Досліджено внутрішньопучкову будову сідничного нерва білого щура та людини, а також особливості післятравматичної регенерації сідничного нерва білого щура під впливом екзогенної гіпертермії (+ 35 - 37 °C) в експерименті. Встановлено, що сідничні нерви білого щура та людини за принципом внутрішньої будови є ізоморфними фармаціями периферичної нервової системи. Екзогенна гіпертермія (+ 35 - 37 °C) стимулює, впливає на проліферацію сполучнотканинних елементів і кровоносних мікросудин регенераційної невроми. Дані умови забезпечують більш інтенсивну регенерацію новоутворених аксонів у ранні (3 - 7 діб після невротомії) терміни, а також упорядкований їх ріст, прискорення дозрівання аксонів та їх мієлінізації у більш пізні терміни.

Мета дослідження - встановлення змін, що відбуваються в кінцівках щурів у випадку пошкодження стегнового (СтН) і сідничного нервів (СН). За перетину СН зміни в кінцівці проходять низку послідовних стадій. Досліджено ранні зміни за цих станів. У першу годину після перетину СН спостерігається зменшення питомої маси м'язового волокна з її зниженням до четвертої години експерименту. За перетину СтН зміни в м'язах передньої групи відбуваються аналогічно до змін м'язів задньої групи стегна й у тій самій послідовності. За перетину СтН діаметр артеріол до четвертої години експерименту збільшується в 1,3 разу, а венул - в 1,7 разу. Діаметр капілярів у цьому разі не змінюється.

Вивчено ультраструктурні зміни у сідничому нерві гіпотиреоїдних щурів через 2 і 3 тижні після стандартного його перетину. Встановлено, що після нанесення стандартної травми за умов гіпотиреозу через 2 тижні у дистальному відділі сідничого нерва із великою затримкою у часі розпочинались дегенераційні зміни. Затримка дегенерації призвела до більш пізнього розвитку регенерації у сідничому нерві щурів з гіпотиреозом, перші прояви якої з'явились лише через 3 тижні після перетину. Окрім відставання етапів відновлення ушкодженого нерва виявлено ознаки патологічного порушення мієлінізації з наступним руйнуванням аберантних новоутворених волокон.

Виявлено вплив однобічної травми сідничного нерва на силу довільних м’язових скорочень згиначів та розгиначів стопи травмованої та контралатеральної кінцівок, а також часові етапи їх функціонального відновлення. Показано, що на обох кінцівках найбільша втрата та термін повного відновлення сили притаманні тильним флексорам у порівнянні з плантарними. З'ясовано, що у разі одноразового та хронічного введення оксибутират натрію (ОБН) має вибіркову дію по відношенню до нервово-м'язового апарату травмованої кінцівки. За умов хронічного введення ОБН прискорює відновлення сили м'язів травмованої кінцівки та стимулює зростання сили м'язів інтактної контралатеральної кінцівки, причому цей ефект спостерігається навіть через 5 - 8 тижнів після припинення його введення. Під дією хронічного введення ОБН поряд зі зниженням збудливості відбувалося полегшення проведення збудження на обох кінцівках за непрямого подразнення м'язів гомілки після травми нерва.

Вивчено та доповнено дані про зміни судинного русла скелетної мускулатури задніх кінцівок щурів за денервації шляхом перетискання та перерізування сідничного й стегнового нервів. Уточнено та доповнено відомості про особливості топографії, описано варіанти розташування судинно-нервового пучка задніх кінцівок щурів. Описано закономірності зміни судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) скелетної мускулатури задніх кінцівок щурів при денервації. Встановлено, що за перерізування сідничного та стегнового нервів зміни на рівні ГМЦР скелетної мускулатури більш виражені у порівнянні з перетисканням периферичних нервів. На основі особливостей топографії м'язів задніх кінцівок щурів запропоновано шкірні розрізи, відповідні проекції сідничного та стегнового нервів. Визначено динаміку зміни діаметрів судин ГМЦР скелетних м'язів за денервації в її ранні терміни та визначено взаємозв'язок між параметрами ГМЦР і терміном денервації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*738.822.1 + Р638.596-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Пошкодження поперекових і крижових нервів

