулювання емоціогенного гомеостазу. Обгрунтовано загальну нейробіологічну концепцію формування залежності від психоактивних сполучень. Розкрито роль емоційного стресу у формуванні морфінної залежності. Визначено фактори ризику та запропоновано нейробіологічні критерії прогнозу потягу до морфіну.

Дисертацію присвячено вивченню морфо-функціональних змін при гострих і хронічних алкогольних інтоксикаціях. На основі морфо-функціонального аналізу яєчників експериментальних тварин (білих щурів) і трупів осіб жіночої статі репродуктивного віку, які мали достовірний алкогольний катамнез, визначено кореляційні зв'язки та проведено зіставлення змін яєчників в умовах гострого отруєння етанолом і тривалого впливу етилового спирту. Виявлено зниження загальної кількості фолікулів та ознаки сполучнотканинної трансформації органа, що свідчать про розвиток стійкого гіпоовуляторного статусу.

Робиться спроба обгрунтувати пріоритет психологічних та психотерапевтичних методів у лікуванні залежності від алкоголю та наркотичних речовин. Аналізується стан психологічної діагностики і корекції розладів особистості, що виникають внаслідок зловживання хімічними речовинами. Представлені результати конкретних психологічних досліджень, спрямованих на вивчення психічних порушень, зумовлених формуванням залежності від алкоголю та наркотиків. З урахуванням набутих даних сформульовані основні принципи, напрямки, на яких має грунтуватися психокорекційна робота з хворими на наркоманію та алкоголізм. Представлена комплексна програма психологічної корекції розладів особистості хворих, яка розпочинається після завершення лікування абстинентного синдрому і розрахована на два місяці інтенсивної психокорекційної роботи.

Рассмотрены современные стратегии оказания помощи лицам, злоупотребляющим алкоголем или страдающим алкогольной зависимостью. Достаточно полно описан весь спектр научно обоснованных профессиональных вмешательств - от раннего краткосрочного вмешательства до различных стратегий профилактики рецидивов. Особое внимание уделено тем методам лечения и оказания помощи, эффективность которых доказана с помощью адекватных научных подходов.