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен сравнительный анализ силовой активности мышц (разгибателей и сгибателей стопы и сгибателей пальцев задних конечностей) крыс на протяжении периода системного введения натрия гамма-гидроксибутирата (ГГОБ) (100 мг/кг, внутрибрюшинно, ежедневно в течение 4-х нед) после унилатерального передавливания седалищного нерва (СН). Анализировали отдаленные эффекты после введения препарата (10-я и 12-я нед после операции). Силу сокращения мышц определяли с помощью тензометрических устройств. В контрольной группе животным СН также передавливали, но ГГОБ не вводили. В экспериментальной группе спустя неделю после операции у мышц на стороне передавливания нерва была выражена заметная функциональная потеря (20 - 24 %), тогда как на противоположной стороне наблюдался функциональный прирост (60 - 17 %). Начиная со 2-й по 4-ю неделю введения ГГОБ травмированная конечность реагировала стойким приростом силы и у мышц-разгибателей, и у сгибателей (соответственно в 2 - 2,5 раза и на 20 - 50 %), тогда как прирост силы сокращений мышц контралатеральной конечности (30 - 40 %) не зависел от функционального назначения мышц. В отдаленные сроки (10-я и 12-я нед) после операции сила сокращений мышц травмированной и контралатеральной конечностей увеличивалась максимально на 30 - 40 % по сравнению с контролем, причем данный прирост на травмированной конечности наблюдался у разгибателей, а на контралатеральной - у сгибателей.

Исследованы закономерности изменений гемомикроциркулярного русла (ГМЦР) мышц задних конечностей при повреждении седалищного и бедренного нервов. Описана закономерность измерения ГМЦР скелетной мускулатуры задних конечностей крыс при денервации. На основе особенностей топографии мышц задних конечностей крыс предложены кожные разрезы, соответствующие проекциям седалищного и бедренного нервов, определена динамика изменения диаметров сосудов ГМЦР скелетных мышц при денервации в ее ранние сроки и взаимосвязь между параметрами ГМЦР и сроком денервации. Полученные данные позволяют углубить и дополнить существующие данные об изменении строения скелетной мускулатуры и ГМЦР при повреждении периферических нервов, что позволяет улучшить и оптимизировать оказание первой помощи при травмах, сопровождающихся разрывом нервов.

Методом електронної мікроскопії досліджено 15 щурів лінії Вістар, вагою 180 - 200 г., яким була відтворена травма периферичного нерва після проведення тиреоідектомії з наступним застосуванням комбінованого лікування L-тироксином, кальцитоніном та епадолом (виробник - "Київський вітамінний завод". Україна) у дозі 0,04 г/кг маси тварини per os. Тварин виводили з експерименту через 2,6, 12 тижнів після тиреоїдектомії. Встановлено, що застосування епадолу при травмуванні периферичного нерву у гіпотероїдних щурів на тлі замісної терапії L-тироксином та кальцитоніном вказує на його прорегенеративний та нейропротекторний потенціал. Підтвердженням цього є збільшення кількості функціонально активних нейрофібрил у аксоплазмі, що сприяє покращанню провідності сідничного нерва, значно вища збереженість мієлінової оболонки нервівта прискорення процесів її мієлінізації, за рахунок поліненасичених жирних кислот, що входять до складу фосфоліпідів і ефірів холестерину, які сосновою ліпідного матрикса мембран і відповідно мієлінової оболонки нервів. Окрім того, епадол включає нетільки поліненасичені жирні кислоти, а й вітамін Е, який попереджає окислення цих кислот і суттєво зменшує перекисне окиснення ліпідів та запальні процеси у нерві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.596-29

Рубрики:

Пошкодження поперекових і крижових нервів

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